Змістовий модуль № 1. Загальна частина

Тема № 1: Міжнародне право як особлива система права

Час, що відводиться на самостійну роботу – 2 год.

 

1. У чому значення Вестфальського миру 1648 року для розвитку міжнародного права?

 

 

2. Наведіть приклади норм «м’якого» міжнародного права та норм jus cogens.

 

 

3. Наведіть приклади використання в національному законодавстві України відсилань до норм міжнародного права.

 

 

4. Проаналізуйте особливості розвитку науки міжнародного права в Україні.

 

Тестові завдання:

1. Чи можна вважати джерелами міжнародного права:

1) резолюцію Ради Безпеки ООН про застосування санкцій проти держави, яка створює загрозу міжнародному миру та безпеці;

2) рішення Міжнародного Суду ООН щодо спору між двома державами;

3) рішення Комісії Європейського Союзу про накладення штрафу на підприємство, що порушує антимонопольне законодавство ЄС;

4) резолюцію Генеральної Асамблеї ООН ”Про принципи співробітництва держав у галузі використання ядерної енергії”;

5) правила польотів над відкритим морем, затверджені рішенням Міжнародної організації цивільної авіації.

2. У яких із перелічених випадків порушується принцип невтручання у внутрішні справи?:

1) збройна підтримка уряду в боротьбі з опозицією, що прагне його скинути;

2) економічна блокада;

3) надання виключно гуманітарної допомоги;

4) підтримка терористичних формувань, що ставлять неполітичні цілі;

5) надання збройної підтримки опозиції уряду;

6) застосування примусових заходів за рішенням Ради Безпеки з метою підтримання миру й безпеки.

3. За ст.38 Статуту Міжнародного Суду ООН до джерел міжнародного права не належать:

а) міжнародні конвенції, як загальні, так і спеціальні, що встановлюють правила, виразно визнані державами, що спорять;

б) міжнародний звичай як доказ загальної практики, визнаної як правова норма;

в) національне законодавство різних держав як допоміжні засоби для визначення правових норм.

4. Під сферу міжнародно-правового регулювання піддають такі з наведених відносин:

1) відносини між працівником та роботодавцем з питань нарахування заробітної плати;

2) звернення уряду України до Міжнародного валютного фонду з метою одержання кредиту;

3) візит Президента України в Польщу;

4) сесія Генеральної Асамблеї ООН;

5) звернення Росії до Грузії про видачу викраденого російського повітряного судна;

6) конгрес міжнародної Демократичної федерації жінок.

 

Підготуйте до даної теми тестові завдання, які б складалися з 5 питань із 4 варіантами відповідей на кожне з них. При цьому вірним може бути лише один варіант відповіді на кожне окреме питання.

 

1.

а)

б)

в)

г)

2.

а)

б)

в)

г) 3.

а)

б)

в)

г)

4.

а)

б)

в)

г)

5.

а)

б)

в)

г)

Проаналізуйте джерела та надайте грунтовну відповідь

1. Держава А вдалась до масованої повітряної атаки по об'єктах, розміщених на території держави Б. Кваліфікувавши дії держави А як акт агресії, держава Б. вдалась до самооборони і знищила авіабазу на території держави А.

Визначте правомірність дій держав з огляду на принцип незастосування сили або погрози силою.

 

 

2. У Статуті ООН та інших міжнародно-правових актах закріплене право націй на самовизначення.

Сьогодні у світі існує близько 4 тис. національностей (етносів). Більшість держав є багатонаціональними. Водночас кількість держав не перевищує двохсот.

Чи означає цей факт, що право націй на самовизначення не реалізоване достатньою мірою? Чи кожна нація має це право? Які форми його реалізації існують?

 

Чи означає цей факт, що право націй на самовизначення не реалізоване достатньою мірою?

Чи кожна нація має це право?

Які форми його реалізації існують?

 

Термінологічне завдання:

 

міжнародне публічне право
міжнародне приватне право
доктрина
інститути міжнародного права
міжнародно-правовий звичай
міжнародна ввічливість
міжнародно-правовий договір
норми міжнародного права
система міжнародного права

 

Рекомендована література:

Основна:

 

Додаткова:

 

Змістовий модуль № 2: Правосуб’єктність у міжнародному праві

Тема № 2: Суб’єкти міжнародного права

Час, що відводиться на самостійну роботу – 4 год.

 

1. Політико-правові і територіальні зміни та юридичні факти, які мають міжнародно-правову значимість. Нові держави, нові уряди, органи боротьби за самовизначення, органи народного супротиву.

 

 

2. Проблеми визнання урядів, сформованих сторонами внутрішньодержавного конфлікту, емігрантських урядів, урядів у вигнанні.

 

3. Охарактеризуйте проблему правонаступництва України у зв’язку з розпадом СРСР.

 

4. Державоподібні утворення: ознаки, особливості створення та здійснення міжнародної правосуб’єктності. Статус Ватикану, Андорри, Князівства Монако, Сан-Марино (на вибір студента).

 

 

5. Складіть розгорнутий план вашого публічного виступу на тему: «Проблема міжнародної правосуб’єктності індивідів та міжнародних неурядових організацій. Дискусійність питання».

 

 

 

6. Противники міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб висувають такі аргументи на підтримку своєї позиції:

1) фізичні особи ніколи не були суб'єктами міжнародного права;

2) фізичні особи не мають нормотворчої здатності, що є обов'язковою ознакою міжнародної правосуб'єктності;

3) інтереси фізичних осіб у міжнародних відносинах цілком можуть бути забезпечені державою їх громадянства.

Які аргументи існують на підтримку міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб?

 

Чи згодні ви з цими доказами?

Які аргументи існують на підтримку міжнародної правосуб'єктності фізичних осіб?

Термінологічне завдання:

державоподібні суб’єкти (квазідержави)
міжнародна міжурядова організація
міжнародна неурядова організація
нації та народності, які борються за національну свободу
правосуб’єктність суб’єктів міжнародного права
суб’єкт міжнародного права
суверенітет держави
унітарна держава
федерація

 

Рекомендована література

Основна:

1. Закон України «Про правонаступництво України» від 12 вересня 1991 р. № 1543-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. – 1991. - № 46. – Ст.617

2. Всеобщая декларация прав человека от 10 декабря 1948 г. // Анцелевич Г.О., Покрещук О.О. Міжнародне публічне право: Підручник / Під редакцією Г.О. Анцелевича. – К.: Алеута, 2005. – С. 294 – 300

3. Венская конвенция о правопреемстве государств в отношения государственной собственности, государственных архивов и государственных долгов от 8 апреля 1983 г. // Международное право в документах: Учеб. пособие / Сост.: Н.Т. Блатова, Г.М. Мелков. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: ИНФРА – М, 1997. – С. 38 – 51

4. Антонович М.М. Міжнародне публічне право: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. – К.: Вид. дім ”КМ Академія”; Алеута, 2003. – 308 с.

5. Анцелевич Г.О. Міжнародне публічне право: Підручник. / Г.О. Анцелевич, О.О. Покрещук. За ред. Г.О. Анцелевича. – К.: Алеута, 2005. – 424 с.

6. Баймуратов М.А. Международное публичное право. – Х.: «Одиссей», 2003. – 752 с.

7. Баймуратов М.О. Міжнародне право: Підручник. – Суми: Університетська книга, 2006. – 424 с.

8. Україна в міжнародно-правових відносинах. – Кн.. 1: Боротьба із злочинністю та взаємна правова допомога: Зб. док. – К.: Юрінком, 1996. – 1184 с.

Додаткова:

1. Денисов В., Мельник А. Правонаступництво держав як міжгалузевий інститут сучасного міжнародного права // Вісник Академії правових наук України. – 2004. - № 2. – С.105-118

2. Кокорев Р.С. Понятие и характерные черты государства как субъекта международного права // Государство и право. – 2005. - №12. – С.71-80

3. Матіяник П.Б. Розпад Радянського Союзу та правонаступництво в ООН: правовий прецедент чи політична необхідність? // Бюлетень Міністерства юстиції України. – 2005. - №5. – С.97