Перелік питань для підсумкового модульного контролю.

І. Теоретична підготовка.

1. Біохімічні компоненти клітини, їх біохімічні функції. Класи біомолекул. Ієрархія біомолекул, їх походження.

2. Ферменти: визначення; властивості ферментів як біо­­­логічних каталізаторів.

3. Класифікація та номенклатура ферментів, характеристика окремих класів ферментів.

4. Будова та механізми дії ферментів. Активний та алостеричний (регуляторний) центри.

5. Кофактори та коферменти. Будова та властивості коферментів; вітаміни як попередники в біосинтезі коферментів.

6. Коферменти: типи реакцій, які каталізують окремі класи коферментів.

7. Вітамін В₁ (тіамін): будова, біологічні властивості, механізм дії.

8. Вітамін В₂ (рибофлавін): будова, біологічні властивості, механізм дії.

9. Вітамін РР (нікотинова кислота, нікотинамід): будова, біологічні властивості, механізм дії.

10. Вітамін В₆ (піридоксин): будова, біологічні властивості, механізм дії.

11. Вітамін В₁₂ (кобаламін): біологічні властивості, механізм дії.

12. Вітамін В_с (фолієва кислота): біологічні властивості, механізм дії.

13. Вітамін Н (біотин): біологічні властивості, механізм дії.

14. Вітамін В₃ (пантотенова кислота): біологічні властивості, механізм дії.

15. Вітамін С (аскорбінова кислота): будова, біологічні властивості, механізм дії.

16. Вітамін Р (флавоноїди): будова, біологічні властивості, механізм дії.

17. Ізоферменти, особливості будови та функціонування, значення в діагностиці захворювань.

18. Механізми дії та кінетика ферментативних реакцій: залежність швидкості реакції від концентрації субстрату, рН та температури.

19. Активатори та інгібітори ферментів: приклади та механізми дії.

20. Типи інгібування ферментів: зворотнє (конкурентне, неконкурентне) та незворотнє інгібування.

21. Регуляція ферментативних процесів. Шляхи та механізми регуля­­­ції: алостеричні ферменти; ковалентна модифікація ферментів.

22. Циклічні нуклеотиди (цАМФ, цГМФ) як регулятори ферментатив­­­них реакцій та біологічних функцій клітини.

23. Ензимопатії – уроджені (спадкові) вади метаболізму вуглеводів, амінокислот, порфіринів, пуринів.

24. Ензимодіагностика патологічних процесів та захворювань.

25. Ензимотерапія – застосування ферментів, їх активаторів та інгібіторів в медицині.

26. Принципи та методи виявлення ферментів у біооб'єктах. Одиниці виміру активності та кількості ферментів.

27. Обмін речовин (метаболізм) - загальні закономірності протікання катаболічних та анаболічних процесів.

28. Спільні стадії внутрішньоклітинного катаболізму біомолекул: білків, вуглеводів, ліпідів.

29. Цикл трикарбонових кислот. Локалізація, послідовність ферментативних реакцій, значення в обміні речовин.

30. Енергетичний баланс циклу трикарбонових кислот. Фізіологічне значення реакцій ЦТК.

31. Реакції біологічного окислення; типи реакцій (дегідрогеназ­­­ні, оксидазні, оксигеназні) та їх біологічне значення. Тка­нинне дихання.

32. Ферменти біологічного окислення в мітохондріях: піридин-, флавін-залежні дегідрогенази, цитохроми.

33. Послідовність компонентів дихального ланцюга мітохондрій. Молекулярні комплекси внутрішніх мембран мітохондрій.

34. Окисне фосфорилювання: пункти спряження транспорту електронів та фосфорилювання, коефіцієнт окисного фосфорилювання

35. Хеміосмотична теорія окисного фосфори­лювання, АТФ-синтетаза мітохондрій.

36. Інгібітори транспорту електронів та роз’єднувачі окисно­­­го фосфорилювання.

37. Мікросомальне окислення: цитохром Р-450; молекулярна органі­­­зація ланцюга переносу електронів.

38. Анаеробне окислення глюкози. Послідовність реакцій та ферменти гліколізу.

39. Аеробне окислення глюкози. Етапи перетворення глюкози до СО₂ і Н₂О.

40. Окислю­вальне декарбоксилювання пірувату. Ферменти, коферменти та послідовність реакцій в мультиферментному комплексі.

41. Порівняльна характеристика біоенергетики аеробного та анае­­­робного окислення глюкози, ефект Пастера.

42. Фосфоролітичний шлях розщеплення глікогену в печінці та м'язах. Регуляція активності глікогенфосфорилази.

43. Біосинтез глікогену: ферментативні реакції, фізіологічне значення. Регуляція активності глікогенсинтази.

44. Механізми реципрокної регуляції глікогенолізу та глікогенезу за рахунок каскадного цАМФ-за­­­лежного фосфорилювання ферментних білків.

45. Роль адреналіну, глюкагону та інсуліну в гормональній регуляції обміну глікогену в м'язах та печінці.

46. Генетичні порушення метаболізму глікогену (глікогенози, аглікогенози).

47. Глюконеогенез: субстрати, ферменти та фізіологічне значення процесу.

48. Глюкозо-лактатний (цикл Корі) та глюкозо-аланіновий цикли.

49. Глюкоза крові (глюкоземія): нормоглікемія, гіпо- та гіперглікемії, глюкозурія. Цукровий діабет – патологія обміну глюкози.

50. Гормональна регуляція концентрації та обміну глюкози крові.

51. Пентозофосфатний шлях окислення глюкози: схема процесу та біо­­­логічне значення.

52. Метаболічні шляхи перетворення фруктози та галактози; спад­­­кові ензимопатії їх обміну.

53. Катаболізм триацилгліцеролів в адипоцитах жирової тканини: послідовність реакцій, механізми регуляції активності тригліцеридліпази.

54. Нейрогуморальна регуляція ліполізу за участю адреналіну, норадреналіну, глюкагону та інсуліну).

55. Реакції окислення жирних кислот (β-окислення); роль карнітину в транспорті жирних кислот в мітохондрії.

56. Окислення гліцеролу: ферментативні реакції, біоенергетика.

57. Кетонові тіла. Реакції біосинтезу та утилізації кетонових тіл, фізіологічне значення.

58. Порушення обміну кетонових тіл за умов патології (цукровий діабет, голодування).

59. Біосинтез вищих жирних кислот: реакції біосинтезу насичених жирних кислот (пальмітату) та регуляція процесу.

60. Біосинтез моно- та поліненасичених жирних кислот в організмі людини.

61. Біосинтез триацилгліцеролів та фосфогліцеридів.

62. Метаболізм сфінголіпідів. Генетичні аномалії обміну сфінго­­­ліпідів – сфінголіпідози.

63. Біосинтез холестеролу: схема реакцій, регуляція синтезу холестеролу.

64. Шляхи біотрансформації холестерину: етерифікація; утворення жовчних кислот, стероїдних гормонів, вітаміну D₃.

65. Циркуляторний транспорт та депонування ліпідів у жировій тканині. Ліпопротеїнліпаза ендотелію.

66. Ліпопротеїни плазми крові: ліпідний та білковий (апопротеїни) склад. Гіпер-ліпопротеїнемії.

67. Патології ліпідного обміну: атеросклероз, ожиріння, цукровий діабет.

68. Пул вільних амінокислот в організмі: шляхи надходження та використання вільних амінокислот в тканинах.

69. Трансамінування амінокислот: реакції та їх біохімічне значення, механізми дії амінотрансфераз.

70. Пряме та непряме дезамінування вільних L-амінокислот в тканинах.

71. Декарбоксилювання L-амінокислот в організмі людини. Фізіологічне значення утворених продуктів. Окислення біогенних амінів.

72. Шляхи утворення та знешкодження аміаку в організмі.

73. Біосинтез сечовини: послідовність ферментних реакцій біосинтезу, генетичні аномалії ферментів циклу сечовини.

74. Загальні шляхи метаболізму вуглецевих скелетів амінокислот в організмі людини. Глюкогенні та кетогенні амінокислоти.

75. Біосинтез та біологічна роль креатину і креатинфосфату.

76. Глутатіон: будова, біосинтез та біологічні функції глутатіону

77. Спеціалізовані шляхи метаболізму циклічних амінокислот – фе­нілаланіну, та тирозину.

78. Спадкові ензимопатії обміну циклічних аміно­­­кислот – фенілаланіну та тирозину.

79. Метаболізм порфіринів: будова гему; схема реакцій біосинтезу протопорфірину IX та гему.

 

ІІ. Практична підготовка.

 

1. Підготовка матеріалу (біологічні рідини, клітини, субклітинні органели) до проведення біохімічних досліджень.

2. Побудова графіків залежності швидкості ферментативної реакції від концентрації субстрату, змін рН середовища та температури.

3. Пояснювати механізм перетворення субстрату за каталітичної дії ферментів.

4. Написання структурних формул коферментних вітамінів та пояснювати механізм утворення їх біологічно активних (комплексних) форм.

5. Пояснювати механізм протікання ферментативних реакцій за участю коферментів.

6. Відтворення послідовних етапів спільних шляхів катаболізму білків, вуглеводів та ліпідів.

7. Написання послідовності реакцій перетворення інтермедіатів в циклі трикарбонових кислот.

8. Малювати схему та пояснювати будову і механізм дії ланцюга транспорту електронів.

9. Пояснювати на основі положень хеміоосмотичної теорії механізм спряження, окислення та фосфорилювання, синтезу АТФ в дихальному ланцюгу. 10. Виявлення глюкози в розчині реакціями Фелінга, Троммера. Написати рівняння. 11. Визначення глюкози крові глюкозооксидазним методом (Городецького). Написати рівняння реакцій, що лежать в основі цього методу. Який нормальний вміст глюкози в крові людини? 12. Визначення глюкози в крові методом Хагедорна-Йєнсена. Пояснити принцип. 13. Виявлення фруктози реакцією Селіванова. Принцип метода. 14. Виявлення глікогену в печінці. Як може бути використаний глікоген печінки? Де ще накопичується в організмі людини глікоген? 15. Визначення кінцевого продукту анаеробного гліколізу – молочної кислоти методом Уффельмана. Принцип методу. 16. Виявлення ацетону (кетонових тіл) в сечі (реакціями з ніт­­­ропрусидом натрію та хлоридом заліза). Виявлення кетонових тіл в сечі експрес-методом. Принципи методів. Значення виявлення кетонових тіл в крові та сечі для медицини. 17. Виявлення ацетону йодоформною реакцією. Написати цю реакцію. 18. Визначення вмісту піровиноградної кислоти в біологічній рідині колориметричним методом. Пояснити принцип. Як будується калібровочна крива? 19. Визначення сіалових кислот реактивом Геса. Яке клінічне значення має визначення кількості сіалових кислот в крові? 20. Виявлення холестерину методом Сальковського. Принцип методу. 21. Виявлення холестерину методом Лібермана-Бурхарда. Принцип методу. Який нормальний вміст холестерину в крові людини? 22. Вивчення кінетики дії ліпази підшлункової залози. Які сполуки в організмі активують ліпазу? Проілюструйте відповідь результатами практичної роботи. 23. Відтворити в експерименті процес переамінування з використанням глутамінової та піровиноградної кислот. Застосування методу хроматографії для оцінювання результатів. Написати рівняння відповідних реакцій. 24. Визначити активність аланінамінотрансферази та аспартатамінотрансферази. Принцип методу. Значення визначення цих ферментів для медицини. 25. Визначення сечовини в сечі кольоровою реакцією з діацетилмонооксимом. Написати реакції утворення сечовини в організмі. 26. Визначення аміаку в сечі. Принцип методу. 27. Визначення креатиніну в сечі кольоровою реакцією Яффе. За яких умов спостерігається збільшення або зменшення кількості кратиніну в сечі? 28. Виявлення жовчних пігментів у сечі реакцією Гмеліна. Пояснити шлях утворення жовчних пігментів в організмі. 29. Виявлення уробіліну в сечі реакцією Богомолова. Принцип методу. Коли уробілін присутній серед жовчних пігментів в сечі? 30. Якісна реакція на фенілпіровиноградну кислоту (проба Фелінга). Принцип методу. При якому захворюванні фенілпіровиноградна кислота з”являється в сечі?

МОДУЛЬ 3
МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН ТА ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ.