Роль і значення теми для діяльності працівників міліції

Одним із напрямів суспільного прогресу є захист прав людини і громадянина. Забезпечення прав і свобод осо­бистості — необхідний атрибут будь-якої правової дер­жави. Права людини --це ціннісний орієнтир, який дає змогу застосувати "людський вимір" не тільки до держа­ви і права, закону, законності, правопорядку, а й до гро­мадянського суспільства. Права, свободи та їх гарантії визначають зміст і спря­мованість діяльності держави. Отже, держава відпо­відає перед людиною за свою діяльність, а утверджен­ня і забезпечення прав і свобод людини с головним обов'язком держави. Реалізуючи це конституційне поло­ження, весь державний апарат та недержавні форму­вання повинні виходячи зі свого правового статусу втілювати їх у повсякденному житті суспільства. Не залишаються осторонь і органи внутрішніх справ нашої держави, які, згідно з чинним законодавством, повинні гарантувати нашим співвітчизникам і тим, хто перебу­ває на території України тимчасово, умови для реалі­зації ними своїх прав і свобод. Гарантувати їх — озна­чає забезпечити більш сприятливі умови, за яких закр­іплений у законі статус людини і громадянина став би не тільки юридичним, а й фактичним для кожної осо­би. Гаранти, таким чином, є тим ланцюгом, що з'єднує правомірні бажання особи з їх втіленням у життя. Га­рантувати основні права, свободи людини -- означає забезпечити належні умови для користування ними та захищати їх.

Наявність у Законі України "Про міліцію" ст. 5 "Ді­яльність міліції та права громадян" свідчить, що пова­га гідності особи й забезпечення прав громадян — пріо­ритетний напрям діяльності міліції. Ст. 2 цього Закону основним завданням міліції визначає забезпечення осо­бистої безпеки громадян, їх прав і свобод, законних інте­ресів, хоча можливості щодо забезпечення й захисту особистих прав громадян не безмежні, вони зумовлені перш за все компетенцією органів внутрішніх справ у цій сфері.

Ключові слова -“права людини”, “політичні свободи”, “механізм захисту прав і свобод людини”, “гарантії прав людини”, “політичні права людини”.

Обсяг знань, вмінь курсанта, студента, слухача після вивчення теми

Після вивчення даної теми курсант повинен аналізувати поняття і генезу прав людини, характтеризувати ліберальне тлумачення прав людини, визначати основні підходи до прав людини: природно-правовий, позитивістський (або юридично-позитивістський), марксистський. Курсант має розрізняти громадянські (особисті) права, політичні права і свободи людини, визначати обов’язки і відповідальність громадян, гарантії їх прав. Курсант повинен знати головні принципи діяльності ОВС України по забезпеченню прав і свобод людини, розуміти необхідність формування та вдосконалення політичної культури, правосвідомості та морально-правових якостей правоохоронця. Окрім того, курсант повинен чітко знати повноваження ОВС щодо забезпечення особистих прав громадян.

Тема 18. Демократія та громадянське суспільство. ОВС України в умовах становлення та розвитку громадянського суспільства.

Роль і значення теми для діяльності працівників міліції

Верховенство права, яке забезпечується національною правовою системою та міжнародним механізмом захисту прав людини, є основою порбудови громадянського суспільстваДо повноважень ОВС входить охорона і забезпе­чення громадського порядку, на масових громадянських акціях, коли органами внутрішніх справ підтримуються встановлені правовими актами правила поведінки і стосунки між людьми, які перебу­вають у громадських місцях, здійснюється запобігання загрозі їх життю, здоров'ю та майну з боку джерел підвищеної небезпеки, непередбачених дій натовпу та інших надзвичайних подій.

Ключові слова -“громадянське суспільство”, “правова держава”, “національна держава”, “соціальна держава”.

Обсяг знань, вмінь курсанта, студента, слухача після вивчення теми

Поняття та сутність, структурні елементи громадянського суспільства. Громадянське суспільство як сукупність неполітичних відносин громадян та їх об’єднань. Функції та атрибути громадянського суспільства. Громадянське суспільство і групи інтересів. Громадянське суспільство як умова свободи й демократії. Ознаки громадянського суспільства: плюралізм, різноманітність інтересів, відкрита комунікація, незалежність громадської думки.

Становлення громадянського суспільства в сучасній Україні. Умови функціонування громадянського суспільства. Інститути громадянського суспільства. Визнання автономного буття спільнот та впливу на державу як фактор демократичності політичного режиму. ОВС в умовах становлення та розвитку громадянського суспільства.

 

Структура залікового кредиту курсу «Політологія + М. Основи демократії»

ТЕМА	Лекції	Семінарські заняття	Самостійна робота	Індивідуальна робота
Змістовий модуль I. «Політологія»
1. Предмет, методи та основні категорії політології			-	-
2. З історії розвитку політичної думки			-
3. Становлення і розвиток політичної думки в Україні	-			-
4. Політичне прогнозування	-			-
5. Влада в системі політичних відносин			-	-
6. Політична система суспільства. Держава, як базовий елемент політичної системи.			-	-
7. Політичні партії та рухи. Партійна система в Україні.	-			-
8. Сучасні моделі виборчих систем	-		-
9. Функціонування сучасних політичних систем	-	-		-
Всього годин змістовного модулю.
10.Політична культура і політична свідомість.		-		-
11. Політична ідеологія та політико-ідеологічні течії.	-			-
12. Проблеми політичного лідерства	-		-	-
13. Сучасні політичні технології.	-		-
14.. Політичні конфлікти. Проблеми урегулювання політичних конфліктів.	-		-	-
15.Міжнародні політика. Політичні організації та рухи, їх вплив на глобальні проблеми сучасності.				-
16. Демократія в політичному житті сучасного світу.
17. Права та свободи людини у сучасному демократичному суспільстві.				-
18.Демократія та громадянське суспільство. ОВС України в умовах становлення та розвитку громадянського суспільства.				-
Всього годин змістовного модулю.
Всього годин по дисципліні.

Теми семінарських занять

 

ТЕМА 1. ПРЕДМЕТ, МЕТОДИ ТА ОСНОВНІ КАТЕГОРІЇ ПОЛІТОЛОГІЇ

Ключові поняття: “політична наука”, “політологія”, “інституювання політології”, “політологія як наука”, “політологія як навчальна дисципліна”, “предмет політології”, “функції політології”, “категорії політології”.

План

1. Об’єкт і предмет політології.

2. Основні поняття й закони політології та її структура.

3. Методи політології.

4. Функції політології.

5. Значення політології для формування політичної свідомості та політичної культури курсантів.

 

Література: [ 8-12, 17-22, 24-25, 44-49]

 

ТЕМА 2. З ІСТОРІЇ РОЗВИТКУ ПОЛІТИЧНОЇ ДУМКИ

Семінар №1

 

Ключові поняття: “історія політичної думки”, “аристократія”, “демократія”, “тоталітаризм”, “гуманізм”, “макіавеллізм”, “утопізм”, “природні права”, “суспільний договір”, “географічний детермінізм”, “конституціоналізм”, “етатизм”.

 

План

1. Загальна характеристика античної політичної думки. Політичні вчення Платона, Аристотеля, Ціцерона.

2. Основні риси політичної думки середніх віків та епохи Відродження. Політичні ідеї Августина, Марсилія Падуанського, Н. Макіавеллі, Т. Мора та інших.

3. Особливості політичної думки Нового часу. Розвиток політичних ідей у творчості Т. Гоббса, Д. Локка, Ш. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо.

4. Розвиток політичної думки в Північній Америці в другій половині XVIII - на початку XIX ст. (Т. Джефферсон, Д. Медісон, А. Гамільтон).

5. Політичні ідеї в Німеччині в кінці XVIII - на початку XIX ст. (І. Кант, Г. Гегель та ін.).

 

Література: [ 13, 30-36, 42, 50,]

Семінар №2

Ключові поняття: “технократизм”, “раціоналізм”, “консерватизм”, “марксизм”, “комунізм”, “диктатура пролетаріату”, “політичний утилітаризм”, “теорія насильства”.

 

План

1. Утопічний соціалізм кінця XVIII - початку XIX ст. (Сен-Сімон, Фурьє, Оуен).

2. Політичне вчення марксизму.

3. Політичні вчення XIX ст.:

3.1. зародження та розвиток консерватизму (Берк, де Местр, Савін’ї);

3.2. лібералізм (Б. Констан, І. Бентам);

3.3. теорія демократії (О. Токвіль, Д.Мілль);

3.4. позитивістський напрямок політичної думки (О. Конт, Г. Спенсер);

3.5. теорія насильства (Л. Гумплович, У.Беджгот, Г.Ратценгофер та ін.).

Література: [ 13, 30-36, 42, 138, 145]