Поняття про анатомію як науку.

Поняття про анатомію як науку.

Анатомія-наука про закономірності будови живих організмів та їх частин.Залежно від походження цих організмів розрізняють: фітотомію(анатомію рослин)та зоотомію(анатомію тварин).

Відповідно до практичних завдань анатомію поділяють:

-Системну(описову)-вивчає функціонально пов»язані органи,об»єднані в окремі системи та апарати.

-Функціональну-вивчає будову органів та їх систем у поєднанні з функцією.

-Топографічну-вивчає розташування одних органів по відношенню до інших в різних ділянках тіла.

-Порівняльну-вивчає особливості будови різних груп тварин, які ідрізняються за видом,породою,віком,статтю та іншими ознаками.

-Пластичну-вивчає зовнішні форми тіла тварин,їх співвідношення та пропорції.

Розділи анатомії:

-Остеологія-вчення про кістки

-Синдесмологія-вчення про з»єднання кісток між собою

-Міологія-вчення про м»язи

-Дерматологія-вчення про шкірний покрив

-Спланхнологія-вчення про внутрішні органи

-Ангіологія-вчення про судини

-Ендокринологія-вчення про залози внутрішньої секреції

-Нейрологія-вчення про нервову систему

-Естезіологія-про органи чуття

Об»єкти та методи анатомічних досліджень

До основних об»єктів вивчення анатомії свійських тварин належить:собака,свиня,ВРХ, кінь,ДРХ,вівця,коза,кішка.

Методи досліджень:

Морфометрія-для характеристики тіла та органів,використовують цифрові показники:довжину,масу,об»єм.

Ін»єкція-введення в кровоносні судини та порожнисті органпи спеціальних контрасних мас з наступним просвітленням навколишніх тканин спеціальними реактивами.

Препарування-передбачає розтин тіла, розсікання тканин з метою їх дослідження та створення доступу до органів,судин,нервів.

Корозія-полягає у заповненні кровоносних судин та порожнистих органів затвердіваючими масами,з наступним видаленням навколишніх тканин спеціальними розчинами.

Наступні методи анатомічних досліджень належати до «приладних» і ґрунтуються на використанні сучасних технологій та приладів.

Рентгеноскопія-використання рентгенівських променів,які по різному затримуються різними тканинами й органами.

Голографія-дозволяє торимати об»ємні зображення органів.

Ендоскопія-дослідження внутрішніх порожнистих органів черех їх природні отвори,при допомозі спеціальних оптичних приладів.

Ультразвукове дослідження-виявлення будови внутрішніх органів за допомогою ультразвукових коливань,що від них відбиваються.

Топографія-дозволяє отримати об»ємні або пошарові зображення тіла.

Структурні та функціональні особливості епітеліальної тканини

Епітеліальна тканина захищає тканини,що розташовані під нею від механічних,хімічних,інфекційних та інших ушкоджень.

Через епітелій проходить всмоктування речовин та їх виділення назовні.У своїй будові епітелій характеризується тим,що він побудований лише з клітин-епітеліоцитів,має мало міжклітинної речовини.За будовою поділяється на:

-одношаровий(всі клітини мають контакт з базальною мембраною)

-багатошаровий(з базальною мембраною контактують лише клітини нижнього шару)

Одношаровий в свою чергу поділяється на однорядний та багаторядний.Однорядний характеризується різною формою клітин:одношаровий плоский епітелій(мезотелій);одношаровий кубічний епітелій;одношаровий стовпчастий.Багатошаровий характеризується наявністю війок.Залозистий епітелій –основна функціональна частина різних видів залоз.Залозисті клітни називають гландулоцитами.Залози,які вони формують поділяють на дві великі групи:1)зовнішньої секреції;2)внутрішньої секреції.

4. Структурні та функціональні одиниці сполучної тканини.

Сполучну тканину разом з кров*ю та лімфою об*єднюють у тканини внутр. Середовища або ще називають опорно трофічними тканинами.Сполучну тканину поділяють:

1.власне сполучну;2.хрящову;3.кісткову.

Власне сполучна поділяється:

Волокнисту сполучну;сполучну тканинну із спеціал. можливостями. До волокнистої належать пухка та щільна волокнисті сполуч.тканини.До сполучної із спеціал можл.належать: ретикулярна;жирова;пігментна;слизова. Хрящова тканина складається із клітин хондропластів і хондроцитів,а також міжклітинною речовиною,яка має аморфну основу містить колагенові та еластичні волокна.Хрящова тканина має великий вміст води,забезпечує амортизаційні властивості. складають 15%органічні речовини,8% неорганічні.Хрящова тканина єдиний різновид сполучної тканини,який не містить судин.Усі поживні речовини потрапляють шляхом дифузіїз охрястя. ЇЇ формують три види хряща: 1.Гіаліновий;Еластичний;волокнистий. Кісткова містить велику к-ть пігментних клітин,вона локалізується у райдужній оболонці ока, анус.Вона містить колагенові волокна,мінеральні солі,зокрема і солі Са.Це найміцніша тканина.

Загальна характеристика апарату руху.

Забезпечує пересування тварини і збереження положення її тіла у просторі.Апарат руху отворює зовнішній вигляд тіла і бере участь в обмінних процесах.Виконує такі ф-ції:1.рухова активність,2.форма тіла,3.дихання,5.захист,4підтримання температури,5.переферичне серце.Умовно апарат руху поділ на дві частини:1.активну,2 пасивну.Пасивна складає 15% від маси тварини.Включає кістки та їх з*єднання,від яких залежить характер рухливості кісткових важелів.Активна-представлена скелетними м*язами та їх допоміжними пристосув. скорочення яких забезпечує рухливість кісток скелету.Активна і пасивна частина походять від мезодерми ізнаходяться у міцному зв*язку.

Загальна характеристика скелету(структура,ф-ції).

Скелет(skeleton)-з*єднані у певному порядку тверді тканини організму,що формують карказ тіла.Наука,що вивичає кістки наз остеологією.маса скелету у коня 15%,у свині 6%.Ф-ції:1.Механічна-захист скелету,формує стінки порожнини тіла в яких розташовані важливі органи для життя.2.Опорна-скелет є опрою для м*язів та внутр.. органів,які кріплячись до кісток утвор. в певному пложенні.Локомоторна-кістки приводяться в рух м*язами і забезпечують пересування тварин.Рисорна-в скелеті наявні наявні утворення,що забезпечують пом*якшення поштовхів і струсів.Антигреватиційна-скелет отворює опору для стійкості тіла,що піднос. над землею. іпротидіє сілі тяжіння. Біологічні-обмін речовин.2.буферна(скеле утворює роль буфера).3.кровотворна(пов’язана із наявністю кісткового мозгу.)Скелет тіла поділяють на два відділи:1.осьовий та периферичний.Осьовий складається із скелетів голови,шиї,тулоба та хвоста.Переферичний представлений слетами двох пар кінцівок.

Хімічний склад та фізичні властивості кісток.

Вода-50%;жир-15%;органічні властивості(осеїн)-12%;мінеральні солі-21%.Фізичні властивості.Міцність-здатністькістки протистояти згинанню.Еластичність-властивість,що дозволяє відновити її вихідну форму та довжину у разі невеликої деформації.Це забезпечує колагеном.Твердість-здатність витримувати зовн. та внутр.. навали.Співвідношення між складовими компонентами кістки залежить від виду,віку,статі,між олеїновими та мінеральними становить:Старі 1:6-7;дорослі-1:2;молоді-1:1.

Розвиток вторинних кісток та їх представники.

Кістки внутрішнього скелету,що проходять усі три стадії називаються вторинними,а саме: 1.сполучно ткан,2.кісткову.3.хрящову.Представлений внутрішнім скелетом-виконує в основному опорну ф-цію в ході розвитку під впливом біомеханічного навантаження він постійно змінюється і пристосовується до умов життя організму. Фактори,що впливають на філогенез скелету:1.зростання маси тіла,2зміна способу дихання.3.зміна способу пересування.

Філогенез черепа.

Обидва відділи черепа виникають та розвиваються спочатку як структури різного призначення,що обумовлено різними факторами:

-розвиток головного мозку,органів зору,слуху,нюху та рівноваги.

-формування та вдосконалення початкових відділів дихального і травного апаратів.

-утворення та відділення жувального апарату.

-виникнення голови та посилення її рухливості відносно тулуба.

Спланхнокраній з»явився швидше,ніж нейрокраній.

У голово хордових нейрокраній є перетинчастий та слаюовиражений, спланхнокраній складається з цілого ряду зябрових дуг.

У круглоротих нейрокраній є хрящовим в ділянці основи, а верх черепа залишається сполучнотканинним.Спланхнокраній представлений складною системою губних хрящів.

. У хрящових риб (осетроподібних) нейрокраній має вигляд суцільної хря-

щової коробки, яка зверху вкрита своєрідним панциром з великої кількості

покривних кісток (шкірного походження).

У кісткових риб хрящ у нейрокранії частково заміщується

кістками, частково витісняється покривними кістками, хоча кількість по-

кривних кісток зменшується порівняно з їх кількістю в хрящових риб. Спла-

нхнокраній ще більше ускладнюється: відбувається скостеніння заднього

відділу, а на передньому відділі виникають вторинні щелепні кістки (квадратна, піднебінна,

крилоподібна).

У амфібій спостерігається редукція кісток верхнього відділу черепа

і піднебіння. Череп має вигляд системи кісткових пере-

кладин, розділених великими вікнами. Під’язиково-щелепний хрящ гіоїдної

дуги вже не фіксує щелепи до нейрокранія і перетворюється на слухову кіс-

точку (стовпчик); бризкальце перетворюється на порожнину середнього ву-

ха,формується під»язиковий апарат.

У рептилій проходить прогресивний розвиток щелепного апарату,що позначилося на будові та формі верхнього відділу черепа.Мозкова,нюхова та слухова капсули, капсули мають відносно невеликі розміри

У птахів більшість кісток нейрокранія рано зростаються, На відміну від рептилій, значнорозвинута мозкова капсула.

У ссавців відбувається значне збільшення мозкової капсули, проходить перебудова щелепного апарату в якому з»являється вторинний щелеповий суглоб.Кістки первинного суглоба перетворюються на слухові кісточки-коваделко,молоточок.

Онтогенез черепа

В онтогенезі на ранній стадії розвитку з склеротомів розвивається сполучнотканинний (перетинчастий) осьовий череп, який утворює

м’які стінки мозкових міхурів нервової трубки, слухових і нюхових капсул. Біля переднього кінця хорди починається закладанням двох хрящів — парахордалій.Спереду від хорди закладається ще два хрящі — трабекули(черепні балки). В подальшому парахордалії й трабекули зростаються в одну

хрящову пластинку, яка й утворює хрящову основу осьового черепа. Сполучнотканинні слухові та нюхові капсули також заміщуються хрящовою тканиною і приростають відповідно до парахордалій і трабекул. Хрящова стадіяосьового черепа поступово замінюється кістковою стадією шляхом закладан-

ня окремих осередків скостеніння.У перетинчастому склепінні черепа закладаються покривні кістки,які оминають хрящову стадію:тім»яні,лобові,луска вискових кісток.Між ними певний час залишаються ділянки,які називаються тім»ячками.У потиличному тім»ячку формуєься між тім»яна кістка,а попереду від лобових кісток нові кістки спланхнокранія.Для спланхнокранія вихідним матеріалом є зяброві дуги.

Онтогенез скелету кінцівок.

У онтогенезі кінцівки ссавців закладаються на 4 тижні ембріонального розвитку у вигляді випинів(бруньок),утворених ектодермою на вентро-латеральній стінці тулуба.У ці випини з декількох сегментів(5-6)вростають мезенхіма(джерело скелету та судин),м»язові клітини та нерви.

Уже на ранніх стадіях розвитку кінцівок намічається їх розділення на пояс та вільний відділ.Диференціювання частин кінцівок починається утворенням первинних пластинок кисті і стопи.Потім формуються плече,стегно,передпліччя і гомілка.Протягом 2-го місяця ембріогенезу з»являються центри з яких розвиваються хрящові закладки кісток, згодом хрящовий скелет кінцівок починає скостенівати,час появи центрів скостеніння в окремих кістках є різний і залежить від тварини,годівлі,умов утримання.Всі кістки кінцівок,за винятком ключиць проходять 3 стадії:сполучнотканинну-хрящову-кісткову.Ключиця належить до покривних, тому пропускає хрящову стадію.Ембріональне утворення скелету грудних кінцівок проходить інтенсивніше,ніж тазових.Зміна суглобових поверхонь кісток при переході від стопо до фалангоходіння знижує рухливість окремих суглобів і обумовлює спеціалізацію їх рухів лише в певних осях.

31.Опишіть видові особливості кісток автоподію собаки.

Базиподій:у собаки променева кістка зростається з проміжною,формуючи променево-проміжну. Для з’єднання з центральною заплесновою кісткою є спеціальна голівка надп’яткової кістки.Заплеснева кістка клиноподібна, основа її спрямована дорсально.

Метаподій: п’ясткові кістки (I–V) довгі, з типовими дистальними блоками.З п’яти кісток найдовші ІІІ та IV п’ясткові кістки, на поперечному розрізі, вони мають трикутну форму; І п’ясткова кістка коротша (порівняно з іншими). На блоках кісток є малий гребінчик на пальмарній поверхні, передня

поверхня гладенька, що зумовлює бічні рухи пальців під час їх розгинання.

У собаки плеснові кістки мають плоскі проксимальні суглобові поверхні.

Плеснова кістка І коротка, конусоподібна; ІІ кістка з’єднується з ІІІ кісткою

трикутними суглобовими площинами. У IV плеснової кістки проксимальна

суглобова поверхня видовжена, чотирикутна, з виступаючим зв’язковим горбом на латеральній поверхні.

Акроподій:. У собаки І і ІІ фаланги тонкі, довгі, циліндричні, симетричні. На кігтьовій кістці розрізняють розширений проксимальний кінець і кігтьовий гачок, які відокремлюються кігтьовим жолобом. На проксимальному кінці знаходиться суглобова поверхня для ІІ фаланги, а ззаду — згинальний горб для закріплення глибокого згинача пальців.

У собаки немає сезамоподібної кістки.

Поняття про анатомію як науку.

Анатомія-наука про закономірності будови живих організмів та їх частин.Залежно від походження цих організмів розрізняють: фітотомію(анатомію рослин)та зоотомію(анатомію тварин).

Відповідно до практичних завдань анатомію поділяють:

-Системну(описову)-вивчає функціонально пов»язані органи,об»єднані в окремі системи та апарати.

-Функціональну-вивчає будову органів та їх систем у поєднанні з функцією.

-Топографічну-вивчає розташування одних органів по відношенню до інших в різних ділянках тіла.

-Порівняльну-вивчає особливості будови різних груп тварин, які ідрізняються за видом,породою,віком,статтю та іншими ознаками.

-Пластичну-вивчає зовнішні форми тіла тварин,їх співвідношення та пропорції.

Розділи анатомії:

-Остеологія-вчення про кістки

-Синдесмологія-вчення про з»єднання кісток між собою

-Міологія-вчення про м»язи

-Дерматологія-вчення про шкірний покрив

-Спланхнологія-вчення про внутрішні органи

-Ангіологія-вчення про судини

-Ендокринологія-вчення про залози внутрішньої секреції

-Нейрологія-вчення про нервову систему

-Естезіологія-про органи чуття