ТОП 10:

З доброго дива; ні за що ні про що; ні сіло ні впало (пало); ні з того ні з сього (з цього).



Ти думаєш, що оце мене так з доброго дива та справжнього жалю – взяли й випустили на волю? (Панас Мирний, 4, 1955, с. 333); Навіть рідних братів не жалував [Левко]; наділяв їх запотиличниками та лящамині за що ні про що(Стельмах, 1, 1982, с. 539): Скажімо, пізньої порині сіло не впаловикликали його до канцелярії на телефонну - розмову з Москвою (Ю. Бедзик, Поспішай у юність, 1975, с. 72); – Іноді він такий добрий, хоч до рани приклади, а інколи, ні сіло ні пало,зразу ж за попругу хапається (Стельмах, 1, 1982, с. 446); Тоді, подумав я ні з того ні з сього,також був дощ (Пастушенко, Тавріка, 1974, с. 11).

БЕЗТУРБОТНО

(спокійно, тихо, у достатках – перев. із сл. жити, спочивати, перебувати і т. ін.)як у бога за дверима; як у бога (Христа) за пазухою; як вареник (вареникові) у сметані (у маслі).

Оце мені, дочко, за тобою, як у бога за дверима; хоч сядь та й руки згорни! не вдержалась Зінька і похвалила невістку (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 348); – Тут, біля села, ліси та яри, звір шкодить; а там [у степу] як у бога за пазухою!одказує Улас (Панас Мирний. 4, 1955, с. 237); – Ти ж чув. Отож є й такі індивіди. А ти думав, уже в усіх свідомість аж з-під шапки пре? 6 й такі А чого йому живе під жінчиним керівництвом, як у Христа за пазухою (Збанацький, 1, 1974, с. 100); – Вашій Лукині буде за ним, як вареникові у сметані(Нечуй-Левицький, 3, 1966, с. 325); Жив собі,як вареник у маслі(Збанацький, Єдина, 1959, с. 82).

БИТИ

(завдавати ударів кому-небудь)піднімати руку на кого; наминати бокикому,зневажл.;давати духопелів (тришия)кому, жарт., заст.;частувати кулакамикого, зневажл.;стригти по спинікого, жарт.;(бити когось різкими короткими ударами) давати стусани (стусанів) кому і без додатка; годувати штурханцямикого, жарт.;нагороджувати штовханамикого, жарт.; (нещадно бити)бити (драти, лупити і т. ін.) як Сидорову козукого, зневажл.; (з силою бити по зубах)давати зуботичку,фам.; (тягати за вуха)драти (накручувати, наминати) вуха (вуші)кому; (тягати когось за волосся за провину)давати чубровкикому, зневажл.;волосся скубтикому; (бити по щоці долонею)давати ляпанцівкому, жарт.;годувати лящамикого, жарт.; (бити по потилиці)годувати (частувати) потиличникамикого, жарт.

Оце вигадала не знати що! Хіба ж він таки підіймав на тебе руку… (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 67); – Але, мабуть, така вже доля філософів, бо й Сократова жінка не раз наминала йому боки (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 81); Не стерпе [стерпить] мати і почнедавати духопелів Солосі (Панас Мирний, 4, 1970, с. 64); Себе, Латина проклинала і всімдавала тришия(Котляревський, 1, 1952, с. 178); Але декотрі не втерпіли і почали частувати кулаками в спину прохожих чоловіків і навіть молодиць (Нечуй-Левицький, 6, 1966, с. 359); Близ сих плили дуби Аванта. Він був страшніший од сержанта… Бо всіх за все по спині стриг(Котляревський, 1, 1952, с. 251); Микола однією рукою вхопив пана за ногу, другою почав давати стусани в груди (Нечуй-Левицький, 2, 1956, с. 209); Зоньку годували штурханцями по кутках (Леся Українка, 3, 1952, с. 655); Якийсь напівроздягнений чоловік, без шапки й без пояса, намагався виплигнути з човна, але задунайці тягли його назад, нагороджуючи штовханами(Добровольський, Очаківський розмир, 1965, с. 313); – Бувало, як украду… золотого зараз І програю. І били ж мене батько за се, драли як Сидорову козу!.. (Кропивницький, 4, 1959, с 265); Став їх [земляків] ганяти, а часом і зуботичку давати (Панас Мирний, 2, 1954, с. 129); Демонстранти змішались і тікали. Їх наздоганяли, накладали в потилицю, накручували вуха (Смолич, Мир – хатам, війна – палацам, 1958, с. 209); …Дітям часто скубли волосся, драли вуші,періщили ременем (Кротевич, Сини землі, 1948, с. 191); За невдачу серце зривав [дяк] завжди на наймиті. Дня того не було, щоб недавав чубровкиаболяща(Васильченко, Вибране, 1950, с. 204); Дяк за кожний вияв сваволі годувавйого, як і перший учитель, важкими лящами(Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, с, 41); Ніколи його ніхто не бив а батько й поготів. Бабуся в дитинстві частувала потиличникамий давала ляпанців, але то була не кара, а ласка (Собко, Матвіївська затока, 1962, с. 242); Мусила Левантина зоставатися, і справді їй покращало: хазяйка вже не годувалаїї потиличникамиі менше лаяла, хоч позирала на неї ще лютішими очима (Грінченко, 2, 1963, с. 263). Пор.: ПОБИТИ; УДАРИТИ.

БИТИСЯ

(удаватися до бійки) братися за барки з ким; на кулачки битися (погуляти) з ким і без додатка.

Ні, брав-єм си [брався] з ним за барки за якогось там латюгу, що туманить людей (Стефаник, 1964, с. 88); Не раз, бувало, який чоловік або парубок, пішовши на кулачки погуляти, живий додому не вертався там його і у копи уложать (Панас Мирний, 1, 1968, с. 3).

БИТИ ТРИВОГУ

(подавати сигнал про небезпеку) бити на сполох; на ґвалт бити (дзвонити); (криком сповіщати про небезпеку) кричати (гукати) на ґвалт (на пробі).

Велів [Турн] тривогу бить в клепало, щоб військо к бою виступало (Котляревський, 1, 1952, с. 230); В хаті виразно било чути, як довго й густо били на сполох (Епік, Твори, 1958, с. 408); Дзвін сумно бевкав на ґвалт (Нечуй-Левицький, 2, 1956, с. 196); Німий раб… б'є клевцем по мідяній дошці сильно, різко, мов на ґвалт (Леся Українка, 3, 1952, с. 271); Якби хто крикнув на пробі,.. люди вибігли б з хат та кинулись осліп одні на других (Коцюбинський, 2, 1955, с. 73); – Мовчки, зложивши руки, сидіти не годиться. Треба пробі гукати (Панас Мирний, 3, 1954, с. 259); Відібрало йому [Юхимові] спроможність крикнути на ґвалт, навіть збагнути весь жах становища (Ле, Юхим Кудря, 1956, с. 18).

БІДНИЙ

(який живе в нужді, нестатках) [бідний] як мак начетверо; [бідний] мов (як, наче) церковна миша, жарт.; голий як бубон (як турецький святий, як пень); голіший од миші, рідко; ні за плечима ні перед очима у кого; і в скрині пусто і в кишені не густоу кого; з голими руками хто.

Гивині батьки дуже хотіли бути багатими, але так, щоб усім людям здавалося, що вони бідні, як мак начетверо (Стельмах, 4, І983, с. 458); І нащо він [Дзвонар] тобі здався? Він же бідний, мов церковна миша (Стельмах, 1, 1982, с. 547); Зосталася з трьома невеличкими дітками-дівчатками без грошей… Злидні, кругом злидні, голі, як бубон(Панас Мирний, 1, 1954, с. 49); – А як вони живуть? кажу… – Чи гаразд у їх господі? Де там! Такі стали голі, як турецькі святі(Марко Вовчок, 1, 1955, с. 18); Пшепшинський голий, як пень(Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 235); [Явдоха:] Він [Іван] козак хоч і бравий, та голіший од миші (Старицький, 2, 1964, с. 27); [1-ша дівчина:] У його ж [Василя] – ні за плечима ні перед очима… приймак та й годі! (Панас Мирний, 6, 1970, с. 12); [Христя:] І в скрині пусто, і в кишені не густо!(Кропивницький, 1967, с. 193); [Василь:] Приймак безродний, з голими руками! червиві злидні з голодним ротом! (Панас Мирний, 6, 1970, с. 20–21).

БІДУВАТИ

з нуждою битися; нужду терпіти; жити з бідою; годувати злидні; битися як риба об лід; перебиватися з копійки на копійку;(голодувати)їсти сухий хліб; на одному сухому хлібі сидіти; трубити в кулак; перебиватися з хліба на воду (на чорному хлібі); жити на воді та біді.

А наліво - без копійки Б'ється з нуждою студент (Руданський, 1, 1972, с. 59); Жила собі удова коло Києва… Терпіла вона превелику нужду та вбожество (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 287); Привикайте, зостаючись дома, жити із бідою (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 186); [Мирон:] Хто тут годує злидні, того вони й там знайдуть (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 108); [Петро:] Хіба без мене мало є таких сіромах, що б'ються, як риба об лід, з своїм безталанням і ніяк не виб'ються з гіркої нужди? (Панас Мирний, 6, 1970, с. 151); – Так, мій добрий ака, заробітки нікчемні. Перебиваєшся,як аллахові угодно – з копійки на копійку (Ле, Роман міжгір'я, 1953, с. 107); – Побачимо, що ти заробиш на тій фермі. – А тобі все мало! обзивався Павло… – Не мало, а люди зі своєї роботи щось мають, а ти весь вік сухий хліб їси (Тютюнник, Вир, 1964, с. 131); Худе і болізне лице казало, що нужда була її неабияка; що приходилось, видно, бідолашній дівчині багато днів на одному сухому хлібі сидіти (Панас Мирний, 2, 1970, с. 428); Кожухи, свити погубили і з голоду в кулак трубили, така нам лучилась пеня (Котляревський, 1, 1952, с. 72); Так і жили Глущуки – з хліба на воду перебиваючись (Чорнобривець, Визволена земля, 1959, с. 7); Він [Степан Кирилович] неохоче брав з собою дружину, бо знав, що вона розкидає всю свою і його платню на всілякі непотрібні речі та ще й боргів наробить, а потім півроку треба буде перебиватись на чорному хлібі і сплачувати крамарям за їхні залежалі, браковані товари (Ткачук, Назустріч волі, 1984, с. 28); Як же ти завернеш вдову, адже правду каже. Не для утіхи рипить клумак у містечко, бо живе на воді та біді (Большак, Образа, 1980, с. 25).

БЛИЗЬКО

(на невеликій відстані від кого-, чого-небудь) не за горами; недалеко ходити; (дуже близько) [як] рукою подати (кинути); [як] палицею (кийком, палкою, тричі палицею) кинути (докинути); під руками (рукою); під боком; коло [самого] носа, фам.; під (перед) [самим (самісіньким)] носом, зневажл.; (упритул; з сл. стояти, зіткнутися і т. ін.); лице (лицем) в лице (лицем до лиця); носом до носа (ніс у ніс), фам.

Берлін! Ти близько вже… Ти вже не за горами… (Сосюра. 2, 1958, с. 468); – Де ж той чоловік живе? хитаючись, пита Яків. – Та вони тут: недалеко ходити (Панас Мирний, 1, 1954, с. 294); [Оришка:] Та ми духом… тут же рукою подать (Старицький, 3, 1964, с. 204); Недалеко вже й до базару палицею кинути(Панас Мирний, 3, 1954, с. 172); До хутора зовсім палкою кинути. Гонів з п'ять, мабуть, буде (Цюпа, На крилах весен, 1961, с. 23); Від хутора до центральної садиби кийком докинути (Рад. освіта, 29 груд., 1973, с. 4); [Мотря:] Прийдете чи погордуєте? Що тут від вашого хутора: доброму молодцеві тричі палицею кинути? (Кропивницький, Вибране, 1967, с. 315); – Та домагаймось, щоб на хутір сюди виселитись, до землі ближче, хоч у землянках жили б, та завжди б її під руками на очах мали (Головко, 2, 1957, с. 16); Все це стояло тут же під рукою в невеликій шафі (Смолич, 1, 1958, с. 64); Ставок недалечко, під боком у комуни (Донченко, 1, 1956, с. 50); Вони стояли на колгоспному подвір'ї тісним збратаним колом, лице в лице, плече в плече письменники і хлібороби (Рад. Україна, 23 січ., 1974, с. 3); Ще раз по вулиці пройшла вона в задумі і зненацька зіткнулась майже ніс у нісІз хлопцем (Рильський, 2, 1956, с. 244); Коло носа в'ється, а в руки не дається (Номис, № 1938); – Куди ж пак! От посватали Марту Сидорівни та й видерли її в вас під самісіньким носом (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 311).

БУДЬ-ЩО-БУДЬ

(незважаючи на будь-які труднощі, обов'язково, неодмінно) [хоч] кров з носа; хоч трісни; хоч з коліна вилупи, зневажл.; хоч з землі викопай; за всяку ціну; щоб там не було.

Але сьогодні кров з носа! він [Христич] повинен бути в Сколе й зустрітися з Бойцуном (Куртяк, Бескиди, 1983, с. 106): За останній місяць не видали Райкові в пору жалування, а гроші хоч кров з носатреба послати синові в гімназію (Васильченко, 1, 1959, с. 143); В тій хаті чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай (Коцюбинський, 1, 1961, с. 311); Не йме віри вражий пан. – Давай, хоч з коліна вилупи, хоч з землі викопай, хоч украдь, каже (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 114); Вона [Регіна] викинула наперед себе руки, ніби за всяк ціну мала спитати Гайдамаку (Бойко, Маки червоні, 1983, с. 59); - Іван повинен вчитися щоб там не було (Колесник, Терен на шляху, 1975, с 20).

БУТИ В ПОГАНОМУ НАСТРОЇ

ґедзь напав на кого (укусив кого); не в гуморі хто.

І, спаленівши, кинувся він [Віталій] від них у парк, в гущавінь. хлопці не встигли й спитати, який його ґедзь укусив (Гончар, 5, 1979, с. 39); [Пан Маркел:] Не в гуморі я сьогодні, кохана пані (Васильченко, 3, 1960, с. 224).

БУТИ ЗАОДНО

руку тягти за кого; в одну дудку гратиз ким; в один гуж тягти.

[Михайло:] Невже ти за мене руку тягнеш? (Старицький, 2, 1964, с. 214); – Дивно виходить: удаєте з себе таких «лівих», а насправді в одну дудку з українськими «самостійниками» граєте (Головко, 2. 1957, с. 464); Свідків усіх добрано таких, що вони в один гуж тягли(Грінченко, 2, 1963, с. 417).

БУТИ НЕСАМОСТІЙНИМ

(перебувати під чиїмось впливом) танцювати під дудку чию, по дудці стрибати чиїй, бути в руці (руках) у кого, (перебувати під чиєюсь владою) під п'ятою бути (сидіти)чиєю, у кого; під чоботом бути (жити, стогнати) чиїм.

Усі танцюють під Лялину дудку: що ясновельможна панна захоче, то й мусить бути (Вільде, Повнолітні діти, 1960, с. 290): Коли самі не вміють з людьми жити, коли самі трусяться над усім,.. так хотять, щоб і всі по їх дудці стрибали! жалілася вона [Параска] людям (Панас Мирний, 1, 1968, с. 190); Він був у руках своїх дочок (Нечуй- Левицькнй, 2, 1965, с. 23); Що це з ним [Степаном] сталося? Був же такий тихий та боязкий, вічно під п'ятою у своєї Соломії сидів, а це, бач, як вирвався наперед (Кучер, Трудна любов, 1960, с. 293); У нас спільний ворог самодержавство. Отже, й спільна мета: здобути волю всім народам, що стогнуть під його чоботом, – сказав Крулікевич (Тулуб. В степу безкраїм за Уралом, 1964, с. 128).

БУТИ НЕУВАЖНИМ

ловити гав (гави); ловити вітри (вітрів).

В другій чверті й мух не стало, не зівав, цілу чверть ловив наш Петя в класі гав. В третій майже й на уроки не ходив, бо на вилиці він витришки ловив (Білоус, Зигзаг, 1956, с. 12); І це я з моїм розумом ловив гави, коли таке, що не вміє штирох [чотирьох] докупи скласти ціпов'яз, з зубів видер мені ниву!.. (Коцюбинський, 1, 1961, с. ПО); Коли Наум приходив до церкви молитися, то вже справді молився. а не ловив вітрів, не розглядав туди і сюди (Квітка-Основ'яненко, 2, 1956, с. 66).

БУТИ ПОСТІЙНО ЗАЙНЯТИМ

(роботою, клопотами і т. ін.) не мати коли [й] дихнути; ніколи і вгору глянути; крутитися як (наче, мов) муха в окропі (на окропі); крутитися як (наче, мов) [та] білка (білочка) в колесі; товктися як у ступі; товктися як Марко в (по) пеклі.

Нехльода скаржився на нестерпні умови роботи, на велику завантаженість, таку велику, що немає коли дихнути від усякої роботи (Шиян, Баланда, 1957, с. 147); Там у мене була й робота; скільки було діла. що часом ніколи було й нудитись і вгору глянуть (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 327); [Xаритина:] Отак день у день! Як муха в окропі крутюсь [кручусь] (Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 222); – Дві машини тепер у нас у колгоспі… та однаково крутимось усі як та білочка в колесі (Кучер, Трудна любов, 1960, с. 115); Цілісінький день як у ступі товчешся, та ще й виспатись не дають! (Остап Вишня, 1, 1974, с. 242); - А це й правду ви кажете: яке пак життя нашої сусіди Онисі Степанівни? Цілий вік товчеться коло роботи,як Марко по пеклі,– обізвалася Настя (Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 304).

БЮРОКРАТ

(службова особа, яка виконує свої обов'язки формально, на шкоду справі; зневажл.)чорнильна душа,ірон.;канцелярський пацюк; параграф безсловесний;(чиновник; заст.)кропив'яне сім'я; приказний крючок.

[Ковшик:] Де мій секретар? Де мій бюрократ? (Побачила в саду Кандибу) Іди сюди, чорнильнатвоядуша(Корнійчук, 2, 1955, с. 207); Часом хотілося заволати по-армійському: «Встать!» Крикнути у заклопотануі вгодовану пику:«Пацюк ти канцелярський, параграф безсловесний, чорнильна душа!»(Большак, Образа, 1980, с. 32): Недаром в народі охрестили канцеляристів, чинуш і бюрократів презирливим прізвиськом кропив'яне сім'я (Рад. Україна, 29 верес, 1954, с. 3); Проказні крючки попервах дуже охоче хапали Омелькові грошики (Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 516).

ВИКРИВАТИ

(показувати справжню суть когось)зривати маску (машкару)з кого; (виявляти приховані наміри)розкривати карти чиї; (розкривати чиїсь нечесні, підступні дії)виводити на чисту (свіжу) водукого.

Найважливіше завдання карикатуриста зірвати маску з негідника, показати його нікчемну душу (Молодь України, 26 квіт., 1987, с. 4); Князь вважається в поміщицьких колах лібералом, але поет Шевченко в поемі «Княжна»зривавз нього цюмашкару(Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1954, с. 245); За вечерею Семен Федорович навіть розмовляв з дружиною. І тоді Фросинарозкрилаперед нимусі картиМакара Підігрітого: Хоче стати на твоє місце (Зарудиий, На білому світі, 1967, с. 112); – Я дуже радий. Нарешті ми виведемойого на чисту воду(Довженко, 3, 1964, с. 169); [Карпо:] Я мушу всевивести на свіжу воду,я не я буду, коли не дізнаюсь, хто перший пустив на мене та Домаху лиху славу!.. (Кропивницький, 2, 1958, с. 165).

ВИЛАЯТИ

моркву вскребтикому;(приголомшити лайкою) мокрим рядном накрити (напнути)кого.

[3-тя дівчина:] Чи не сина бува шукає [Шкандибиха], щоб йому доброїморкви вскребти? (Панас Мирний, 6, 1970, с. 12); – А, Залужний! чи то вдоволено, чи то погрозливо протяг Максим Іванович. Відчув: зараз він накривавменемокрим рядном(Збанацький, 1, 1974, с. 22); Настя призналась матері, що любить Гната, Що хоче жити з ним на віру. Стара напнулаїї мокрим рядном(Коцюбинський, 1, 1961, с. 72).

ВИСНАЖЕНИЙ

(про худу, змучену людину)як (мов) з хреста знятий; від (од) вітру падає (валиться); тільки душа в тілі; одна [тільки] тінь лишилася (зосталася)від кого;тільки (лиш, сама) шкіра та кістки (кість); виходець з того світу.

Сама ледве на ногах ходе [ходить],як з хреста знята; а хвалитися своїм лихом не хвалиться (Панас Мирний, 4, 1970, с. 264); Стара Явдоха поралась коло слабої дочки, а сама ходила, мовз хреста знята (Коцюбинський, 1, 1961, с. 77); – Що ти батька рідного поховав, чи тобі коняка здохла, що мов неприкаяний тиняєшся,од вітру валишся?(Коцюбинський, 2, 1974, с. 53); – Отак увесь вік свій прожила, думала далі баба Сикліта, –тільки душа в тілі… все дома сиділа, діло робила, а долі своєї не діждала (Григоренко, Вибране, 1959, с. 29); Антон ледве впізнав сина, від якогозалишилася одна тінь(Чорнобривець, Визволена земля, 1959, с. 140); Були вони – сама шкіра та кості (Гончар, 2, 1959, с. 75); То не мати, то не жива людина, то виходець з того світу (Панас Мирний, 3, 1969, с. 21). Пар: ХУДИЙ.

ВИСОКИЙ

(про людину)великий [аж] до неба; [великий] як верства; верства келебердянська,жарт., зневажл.;саженного зросту (росту); у (з) сажень зросту (росту); через хату перехилиться і моркву вирве,жарт.

Великий до неба, а дурний, як треба, – пробурчав Петро… (Марко Вовчок, Горяни, 1983, с. 101); Вона бачила величезного чоловіка («аж до неба»),який рухав скелями… (Яновський, 1, 1982, с. 24); Воздвиженський,великий, як верства,міряв хату широчезними ступенями, розпустивши крилами поли свого замодного халата (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 10); Він був чи не в два рази вищий од неї,верства келебердянська(Ільченко, Козацькому роду нема переводу, 1958, с. 355); Один з них,саженного ростусибіряк-вусач, обернувся (Тютюнник, Вир, 1964, с. 487); У сажень росту, в півсажня у плечах, як миша кинувся [корчмар] до бочки (Панас Мирний, 1, 1954, с. 276); – Не малий уже, – сердився бригадир, –через хату перехилиться і моркву вирве (Гончар, 4, 1960, с. 364).

ВІДМОВИТИ

(женихові при сватанні дівчини)дати відкоша (одкоша);жарт.дати (піднести, винести) [печеного] гарбуза (гарбузця); піднести печеного рака,заст., рідко; (багато разів)гарбузами годувати.

До Шури підсипалося багато залицяльників, але вона всімдаларішучоговідкоша(Гуріненко, Дві доби мовчання, 1975, с. 143); –Одкоша ти йомудала,що він [Зінько] до хати не йде, а тут виглядав (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, с. 157); –А мати? Таже вони загризуть мене, бо й так лихі, що я дала гарбузааж двом сватачам (Коцюбинський, 1, 1961, с. 51); – Що ти подумаєш, коли дівчина винесетобігарбуза?(Яновський, 1, 1958, с. 146); – Мене теж, люба, відкинули,гарбуза піднесли.Так що жди приїду на гарбузову кашу… (Збанацький, 1, 1974, с. 131); – А та дівчина не піднесевам часомпеченого гарбуза?спитав Дудін-Левченко (Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 315); Йому [сотнику] вчора Йосиповна Олена панна хорунжівна, піднесла печеного гарбузця(Квітка-Основ'яненко, 2, 1956, с. 164); [Наталка:] Піднесе [Маруся]печеного рака! (Старицький, 2, 1964, с. 21): Ось І тепер, дівчині [Орині] вже вісімнадцять минуло, а вона й досі женихівгарбузами годує(Стельмах, 1, 1982, с. 150).

ВІДСТАВАТИ

(бути позаду всіх)бути (іти, опинятися, плестися, плентатися і т. ін.) в (у) хвості; пасти задніх (задні).

[Гаврило:] Ми видобуток даєм за себе і за вас [Галю і Марту].Ви жу хвості плентаєтесьі всю картину Донбасу псуєте (Корнійчук, 2,1955, с. 144–145); [Баклажаненко:] Тільки бідолашний Савка плутається у насу хвості,ніяк не може дати більше двохсот процентів і через те почав відставати і в дотепах (Микитенко, 1, 1957, с. 484); [Пріська:] Що захоче Никодим, то так і буде, навіть і Пилип Дорофейович при них вже ставзадніх пасти(Карпенко-Карий, 1, 1960, с. 455); – То отже слухай, Христино батьківно, жартує панич. Будь однині моєю слугою, і дай мені, будь ласка, умитися… Шабаш тепер, Маріє Іванівно!Пасіть задні(Панас Мирний, 3, 1969, с. 192).

ВПЛИВОВА ЛЮДИНА

(про людину, яка займає визначне місце в суспільстві)важний птах; важлива (важна, велика, не проста, пишна) птиця;(ірон.)велике цабе; велика цяця.

Люди знають, який товажний птахбув землемір (Чорнобривець, Визволена земля, 1950, с. 151); Язик, що привів він разом з товаришами, виявився важливою птицею(Рибак, Час сподівань і звершень, 1960, с. 361); [Терешко:] Писар, брат, теперважна птиця(Карпенко-Карий, 3, 1961, с. 34); [Яциха:] Соцький, бач, велика птиця(Кропивницький, 2, 1958, с. 98); «Дивись ти, як хвинтить зачав! Неначе й справдіпишна птиця!»Так Камінь, лежачи в пшениці. На дощик верещав (Глібов, Вибрані твори, 1957, с. 66); Йонька зрозумів, що бороданьне проста птицяі що від нього тепер залежить, відпустять Йоньку чи ні (Тютюнник, Вир, 1964, с. 438); – Справді, Маєр якось незвично поводився, озвалася Галина Іванівна, – мабуть, отой висушений дуже велике цабе(Лисенко, Наказ лейтенанта Вершини, 1984, с. 58); Він дума, як голова, то й велика цяця(Панас Мирний, 2, 1954, с. 185).

ВРАЗИТИ

(торкнутися найболючішого, того, що найбільше хвилює)впекти у живе; доїсти (допекти) [аж] до живих печінок (до живого) кого, кому; зачепити за живе кого.

Настане весна лани засієш. Це Андрій так впік[Маланку] у живе(Коцюбинський, 2, 1955, с. 37); Та ж се вона уперше насмілилась так озватись до чоловіка гостро та з прокльонами. Але-бо сьогодні він доївїйдо живого(Леся Українка, 3, 1952, с. 554); Але ніхто мені такне допік аж до живих печінок,як та капосна баба Палажка Солов'їха (Нечуй-Левицький, 2, 1956, с. 7); Коли ж оте все недотрощене й відряджене старе дошкулить селу,допече до живогохто його знає, – куди те село хитнеться (Блакитний, 2, 1958, с. 99); Олекса обернувся на голос, почервонів і неквапливо почав вибиратися з-посеред тісно заруджених людей. Потім став збоку сцени і, кинувши на Тетяни інтригуючий погляд, мовив з посмішкою: За живе зачепила (Добровольський, Тече річка невеличка, 1961, с. 173). Пор.: ДОШКУЛЯТИ; ЗАВДАВАТИ ДУШЕВНОГО БОЛЮ.

ВСІ

(про людей)до одного; мале й велике (велике і мале); [і (й)] старе (старі) і(й) мале (малі); від (од) старого до малого.

Панидо одногоспеклись, неначе добрі поросята (Шевченко, 2, 1963, с. 121); Дивлюсь – з лози іде Різак, йогомале й великезнає (Глібов, Вибране, 1957, с. 297); А в селі, як побачили наше авто, так і старі й малі,й гусята, й поросята, й телята, й курчата все геть-чисто повискакувало на вулицю… (Остап Вишня, 1, 1974, с. 139); – Хазяїн там є, і старе й мале так говорить про Степана Петровича довкола (Большак, Образа, 1980, с. 6); Іван Оленчук прибув до броду на чолі цілої валки, підняв усіх жителів свого кутка від старого до малого рятувати броди (Гончар, 2, 1959, с. 428).

ВТЕКТИ

дати драла (драпака, дьору, дьорки),жарт., зневажл.; драпонути (дременути) навтікача (навтьоки),зневажл.;дати ногам волю; дати ногам знати;жарт.,накивати п'ятами; дати тягу; дати чосу,рідко;намастити (намазати) п'яти салом.

Еней те думав, що вже спала, І тілько що хотівдать драла,Аж ось Дідона за чуб хвать (Котляревський, 1, 1952, с. 82); Перелякані жовніри… хапались за палаші, за пістолі, деякідали драпака(Стороженко, 1, 1957, с. 395); Це вже трохи не гаразд: напитись чаю, а потім, користуючись тим, що хазяйка сліпа,дати «дьору»з пишного салону (Остап Вишня, 1, 1974, с. 180); Становий поїхав, а їх звелів ще кріпше держати, щоб недали,бува,дьорки(Панас Мирний, 2, 1969, с. 229); Малий зляканодрапонув навтікачав садок (Гаврилюк, Вибрані твори, 1949, с. 155); Зося сторожко, наче птиця, іде між хатами, ладна кожного разудременути навтьоки(Стельмах, 1, 1982, с. 550); Пан Ржевуський, бачачи свою біду,дременув навтікача(Качура, 2, 1958, с. 498); Дала [Лисиця]ногам волю та до лісу (Франко, 4, 1950, с. 86); А Лисиці тілько того й треба було. Як не дасть ногам знати,як не чкурне, лиш зашелестіло в бур'янах (Франко, 4, 1950, с. 76); Воно б то йтягу дати, п'ятами накивати, – та як глянуть вони на свої хати, садочками закрашені… Шкода їм стане рідної сторони; страшно невідомої, темної, як ніч, будущини (Панас Мирний. 2, 1969, с. 111); Не чули ви? Із лісу Вовкдав чосу(Годованець, Заяча математика, 1961, с. 132); – Може, справді послати все до чорта й простонамастити п'яти салом,поки не заскочив нас шановний професор? (Смолич, 4, 1972, с. 72). Пор.: ТІКАТИ.

ГАНЬБИТИ

укривати ганьбою (неславою, соромом)кого;кидати болотом (грязюкою)у кого, на кого;закаляти болотомкого; змішати з болотом (з грязюкою)кого;обливати брудомкого;затоптати (втоптати) в багно (в грязь, в багнюку)кого;помиї лити на головукому;нести (точити) хулуна кого, книжн.;виставляти на публікукого, діал.;робити публікуз кого, діал.

Невкрив ганьбоюя лиху громаду вашу. Я горе пив щодня і лиха знав я чашу, але до зрадницьких не долучився лав (Зеров, Вибране 1966, с. 387); [Горнов:] …Викидаєте болотому моє чесне діло (Кропивницький, Вибрані твори, 1967, с. 175); – Не могла бачити їх… Стільки грязюкина менекинули(Хижняк, Невгамовна, 1961, с. 302); А чи відаєш ти, нерозумна дівчино, що від тебе відкаснеться родина.., що всі, з ким ти жила досі,закалятьтебеболотом…(Коцюбинський, 1, 1961, с. 164); Він знав наперед, що пан мусить чоловіказ болотом змішати,що мусить посміятися (Стефаник, 1, 1949, с. 122); – Осокіп його з грязюкою змішав(Ткач, Плем'я дужих, 1961, с. 259); Запроданець Мацько, який майже в кожному номері фашистської націоналістичної газетки обливає брудомукраїнську землю, і є ніхто інший, як колишній колега Шухновський (Збанацький, 1, 1974, с. 400); Воно [минуле] зібгало Ярину Валах на роздоріжжі,затоптало в багно,але вона вже підвелася (Кучер, Золоті руки, 1948, с. 3); – Чи чули ви, як тільки що говорили там, як карали нас, яктопталинасв грязь?(Нечуй-Левицький, 2, 1965, с. 262); Всю душу мені перевернула [Хівря], всю гідність мою чобітьмив багнюку затоптала(Збанацький, Єдина, 1959, с. 142); [Віталій:] Не деріть так високо носа, а дивіться під ноги, щоб часом не спіткнулись та не впали в помийницю з тимипомиями,що зараз виливаєтена голову мені, братові, його дитині! (Карпенко-Карий, 2, 1960, с. 224); [Маруся:] Василю! Змовчи, будь ласка,не неси хули…(Панас Мирний, 5, 1955, с. 98); [Матушка ігуменя:] На кого ти хулу точиш,чиє святе мення безславиш? (Панас Мирний, 6. 1970, с. 359); – Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку?(Франко, 1, 1955, с. 148); На дорозі мене перейшла та йпублікуз менеробить(Франко, 1, 1955, с. 83).

ГАРНИЙ

(про людину)ні в казці (казках) не сказати, ні пером написати,нар.-поет.;хоч з лиця воду пий (води напийся),нар.-поет.; хоч картину малюй; хоч ікону малюй,заст.;хоч у рамці (рямця) вправ; хоч куди; як сонце; як зоря; очей (ока) не відірвати (не відірвеш, не відвести)від кого;брати на себе очі; хоч малюй, хоч цілуй,жарт.

Ястшембський похвалився їм, що знайшов собі таку дівчину-красуню, за якуні в казках не сказати, ні пером написати(Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 176); – Молодиця ти гарна, кругом бігом, а злиця хоч воду пий… (Чумак, Три шляхи, 1984, с. 225); – Гарний, хоч з лиця вода напийся,ще й до того розумний (Нечуй-Левицький, 9, 1967, с. 226); Дівка [Гафійка] здорова, чиста,хоч води напийся.Недурно парубки зазираються на неї (Коцюбинський, 2, 1955, с. 14); Йому [Вараві] подобається і їхня [братів Щербин] ніяковість, і їхня упертість, і молода сила, що проглядає навіть крізь незграбну нужденну одежу. «Одягни їх по-людськи і хоч картину малюй» (Стельмах, 1, 1982, с. 100); От і почав свою скриню перебирати і таким вийшов, хоч ікону малюй та в церкву неси… (Стельмах, 4, 1983, с. 50); Зате в Степана Семеновича дочки кожну хоч у рямця вправ (Панас Мирний, 2, 1954, с. 107); А Іван парубок хоч куди (Панас Мирний, 2, 1969, с. 104): А дівчина була як сонце (Марко Вовчок, 1, с. 39); [Василь:]Ти як зоря на небі од тебе не одірвеш і ока (Старицький, 3, 1964, с. 53); Він [син] у неї красень, що брови, а що личко гоже, від такогоочей не одведеш(Збанацький, Пригоди Івана Коструба, 1984, с. 125); [Химка:] Та й красивий же, вражий син, який! Так і бере на себе очі (Панас Мирний, 6, 1970, с. 208); У гніву, зопалу не завважила [молодиця], що коло дверей стоїть такий галанець [елегантний хлопець] – хоч малюй, хоч цілуй (Марко Вовчок, 6, 1956, с. 284).

ГІРШИЙ

і в слід не вступитькому, чому, чий;[і] у (в) підметки не годиться кому; [і] нігтя (мізинця) не варт (вартий) чийого.

Що там за сильний ярмарок став у тому Довгопіллі! Куди нашому! І в слід не вступить(Нечуй-Левицький, 1, 1956, с. 57); Він сидів на зігнутій до самої палуби нозі, і всі еквілібристи світу не годилися йому й у підметки…(Загребельний, 6, 1981, с. 96); [Ганна:] Ховатимеш очі від людей та щоразу оглядатимешся, щоб яка-небудь мерзота, котра не варта твого нігтя, не осоромила тебе привселюдно!.. (Кропивницький, 2, 1958, с. 59); Хіба вона [Нюра] варта Ясногорської? Мізинця не варта… Ми з вогню не вилазимо, а Нюра наша більше за кавалерами бігає… (Гончар, 3, 1959, с. 329).

ГЛАДКИЙ

(про дуже товстих людей, зневажл.)як барило; як бодня; як (трохи) не лусне; шия (в'язи) хоч обіддя гни; в свою шкуру не потовпиться.

Опухлі очі, як в сови, і ввесь обдувся, як барило (Котляревський, 1, 1952, с. 91); Сама [Олена] товста, як бодня, а шия хоч обіддя гни (Нечуй-Левицький, 2, 1956, с. 265); – Поглянь на нього, чорнобородого як не лусне! (Донченко, 3, 1956, с. 97); – Я б радніший мовчати, але ми пухнемо з голоду, а він [Бжозовський] такий гладкий, що в свою шкуру не потовпиться(Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 60).

ГЛЯНУТИ

звести (підвести) очіна кого, на що;кинути оком (очима)на кого, на що;блимнути очимана кого;(подивитися непривітно, злісно)пропекти поглядомкого.

Звела очі, аж проти мене, на липовій лавці старий, старий дід (Марко Вовчок, 1, 1955, с. 10); Він [Сава]підвів на неїочі(Кобилянська, 2, 1962, с. 280); Колись Юпітер ненароком з Олімпа глянув і на нас; І кинув в Карфагену оком, Аж там троянський мартопляс… (Котляревський, 1, 1952, с. 79); Саіб поздоровкався і кинув очима по хатині (Нечуй-Левицький, 2, 1977, с. 349); – «Оратор, оратор», – злісно шипів якийсь здоровенний чорний хлоп і блимнув на нього очима, коли він озирнувся (Коцюбинський, 2, 1961, с. 211); Кульбака зверхньо глянув на геть зніченого Карнауха, свого шашкового партнера, що так невдало дебютував на ниві тайнопису, пропік його поглядом… (Гончар, 6, 1979, с. 63). Пор.: ДИВИТИСЯ.

ГНІВАТИСЯ

важким духом дихатина кого;вогнем (пеклом, полум'ям) дихатина кого;бісом дивитисяна кого;скреготати зубами; рвати й метати; кидати вогнем-блискавицею; кидати (вергати) громи (громами); впадати в гнів.

Що то за чоловік, що важким духом дихає (Коцюбинський, 1, 1961, с. 28); Пересваряться всі, перегризуться, вогнем дишуть одна на одну, усі сердиті (Коцюбинський, 2, 1961, с. 156); – В мене свекруха люта змія: ходить по хаті,полум'ямна менедише,а з носа гонить дим кужелем (Нечуй-Левицький, 3, 1965, с. 347); – Раду на менепеклом дишеза свою цур їй! носату циганку та голомшить молодицю ні за що, ні про що (Коцюбинський, 2, 1961, с. 102); –А я йому, що? Йому не вгодиш: переступи зле; не доступи зле; всебісом дивиться(Коцюбинський, 1, 1961, с. 29); – Цілий вік продержу у дівках, хай і коса посічеться непокритою! скреготів він зо злазубами(Панас Мирний, 4, 1970, с. 369); Армія окупантів не виконувала наказу свого командування… Генерал д'Ансельм командуючий окупаційною армією мав підставирвати й метати,мав причинивергати громи(Смолич, 5, 1959, с. 617); Держдепартаменткидає вогнем-блискавицею…з приводу того, що в одному з повідомлень московського радіо нагадувалось про причетність ЦРУ до вбивства Патріса Лумумби (Рад. Україна, 24 лют., 1983, с. 3); Меланя характеру була лагідного, ніколив гнівневпадала(Смолич, Мир хатам – війна палацам, 1958, с. 40). Пор.: СЕРДИТИСЯ; ОБРАЗИТИСЯ.

ГОВОРИТИ

1. (усно повідомляти що-небудь)вести мову (річ);(голосно висловлюватися, переходячи на крик)здіймати голос;







Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.214.224.224 (0.025 с.)