Чинність закону про кримінальну відповідальність у часі і просторі

Методичні рекомендації. Підготовка до практичних занять з цих тем має охоплювати засвоєння теоретичного та законодавчого матеріалу, самостійне виконання домашньої контрольної роботи та вирішення практичних завдань згідно графіку. При розв’язанні завдань з цієї теми слід, перш за все, засвоїти поняття та ознаки закону про кримінальну відповідальність. При цьому треба ознайомитися зі змістом чинного Кримінального кодексу України та вивчити його структуру: систему Загальної та Особливої частин, їх поділ на розділи та статті. Необхідно засвоїти структурні елементи статті КК України, якими є: її назва, частини, пункти, примітки; вивчити структуру кримінально-правових норм, що сформульовані в статтях (їх частинах) Загальної та Особливої частин КК України та розкрити співвідношення між структурою кримінально-правової норми та структурою статті кримінального закону. При цьому слід ознайомитися зі ст. 8 та п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України та ст. 3 КК України.

Розглядаючи питання про чинність закону про кримінальну відповідальність у часі, необхідно ознайомитися зі змістом частин 2 та 3 ст. 57, ст.ст. 58, 94, ч. 2 ст. 152 Конституції України; ст.ст. 4 та 5 КК України; ст. 139 Регламенту Верховної Ради України (затв. Законом України від 10 лютого 2010 року № 1861-VI); ст. 22 Закону України «Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації» від 23 вересня 1997 р. № 539/97-ВР; Указом Президента України від 10 червня 1997 р. «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»; рішеннями Конституційного Суду України від 7 липня 1998 р. (справа щодо порядку голосування та повторного розгляду законів Верховною Радою України), від 9 лютого 1999 р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів), від 19 квітня 2000 р. (справа про зворотну дію кримінального закону в часі), від 26 січня 2011 р. (справа про заміну смертної кари довічним позбавленням волі. При цьому слід засвоїти питання про порядок і час набуття чинності законом про кримінальну відповідальність, підстави втрати ним чинності та про визначення часу вчинення злочину. Особливу увагу слід звернути на вивчення випадків, коли закон про кримінальну відповідальність має зворотну дію. Треба засвоїти поняття «зворотна дія закону про кримінальну відповідальність»; підстави, межі та кримінально-правові наслідки зворотної дії цього закону.

Вивчаючи питання про чинність закону про кримінальну відповідальність у просторі, слід ознайомитися зі змістом ч. 1 ст. 2, ст.18, ч. 1 ст. 26 Конституції України, статтями 6-10 КК України, законами України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. № 1777-XII, «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 4 лютого 1994 р. № 3929-XII, а також міжнародно-правовими зобов’язаннями України у сфері протидії злочинності. При цьому слід звернути увагу на проблему визначення місця вчинення злочину, визначення меж території України, а також випадків, коли КК України застосовується до осіб, що вчинили злочини за межами України.

 

Практичні заняття (4 год.)

 

Завдання для домашньої контрольної роботи

Напишіть на окремому аркуші (аркушах) домашню контрольну роботу, в якій вкажіть:

1) три статті Загальної частини КК, які мають декілька частин;

2) три статті Особливої частини КК, які мають декілька частин;

3) три статті Загальної частини та статтю Особливої частини КК, які мають пункти;

4) три статті Особливої частини КК, які мають примітки;

5) три статті Особливої частини КК з простою диспозицією;

6) три статті Особливої частини КК з описовою диспозицією;

7) три статті Особливої частини КК з бланкетною диспозицією;

8) три статті Особливої частини КК з відсилочною диспозицією;

9) три статті Особливої частини КК зі змішаною (комбінованою) диспозицією;

10) три статті Особливої частини КК з відносно-визначеною санкцією, в якій вказана лише верхня межа покарання;

11) три статті Особливої частини КК з відносно-визначеною санкцією, в якій вказані верхня і нижня межа покарання;

12) три статті Особливої частини КК з альтернативною санкцією;

13) три статті Особливої частини КК з безальтернативною санкцією.

При відповіді на питання: 1-4 – необхідно вказати лише номер відповідної статті; 5-13 – виписати відповідні диспозиції або санкції та вказати номери статей (частин статей), в яких вони знаходяться.

 

З а в д а н н я

 

1. 15 серпня 1999 року Вечірко і Каплієнко з хуліганських мотивів вбили Мірошниченка. Дії Вечірка і Каплієнка були кваліфіковані за ст. 93 КК України 1960 р., яка на той момент передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п’ятнадцяти років або смертної кари. Рішенням Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 р. положення КК України, які передбачали смертну кару, були визнані неконституційними. 22 лютого 2000 р. був прийнятий і 30 березня того ж року набув чинності закон «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України», яким у системі покарань було передбачено новий вид покарання у виді довічного позбавлення волі.

Чи мав місце у даному випадку проміжний закон про кримінальну відповідальність? Закон у якій редакції може бути застосований до Вечірка і Каплієнка? Яке покарання може бути їм призначене?

 

2. Приватний підприємець Власенко протягом 2011 року ухилявся від сплати податків, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів у великих розмірах (ч. 2 ст. 212 КК України). На той час санкція вказаної статті передбачала покарання у виді штрафу від п’ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до двох років, або обмеження волі на строк до п’яти років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Законом України від 15 листопада 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності» в санкції ч. 2 ст. 212 КК України було встановлене покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років. Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень згаданий закон набирав чинності через один місяць з дня його опублікування. Його було опубліковано в «Голосі України» 17 грудня 2011 р., в «Офіційному віснику України» 26 грудня 2011 р., «Урядовому кур’єрі» 17 січня 2012 р., у «Відомостях Верховної Ради України» 22 червня 2012 р.

Визначте, з якого моменту закон набув чинності? Чи має він зворотну дію в часі? В яких межах може бути призначене покарання Власенку?

 

3. Директор департаменту обласної державної адміністрації Мельник 5 січня 2011 року підробив і видав офіційний документ, тим самим учинивши злочин, передбачений ч. 1 ст. 366 КК України. Ознайомтесь зі змінами, що вносилися до статті 366 КК України протягом 2009-2014 років, і дайте відповідь на наступні питання.

За якою редакцією ч. 1 ст. 366 КК України має бути кваліфікований злочин Мельника? В яких межах йому може бути призначене покарання?

 

4. 25 травня 2014 р. Сергієнко, будучи службовою особою, прийняв пропозицію отримати неправомірну вигоду від Павлюка. У той же день його було затримано і передача неправомірної вигоди не відбулася. При цьому 13 травня 2014 р. Верховною Радою України був прийнятий закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у сфері державної антикорупційної політики у зв’язку з виконанням Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України», яким було змінено санкцію статті, що передбачає кримінальну відповідальність за прийняття службовою особою пропозиції чи обіцянки отримати неправомірну вигоду. Якщо за попередньою редакцією ч. 1 ст. 368 КК України за таке діяння каралося штрафом від семисот п’ятдесяти до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, то за новою редакцією воно карається штрафом від однієї тисячі до тисячі п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арештом на строк від трьох до шести місяців, або позбавленням волі на строк від двох до чотирьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі спеціальною конфіскацією.

Визначте, з якого моменту набрала чинності нова редакція ч. 1 ст. 368 КК України? Чи має вона зворотну дію в часі? В яких межах може бути призначене покарання Сергієнкові?

 

5. У 2007 р. Олійник умисно знищив шляхом підпалу будинок Бутенка, в результаті чого також загинула старенька бабуся, яка мешкала в цьому будинку. Діяння Олійника було кваліфіковане судом за ч. 2 ст. 194 КК України і йому було призначене покарання у виді позбавлення волі строком на дванадцять років (санкція цієї норми передбачала покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п’ятнадцяти років). Законом України від 15 квітня 2008 р. в санкції ч. 2 ст. 194 КК було передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до десяти років.

Чи має цей закон зворотну дію? Які наслідки зворотної дії цього закону стосовно Олійника?

 

6. У червні 2011 р. Івченко підробив посвідчення потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС, яке мав намір використати для отримання пільг по оплаті за житло. На той час у санкції ч. 1 ст. 358 КК України за таке діяння передбачалося покарання у виді штрафу до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років. 1 липня 2011 р. набув чинності закон України від 7 квітня 2011 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення», яким у згаданій санкції було встановлене покарання у виді штрафу до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до двох років.

Чи має нова редакція санкції ч. 1 ст. 358 зворотну дію в часі? В яких межах може бути призначене покарання Івченку?

 

7. Пізно ввечері 4 квітня 2002 р. Кузнєцов, знаходячись в парку, вчинив хуліганство (ч. 1 ст. 296 КК України). В той же день (4 квітня 2002 р.) в газеті «Урядовий кур’єр» був опублікований закон, яким були внесені зміни до санкції ч. 1 ст. 296 КК України. У попередній редакції у цій санкції було передбачено покарання у виді штрафу до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців або обмеження волі на строк до трьох років. Новим законом було передбачено покарання у виді штрафу від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешту на строк до шести місяців, або обмеження волі на строк до п’яти років. Відповідно до розділу ІІ нового закону він набув чинності з дня його опублікування.

Коли новий закон набув чинності? Чи має він зворотну дію? Чи може він бути застосований до Кузнєцова?

 

8. Громадянин Республіки Білорусь Тарасевич їхав потягом з Новоросійська (Російська Федерація) до Мінська (Республіка Білорусь), який частину шляху прямує територією України. В дорозі він посварився зі своїм попутником Павленком і вирішив його вбити. На останній російській станції Тарасевич підсипав в їжу Павленка отруту сповільненої дії. Павленко з’їв отруєну їжу, коли поїзд знаходився на території України, а помер від отруєння, коли поїзд був на території Республіки Білорусь.

В яких випадках злочин вважається вчиненим на території України? Чи можна визнати злочин Тарасевича вчиненим на території України? Чи може Тарасевич, будучи іноземним громадянином, бути притягнутий до кримінальної відповідальності в Україні?

 

9. Громадянин Польщі Яблонський у м. Кракові умисно заподіяв середньої тяжкості тілесні ушкодження громадянинові України Антоненку. Цей злочин у Польщі залишився нерозкритим і Яблонський не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Через рік, знаходячись у туристичній подорожі у Львові Яблонський вчинив хуліганство. В процесі розслідування справи про цей злочин стало відомо й про злочин, вчинений ним у Кракові.

Чи може Яблонський бути притягнутим в Україні до кримінальної відповідальності за вчинене в Львові хуліганство і за умисне заподіяння середньої тяжкості тілесних ушкоджень у Кракові?

 

10. Громадянці України Сіренко, яка постійно працювала у Мінську, за виконану нею роботу не була сплачена заробітна плата. У зв’язку з цим Сіренко поширила серед своїх знайомих завідомо неправдиві вигадки, які ганьблять честь і гідність її роботодавця, тобто вчинила наклеп, відповідальність за який передбачена ст. 188 КК Республіки Білорусь. Після повернення Сіренко в Україну компетентні органи Республіки Білорусь зажадали її видачі для притягнення до кримінальної відповідальності.

Ознайомившись зі змістом розділу ІІІ Особливої частини КК України, дайте відповідь на питання: чи може Сіренко бути притягнутою в Україні до кримінальної відповідальності за наклеп, вчинений у Білорусі? Чи може вона бути видана Республіці Білорусь?

 

11. Громадянин України Монастирський, знаходячись у відрядженні в Угорщині, вчинив крадіжку чужого майна, за що був засуджений угорським судом до двох років позбавлення волі. Це покарання він повністю відбув і повернувся в Україну.

Чи може Монастирський бути притягнутим в Україні до кримінальної відповідальності за крадіжку, вчинену в Угорщині?

Варіант: після повернення в Україну Монастирський знову вчинив крадіжку.

Чи може крадіжка, вчинена в Україні, кваліфікуватися як повторна? Чи має юридичне значення в Україні вирок угорського суду?

 

 

Список додаткової літератури

 

Грищук В. К. Кодифікація кримінального законодавства України: проблеми історії і методології. – Львів: Світ, 1992. – 168 с.

Грищук В. К. Проблеми кодифікації кримінального законодавства України. – Львів: Львів. ун-т, 1993. – 137 с.

Грищук В. К. Поняття, предмет, методи, завдання, функції, система, джерела та принципи українського кримінального права. – Львів: Львівський держ. ун-т внутр. справ, 2009. – 112 с.

Навроцький В.О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). – К.: Атіка, 2001. – 272 с.

Пономаренко Ю.А. Чинність і дія кримінального закону в часі. – К.: Атіка. – 2005. – 288 с.

Яремко Г. З. Бланкетні диспозиції в статтях Особливої частини Кримінального кодексу України. – Львів: Львівський держ. ун-т внутр. справ, 2011. – 432 с.

Тема 4. Злочин та його види

Методичні рекомендації. Вивчення цієї теми передбачає засвоєння поняття «злочин», яке дається в ч. 1 ст. 11 КК України, усвідомлення історично мінливого та соціально обумовленого характеру цього поняття, ознайомлення з типами (способами) визначення поняття злочину в історії кримінального права (формальним, матеріальним та формально-матеріальним).

Важливим моментом у розумінні даної теми є знання студентами змісту дискусії навколо проблеми кримінального правопорушення та його поділу на злочин та кримінальний проступок. Потребує обговорення питання перспектив ймовірного втілення кримінального проступку в сучасне українське кримінальне законодавство.

Студент повинен знати ознаки злочину та вміти розкрити їх зміст, для чого проаналізувати положення ч. 2 ст. 1, ч. 1 ст. 11 КК України. Особливу увагу необхідно приділити такій матеріальній ознаці злочину, як суспільна небезпечність, для більш глибокого засвоєння змісту якої слід зупинитися на юридичній природі положення ч. 2 ст. 11 КК України щодо малозначності діяння і його значенні для правозастосування. Розглядаючи протиправність як ознаку злочину, необхідно звернути увагу на її співвідношення із передбаченістю діяння кримінальним законом, підкреслити особливе значення заборони аналогії у кримінальному праві, в зв’язку з чим необхідно вивчити ч. 4 ст. 3 КК України.

Складні питання правової оцінки суспільної небезпечності потребують аналізу питань криміналізації та декриміналізації суспільно небезпечних діянь, аналізу кримінально-правової політики держави в цьому напрямі.

Окремим питанням, що підлягає розгляду, має стати співвідношення злочинів та інших правопорушень, з’ясування їхніх спільних ознак та відмінностей. Важливого значення набуватиме тут доктрина «кримінальної сфери» в практиці ЄСПЛ та аналіз його пілотних рішень у цьому зв’язку.

Досліджуючи питання класифікації злочинів, необхідно звернутися до положень ст. 12 КК України, детально проаналізувати матеріальний і формальний критерії класифікації, з’ясувати зміст цих критеріїв, сутність законодавчої класифікації злочинів та її кримінально-правове значення.

Практичне заняття (2 год.)

З а в д а н н я

12. Пархомов пізно ввечері повернувся до свого будинку в стані алкогольного сп’яніння і почав шукати дружину, яка, побоюючись його, пішла до сусідів. Оскільки було темно, Пархомов запалював сірники і кидав їх на підлогу. Не знайшовши дружину, він пішов на вулицю. Від одного з необережно кинутих Пархомовим сірників виникла пожежа, внаслідок якої спалахнув будинок, що належав Пархомову.

Ознайомтесь зі змістом розділу VI Особливої частини КК і вирішіть питання про те, чи можна визнати діяння Пархомова злочином?

13. Протягом 2005 р. Гнесіна систематично поза шлюбом вступала в сексуальні стосунки з чоловіками за плату. 23 лютого 2006 р. вироком суду Криничну було визнано винною і засуджено за систематичне зайняття проституцією, тобто надання сексуальних послуг з метою отримання доходу, за ч.1 ст. 303 КК. Прокурор, оскаржуючи вирок суду, зазначив, що у період розгляду кримінальної справи судом першої інстанції редакція зазначеної статті була змінена Законом України від 12 січня 2006 р. № 3316– IV, який набув чинності 10 лютого 2006 р., і порушив питання про скасування вироку суду і закриття провадження.

Ознайомтесь зі зміненою редакцією зазначеної статті і вирішіть питання про те, чи можна визнати вчинене Гнесіною діяння злочином?

14. Дубов, який відпочивав на березі моря, знайшов у піску золотий годинник, на зворотній стороні якого було зроблено дарчий надпис на ім’я Шаховського. Через деякий час при випадковій зустрічі в ресторані Шаховський упізнав свій годинник. На досудовому слідстві Дубову пред’явили обвинувачення за ст. 193 КК України.

Чи правомірне обвинувачення? Чи можна визнати діяння Дубова злочином?

15. Рядового строкової військової служби Потапова було притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 407 КК України. Як було з’ясовано, Потапов о 22 год. 11 червня 2015 р., маючи намір провідати тяжко хворого батька, самовільно залишив військову частину і поїхав додому, звідки повернувся о 22 год. 30 хв. 14 червня 2015 р. Намір відвідати хворого батька крім показань обвинуваченого підтверджується довідкою про інвалідність і знаходження на стаціонарному лікуванні його батька. Крім того, в справі встановлено, що Потапов неодноразово звертався до командування з проханням надати йому короткострокову відпустку, в чому йому було відмовлено; самовільно знаходився поза військовою частиною протягом нетривалого часу і самостійно повернувся до місця служби, щиро розкаявся у вчиненому, під час проходження служби характеризувався позитивно.

Чи правомірне притягнення Потапова до кримінальної відповідальності? Чи є підстави для застосування до нього ч. 2 ст. 11 КК України?

16. Бусалаєв, знаходячись в торгівельному залі супермаркету, на очах у іншого покупця, взяв мило вартістю 8 грн. і тюбик крему ціною 12 грн. і, не сплативши їхньої вартості, вийшов з торгівельного залу. Однак на виході з супермаркету його було затримано охороною. Бусалаєва визнано винним у замаху на грабіж. Чи правомірне рішення суду? Які умови застосування ч. 2 ст. 11 КК?

17. Гречишин вперше вчинив злочин – шахрайство, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 190 КК, щиро покаявся, повністю усунув заподіяну шкоду та активно сприяв розкриттю злочину. Адвокат Гречишина вважав, що його потрібно звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України. Суд не погодився з адвокатом, аргументуючи це тим, що шахрайство має значну суспільну небезпечність і є умисним злочином середньої тяжкості.

Яким чином слід вирішити справу? Як у КК України вирішуються питання про віднесення злочину до певної категорії за ступенем тяжкості?

18. Муртазов вчинив умисне вбивство, за яке його на підставі ч. 1 ст. 115 КК України його було засуджено до 8 років позбавлення волі.

Визначте, до категорії яких злочинів належить злочин, вчинений винним? Яку класифікацію передбачає КК України? Які критерії покладені в основу класифікації злочинів?

19. Куречко, дізнавшись, що у касі заводу після виплати заробітної плати залишилась значна сума грошей, вирішив їх викрасти. Дочекавшись, коли всі робітники пішли додому, він вліз до каси, зламав сейф, але знайшов там лише 19 грн. Вхопив гроші та хутко зник.

Чи є підстави визнати вчинене Куречком діяння малозначним і застосувати до нього ч. 2 ст. 11 КК України? Якщо ні, то чому? Які обов’язкові умови застосування ч. 2 ст. 11 КК України?

20. Головного бухгалтера Кобилянську було засуджено за службове підроблення за ч. 1 ст. 366 КК України за підроблення підпису керівника підприємства на платіжних документах, на підставі яких було здійснено перерахування великої суми коштів по сплаті боргів підприємством. В апеляційній скарзі захисник просив вирок скасувати, посилаючись на те, що внаслідок підроблення підпису матеріальної або іншої шкоди інтересам підприємства, державі, іншим юридичним чи фізичним особам спричинено не було і не могло бути спричинено, оскільки за платіжними дорученнями було здійснено платежі, які були обов’язковими для підприємства і випливали з договірних правовідносин та законів.

Чи містить діяння Кобилянської ознаки малозначності? Які умови застосування ч. 2 ст. 11 КК України?

21. Марченко, який здійснював ремонт даху, з необережності випустив з рук молоток, заподіявши Стеценку, який проходив повз будинку, легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я. Марченка було притягнуто до кримінальної відповідальності за вчинення злочину, який передбачений ч. 2 ст. 125 КК.

Ознайомившись з розділом ІІ Особливої частини КК, вирішить питання чи є вчинене діяння злочином і чи правильно вирішено питання про відповідальність Марченка?

22. Савчук навмисно поширив, тобто повідомив невизначеному колу осіб заздалегідь неправдиві вигадки, що ганьблять особу громадянина Петровського. Останній подав заяву до правоохоронних органів з проханням притягнути Савчука до кримінальної відповідальності.

У задоволенні заяви було відмовлено.

Ознайомтесь зі змістом розділу III Особливої частини КК України і вирішіть питання про правомірність такої відмови. Чи можна визнати діяння Савчука злочином?

23. Вироком суду Ізмайлова було визнано винним у доведенні особи, яка перебувала в матеріальній залежності від нього, до самогубства, що сталося внаслідок жорстокого поводження. На підставі наявності в діях Ізмайлова великої суспільної небезпеки цей злочин було визнано тяжким.

Визначить, який формальний критерій покладено в основу класифікації злочинів. Чи можливо визнати тяжким злочин, що передбачений ч. 2 ст. 120 КК України?

24. Слюсаря Березіна було звинувачено в тому, що він відімкнув сейф в кабінеті заступника директора фабрики і таємно привласнив 5 грн., які належали підприємству. При цьому він залишив у сейфі інші гроші на загальну суму 1968 грн. Як стало потім відомо, 5 грн. йому не вистачало для придбання квитка до кінопалацу.

Чи можливо притягти Березіна до кримінальної відповідальності? Чи є підстави для застосування до нього ч. 2 ст. 11 КК України?

Список додаткової літератури

 

Киричко В.Н. Некоторые методологические предпосылки исследования общественной опасности в науке уголовного права // Проблеми законності: Респ. міжвідом. наук. зб. / Відп. ред. В.Я. Тацій. – Харків: Нац. юрид. акад.України. – 1998. – Вип. 33. – С. 118-124.

Кривоченко Л.М. Класифікація злочинів за ступенем тяжкості у Кримінальному кодексі України. – К.: Юрінком Інтер, 2010. – 120 с.

Кримінальний проступок у доктрині та законодавстві: монографія / за заг. ред. В.О. Тулякова. – Одеса: Юридична література, 2012. – 424 с.

Панов М.І., Тихий В.П. Актуальні дослідження проблем вчення про злочин // Кримінальне право України. – 2006. – №3

Панов М.І., Тихий В.П. Поняття злочину // Вісник Конституційного Суду України. – 2004. – № 1

Панов Н.И. Преступление: методологические аспекты исследования и отражения в уголовном законе // Проблемы законности: Респ. межведом. научн. сборник. – Х., 1995. – Вып. 30. – С. 121-129

Пономаренко Ю.А. Запрет применения уголовного закона по аналогии: история, современность, перспективы // История развития уголовного права и ее значение для современности: Материалы V Международной научно-практической конференции, состоявшейся на юридическом факультете МГУ им. М.В. Ломоносова 26-27 мая 2005 г. – М.: ЛексЭст, 2006.– С. 455-461.

Справа "Гурепка проти України" (Заява N 61406/00). – Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/980_437

Справа «Надточій проти України» (заява № 7460/03) – Режим доступу:http://court.gov.ua/userfiles/file/court_gov_ua_sud5010/Konvenciya_z_prav/st_6/Nadtochiy.pdf

Энциклопедия уголовного права. Т. 3. Понятие преступления. – СПб.: Издание профессора Малинина, 2005. – 534 с.