Ковалів М.В., Середа В.В., Гаврильців М.Т.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Ковалів М.В., Середа В.В., Гаврильців М.Т.



ЗАТВЕРДЖУЮ

Директор Навчально-наукового інституту права, психології та економіки ЛьвДУВС

доктор юридичних наук, професор

___________________В.К. Грищук

«____» _______________ 2012

 

КОНСТИТУЦІЙНЕ ПРАВО

 

МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

 

(програма навчальної дисципліни,
завдання для практичних та семінарських занять,
завдання для самостійної роботи,
індивідуальні навчально-дослідні завдання)

 

Для студентів

Напрям підготовки:6.030401 «Правознавство»

 

Львів – 2012


ББК 67.9

УДК 342.9

Рекомендовано до друку Вченою радою

Навчально-наукового інститут права, психології та економіки
Львівського державного університету внутрішніх справ

(протокол № 3 від 30.03.2012 р.)

 

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та міжнародного права

Львівського державного університету внутрішніх справ

(протокол № 11 від 05.03.2012 р.)

 

Рецензенти:

Бортник Н. П.– доктор юридичних наук, доцент (Навчально-науковий інститут права та психології НУ «Львівська політехніка»)

Назар Ю. С. – кандидат юридичних наук, доцент (Львівський державний університет внутрішніх справ)

 

Ковалів М.В., Середа В.В., Гаврильців М.Т.

Конституційне право:методичні матеріали для студентів / М.В. Ковалів, М.Т. Гаврильців, М.П. Гурковський. – Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012. – 84 с.

 

 

ББК 65.9

УДК 342.9

 

 

© Ковалів М.В., Середа В.В., Гаврильців М.Т., 2012

© Львівський державний університет внутрішніх справ, 2012


І. Програма навчальної дисципліни

 

Анотація

 

«Конституційне право (конституційне право, судові та правоохоронні органи)» викладається, студентам юридичного факультету Львівського державного університету внутрішніх справ, які навчаються за спеціальністю «Правознавство» як обов’язкова навчальна дисципліна. У системі юридичної освіти цей курс посідає важливе місце.

Як навчальна дисципліна «Конститцуційне право» має велике значення у підготовці майбутніх спеціалістів-юристів, оскільки, з одного боку, формує цілісне бачення майбутніх фахівців щодо сутності та змісту України як суверенної, демократичної, правової та соціальної держави, правового становища людини і громадянина в державі, системи органів державної влади та місцевого самоврядування, з іншого ‑ розуміння конституційного законодавства як цілісної, логічно побудованої нормативно-правової системи, його значення і ролі для всієї юридичної науки.

Конституційне право України є першою навчальною дисципліною, що відкриває вивчення галузевих юридичних наук; слугує основою для засвоєння всіх інших галузей як національного, так і міжнародного права.

У межах даного навчального курсу вивчаються процеси формування, еволюції та реального функціонування політико-правових явищ, інститутів і норм вітчизняного конституційного права. Опанувавши цю дисципліну, курсанти, студенти та слухачі повинні знати зміст основних інститутів конституційного права України, вміти їх аналізувати в історичному та порівняльному плані, отримати всебічну картину конституційного ладу нашої країни і водночас розуміти ті нормативні положення, які мають вихідне значення для всіх інших галузей права.

У межах даної дисципліни курсанти, студенти, слухачі повинні отримати знання про: еволюцію, сучасний стан й основні тенденції розвитку конституційного права України як провідної галузі національної системи права; предмет і метод конституційно-правового регулювання; основні джерела конституційного права України; основні конституційно-правові поняття й терміни; сутність і зміст засад конституційного ладу України; державні символи України; основи правового становища особи та інститутів громадянського суспільства, конституційні форми безпосередньої демократії в Україні; конституційно-правовий статус органів державної влади та місцевого самоврядування в Україні; державний та адміністративно-територіальний устрій України, правовий статус адміністративно-територіальних одиниць у складі України.

Об’єктомвивчення дисципліни є основні закономірності та особливості розвитку і функціонування інститутів галузі конституційного права, що базуються на відповідних напрямках наукових досліджень.

Предметом вивчення конституційного права як базової навчальної дисципліни є національна політико-правова (конституційно-правова, державно-правова) система, тобто система політико-правових явищ, до якої належать: політико-правові відносини та правові норми, що їх регулюють, політико-правові теорії та політико-правова практика України. Ця система вивчається як в аналітичному, так і в синтетичному плані.

Метою вивчення курсу є формування у юриста вміння правильно оцінювати конкретні конституційно-правові явища, знати та вміти правильно застосовувати відповідне конституційне законодавство у практичній діяльності.

Завданням навчальної дисципліни є:розкриття основних понять і змісту предмета конституційного права України як галузі та науки; висвітлення основних положень вчення про Конституцію, її функцій, принципів, юридичних властивостей, порядок прийняття і зміни; аналіз особливостей конституційних норм та конституційно-правових інститутів; загальна характеристика чинної Конституції України; розкриття основ конституційного ладу і його захисту, конституційно-правового закріплення суверенітету, політичного та ідеологічного плюралізму, народовладдя, поділу влади і взаємодії владних структур, закріплення верховенства права, роз’яснення положень верховенства Конституції України прямої дії конституційних норм, підстави дії на території України міжнародних договорів; розкриття поняття та значення державних символів України; розкриття природи та сутності конституційних прав, свобод і обов’язків людини та громадянина, громадянства України; з’ясування конституційних засад територіального устрою держави; розкриття конституційно-правового статусу органів державної влади та місцевого самоврядування, а також форм безпосередньої демократії в Україні.

У результаті набутих знань та засвоєння навчального матеріалу з курсу «Конституційне право» студент повинен:

знати:основні концептуальні засади функціонування судової та правоохоронної системи в Україні; зміст проблем правоохоронної системи щодо забезпечення прав людини і громадянина; поняття, місце і роль конституційного права у системі права України; основні етапи становлення конституційного права України; джерела та систему конституційного права України; основні засади суспільного, державного та конституційного ладу України; конституційні форми безпосередньої демократії в Україні; конституційні права, свободи й обов’язки людини та громадянина в Україні; основні положення і принципи організації державної влади в Україні; конституційно-правовий статус Верховної Ради України; конституційний статус Президента України; конституційно-правовий статус вищого, центральних і місцевих органів виконавчої влади в Україні; основні принципи судоустрою і судочинства в Україні; територіальний устрій і систему місцевого самоврядування в Україні;

вміти:реалізувати вимоги держави щодо формування у керівників та працівників правоохоронних органів високої професійної культури; формувати власну точку зору з проблем діяльності правоохоронних органів та статусу працівників цих органів, здійснювати наукові дослідження; практично застосовувати норми Конституції України; давати усні та письмові пояснення з питань конституційного права; складати основні види документів, які випливають із застосування норм конституційного права; обґрунтовувати підстави і порядок реалізації громадянами передбачених Конституцією України прав і свобод.

Методика вивчення курсу «Конституційне право»є впорядкованою єдністю взамоузгоджених світоглядних принципів і методів, які дозволяють всебічно й комплексно дослідити юридичні властивості та якості системи національного конституційного права й визначити сутність і зміст правових зв’язків між її основними складовими елементами. Найбільш ефективними для дослідження системи і структури сучасного конституційного права України, є: системний (досліджуване явище розглядається як певна система, включена до системи більш високого порядку, що виконує в ній певні функції та пов’язана з нею різноманітними зв’язками. Сприяє формуванню розуміння сутнісних і змістовних характеристик взаємозв’язків між системою конституційного права України, системою чинного конституційного законодавства та системою джерел цієї галузі права загалом, системою конституційно-правової науки та освіти, системою конституційно-правових відносин, системою відповідної правотворчої та правозастосовної діяльності, а також іншими системними явищами і категоріями конституціоналізму та конституційного права України); структурно-функціональний (система правил, прийомів і способів, які дозволяють розкрити внутрішню структуру досліджуваної галузі права, її складові елементи, а також виявити основні напрямки і види цілеспрямованого впливу відповідних складників і системи сучасного конституційного права загалом на суспільні відносини, що є предметом конституційно-правового регулювання); діяльнісний (дозволяє зрозуміти, що система і структура конституційного права України у всіх її вимірах існує не як абстрактна самодостатня цінність, а є дієвим механізмом системного упорядкування конституційно-правових регуляторів, втілених у нормах та інститутах відповідної галузі права, з метою оптимізації їх цілеспрямованого впливу на суспільні відносини, які є предметом конституційного права); порівняльно-правовий (дає можливість визначати загальні тенденції розвитку відповідної галузевої системи права на основі порівняльного аналізу розвитку аналогічних систем у різних державах світу); історично-ретроспективний (дослідження історії формування національної системи конституційного права чи її складових елементів); формально-догматичний (дозволяє пізнавати сутність, зміст і властивості відповідної галузевої системи права та її складників, виходячи із усталених законів формальної логіки.Становлення, розвиток та припинення інститутів конституційного права України відбуваються переважним чином логічно й послідовно, тому знання та використання законів логіки дає змогу прогнозувати основні моделі генезису системи і структури конституційного права України загалом); конкретно-соціологічний (дозволяє виявити ставлення громадян і громадянського суспільства загалом до об’єктивно наявної системи конституційного права України та її виявів у сучасній правовій реальності чинного конституційного законодавства, конституційно-правової науки і освіти тощо); прогностичний (способи та прийоми, що дозволяють здійснити науково обґрунтовані припущення (прогнози) щодо майбутнього розвитку багатоаспектної системи сучасного конституційного права України) та інші.

Міжпредметні зв’язки. Предмет вивчається на основі знань, студенти отримали з інших навчальних дисциплін («Теорія держави і права», «Історія держави і права України»), має структурно-логічні зв’язки з предметами «Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні», «Державне право зарубіжних країн», «Конституційне процесуальне право», «Муніципальне право» та ін. Його вивчення є важливою умовою не тільки юридичної, а й загальнотеоретичної підготовки студентів та слухачів, формування та збагачення їх світоглядних уявлень.

Засвоєння Конституційного права України сприяє підвищенню правової культури студентів і слухачів, виробленню навичок самостійного аналізу державно-правової дійсності, конституційних норм, вмінню використовувати набуті знання під час практичної діяльності та виховує у них глибоку повагу до загальновизнаних моральних і правових цінностей, сучасного юридичного статусу України як такої, що прагне досягти ідеалів демократичної, правової, соціальної держави.

 


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

(Теми 1-5)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2

(Теми 6-9)

Правозахисних органів

 

Тема 6. Прокуратура України

 

Місце прокуратури в системі правоохоронних органів. Правова основа діяльності прокуратури. Система, структура і організація діяльності органів прокуратури. Принципи організації та діяльності прокуратури.

Функції прокуратури: підтримання державного обвинувачення в суді; представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом; нагляд за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство; нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов’язаних з обмеженням особистої свободи громадян; нагляд за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержання законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.

Генеральна прокуратура України: склад, структура та компетенція. Повноваження Генерального прокурора, порядок його призначення та звільнення з посади. Колегія Генеральної прокуратури, порядок її утворення, склад і компетенція.

Засоби прокурорського реагування на виявлення порушення закону: протест прокурора, припис прокурора, подання прокурора, постанова прокурора.

Кадри органів прокуратури. Вимоги до осіб, які призначаються на посади прокурорів і слідчих. Порядок їх призначення та звільнення з посади. Порядок присвоєння класних чинів працівникам органів прокуратури. Заохочення та дисциплінарна відповідальність прокурорів і слідчих. Заходи правового та соціального захисту працівників органів прокуратури.

 

Ключові поняття:прокуратура; принципи організації та діяльності прокуратури; прокурорський нагляд; прокурор; акти прокурорського реагування; функції прокуратури.


Тема 8. Адвокатура України

 

Поняття про адвокатуру її завдання. Право на юридичну допомогу як одне із основних конституційних прав людини та громадянина.

Правові принципи організації та діяльності адвокатури. Форми діяльності адвокатури. Види адвокатської діяльності.

Адвокатські об’єднання: порядок утворення, діяльність та їх ліквідація. Взаємовідносини адвокатських об’єднань з державними органами. Правове становище адвоката. Основні права і обов’язки адвокатів. Гарантії адвокатської діяльності.

Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури та їх повноваження. Вища кваліфікаційна комісія адвокатури.

Дисциплінарна відповідальність адвоката. Припинення адвокатської діяльності.

 

Ключові поняття:адвокатура; адвокат; адвокатське бюро; адвокатські об'єднання; адвокатська таємниця; правозахисна діяльність.

 

Тема 9. Нотаріат України

 

Загальне поняття про нотаріат. Правова основа діяльності нотаріату. Основні завдання нотаріату. Органи та посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії. Вимоги до нотаріусів. Стажування осіб, які мають намір займатися нотаріальною діяльністю. Кваліфікаційні комісії нотаріату: види, склад і повноваження. Порядок видачі свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю та підстави його анулювання. Присяга нотаріуса. Права та обов’язки нотаріуса.

Організація роботи державних нотаріальних контор. Приватна нотаріальна діяльність. Реєстрація приватної нотаріальної діяльності. Нотаріальний округ. Організаційні питання вчинення нотаріальних дій консульськими установами. Організація роботи державних нотаріальних архівів. Компетенція нотаріальних органів і посадових осіб щодо вчинення нотаріальних дій.

 

Ключові поняття:нотаріат; нотаріус; норматіальна діяльність;свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю; державна нотаріальна діяльність; приватна нотаріальна діяльність; органи юстиції України; вчинення нотаріальних дій;

 


ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

(Теми 10-17)

ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 3

(Теми 18-23)

Питання територіального устрою України

 

ІV. БІБЛІОГРАФІЯ

ОСНОВНІ ДЖЕРЕЛА

І. Нормативно-правові акти

1. Конституція України: прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. // Офіційний вісник України вiд 01.10.2010. – № 72/1 (Спеціальний випуск). – Ст.15.

2. Декларація про державний суверенітет України вiд 16.07.1990 р. // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1990. ‑ № 31. ‑ Ст. 429.

3. Акт проголошення незалежності України: Постанова Верховної Ради Української РСР вiд 24.08.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. ‑ № 38. ‑ Ст. 502.

4. Про правові засади цивільного захисту: Закон України вiд 24.06.2004 р. (редакцiя вiд 12.06.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. ‑ №39. ‑ Ст.488.

5. Про судоустрій і статус суддів: Закон України вiд 07.07.2010 р. (редакція від 31.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. – № 41-42, № 43, № 44-45. ‑ Ст. 529.

6. Про Вищу раду юстиції: Закон України від 15.01.1998 р. (редакція від 18.03.2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. ‑ № 25. ‑ Ст.146.

7. Про прокуратуру: Закон України від 05.11.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. ‑ № 53. ‑ Ст.793

8. Про міліцію: Закон України вiд 20.12.1990 р. (редакція від 17.01.2012 р.) // Відомості Верховної Ради. – 1991. ‑ № 4. ‑ Ст. 20.

9. Про нотаріат: Закон України вiд 02.09.1993 р. (редакція від 05.02.2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 39. ‑ Ст.383.

10. Про внутрішні війська міністерства внутрішніх справ України: Закон України вiд 26.03.1992 р. (редакція від 11.06.2009 р) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. ‑ № 29. ‑ Ст.397.

11. Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18.02.1992 р. (редакція від 12.06.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992 ‑ № 22. ‑ Ст. 303.

12. Про адвокатуру: Закон України від 19.12.1992 р. (редакція від 02.05.2011 р.)// Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 9. ‑ Ст. 62.

13. Про внесення змін до Конституції України щодо проведення чергових виборів народних депутатів України, Президента України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України № 2952-VI від 01.02.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2011. ‑ № 10. ‑ Ст. 68.

14. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 05.03.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. ‑ № 35. ‑ Ст. 237.

15. Про правовий режим надзвичайного стану: Закон України від 16.03.2000 р. (редакція від 01.08.2003р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. ‑ № 23. ‑ Ст. 176.

16. Про правовий режим воєнного стану: Закон України від 06.04.2000 р. (редакція від 13.10.2010 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2000. ‑ № 28. ‑ Ст. 224.

17. Про правонаступництво України: Закон України від 12.09.1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. ‑ № 46. ‑ Ст. 617.

18. Про громадянство України: Закон України від 18.01.2001 р. (редакція від 03.08.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 13. ‑ Ст. 65.

19. Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків: Закон України від 08.09.2005 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2005. ‑ №52. ‑ Ст. 561.

20. Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України: Закон України від 21.01.1994 року (редакція від 01.01.2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1994. ‑ № 18. ‑ Ст. 101.

21. Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства: Закон України від 22.09.2011 р. // Офіційний вісник України. – 2011. ‑ № 83. – Ст.3014.

22. Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту: Закон України від 08.07.2011 р. // Офіційний вісник України вiд 12.08.2011 ‑ 2011 р. ‑ № 59. – Ст. 83.

23. Про імміграцію: Закон України від 07.06.2001 р. (редакція від 15.10.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 41. ‑ Ст.197

24. Про правовий статус закордонних українців: Закон України від 04.03.2004 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. ‑ № 25. ‑ Ст. 343

25. Про свободу совісті та релігійні організації: Закон України від 23.04.1991 р. (редакція від 03.02.2009 р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. ‑ № 25. ‑ Ст. 283

26. Про освіту: Закон України від 23.05.1991 р. (редакція від 02.05.2011 р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. ‑ № 34. ‑ Ст.451.

27. Про військовий обов’язок та військову службу: Закон України від 25.03.1992 р. (редакція від 28.01.2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. ‑ № 27. ‑ Ст. 385.

28. Про об’єднання громадян: Закон України від 16.06.1992 р. (редакція від 02.05.2011 р.)// Відомості Верховної Ради України. – 1992. ‑ № 34. ‑ Ст.504

29. Про звернення громадян: Закон України від 02.10.1996 р. (редакція від 31.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. ‑ № 47. ‑ Ст.256

30. Про політичні партії в Україні: Закон України від 05.04.2001 р. (редакція від 11.06.2009 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 23. ‑ Ст.118.

31. Про оборону України: Закон України від 06.12.1991 р. (редакція від 08.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. ‑ № 9. ‑ Ст. 108.

32. Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні: Закон України від 11.12.2003 р. (редакція від 01.01.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. ‑ № 15. ‑ Ст. 232

33. Про національні меншини в Україні: Закон України від 25.06.1992 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. ‑ № 36. ‑ Ст.529

34. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини: Закон України від 23.12.1997 р. (редакція від 07.05.2008 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. ‑ № 20. ‑ Ст. 99

35. Про Рахункову палату: Закон України від 11.07.1996 р. (редакція від 14.12.2000 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1996. ‑ № 43. ‑ Ст. 212

36. Регламент Верховної РадиУкраїни: затверджено Законом України від 10.02.2010 р. (редакція від 29.01.2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2010. ‑ № 14-15, № 16-17. ‑ Ст. 133

37. Про комітети Верховної Ради України: Закон України від від 04.04.1995 р. (редакція від 01.01.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. ‑ № 19. ‑ Ст. 134

38. Про статус народного депутата України: Закон України від 17.11.1992 р. (редакція від 01.01.2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1993. ‑ № 3. ‑ Ст. 17

39. Про визначення порядку обчислення скликань Верховної Ради України: Закон України від 01.02.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. ‑ № 8. ‑ Ст. 52

40. Про вибори народних депутатів України: Закон України від 17.11.2011 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2012. ‑ № 10-11. ‑ Ст.73.

41. Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів: Закон України від 10.07.2010 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2010. ‑ № 35-36. ‑Ст. 491.

42. Про вибори Президента України: Закон України вiд 05.03.1999 р. (редакція від 01.01.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. ‑ № 14. ‑ Ст. 8.

43. Про Раду національної безпеки і оборони України: Закон України від 05.03.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1998. ‑ № 35. ‑ Ст. 237.

44. Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України від 02.03.2000 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2000. ‑ № 21. ‑ Ст.158

45. Про місцеві державні адміністрації: Закон України вiд 09.04.1999 р. (редакція від 19.05.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. ‑ № 20‑21. ‑ Ст. 190.

46. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07.10.2010 р. (редакція від 07.08.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2011. ‑ № 9. ‑ Ст. 58

47. Про всеукраїнський та місцеві референдуми: Закон України від 03.07.1991 р. (редакція від 01.01.2011 р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. ‑ № 33. ‑ Ст. 443.

48. Про Центральну Виборчу Комісію України: Закон України від 30.06.2004 р. (редакція від 31.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004.‑ № 36. ‑ Ст. 448.

49. Про Державний реєстр виборців: Закон України від 22.02.2007 р. (редакція від 31.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2007. ‑ № 20. ‑ Ст. 282.

50. Про державний кордон України: Закон України від 04.11.1991 р. (редакція від 08.12.2009 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1992. ‑ № 2. ‑ Ст. 5.

51. Конституція Автономної Республіки Крим: прийнята на другій сесії Верховної Ради Автономної Республіки Крим 21 жовтня 1998 року: затверджена Законом України від 23.12.1998 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1999. ‑ № 5-6. ‑ Ст.43.

52. Про Автономну Республіку Крим: Закон України від 17.03.1995 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1995. ‑ № 11. ‑ Ст. 69.

53. Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим: Закон України від 10.02.1998 р. (редакція від 31.07.2010 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1998. ‑ № 29. ‑ Ст. 191.

54. Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим: Закон України від 2 березня 2000 року // Відомості Верховної Ради України. – 2000. ‑ № 21. ‑ Ст. 158.

55. Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим: Закон України від 22.12.2006 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2007. ‑ № 14. ‑ Ст. 168.

56. Про статус депутатів місцевих рад: Закон України від 11.07.2002 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2002. ‑ № 40. ‑ Ст. 290.

57. Про статус гірських населених пунктів в Україні: Закон України від 15.02.1995 р. (редакція від 13.12.2005 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1995. ‑ № 9. ‑ Ст.58

58. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 р. (редакція від 01.01.2012 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.

59. Про столицю України – місто-герой Київ: Закон України від 15.01.1999 року (редакція від 01.01.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 1999. ‑ № 11. ‑ Ст. 79

60. Про службу в органах місцевого самоврядування: Закон України від 07.06.2001 р. (редакція від 30.12.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 33. ‑ Ст. 175.

61. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11.09.2003 р. // Відомості Верховної Ради України. – 2004. ‑ № 9. ‑ Ст. 79.

62. Про органи самоорганізації населення: Закон України від 11 липня 2001 року // Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 48. ‑ Ст. 254

63. Кримінально-процесуальний кодекс України вiд 28.12.1960 р. (редакцiя вiд 16.09.2011 р.) // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1961. ‑ № 2. – Ст. 15.

64. Цивільний процесуальний кодекс України вiд 18.03.2004 р. (редакцiя вiд 31.05.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2004. ‑ № 40-41, 42. ‑ Ст. 492.

65. Кримінальний кодекс України вiд 05.04.2001 р. (поточна редакцiя вiд 26.07.2011 р.) // Відомості Верховної Ради України. – 2001. ‑ № 25-26. ‑ Ст. 131.

66. Загальна декларація прав людини від 10 грудня 1948 року // Офіційний вісник України вiд 15.12.2008. – 2008. ‑ № 93. ‑ Стор. 89.

67. Міжнародний пакт про громадянські та політичні права від 16 грудня 1966 року // // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vru.gov.ua

68. Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права 16 грудня 1966 року // // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vru.gov.ua

69. Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року // Урядовий кур'єр вiд 17.11.2010 р. ‑ № 215.

70. Європейська хартія місцевого самоврядування : прийнята Радою Європи у Страсбурзі 15 жовтня 1985 року // Віче. – 2000. – № 3. – С. 43-45.

71. Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності: Указ Президента України від 10 червня 1997 року // Офіційний вісник України. – 1997. ‑ № 24. – Ст. 11.

72. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України про офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 126 Конституції України (справа про незалежність суддів як складову їхнього статусу) від 1 грудня 2004 р. // Офіційний вісник України вiд 24.12.2004 р. ‑ 2004 р. ‑ № 49. ‑ Стор. 62.

73. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 252 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) Закону України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. № 2222-IV (справа про додержання процедури внесення змін до Конституції України).

74. Рішення Конституційного Суду України у справі про здійснення влади народом вiд 05.10.2005 р. № 6-рп/2005 // Офіційний вісник України вiд 26.10.2005. – 2005. ‑ № 41. ‑ Стор. 31. – Ст. 2605.

75. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Барабаша О. Л. щодо офіційного тлумачення ст. 94 та ст. 160 Конституції України (справа про набуття чинності Конституції України). – В кн.: Конституційний Суд України: Рішення. Висновки. 1997-2001. Кн. 1 / Відповід. редакт. канд. юрид. наук. П.Є. Євграфов. – К.: Юрінком Інтер, 2001. – С. 39-42.

76. Рішення Конституційного Суду України у справі про здійснення державної влади народом від 05. 10. 2005 // Урядовий кур’єр. – 17. 10. 2005.

77. Про незалежність судової влади: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 р. № 8 // Вісник Верховного Суду України. – 2007. – № 6. – С. 2–6.

78. Регламент Вищої ради юстиції: затверджено рішенням Вищої ради юстиції від 8 лютого 2006 року № 5 // [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.vru.gov.ua

79. Про затвердження Регламенту Кабінету Міністрів України: Постанова Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року (редакція від 08.02.2012 р.) // Урядовий кур'єр вiд 03.08.2007. ‑ № 138.

80. Регламент Конституційного Суду України: Затверджено Рішенням Конституційного Суду України 5 березня 1997 року (редакцiя вiд 24.12.2009 р.) // Офіційний вісник України. – 1997. ‑ № 20. ‑ Стор. 87.

81. Дисциплінарний статут прокуратури України: затверджений постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №4. – Ст. 15.

82. Положення про класні чини працівників органів прокуратури України: затверджено постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 р. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №4. – Ст. 14.

83. Положення про Міністерство внутрішніх справ України: затверджено указом Президента вiд 06.04.2011 р. // Офіційний вісник України вiд 26.04.2011. ‑ 2011 р. ‑ № 29. ‑ Стор. 32, Ст 1222.

84. Положення про Адміністрацію Президента України: затв. Указом Президента України від 02.04.2010 р. № 504/2010 / Верховна Рада України [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

85. Правила адвокатської етики: схвалено Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 жовтня 1999 року // Режим доступу: search.ligazakon.ua

86. Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури: Указ Президента України від 30.09.1999 р. // Офіційний вісник України вiд 15.10.1999. – 1999. ‑ № 39. ‑ Стор. 37.

87. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: указ Президента України вiд 09.12.2010 р. // Офіційний вісник України вiд 17.12.2010 р.– 2010. ‑ № 94. – Ст. 3334.

88. Про впорядкування справляння плати за вчинення нотаріальних дій: указ Президента України від 10.07.1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 28. – Ст. 2.

89. Інструкція Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України: Затверджено наказом Міністерства юстиції від 18.06.1994 р. (остання редакцiя вiд 12.09.2011 р.) // Офіційний вісник України вiд 26.03.2004. ‑ 2004 р. ‑ № 10. ‑ Стор. 315.

 

II. Спеціальна література

1. Бараннік Р.В. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України : навчальний посібник / Р.В. Бараннік. ‑ К. : Дакор; КНТ, 2008. – 348 с.

2. Басай В.Д. Судові, правоохоронні та правозахисні органи України: підручник для студ. вищих юрид. навч. закл.: [у 3 кн.] / В.Д. Басай. – Коломия : Видавничо-поліграфічне товариство „Вік”, 2006. – 972 с.

3. Годованець В.Ф. Конституційне право України: навч. посіб. / В.Ф. Годованець, А.С. Головін. – К.: ДП «Видавничий дім „Персонал“», 2011. – 384 с.

4. Конституційне право України: підручник для студентів вищих навч. закл. / Л.К. Байрачна, Ю.Г. Барабаш, Ф.В. Веніславський, В.І. Кичун, В.П. Колісник – Х.: Право, 2010. – 543 с.

5. Кравченко В.В. Конституційне право України: [навчальний посібник] / В.В. Кравченко вид. 3-тє, виправл. та доповн. ‑ К.: Атіка, 2011. ‑ 512 с.

6. Організація судових та правоохоронних органів: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / А.О. Ляш, В.І. Галаган, В.І. Моргун; Відкритий міжнародний ун-т розвитку людини «Україна». – К.: Університет «Україна», 2004. – 318 с.

7. Організація судових та правоохоронних органів: підручник для студентів юрид. спеціальностей вищих навч. закладів / [І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий та ін.] ; за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. – Х. : ТОВ «Одісей», 2008. – 528 с.

8. Організація судової влади в Україні : навч. посіб. / [І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В.П. Тихий та ін.] ; за ред. І. Є. Марочкіна, Н. В. Сібільової. – Х. : Одісей, 2007. – 328 с.

9. Погорілко В.Ф. Конституційне право України: підруч. / В.Ф. Погорілко, В.Л. Федоренко. – К.: ТОВ «КНТ», ТОВ «Видавництво Ліра-К», 2011. – 532с.

10. Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність: навч. посібник / М.І. Мельник, М.І. Хавронюк. – К.: Атіка, 2002. – 576 с.

11. Скрипнюк О.В. Конституційне право України: підручник / О.В.Скрипнюк. – К.: Ін Юре, 2010. – 672 с.

12. Совгиря О.В. Конституційне право України: підручник / О.В. Совгиря. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – 632 с.

13. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: підручник / В.Т. Білоус, О.С. Захарова, В.Я. Карабань, В.С. Ковальський, В.С. Лукомський; відп.ред. В.Т. Маляренко. – К.: Юрінком Інтер, 2004. – 375 с.

14. Судові та правоохоронні органи України. Академічний курс: підручник / В.Т. Нор, Н.П. Анікіна, Н.Р. Бобечко– К.: Видавництво «ІнЮре» , 2010. – 240 с.

15. Судові та правоохоронні органи України: збірник законодавчих і нормативних актів / А.В. Паливода (упоряд.). – К.: Видавець ПАЛИВОДА А.В., 2008. – 304 с. – (Закони України). Т. 1 – 2008. – 304 с.

16. Тодыка Ю.Н. Конституция Украины: проблемы теории и практики: монография / Ю.Н. Тодыка– Харьков: Факт, 2000. – 608 с.

17. Тюріна О.В. Сучасні системи судових і правоохоронних органів (порівняльно-правова характеристика): навч. посіб. / О.В. Тюріна; Київський національний ун-т внутрішніх справ. – К.: КНТ, 2008. – 96 с.

18. Федоренко В.Л. Система конституційного права України: теоретико–методологічні аспекти: монографія / В.Л. Федоренко; М-во освіти і науки України, М-во юстиції України. – К. : Ліра-К, 2009. – 578 с.

19. Шиманський Ф. В. Судові та правоохоронні органи України: Навч.-метод. посіб. / Міжнародний гуманітарний ун-т. — О.: Юридична література, 2003. – 168 с.

20. Шляхтун П.П. Конституційне право України: навчальний посібник / П.П. Шляхтун. – Київ: КНТ, 2008. – 592 с.

21. Юзікова Н.С. Судові та правоохоронні органи України: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Н.С. Юзікова; Дніпропетровський національний ун-т. – 4.вид., перероб. і доп. – К.: Істина, 2006. – 320 с.

22. Ярмиш О.Н. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: [підручник] / О.Н. Ярмиш, В.О. Серьогін – Харків: Вид-во Національного ун-ту внутр. справ, 2009. – 672 с.


ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

 

1. Авер’янов В. Виконавча влада в Україні та її правове регулювання / В. Авер’янов // Вісник Академії правових наук України. – 2003. – № 3. – С. 238–254.

2. Авер’янов В. Система органів виконавчої влади: проблеми реформування у світлі конституційних вимог / В. Авер’янов // Право України. – 2003. – № 9. – С. 24-30.

3. Авер’янов В. Український уряд у вимірі конституційно-правових вимог / В. Авер’янов // Вибори і демократія. – 2004. – № 2. – С. 58-65.

4. Авер’янов В. Уряд у механізмі поділу влади: недосконалість вітчизняної конституційної моделі / В. Авер’янов // Право України. – 2005. – № 4. – С. 10‑15.

5. Агафонов С. Історичний розвиток інституту глави держави / С. Агафонов // Право України. – 2001. – № 7. – С. 102-104.

6. Адвокатура в Україні: підручник / гол. ред. В.С. Коновальський – К.: Юрінком Інтер, 2000. – 205 с.

7. Адвокатура в Україні: [зб. офіційних нормативних актів] / Спілка адвокатів України; Ін-т



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-19; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.253.192 (0.048 с.)