ТОП 10:

Методи визначення міжперевірочних інтервалів



Міжперевірочні інтервали (МПІ) встановлюють виключно організації, які проводять перевірку ВТ. Ці інтервали встановлюються або в годиннику напрацювання, або в періодах часу. Для ВТ, старіння яких істотно залежить від часу МПІ встановлюють в годиннику напрацювання. Для ВТ, зміна метрологічних параметрів яких відбувається безперервно, МПІ встановлюють в періодах часу.

Міжперевірочні інтервали ВТ (в літах):

● торгові терези (1),

● лічильники газу (5),

● лічильники холодної води (2),

● лічильники електрики (8),

● манометр (1),

● спідометр (1).

Для визначення МПІ використовують наступні показники надійності:

● вірогідність безвідмовної роботи в перебігу певного періоду часу,

● інтенсивність відмов,

● напрацювання на відмову.

Для коректування раніше встановленого МПІ використовують статистичні дані, отримані при експлуатації однорідної групи ВТ. Однорідні групи формуються не менше ніж з 30 шт., по наступних чинниках:

● показники надійності,

● тип, призначення, завод – виготівник, рік випуску, клас точності,

● умови експлуатації,

● інтенсивність експлуатації,

● вірогідність безвідмовної роботи.

При визначенні МПІ виконують наступні операції:

● формують однорідну групу,

● призначають перший МПІ,

● збирають і обробляють статистичну інформацію про поведінку ВТ в перебігу названого МПІ, визначають статистичні дані по показниках надійності,

● оцінюють правильність призначеного 1 МПІ.

Частіше за все перші МПІ вибирають рівними напрацюванню на відмову. Для відповідальних вимірювань перший МПІ рівний не більше 0,95 від напрацювання на відмову. При обробці статистичних даних враховуються тільки «приховані відмови» (відмови, які виявляються при перевірці ВТ, а не в процесі експлуатації). Після перевірки всіх ВТ групи розраховують показники надійності, а правильність призначення першого МПІ оцінюють з довірчою вірогідністю 0,8.

 

Виклик державних поверителей

Для проведення перевірки ВТ на місцях, експлуатації, зберігання і ремонту викликають державних поверителей. В обов'язку поверителей входить:

● перевірка ВТ,

● приклеювання клейма,

● обробка результатів вимірювань при перевірці,

● оформлення супровідних документів.

Державного поверителя викликають, якщо кількість ВТ, що повіряються, відповідає по завантаженню повному робочому дню. Підприємство зобов'язано забезпечити необхідні умови для роботи поверителя і допомогти йому доставити перевірочне устаткування. По закінченню роботи поверитель обов'язково пломбує зразкові ВТ.

 

Визначення МПІ

Рекомендується встановлювати МПІ, використовуючи наступний ряд чисел: 1, 1,5, 2, 3, 5, 9, 12, 18, 24, 36. Для годинника напрацювання: 1000, 2000, 5000, 10000, 20000, 50000, 100000.

 

Види перевірки ВТ

Залежно від метрологічної служби, перевірка державна і відомча, проводиться відповідно до ДСТУ 2708-94 «Повірка ЗВ, організація і порядок проведення», а також вимогами нормативно – технічної документації на виріб, що повіряється. Відомчу перевірку ВТ здійснює метрологічна служба тільки для підприємств однієї галузі, якщо відомча перевірка проводиться для підприємств інших галузей, то необхідно отримати ліцензію Державної Метрологічної Служби. Залежно від етапу роботи, перевірка буває: первинна, періодична і позачергова.

Первинній перевірці підлягають всі ВТ при випуску з виробництва, після ремонту, а також увезені з інших країн, якщо між країнами немає домовленості.

Періодичній перевірці підлягають ВТ, які знаходяться в експлуатації або призначені для передачі або прокату. В разі періодичних перевірок в обов'язковому порядку встановлюють міжперевірочні інтервали.

Позачергова перевірка ВТ проводиться до закінчення міжперевірочного інтервалу в разі підозр про невірогідність результатів.

Залежно від характеру, перевірка інспекційна або експертна. Інспекційна проводиться при здійсненні Державного метрологічного нагляду. Експертна проводиться в разі виникнення спірних питань і в ній бере участь не менше 3 фахівців – експертів.

Невід'ємною частиною організації перевірочних робіт є перевірочні схеми (кожна описана в окремому Гості). Перевірочні схеми встановлюють систему передачі розміру одиниці фізичної величини від державного еталона або початкового зразкового ВТ до робочих ВТ.

Державний еталон – це офіційно затверджений первинний еталон, який забезпечує відтворення і зберігання одиниці фізичної величини, а також передачі її розміру іншим еталонам з щонайвищою в країні точністю. Порядок розробки, твердження, реєстрації гос. еталонів регламентовані в ДСТУ 3231-95.

Вторинний еталон – еталон, якому передається розмір фізичної величини від гос. еталона.

Еталон – копія – вторинний еталон, призначений для для передачі розмірів одиниць робочим еталонам.

Робочий еталон – призначений для перевірки зразкових засобів вимірювальної техніки (ЗВТ).

Зразкові ЗВТ – міра або вимірювальний прилад, які застосовуються для перевірки робочих ВТ.

Робочі ВТ – ВТ, які застосовуються для прямих вимірювань і не пов'язані з передачею одиниць фізичних величин.

Згідно ДСТУ 3231-95 підставою для створення вторинних еталонів є:

1) необхідність збереження гос. еталонів від передчасного зносу,

2) можливість більш раціональної організації перевірочних робіт,

3) необхідність забезпечення звірки еталонів,

4) необхідність контролю за незмінністю розмірів одиниці фізичної величини, яка відтворюється гос. еталоном.

 

Перевірочні схеми

Бувають державні, відомчі і локальні перевірочні схеми. Державну перевірочну схему розробляють в якості гос. стандарту і вона не повинна суперечити міжнародним перевірочним схемам. В випадку, якщо не існує міжнародної перевірочної схеми, то державна реєструється в ISO/IEC як еталонна перевірочна схема для міжнародних стандартів.

Перевірочні схеми оформляють у вигляді креслень. На кресленні перевірочної схеми повинні бути вказаний:

● найменування ВТ і методів перевірки,

● номінальні значення або діапазони значень фізичних величин,

● значення погрішності ВТ, що допускаються,

● значення погрішності методів перевірки, що допускаються

Роль перевірочних схем в метрологічному забезпеченні виходить за рамки їх законодавчого елемента, тому перевірочні схеми розглядаються як:

● віддзеркалення наукового і технічного потенціалу метрології і вимірювальної техніки,

● один з головних аспектів метрології, тому – сто розробка і реалізація перевірочних схем – це основна функція метрологічної науки.

● Керівний принцип організації і управління центрів метрології.

Методи перевірки ВТ

1) Метод безпосереднього звірення 2 ВТ без застосування компараторів і ін. проміжних пристроїв. Цей метод широко застосовується при перевірці вимірювальних приладів електричних величин, магнітних величин, в області вимірювання механічних величин (тиск). При проведенні цієї перевірки абсолютна погрішність приладу, що повіряється, не повинна перевищувати нормативної величини, вказаної в додатку перевірочної схеми. При абсолютній погрішності різних діапазонів одного і того ж приладу можуть відрізнятися від вказаних в перевірочній схемі в випадку, якщо кожний діапазон повіряється окремим зразковим ВТ.

При використовуванні методу звірення можуть використовуватися прилади, засновані на різних принципах вимірювань і призначені для вимірювання однорідних фізичних величин різних типів (постійний і змінний струм). Вимірювання таких величин виконують шляхом введення в перевірочну схему проміжного пристрою, який дозволяє побічно зв'язувати різнотипні фізичні величини (исп. компаратор). Компаратором може бути будь-яке ВТ, наприклад, при звірення заходів опору і індуктивності мула місткості як компаратор використовують мости постійного або змінного струму, при звіренні заходів опору або ЕДС використовують тензометры.

2) Звірення заходів з пом. компараторів здійснюють методами зіставлення або заміщення.

3) Метод прямого вимірювання величини, відтворною зразковою мірою. При цьому до заходів пред'являються наступні вимоги:

● можливість відтворення мірою тієї фізичної величини, в якій градуйовано ВТ, що повіряється,

● діапазон фізичної величини зразкової міри повинен перекривати весь діапазон шкали ВТ, що повіряється.

4) Метод непрямих вимірювань застосовується, коли дійсні значення фізичної величини, відтворні ВТ, що повіряються, неможливо визначити прямими вимірюваннями або непрямі вимірювання більш прості і точні. Основою методу є розрахунок фізичної величини за свідченнями ВТ.

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.234.208.66 (0.007 с.)