Проектування системи керування навчальним процесом.

Аналіз професійної діяльності і вибір змісту освіти.

Прогнозування цілей навчання.

Аналіз вихідного стану системи навчання.

Розробка навчальних матеріалів

Проектування технологій навчання.

Реалізація проекту навчання (організація і здійснення процесу навчання).

Контроль і корекція діяльності.

Вибір способів контролю.

Контроль і оцінка рівня сформованих умінь.

Проектування коригувальних технологій навчання.

Усі вони взаємопов’язані єдиною метою керування, яка визначається на початковому етапі проектування. Поняття «керування» у даному випадку поєднує викладача та учня в єдину систему взаємозалежної, цілеспрямованої, усвідомленої діяльності. При цьому викладач керує процесом засвоєння, а учень реагує на вплив. Схема керування процесом навчання або функціональна система діяльності керування представлена на рис.3.9.

 

.

Таблиця 3.2

Порівняльна характеристика функціональної системи діяльності керування навчальним процесом

Функціональні блоки керування	Б.Ф.Ломов [72]	Н.В.Кузьміна [63, 64, 65, 66]	В.А.Якунін [134]
Аналіз професійної діяльності фахівця, вибір змісту освіти	Мета-мотив	--	Формування мети (моделі фахівця), формування інформаційної основи навчання (змісту освіти)
Прогнозування цілей навчання	Планування	Проектувальний: формування цілей і задач, поновлення і створення навчальних планів	Прогнозування ближніх і далеких результатів навчання в умовах його здійснення
Діагностика стану системи	Переробка інформації і створення концептуальної моделі	Гностичний: одержання інформації про всі аспекти функціонування системи	--
Проектування технологій навчання	Прийняття рішень	Моделювання: складання плану проведення навчальних занять	Прийняття рішень: вибір способів впливу на особистість
Реалізація проекту та організація виконання	Дія	Організаційний - виконання моделі, плану Комунікативний - процедури взаємодії і зв’язку між різними учасниками процесу	Організація виконання, комунікації (форма і способи взаємодії учасників процесу)
Контроль результатів і порівняння їх із заданими	Перевірка результатів	--	Контроль і оцінка результатів
Вибір коригувальних технологій	Корекція	--	Корекція

 

 

Рис. 3.9. Схема керування процесом навчання

Характерною рисою даної діяльності є її технологічність, що у даному випадку передбачає сувору послідовність дій викладача, спрямовану на одержання оптимального результату. З цих позицій педагогічна діяльність завжди технологічна і процесуальна. Це значить, що всі її операції виконуються в суворій послідовності та умовою виконання наступного етапу є повне виконання попередніх.

В результаті проектування створюється проект керування навчальним процесом, що реалізується за допомогою взаємодії викладача та учня. Результат цієї взаємодії контролюється шляхом зіставлення з метою. Оскільки система керування замкнута, то вона не завершується контролем. Після зіставлення результату і мети у випадку їхньої розбіжності розробляються спеціальні коригувальні технології навчання, які дозволяють досягти необхідних результатів. Далі процес повторюється шляхом вирішення різних завдань до остаточного досягнення поставлених цілей.

Уміння якісно виконувати діяльність на кожній з ланок системи керування процесом навчання і визначає професійну компетентність викладача.

Згідно концепції розвитку ІПО в Україні [57] мета цієї освіти полягає в задоволенні потреб суспільства в професійних освітянських послугах, шляхом підготовки висококваліфікованих викладачів-професіоналів для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації, професійно-технічних навчальних закладів, навчальних центрів підприємств, підвищення кваліфікації викладацьких кадрів, формування викладачів як творчих, духовно багатих особистостей з урахуванням їх інтересів і здібностей. Вирішення даної цільової установки передбачає, що випускники інженерно-педагогічного ВНЗ в своїй багатогранній педагогічній діяльності будуть готові здійснювати:

· підготовку фахівців різних напрямків та галузей, зумовлених соціальним розподілом праці, до професійної діяльності на різному рівні її виконання з урахуванням вимог ринкової економіки, на основі одержаної у вищому навчальному закладі широкої спеціалізації з новітніх галузей виробництва;

· формування в учнів професійної спрямованості (професійного інтересу, потреби та самовизначення), що виявляється в усвідомленому розумінні фахових функцій на належному рівні, наявному бажанні виконувати довірені види робіт якісно з мінімальними витратами часу і засобів, самостійно працювати над розвитком власної моральності, інтелекту, культурного рівня;

· формування в учнів професійної компетентності, яка включає: суспільно-правову та економічну поінформованість, що, в свою чергу, включає уміння орієнтуватися на ринку професій, гнучко адаптуватися в мінливих життєвих ситуаціях, переорієнтувати свою фахову діяльність відповідно до змін економічної ситуації, правову компетентність і знання законів розвитку галузі; фахову ерудицію, що включає уміння самостійно одержувати необхідні знання, позитивно застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних завдань, самостійно мислити, уміти бачити проблеми, що виникають, і використовувати наявні знання та уміння шукати шляхи їхнього раціонального вирішення; творче мислення, що дає спроможність генерувати нові ідеї, самостійно мислити, грамотно працювати з інформацією (уміти збирати необхідні факти, висувати припущення вирішення проблем, робити необхідні узагальнення, встановлювати закономірності, робити аргументовані висновки);

· формування в учнів комунікативних умінь, які включають володіння багатим словниковим запасом, комунікативність, комунікабельність, контактність у різноманітних соціальних групах, уміння працювати спільно в різних галузях;

· підготовку випускників ПТНЗ до професійної самореалізації протягом усього життя;

· безпосередню участь в діяльності колективу навчального закладу з розвитку майбутнього фахівця на основі принципів гуманізації, гуманітаризації, демократизації, диференціації і екологізації професійної освіти, загальної, професійної, технічної, економічної, соціальної та правової культури, здатності до реалізації в творчій діяльності.

Формування відповідних умінь здійснюється не тільки в межах професійно-педагогічної (спеціальної) підготовки, але і протягом всього навчання, що знаходить відбиття у Стандарті інженерно-педагогічної освіти.

Стандарт освіти містить у собі перелік функцій і типових завдань (як освітянських, так і виробничих) діяльності інженера-педагога. Це сприяє, окрім підвищення якості підготовки фахівців, ще і соціальному захисту випускників інженерно-педагогічних спеціальностей, надаючи можливість працювати як в освіті, так і на виробництві.

Інженерно-педагогічні кадри мають бути готові здійснювати наступні виробничі функції: проектувальну, технологічну (навчальну і виховну), організаційну, дослідницьку [57].

Здатність виконувати ці функції має бути сформована в процесі професійно-педагогічної підготовки, зміст якої повинен це забезпечити.

Розглянемо, яким же чином зазначені функції знаходять своє відображення у змісті освіти сучасного інженера-педагога.