Курсова робота перед здачею має бути підписаною слухачем і поданою науковому керівнику на рецензування за два тижні до захисту.

Порядок захисту курсової роботи:

1. Виступ автора (до 10 хвилин), у якому розкривається основний зміст роботи, результати експериментального дослідження, висловлюються власні пропозиції та методичні рекомендації.

2. Відповіді автора на запитання щодо досліджуваної проблеми членів комісії та присутніх на захисті слухачів.

3. Оцінювання членами комісії змісту та захисту курсової роботи слухача.

 

При оцінці курсової роботи враховуються:

1. Науково-теоретичний рівень змісту, теоретична обґрунтованість теми, чітко розроблений науковий апарат.

2. Вироблення навичок щодо розробки і вирішення наукової проблеми, уміння самостійно працювати з літературними джерелами, виділяти й аналізувати провідні концепції, ставити експеримент, грамотно оформляти бібліографію.

3. Використання методів дослідження, самостійний і творчий підхід до аналізу явищ і процесів.

4. Планомірний і систематичний характер роботи студента над темою.

5. Правильність оформлення курсової роботи і своєчасність її здачі.

Якщо при захисті курсової роботи слухач отримав оцінку «незадовільно», то рішенням кафедри йому пропонується нова тема роботи, яку він повинен виконати у встановлений комісією термін.

6. У разі порушення термінів здачі робіт без поважних причин на кафедру (терміни визначені кафедрою), курсова робота лаборантом не приймається, а слухач не допускається до захисту. Незахист курсової роботи вважається академічною заборгованістю. Ліквідація академзаборгованості здійснюється аналогічно до інших форм підсумкового контролю. В інших випадках (хвороба тощо) студент має право на продовження сесії.

7. Після захисту курсова робота здається науковим керівником лаборанту для зберігання.

Курсові роботи, що мають теоретичну та практичну цінність, подаються на конкурси наукових робіт слухачів, пропонуються до впровадження.

Після закінчення терміну зберігання курсових робіт (1 рік) вони списуються за актом.

Склад комісії для списування курсових робіт: керівник курсової роботи, завідувач кафедри, лаборант, один-два викладачі кафедри. Завідувач кафедри наприкінці навчального року за клопотанням викладачів може залишити для подальшого зберігання кращі курсові роботи, про що ухвалюється відповідне рішення на засіданні кафедри.

 

Вимоги щодо організації наукового дослідження

Обґрунтовуючи актуальність дослідження, не треба обмежуватися посиланнями на державні документи, у яких формулюються завдання психологічної служби у визначеній сфері: цього явно недостатньо, оскільки доцільно також пов'язувати основні завдання в галузі психодіагностики або психологічної корекції з проблемами і суперечностями у відповідній галузі психологічної науки.

Необхідність розрізняти об'єкт і предмет дослідження зумовлена тим, що психологічна практика дуже різноманітна, а сенс дослідження полягає в потребі одержати кінцеві результати, тому необхідно розрізняти, з одного боку, усю об'єктну сферу, яка цікавить дослідника, а з іншого – саме те, відносно чого він збирається одержати нове знання в галузі психологічної науки. Таким чином, предмет дослідження вужчий, ніж об'єкт. Він є частиною, стороною, елементом, одним із аспектів об'єкта.

Об'єкт дослідження – це те, що фіксується: характеристики, властивості, якості, зміни об'єкта. Предмет дослідження – це те, що необхідно виявити (взаємозв'язки, відносини, особливості, динаміку психічних процесів, явищ і т.д.).

Предметом психології виступають закономірності, сутнісні взаємозв'язки, особливості й механізми виникнення, розвитку й функціонування психіки й різні психічні феномени.

Тобто, у якості предмету психологічного дослідження можуть виступати взаємозв'язок, взаємовплив, ті або інші сутнісні особливості психічних явищ, процесів, станів, властивостей особистості, видів поведінки, діяльності й спілкування, їх просторові, тимчасові характеристики й т.д., що властиві їх матеріальним носіям (окремому індивідові, групі людей, вищим тваринам, співтовариствам тварин).

Поділяючи позицію Л.В. Куликова, В.В. Константинова, ми вважаємо важливим при визначенні об'єкта дослідження вказувати яке саме психічне явище вивчається, і не обмежуватися перерахуванням якісних характеристик вибірки досліджуваних.

Значимі характеристики матеріальних носіїв об'єкта (стать, вікова група, до якої належать досліджувані, рівень освіти, професія, рід занять, стан здоров'я, національність і т.д.) безумовно є важливими, саме вони конкретизують й уточнюють предмет дослідження, але вони повинні використатися в прив'язці до конкретного явища або феномена, що виступає об'єктом дослідження.

Таким чином предмет - це те, що міститься в межах об’єкта. Об’єкт i предмет дослідження як категорії наукового процесу спiввiдносяться між собою як загальне i часткове. В об’єкті виділяється та його частина, котра є предметом дослідження. Саме предмет дослідження визначає тему випускної роботи, яка виноситься на титульний аркуш як заголовок.

Приклад 1. Недостатньо коректне визначення об'єкта й предмета дослідження з визначеної теми:

Тема: Чоловічі та жіночі стереотипи привабливості.

Об’єкт дослідження – жінки та чоловіки, що подають об'яви у газетні рубрики „Знайомство”.

Предмет дослідження - стереотипні уявлення про привабливість чоловіків та жінок.

Приклад 2. Коректне визначення об'єкта й предмета дослідження з визначеної теми:

Тема: Чоловічі та жіночі стереотипи привабливості.

Об’єкт дослідження – стереотипні уявлення про особистісну привабливість та привабу імовірного партнера іншої статі по стосункам.

Предмет дослідження – гендерні розбіжності в уявленнях про привабливість.

Предмет й об'єкт психологічного дослідження формулюються відповідно до висунутої мети й розв'язуваних завдань.

Тому дослідник має чітко визначити, що в його дослідженні є об'єктом, а що - предметом. При цьому об'єкт не може бути безмежно широким: це має бути об'єктивно реальне середовище, яке включає в себе предмет як найважливіший елемент, котрий підлягає вивченню в безпосередньому взаємозв'язку з іншими складовими даного об'єкта і його можна однозначно зрозуміти лише із зіставленням з іншими складовими об'єкта. Предмет дослідження має конкретизуватися в меті й завданнях, які виступають безпосередніми характеристиками науково-дослідної діяльності.

Формулюючи мету наукового пошуку, треба передбачати очікуваний результат, якого необхідно досягти на завершальному етапі. Визначаючи логіку дослідження, науковець формулює кілька часткових дослідницьких завдань (3-4 пункти), які сукупно мають дати уявлення, що саме слід зробити для досягнення мети.

Першим завданням традиційно визначають: «вивчити стан проблеми в теорії і практиці» або «дослідити принципи виникнення певного явища в теорії і практиці, тенденції його розвитку». У наступних завданнях має зазначатися потреба експериментальної чи дослідно-експериментальної перевірки висловлених ідей, створеної колекційної чи психотерапевтичної моделі, запропонованої роботи, наукової технології чи принаймні про їх апробацію на практиці; вироблення на основі одержаних результатів науково обґрунтованих конкретних рекомендацій дляпсихологів-практиків.

Рекомендована література щодо методики

Написання наукової роботи

 

 

1. Волков Ю.Г. Как написать диплом, курсовую, реферат. Серія «50 способов». Ростов-н/Д: Феникс, 2004.

2. Воротін Л., Воротін В., Буткевич С. Кандидатська дисертація: методика написання та захисту: Посібник для аспірантів і здобувачів наукового ступеня: – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2003.

3. Кузин Ф.А. Магистерская диссертация. Методика написания, правила оформления порядок защиты. – М.: «Ось-89», 1998.

4. Морозов І.В. Структура дипломних кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і змісту захисту. – К.: Курс, 1997.

5. Осадченко І.І. Методичні вимоги щодо написання курсових робіт. – Умань: РАЦ «Софія», 2008. – 52с.

6. Основні вимоги до написання, оформлення магістерської роботи та процедури її захисту / Упорядник Н.Г. Синицина. – К.: НАДУ при Президентові України, 2005.

7. Око Умберто. Как написать дипломную работу. Гуманитарные науки: Учебно-методическое пособие / Пер. с ит. Е.Костюкевич. – М.:Книжный дом «Университет», 2003.

8. Філіпченко А.С. Основи наукових досліджень. Конспект лекцій: Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2005. – 208 с.

9. Шулдик Г.О., Якимчук Б.А. Методичні вказівки до написання дипломних та курсових робіт. – К.: Знання, 1999. – 18 с.

 

Додаток 1