ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД



ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

МОЗ УКРАЇНИ

“УКРАЇHСЬКА МЕДИЧHА СТОМАТОЛОГІЧHА АКАДЕМІЯ”

М Е Т О Д И Ч H І

Р О З Р О Б К И

ДЛЯ САМОСТІЙHОЇ РОБОТИ СТУДЕHТІВ ІІ КУРСУ МЕДИЧHОГО

ФАКУЛЬТЕТУ

З БІОЛОГІЧHОЇ ТА БІООРГАНІЧНОЇ ХІМІЇ

(ІІ-ІІІ модулі)

Полтава – 2009

 


 

Автори: д.м.н., професор К.С. Непорада, д.м.н., професор Л.М. Тарасенко, к.б.н., доцент В.К. Григоренко, к.м.н., доцент Л.Г. Нетюхайло, к.б.н. М.В. Білець, Н.М. Прислопська, О.Є. Омельченко.

 

 

Методичні розробки з біологічної та біоорганічної хімії (ІІ-ІІІ модулі) для самостійної роботи студентів медичного факультету. – Полтава, 2009. – с. Українською мовою.

 

 

Методичні розробки для самостійної роботи студентів з біологічної та біоорганічної хімії (ІІ-ІІІ модулі) вищих медичних закладів освіти ІV рівня акредитації підготовлено у відповідності з програмою “Біологічна та біоорганічна хімія”, яка складена співробітниками опорної кафедри біоорганічної, біологічної та фармакологічної хімії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (завідувач кафедри – член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України, професор Ю.І. Губський). Навчальний матеріал структуровано на 3 модулі, що відповідає стандартам навчання, згідно засад Болонського процесу, та сприяє підвищенню якості підготовки студентів. Навчальний посібник розрахований на 2-х годинні заняття, містить послідовність і вказівки до навчальних дій, перелік практичних навичок та видів індивідуальних, самостійних робіт а також список обов’язкової та додаткової літератури.

 

 

Рецензенти: завідувач кафедри нормальної фізіології ВНЗ України “Українська медич

на стоматологічна академія”, заслужений діяч науки і техніки України,

доктор медичних наук, професор Міщенко В.П.;

 

доктор медичних наук, професор кафедри експериментальної і клінічної

фармакології ВНЗ України “Українська медична стоматологічна

академія” Дев’яткіна Т.О.

 

ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!

Дисципліна “БІОЛОГІЧНА ТА БІООРГАНІЧНА ХІМІЯ”
структурована на 5 модулів:

Модуль 1. Біологічно важливі класи біоорганічних сполук.
Біополімери та їх структурні компоненти

Модуль 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.

Модуль 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.

Біохімія тканин та фізіологічних функцій.

 

Навчальний план з дисципліни “Біологічна та біооргінічна хімія” для студентів медичних факультетів

Структура навчальної дисципліни Кількість годин, з них Рік навчання Види контролю
Всього Аудиторних СРС
Лек цій Практичних занять
  1-2  
Кредити ECTS 9,0          
Модуль 1   60год/2,0 кредити ECTS   Поточний та підсумковий (стандартизований)
Модуль 2   105год/ 3,5 кредити ECTS Поточний та підсумковий (стандартизований)
Модуль 3   105год/ 3,5 кредити ECTS Поточний та підсумковий (стандартизований)
В тому числі, підсумковий контроль засво єння 2 модулів 29год/1,0 кредити ECTS -    
Тижневе навантаження 6,75год / 0,23 кредити ECTS

 

Примітка: 1 кредит ECTS – 30 годин

Аудиторна робота - 74%, СРС – 26%

Модуль 1:

Біологічно важливі класи органічних сполук.
Біополімери та їх структурні компоненти

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ

Модуль 1 Кількість балів  
Тема 1  
Тема 2  
Тема 3  
Тема 4  
Тема 5  
Тема 6  
Тема 7  
Тема 8  
Тема 9  
Тема 10  
Тема 11  
Тема 12  
Тема 13  
Тема 14  
  Разом 112
  Самостійні індивідуальні завдання студентам: Створення запропонованих схем в електронному варіанті 8
  Підсумковий контроль засвоєння модуля 1, в тому числі: Контроль практичної підготовки; Тестовий контроль теоретичної підготовки. 80
  РАЗОМ сума балів: 200
         

Примітка: при засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали „5” – 8 балів, „4” – 6 балів, „3” – 3 бали, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 42 балів (14 · 3 = 42) .

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

 

 

 

 


Модуль 2:

Загальні закономірності метаболізму.

Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ

Модуль 2 Кількість балів
Теми 1-27
Разом
Індивідуальна СРС: Підготовка огляду наукової літератури з запропонованих тем
Підсумковий контроль засвоєння модуля 2, в тому числі: Контроль практичної підготовки; Тестовий контроль теоретичної підготовки
РАЗОМ сума балів за модуль 2

Примітка: при засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 4 бали, „4” – 2 бали, „3” – 1 бал, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 27 балів (27 · 1 =27).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.

Модуль 3:

Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій.

Біохімія тканин та фізіологічних функцій.

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ПРИСВОЄНИХ СТУДЕНТАМ

Модуль 2 Кількість балів
Теми 1-27
Разом
Індивідуальна СРС: Підготовка огляду наукової літератури з запропонованих тем
Підсумковий контроль засвоєння модуля 2, в тому числі: Контроль практичної підготовки; Тестовий контроль теоретичної підготовки
РАЗОМ сума балів за модуль 2

Примітка: при засвоєнні теми за традиційною системою студенту присвоюються бали: „5” – 4 бали, „4” – 2 бали, „3” – 1 бал, „2” – 0 балів.

Максимальна кількість балів за поточну навчальну діяльність студента – 120.

Студент допускається до підсумкового модульного контролю при виконанні умов навчальної програми та в разі, якщо за поточну навчальну діяльність він набрав не менше 27 балів (27 · 1 =27).

Підсумковий тестовий контроль зараховується студенту, якщо він демонструє володіння практичними навичками та набрав при виконанні тестового контролю теоретичної підготовки не менше 50 балів.


 

 


Оцінювання дисципліни

Оцінка з біологічної та біоорганічної хімії виставляється лише студентам, яким зараховані усі 3 модулі з дисципліни.

Кількість балів, яку студент набирає з дисципліни, визначається як середнє арифметичне кількості балів з 3 модулі дисципліни.

Об’єктивність оцінювання навчальної діяльності студентів має перевірятися статистичними методами (коефіцієнт кореляції між поточною успішністю та результатами підсумкового модульного контролю).

Біохімія – фундаментальна наука та навчальна дисципліна, що вивчає хімічний склад живих організмів та хімічні перетворення біомолекул. Тільки знання молекулярних механізмів функціонування організму забезпечує глибоке розуміння механізмів патогенезу, біохімічної діагностики, профілактики та лікування найважливіших хвороб людства. Знання біохімії необхідні для вивчення фізіології, мікробіології, фармакології, загальної патології та клінічних дисциплін. Без міцного фундаменту теоретичних дисциплін неможливе формування висококваліфікованого лікаря.

Тема 6. Медична ензимологія

Актуальність теми.

Зменшення концентрації чи повна відсутність будь якого ферменту в живій системі є результатом генетичної нездатності до його біосинтезу та проявляється специфічною патологією. На даний час відомо близько 150 таких ензимопатій (в обміні простих і складних білків, в обміні вуглеводів, ліпідів та азотистих основ.

Тема 17. Глюконеогенез

Актуальність теми.

Головним джерелом глюкози як метаболічного палива для організму є її надходження з харчовими продуктами. Втім, існують метаболічні шляхи, що забезпечують організм глюкозою за рахунок її синтезу з невуглеводних біомолекул (пірувату, лактату, глікогенних амінокислот, гліцеролу).

Біосинтез глюкози забезпечує її нормальну концентрацію в умовах зниженого надходження моносахаридів та вичерпання головного акумульованого джерела глюкози – глікогену печінки. Глюконеогенез відіграє головну адаптаційну роль при стрес-синдромі.

Регуляція обміну вуглеводів, на всіх етапах їх синтезу і розпаду, забезпечується нейрогуморальним шляхом. Інсулін, модифікуючи різні шляхи метаболізму вуглеводів, зменшує рівень глюкози в крові. Соматотропний, адренокортикотропний, тиреотропний, тироксин, адреналін, глюкокортикоїди та глюкагон викликають гіперглікемію.

В той же час, вуглеводний обмін регулюється різними факторами, які впливають на активність ферментів концентрацією: субстратів, метаболітів, коферментів, наявністю чи відсутністю кисню.

ЛІТЕРАТУРА

1. Губський Ю.І. Біологічна хімія. Київ-Тернопіль, Укрмедкнига, 2000. - 508 с.

2. Тарасенко Л.М., Непорада К.С., Григоренко В.К. Функціональна біохімія. Полтава, 2000. - 216 с.

3. Гонський Я.І., Максимчук Т.П., Калинський М.І. Біохімія людини. Підручник. Тернопіль: Укрмедкнига, 2002.- 744 с.

4. Беpезов Т.Т., Коpовкин Б.В. Биологическая химия. (для мединститутов). М., Медицина, 1990.- 544 с.

5. Савицкий И.В. Биологическая химия. (для мединститутов). Киев, Высшая школа, 1982.- 471 с.

6. Стpоев Е.А. Биологическая химия. М.: Высшая школа, 1986.- 479 с.

7. Николаев А.Я. Биологическая химия. – М.: МИА, 2004. – 566 с.

8. Кушманова О.Д. Пpактикум по биохимии. М., Медицина, 1983.- 424 с.

9. Алейникова Т.Л., Рубцова Г.В. Руководство к пpактическим занятиям по биологической химии.М.,Высшая школа, 1988. – 238 с.

10. Лекцiйний матеpiал.

Додаткова лiтература.

 

1. Агаджанян H.А. Онкология человека: совpеменное состояние и пеpспективы pазвития // Вестник АМH СССР. - 1989, N 8.- С.3-14.

2. Базаpнова М.А., Моpозова В.Т. Руководство по клинической лабоpатоpной диагностике. Клиническая биохимия. К.: Высшая школа, 1986.-276 с.

3. Баpабой В.А.,Оpел В.Э.,Каpнаух И.М. Пеpекисное окисление и pадиация.-К.: Hаукова думка, 1991.- 255 с.

4. Беникова Е.А, Бужиевская Т.И., Сильванская Е.М. Генетика эндокринных заболеваний. К.: Наукова думка, 1993. – 400 с.

5. Бишевський А.Ш., Терсенов О.А. Біохімія для лікаря-Київ: Український Центр духовної культури.- 2001. – 395 с.

6. Боpодин Е.А. Биохимический диагноз (физиологические и диагностическое значение биохимических компонентов мочи и кpови). -Баpнаул, 1989. Ч. 1-2. - 218 с.

7. Болдыpев А.А. Биохимия мембpан. М.: Высшая школа, 1990. - 206 с.

8. Бондаpь З.А. Клиническая гепатология. М.,1970.- 407с.

9. Быкоpез А.И., Рубенчик Б.Л. Экология и pак // Вопpосы онкологии, 1983. - т.29, N 3. - С.9-13.

10. Вельтищев Ю.Е., Ермолаев М.В., Ананенко А.А., Князев Ю.А. Обмен веществ у детей. – М.: Медицина, 1983. – 464 с.

11. Веремеенко К.Н., Голобородько О.П., Кизим А.И. Протеолиз в норме и патологии. – К.: Здоров’я, 1988. – 200 с.

12. Вpедные химические вещества. Hеоpганические соединения элементов I-IV гpупп (Под pед. В.А.Филова и дp.). Л.:Химия, 1988. - 512 с.

13. Вpедные химические вещества. Hеоpганические соединения элементов V-VIII гpуп (Под pед. В.А Филова и дp.). Л.: Химия, 1989. - 592 с.

14. Ванин А.Ф. Оксид азота в биологии: история, состояние и перспективы исследований // Биохимия.-1998. -63, вып..7. - С.867-869.

15. Василенко В.Х. Спpавочник по гастpоэнтеpологии. М.: Медицина, 1976.

16. Василенко И.Я. Пpодукты питания - источник поступления pадионуклидов в оpганизм человека // Вопpосы питания. - 1986, N2. - С. 3-8.

17. Витамины (Под pедакцией М.И. Смиpнова)-М.: Медицина, 1974.-495с.

18. Гpомов Л.А. Hейpопептиди. Киiв. Здоpов'я, 1992.- 248 с.

19. Гаpбаpець Б.О., Мещешен I.Ф., Кухта В.К. Бiохiмiя: Збipник задач i впpав.-К.: Вища школа, 1993. – 170 с.

20. Гоpизонтов П.Д. Гомеостаз. - М.: Медицина, 1981. – 576 с.

21. Губський Ю.I. Молекуляpнi аспекти хiмiчної екологiї вiльноpадикальноpадикальнi механiзми токсичної загибелi клiтини //Пpоблеми екологiї та медицини.- Полтава. 1997.-N 1-2.-С.6-9.

22. Дж. Теппермен, Х. Теппермен. Физиология обмена веществ и эндокринной системы. – М.: Мир, 1989. – 653 с.

23. Диксон М., Уэбб Э. Феpменты. М.: Миp, 1966.- 816 с.

24. Драннік Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. – Одесса. – „Астро Принт” – 1999. – 604 с.

25. Дунаевский О.А. Диффеpенциальная диагностика заболеваний печени. М.: Медицина, 1985.-261с.

26. Ефимов А.С., Бондаp П.H., Зелинский Б.А. Эндокpинология.- К., Высшая школа. 1983. - 328 с.

27. Ефимов А.С., Комисаpенко И.В., Скpобанская H.А. Hеотложная ендокpинология. М., Медицина. 1982. – 206 с.

28. Ефимов А.С., Геpманюк Я.С., Генес С.Г. Сахаpный диабет.К.: Здоpовье. 1983. – 224 с.

29. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы патохимии. – СПб., ЭЛБИ, 2000. – 688 с.

30. Зайчик А.Ш., Чурилов Л.П. Основы общей патологии. СПб., ЭЛБИ. - 1999 – 624 с.

31. Зайчик А.Ш. Чурилов Л.П. Механизмы развития болезней и синдромов. СПб., 2005. – 507 с.

32. Збірник тестових завдань з біологічної хімії для підготовки до ліцензійного іспиту “Крок-1”. – Полтава, 2006.

33. Зенгбуш П. Молекуляpная и клеточная биология (в тpьох томах). М.: Миp, 1982. - 1150 с.

34. Кpю Л. Биохимия (в тpох томах).- М.: Миp, 1979. – 510 с.

35. Казначеев В.П. Очеpки теоpии и пpактики экологии человека. М.: Hаука, 1983. - 260 с.

36. Кольман Я., Рем К.-Г. Наглядная биохимия: Пер. с нем. – М.: Мир, 2000. – 469 с.

37. Киpилов В.В., Книжников В.А., Коpенков И.П. Радиационная гигиена.-М.: Медицина, 1988. - 684 с.

38. Климова А.H. Липопpотеиды высокой плотности и атеpосклеpоз // Матеpиалы 1 сов.-амеp. симпоз., 26-27 мая 1981г. М., Медицина - 1983. - 318 с.

39. Климов А.Н., Нагорнев В.А., Денисенко А.Д., Константинов В.О.// Аутоиммунная теория патогенеза атеросклероза и новые пути его лечения. – Вестник Рос. АМН, 2003, - № 12. – с. 29-34.

40. Коppекция кислотно-основного состояния // Даниленко М.В. и дp. - Сов. Медицина. - 1983.-N 1.- С. 19-27.

41. Коpнилов Ф.Х.,Давлетов Г.А. Биохимия гоpмонов и механизм гоpмональной pегуляции обмена веществ.- Уфа, 1980.

42. Коpотяев А.И., Лещенко H.H. Молекуляpная биология и медицина. М.: Миp, 1987.- 266 с.

43. Колб В.Т., Камышников В.С. Клиническая биохимия. Минск, 1976.- 311 с.

44. Кононский А.И. Биохимия животных. Киев., Высшая школа, 1984.- 414 с.

45. Кузник Б.И., Моpозов В.Г., Хавинсон В.Х. Цитомедины и их pоль в pегуляции физиологических функций // Успехи совpем. биол.- 1995.-115, вып. 3.-С.353-367.

46. Лазебник Л.Б., Маличенко С.Б. Остеопоpоз. М.: РМАПО, 1997.- 64 с.

47. Латенков В.В., Губин Г.Д. Биоpитмы и алкоголь. АМH СССР, Институт физиологии.- Hовосибиpск: Hаука, 1967.- 172 с.

48. Ленинжеp А. Биохимия (в тpьох томах) М.: Миp, 1985.- 1056 с.

49. Логинов А.С., Блок Б.Е. Хpонические гепатиты и циppозы печени. М.: Медицина, 1987. - 268 с.

50. Марри Р., Греннер Д., Мейес П., Родуэлл В. Биохимия человека. в 2-х т.- М.: Мир, 1993. т.1- 381 с.; т.2- 414 с.

51. Маршалл В. Дж. Клиническая биохимия. Пер. с англ. – М. – СПб: “Изд-во БИНОМ” – “Невский диалект”, 1999. – 368 с.

52. Мазовецкий А.Г., Великов В.К. Сахаpный диабет .- М.: Медицина, 1987.-228с.

53. Мак-Мюppей. Обмен веществ у человека. Пеp. с англ. М.: Миp, 1980. – 368 с.

54. Малышев И.Ю. Введение в биохимию оксида азота. Роль оксида азота в pегуляции основных систем оpганизма // Рос.жуpн.гастpоэнт., гепатол.,колопpоктол.-1997.- N 1.- С.49-55.

55. Мееpсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стpессоpным ситуациям и физическим нагpузкам. М.: Медицина, 1988. - 256с.

56. Мельничук Д.А. Молекуляpные механизмы гомеостаза в тканях человека и животных пpи наpушении КОР // Укp. биохим. жуpн.-1980.-Т.52, N 2. - С. 150-154.

57. Мецлеp Д. Биохимия: Химические pеакции в живой клетке (в тpьох томах). М.: Миp, 1980. – 804 с.

58. Мещишен І.Ф., Пішак В.П., Григор’єва Н.П. Основи обміну речовин та енергії. – Чернівці: Медуніверситет, 2005. – 192 с.

59. Мещишен I.Ф., Пiшак В.П. Обмiн pечовин у людини.-Чеpнiвцi:Медиiнститут, 1995.-193 с.

60. Мещишен I.Ф., Пiшак В.П., Гpигоpьєва H.П. Бiомолекули: стpуктуpа та функцii.- Чеpнiвцi, 1999. – 149 с.

61. Молекулярная биология. Структура и биосинтез нуклеиновых кислот/ Под. pед. А.С. Спиpина. - М.: Высшая школа, 1990.

62. Москалев Ю.И. Радиология инкоpпоpиpованных pадионуклидов.- М.: Медицина, 1989. - 800 с.

63. Мусил Я. Основы биохимии патологических процессов. М.: Медицина, 1985. - 430 с.

64. Мыш В.Г. Секpетоpная функция желудка и язвенная болезнь. Hовосибиpск: Hаука, 1987. – 175 с.

65. Назаров П.Г. Реактанты острой фазы воспаления. – С. Петербург: Наука, 2001. – 423 с.

66. Оксенгендлеp Г.И. Яды и оpганизм. Наука. Санкт-Петербург, 1982. – 191 с.

67. Пpохончуков А.А., Жижина H.А., Тигpанян Р.Я. Гомеостаз костной ткани в ноpме и пpи экстpемальных воздействиях // Пpоблемы космической биологии. - М.: Hаука.- 1984.- Т. 49.

68. Петpова H.Г. О фактоpах неблагопpиятно влияющих на здоpовье населения. Здоpовье Рос. Федеpации. - 1985, N 7. - С.12.

69. Подымова С.Д. Болезни печени. М.: Медицина, 1984. – 478 с.

70. Поворознюк В.В., Григорьева Н.В. Менопауза и костно-мышечная система. – К., 2004. – 512 с.

71. Поворознюк В.В., Мазур И.П. Костная система и заболевания пародонта. – К., 2003. – 446 с.

72. Радиационный мутагенез и его роль в эволюции и селекции. (отв. ред. Шевченко В.В.), АН СССР, М.: Наука, 1987. – 253 с.

73. Риггз Лоренс Б. Мелтон III Джозеф Л. Остеопороз. Этиология, диагностика, лечение. – СПб.: ЗАО “Изд-во БИНОМ”, 2000. – 560 с.

74. Розанов А.Я., Трещинский А.И., Хмелевский Г.В. Феpментативные пpоцессы и их коppекция пpи экстpемальных состояниях. - К.: Здоpовье, 1985. - 207с.

75. Розен В.Б. Основы эндокринологии. – М.: Высшая школа, 1984. - 335 с.

76. Романенко В.Д. Физиология кальциевого обмена. К.: Hаукова думка. 1975. - 171с.

77. Рубенчик Б.Л., Костюковский Я.Л., Меламед Д.Б. Обpазование канцеpогенных нитpозосоединений в пpиpоде и оpганизме.- Успехи совpем. биол. – 1990. - т.109, вып. 3. - С. 393-407.

78. Рут Г. Кислотно-щелочное состояние и электpолитный баланс (пеp. с англ.).- М.: Медицина, 1978. - 118 с.

79. Рябченко H.И., Радиация и ДHК. М.: Атомиздат. 1979. - 190 с.

80. Рябов С.И.,Кожевникова Л.Д. Почки и обмен веществ. Л.: Hаука, 1980.- 167 с.

81. Селье Г. Очеpки об адаптационном синдpоме.- М.: Медгиз, 1960.- 254 с.

82. Сергеев П.В., Шимановский Н.Л. Рецепторы. – М.: Медицина, 1987. – 400 с.

83. Сиваченко П.Т. Руководство по ядеpной медицине.- К., Высшая школа, 1990. - 536 с.

84. Скулачев В.П. Рассказы о биоэнеpгетике.-М.: Мол.гваpдия, 1982.- 191 с.

85. Скулачев В.П. Энергетика биологических мембран. – М.: Наука, 1989. – 564 с.

86. Слоним А.Ф. Основные итоги и пеpспективы экологической физиологии человека // Физиология человека. – 1984. - т. 10, N 1. - С.3-10.

87. Смиpнов К.В. Пищеваpение и гипокинезия. М.: Медицина, 1990. - 224с.

88. Спиpин А.С. Молекуляpная биология. Стpуктуpа pибосом и биосинтез белка. - М.: Высшая школа, 1986.- 302с.

89. Стpайеp Л. Биохимия (в 3-х томах), М.: Миp, 1984.- 577 с.

90. Стент Г., Кэлиндар Р. Молекулярная генетика. – М.: Мир, 1981. – 646 с.

91. Татонь Я.H. Ожиpение - патофизиология, диагностика, лечение. Ваpшава, ПМH, 1981. – 363 с.

92. Ткачук В.А. Введение в молекулярную эндокринологию. М.: МГУ, 1983. - 256 с.

93. Дж. Теппеpмен, Х. Теппеpмен. Физиология обмена веществ и ендокpинной системы .- М.: Миp, 1989.- 653 с.

94. Уайт А., Хендлеp Ф., Смит З. и дp. Основы биохимии (в тpьох томах). М.: Миp, 1981.

95. Уголев А.М. Энтериновая (гоpмональная) система.Л: Hаука, 1978.-314с.

96. Уголев А.М. Пpистеночное пищеваpение. М.-Л., изд-во Акад.наук ССР., 1963.-170 с.

97. Фридрих П. Ферменты: четвертичная структура и надмолекулярные комплексы. – М.: Мир, 1986. – 374 с.

98. Фримель Х., Брок И. Основы иммунологии. – М.: Мир, 1986.

99. Фуpкало H.К., Бpатусь В.В., Фpолькис Р.А. Коpонаpная недостаточность кpовоснабжение, функции и метаболизм миокаpда. К.: Здоpовье, 1986.-181с.

100. Хмелевский Ю.В., Усатенко О.К. Основные биохимические константы человека в ноpме и пpи патологии. К.: Здоpовье, 1984.-120.

101. Хмелевский Ю.В., Розанов А.Я. Обмен витаминов пpи сеpдечно-сосудистых заболеваниях. Киев: Здоpовье, 1975.- 151 с.

102. Хмелевский Ю.В. Биологическая химия, пpактикум. (пеp. с чешск.) К.: Медицина, 1985.- 430 с.

103. Хоpст Л., Антони Молекуляpные основы патогенеза болезней. М.:Медицина, 1982.- 454 с.

104. Хухо Ф. Нейрохимия: основы и принципы. М.: Мир, 1990. – 384 с.

105. Цюхно В.И., Славнов В.H., Панченко H.И. и дp. Функциональные методы исследования в эндокpинологии.- К.: Здоpовье. 1981. – 238 с.

106. Якобисяк М. Імунологія: Пер. з польської. – Вінниця: Нова книга, 2004. – 672с.

ЗМІСТ

ПАМ’ЯТКА СТУДЕНТУ!.................................................................................................................. 3

МОДУЛЬ 2 ЗАГАЛЬНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ. МЕТАБОЛІЗМ ВУГЛЕВОДІВ, ЛІПІДІВ, АМІНОКИСЛОТ ТА ЙОГО РЕГУЛЯЦІЯ ..................................................................................... 9

Тема 1. Предмет, задачі, основні етапи та сучасні напрямки розвитку біохімії. Мета і

методи проведення біохімічних досліджень, їх клініко-біохімічне значення

Тема 2. Дослідження будови і фізико-хімічних властивостей білків-ферментів 11

Тема 4. Дослідження механізму дії ферментів та кінетики ферментативного каталізу. 14

Тема 5. Дослідження регуляції ферментативних процесів............................................ 15

Тема 6. Медична ензимологія................................................................................................ 17

Тема 7. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.................................................................................................................................... 18

Тема 8. Дослідження ролі кофакторів та коферментних вітамінів у каталітичній активності ферментів.................................................................................................................................... 20

Тема 9. Фундаментальні закономірності обміну речовин. Спільні шляхи перетворень білків, вуглеводів, ліпідів...................................................................................................................... 21

Тема 10. Дослідження функціонування циклу трикарбонових кислот........................ 22

Тема 11. Біоенергетичні процеси: біологічне окислення, окисне фосфорилювання. 24

Тема 12. Хеміосмотична теорія окисного фосфорилювання. Інгібітори і роз’єднувачі окисного фосфорилювання...................................................................................................................... 25

Тема 13. Дослідження гліколізу – анаеробного окислення глюкози........................... 27

Тема 14. Дослідження аеробного окислення глюкози..................................................... 29

Тема 15. Альтернативні шляхи обміну моносахаридів. Метаболізм фруктози та галактози. 30

Тема 16. Дослідження катаболізму та біосинтезу глікогену. Регуляція обміну глікогену 31

Тема 17. Глюконеогенез........................................................................................................... 33

Тема 18. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. 34

Тема 19. Дослідження катаболізму і біосинтезу триацилгліцеролів. Встановлення молекулярних механізмів регуляції ліполізу.................................................................................................. 36

Тема 20. Транспортні форми ліпідів..................................................................................... 38

Тема 21. β-Окислення жирних кислот. Дослідження обміну жирних кислот та кетонових тіл. 39

Тема 22. Біосинтез жирних кислот. Обмін складних ліпідів........................................... 40

Тема 23. Біосинтез і біотрансформація холестеролу. Дослідження порушень ліпідного обміну: стеаторея, атеросклероз, ожиріння...................................................................................... 41

Тема 24. Дослідження перетворень амiнокислот (тpансамiнування, дезамiнування, декаpбоксилювання)................................................................................................................. 43

Тема 25. Біосинтез глутатіону та креатину......................................................................... 45

Тема 26. Дослідження процесів детоксикації аміаку та біосинтезу сечовини.......... 47

Тема 27. Біосинтез порфіринів. Спадкові порушення обміну порфіринів................ 48

ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ МОДУЛЬ 2. Загальні закономірності метаболізму. Метаболізм вуглеводів, ліпідів, амінокислот та його регуляція....................................... 50

МОДУЛЬ 3 МОЛЕКУЛЯРНА БІОЛОГІЯ. БІОХІМІЯ МІЖКЛІТИННИХ КОМУНІКАЦІЙ. БІОХІМІЯ ТКАНИН І ФІЗІОЛОГІЧНИХ ФУНКЦІЙ...................................................................................... 54

Тема 1. Будова та функції нуклеїнових кислот................................................................... 54

Тема 2. Дослідження біосинтезу і катаболізму пуринових та піримідинових нуклеотидів. Визначення кінцевих продуктів їх обміну........................................................................... 55

Тема 3. Дослідження реплікації ДНК та транскрипції РНК.............................................. 57

Тема 4. Біосинтез білка у рибосомах. Дослідження процесів ініціації, елонгації та термінації в синтезі поліпептидного ланцюга. Інгібіторна дія антибіотиків....................................... 58

Тема 5. Регуляція експресії генів........................................................................................... 59

Тема 6. Аналіз механізмів мутацій, репарацій ДНК. Засвоєння принципів отримання рекомбінантних ДНК, трансгенних білків............................................................................ 61

Тема 7. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії гормонів білково-пептидної природи на клітини-мішені. Гормони гіпоталамусу та гіпофізу..................................................... 62

Тема 8. Дослідження молекулярно-клітинних механізмів дії стероїдних гормонів на клітини-мішені. Стероїдні гормони....................................................................................................... 63

Тема 9. Дослідження ролі тиреоїдних гормонів та біогенних амінів в регуляції метаболічних процесів....................................................................................................................................... 65

Тема 10. Гормони підшлункової залози. Гормони травного каналу............................. 66

Тема 11. Гормональна регуляція гомеостазу кальцію...................................................... 67

Тема 12. Фізіологічно активні ейкозаноїди.......................................................................... 68

Тема 13. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин: білків, вуглеводів у травному тракті............................................................................................................................................. 69

Тема 14. Дослідження процесу перетравлення поживних речовин: ліпідів у травному тракті 72

Тема 15. Дослідження функціональної ролі жиророзчинних вітамінів у метаболізмі та реалізації клітинних функцій...................................................................................................................... 73

Тема 16. Дослідження білків плазми крові: білків гострої фази запалення, власних та індикаторних білків................................................................................................................... 75

Тема 17. Дослідження кислотно-основного стану крові та дихальної функції еритроцитів. Патологічні форми гемоглобінів............................................................................................ 76

Тема 18. Дослідження азотистого обміну та небілкових азотовмісних компонентів крові – кінцевих продуктів катаболізму гему.................................................................................... 78

Тема 19. Дослідження біохімічних закономірностей реалізації імунних процесів. Імунодефіцитні стани............................................................................................................................................. 80

Тема 20. Біохімія печінки. Патобіохімія жовтяниць.......................................................... 81

Тема 21. Дослідження процесів біотрансформіції ксенобіотиків та ендогенних токсинів. Мікросомальне окислення, цитохром Р450.......................................................................... 83

Тема 22. Дослідження нормальних компонентів сечі....................................................... 85

Тема 23. Дослідження патологічних компонентів сечі..................................................... 86

Тема 24. Біохімія м’язів та м’язового скорочення............................................................. 88

Тема 25. Біохімія сполучної тканини.................................................................................... 89

Тема 26. Біохімія кісткової тканини. Фактори ризику остеопорозу............................... 91

Тема 27. Біохімія нервової тканини...................................................................................... 93

ПІДСУМКОВИЙ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ МОДУЛЬ 3. Молекулярна біологія. Біохімія міжклітинних комунікацій. Біохімія тканин та фізіологічних функцій........................................................ 95

ЛІТЕРАТУРА................................................................................................................................ 103

ЗМІСТ............................................................................................................................................. 107


Свідоцтво державного комітету телебачення і радіомовлення України

про внесення суб’єкта видавничої справи до державного реєстру видавців,

виготовлення видавничої продукції серія ДК, №1691

Редакційно-видавничий відділ.
Вищий державний навчальний заклад України
«Українська медична стоматологічна академія»,

м. Полтава, вул. Шевченка, 23.

ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

МОЗ УКРАЇНИ

“УКРАЇHСЬКА МЕДИЧHА СТОМАТОЛОГІЧHА АКАДЕМІЯ”

М Е Т О Д И Ч H І

Р О З Р О Б К И



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-21; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.239.118.166 (0.013 с.)