МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ



УНІВЕРСИТЕТ

ФАКУЛЬТЕТ технології виробництва і переробки продукції тваринництва

 

 

Кафедра технології зберігання і

переробки продукції тваринництва

 

 

РИБНИЦТВО

МЕТОДИЧНІ рекомендації

До самостійного вивчення навчального модуля

для студентів денної форми навчання спеціальності

6.130200 – “Зооінженерія”

Частина І

“Вода – середовище мешкання риб”

 

Миколаїв - 2005

УДК 636.311

Методичні рекомендації до самостійного вивчення навчального модуля „Рибництво” (Частина І) для студентів денної форми навчання підготовлені старшим викладачем кафедри технології зберігання і переробки продукції тваринництва Данильчук Г.А.

Рекомендовано для студентів факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва.

 

Рецензенти: доцент кафедри спеціальної зоотехнії Миколаївського ДАУ

Калиниченко Г.І.,

директор ДП “Киселівське”

Фатьянов І.В.

Рекомендовано методичною комісією факультету технології виробництва і переробки продукції тваринництва Миколаївського державного аграрного університету, протокол № _____ від “___”_____2005 р.

Навчальне видання

Методичні рекомендації до самостійного вивчення навчального модуля “Рибництво“ (Частина І) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія”

 

Укладач: Данильчук Галина Анатоліївна

Відповідальний за випуск: завідувач кафедри технології зберігання і переробки продукції тваринництва МДАУ, професор, доктор с.-г. наук Підпала Т.В.

 

Миколаївський державний аграрний університет, 2005

Підписано до друку Формат Папір друк. № Друк офсетний

Ум. друк. арк. Обл.- вид. арк.

Зам. № Тираж 50 пр.

РВВ МДАУ

54010, м. Миколаїв, вул. Паризької комуни, 9

ЗМІСТ

1. Вступ 4

2. Оперативний контроль за станом води й попередженню заморів риб у ставкових господарствах 6

2.1. Вимірювання температури води 6

2.2. Вимірювання прозорості води 7

2.3. Вимірювання показників кольору води 9

2.4. Вимір водневого показника (рН) 11

2.5. Контроль кисневого режиму 12

2.6. Контроль за стратифікацією 13

2.7. Прогноз імовірності заморів і аутогенних

токсикозів 15

3. Хімічний аналіз води ставів 16

3.1. Відбір проб води 16

3.2. Визначення розчиненого у воді кисню 18

3.3. Визначення вільного двоокису вуглецю 21

3.4. Визначення сірководню 23

3.5. Визначення амонійного азоту й вільного аміаку 24

3.6. Визначення нітритів 27

3.7. Визначення нітратів 30

3.8. Визначення фосфору 33

3.9. Визначення силікатів 35

3.10. Визначення заліза 36

3.11. Визначення органічної речовини 39

3.12. Лужність, гідрокарбонати, карбонати 45

3.13. Хлориди 47

3.14. Сульфати 49

3.15. Жорсткість загальна, кальцій, магній 51

3.16. Визначення натрію і калію 54

3.17. визначення загальної мінералізації 55

3.18. Додаток А 56

3.19. Додаток Б 59

3.20. Додаток В 61

3.21. Додаток Д 62

3.22. Додаток Е 62

3.23. Додаток К 63

Вступ

Риби – первинноводні тварини, які все життя проводять у воді. В процесі еволюції у них з’явилися різні пристосування, що дозволяють їм жити у водоймах з різною за якістю водою. Вода дає їм їжу і кисень, виносить продукти обміну і ін.. Тому фізико-хімічні властивості води є найважливішими факторами середовища, що визначають ефективність роботи рибницьких господарств.

Вода містить різні розчинні і зважені речовини, кількість і склад яких визначає велика різноманітність її хімічного складу. Залежить цей склад як від фізичних умов навколишнього середовища, так і від біологічних і мікробіологічних процесів, що протікають у водоймах. Сумісна взаємодія абіотичних і біотичних факторів, а також діяльність людини, викликають суттєві відмінності в гідрохімічному режимі водойм.

Найважливішими умовами, що визначають життя водних організмів, є температура, світло, газовий режим, вміст біогенних елементів. Зв’язок гідробіонтів з елементами зовнішнього середовища взаємозумовлений, і зміна однієї системи зв’язків неминуче викликає зміну іншої. Тому, розглядаючи вплив окремих компонентів гідрохімічного режиму на життєдіяльність гідробіонтів, необхідно мати на увазі умовність такого розрахунку, бо в природі всі відносини організму і середовища взаємопов’язані.

Інтенсивність протікання життєвих процесів у водних екосистемах зумовлена багатьма абіотичними факторами і процесами, які в кінцевому результаті визначають природну властивість водойм – їх рибопродуктивність.

Рибопродуктивність перш за все залежить від зонального положення водойми, її морфологічних характеристик, кількості теплоти, що акумулюється водою за вегетаційний період, і ступеню температурної стратифікації, зумовлюючої розбіжності в швидкості протікання біологічних циклів біогенних елементів, органічного життя.

Важливий вплив на біологічний потенціал водної екосистеми мають характер і мінералізація води, її активна реакція. Все це разом обумовлює якісні і кількісні біопродуктивності і ступінь кормності водойм. Багато що залежить і від складу населення водойм та їх еколого-фізіологічних властивостей.

У даних методичних вказівках викладено методики оперативного контролю за станом води й попередженню заморів риб у ставкових господарствах, а також відбору проб та хімічного аналізу води рибницьких ставів. Крім того наведені технологічні карти по оперативному, поточному та повному контролю води у рибницьких ставах.

 

Оперативний контроль за станом води й попередженню заморів риб у ставкових господарствах

Оперативний контроль за станом водного середовища в рибницьких ставках здійснюють із метою ранньої діагностики й запобігання заморів і аутогенних токсикозів риби й підтримки в ставках умов, що забезпечують максимальну продуктивність.

Показниками, вимірювання яких передбачається при оперативному контролю, є: температура, прозорість, кольоровість води й концентрація кисню в різних зонах ставків по вертикальному розрізі й площі, водневий показник рН і стратифікація. Комплекс заходів оперативного контролю вказаний у технологічній карті (Додаток А) .

 

Вимірювання температури води

Середньодобові коливання температури при різкій зміні погоди можуть становити 5-6°, що вимагає щоденного коректування раціону годівлі. Тому її варто вимірювати щодня ранком і ввечері для розрахунку середнього значення. При безвітряній сонячній погоді вдень верхні шари води, якщо вона мало прозора, можуть нагріватися на 5 —10° більше, ніж придонні. Уночі вода перемішується й температура її по вертикальному розрізі ставка вирівнюється. Однак у випадку теплих безвітряних ночей вода за ніч не перемішується до дна й у ній виникає горизонт крутого стрибка температури, так званий термоклин. При інтенсивному розвитку фітопланктону стійка стратифікація, супроводжувана термоклином, може виникнути навіть у дуже дрібних ставках, при середній глибині менш 0,5 м. Температурна стратифікація звичайно супроводжується також і кисневою, що веде до розвитку заморів і токсикозів.

Стійкий термоклин у коропових рибницьких ставках неприпустимий, його виникнення необхідно вчасно виявити, зареєструвати й вжити заходів до запобігання заморів і токсикозів. Вимірювати температуру треба в контрольній станції ставка (вище монаху) щодня ранком і ввечері (біля поверхні й дна), у випадку помірного або сильного стійкого вітру - також на навітряній і підвітряній сторонах ставка. При використанні побутових термометрів їх варто перевірити в лабораторії по контрольних термометрах.

 

Вимірювання прозорості води

Прозорість указує на глибину проникнення сонячного світла у воду. Занурений диск видний на глибині, на якій проникає близько 10% падаючої на поверхню води сонячної енергії. Подвоєне значення прозорості вказує глибину, на яку проникає приблизно 1 % світла. Це і є глибина фотичного шару. На цій же глибині перебуває оптимальна по освітленості зона життєвого мешкання коропа. У сполученні з показниками кольору води прозорість можна використовувати для орієнтовної оцінки концентрації фітопланктону і його фітосинтетичної активності.

Прозорість води в сполученні з іншими факторами дозволяє судити про кисневий режим у найближчі години доби, а також у найближчі кілька діб.

У коропових ставках при цвітінні води за норму прозорості варто вважати глибину видимості диска, рівної 1/2 середньої глибини ставка при допусках від 1/з до 2/ з. Відхилення показників від норми веде до зниження темпів росту риби. При прозорості більше норми варто перевіряти потребу ставка в добриві. При прозорості нижче норм потрібно втриматися від внесення добрив і підсилити контроль за поїдаємістю кормів і можливим розвитком стратифікації.

При інтенсивному розвитку синьо-зелених водоростей на певної стадії цвітіння спостерігається масове спливання цих водоростей у верхні шари води. Вітер зносить їх до навітряної сторони ставка. При цьому прозорість може знижуватися до декількох сантиметрів. У скупченнях водоростей, викликаних вітровим нагоном або плином, починається їхнє масове відмирання, що веде до утворення токсичних речовин, заморів і токсикозів.

Для виміру прозорості на ставках варто користуватися полегшеним кольоровим диском діаметром 20—30 см. Диск роблять із дюралюмінію товщиною 1 — 1,5 мм, дахового заліза або інших матеріалів. Одну сторону диска фарбують у білий колір і використовують при більших глибинах прозорості (більше 2 м), на іншій стороні малюють водостійкою фарбою три чорних промені по 30° з полями білої, зеленого й червоної кольорів у секторах по 90°. Диск потрібно кріпити до штанги довжиною близько 3 м і діаметром близько 20-25 мм. На кінці штанги повинно бути різьблення з гайкою-баранчиком для кріплення диска. На мірній штанзі наносять поділки глибини занурення. На першому метрі варто нанести смуги червоного кольору через 10-25-50-75 - 100 см (від диска), на другому метрі через 25 см - сині або зелені смуги, а на третьому метрі через 50 см - чорні або інші кольори. Таке маркування штанги дозволяє відразу визначити глибину занурення диска.

Для проведення вимірів диск закріплюють на кінці штанги й занурюють у воду. Щоб запобігти сильному перемішуванню води, диск занурюють плавно, як би заводячи його збоку ребром. Зануривши диск на глибину, де він ледь видний, його злегка обертають зі штангою. Повільно обертовий диск помітний більш ясно, ніж нерухливий. Одночасно з обертанням диск продовжують повільно занурювати, поки він не перестане проглядатися, а потім такими ж плавними рухами піднімають нагору до появи його в полі зору. Проробивши цю операцію кілька разів, фіксують по мірній штанзі значення граничної глибини видимості диска.

Прозорість води варто вимірювати щодня, у більших ставках - у декількох станціях, щоб мати постійне уяву про різницю прозорості на навітряній і підвітряній сторонах ставка.

У випадку помітного відхилення прозорості від норми варто вжити заходів по зміні технологічного режиму: при великій прозорості варто внести добрива; при прозорості менше норми від внесення добрив потрібно втриматися й підсилити контроль за поїдаємістю кормів.

 



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 34.231.243.21 (0.015 с.)