Візуальні компоненти Delphi. Генерація виразу.

1. Сформувати ComboBox, заповнивши його 5-6 елементами, сформувати поле ListBox і Memo. Виконати декілька разів вибір з поля ComboBox, елементи, які вибиралися із списку, занести ListBox, а вводив користувач - у Memo. В рельтаті роботи поля ListBox і Memo повинні мати по декілька елементів.

 

ListBox1

Орієнтовний вигляд форми для виконання завдання, у якості візуальних компонентів

 

1-3 і результата використати ті, що наведені у таблиці для кожного завдання. У першій компоненті ввести слова: ручка, зошит, сумка, комп’ютер; у другій:лежить, стоїть, знаходиться; у третій:на столі, поруч із столом, на стільці. Після вибору відповідних елементів з компонентів 1-3 натиснути кнопку і в полі результата повинна з’явитисе текст, наприклад: “сумка лежить поруч із столом”. Компоненти 1-3 заповнити при ініціалізації форми.

 

№	Перша компонента	Друга компонента	Третя компонента	Результат
2.	ComboBox	RadioButton	CheckListBox	Edit
3.	RadioButton	ComboBox	RadioGroup	Edit
4.	RadioGroup	ComboBox	RadioButton	Memo
5.	Memo	RadioGroup	ComboBox	ListBox
6.	CheckListBox	Memo	ComboBox	Edit
7.	ComboBox	Memo	Edit	ListBox
8.	RadioGroup	Memo	ComboBox	ListBox
9.	Memo	ListBox	RadioGroup	ComboBox
10.	ListBox	RadioButton	RadioGroup	Memo
11.	RadioButton	Memo	CheckListBox	Edit
12.	ComboBox	RadioButton	RadioGroup	ListBox
13.	RadioGroup	ComboBox	ListBox	Memo
14.	Memo	ListBox	ComboBox	Edit
15.	ListBox	RadioButton	CheckListBox	ComboBox

 

Лабораторна робота № 4.

Програмування циклічних процедур. Табулювання функції на заданому інтервалі.

Розробити програму табулювання функції, вивести її значення у компоненту StringGrid. Розробити три варіанти обчислення з використанням трьох видів циклів, для контролю підрахувати суму значень функцій. Значення інтервалу та кроку табуляції ввести в одну компоненту Edit, з подальшим розпізнаванням в окремі змінні 3-х значень. Знак ‘^’ означає ‘у ступеню’.

1. y = e^ (0.2x^2); інтервал: відрізок [-1,1], крок 0.1.

2. y = Ln(x^2 + e^|x| + 1; інтервал: відрізок [1,10], крок 0.5.

3. y = (Sin^2x + 0.5)^0.5; інтервал: відрізок [0,0.2], крок 0.025.

4. y = 4x^3(x - 1)^0.3333; інтервал: відрізок [4,6], при кількості кроків 5.

5. y = 1000 (|x - 1|); інтервал: відрізок [-2,2], крок 0.5.

6. y = 4x^3 ((x - 1)^2)^0.333; інтервал: відрізок [-10,10], крок 2.5.

7. y = (1 + x^2)Sin|x|; інтервал: відрізок [0.5,0.2], крок 0.05.

8. y = 0.3 e^(x + x^0.5); інтервал: відрізок [0,1.5], крок 0.3.

9. y = - e^(2x^2) tg (|2x|); інтервал: відрізок [0,0.6], крок 0.1.

10. y = 0.0005(x^2 + e^x)^0.5; інтервал: відрізок [2,2.6], крок 0.1.

11. y = (ln(x^2 + 1))^2 + x; інтервал: відрізок [2,6], крок 0.5.

12. y = 0.05cos(x + 1); інтервал: відрізок [Pi/4,Pi], крок Pi/8.

13. y = e^(0.2x^2); інтервал: відрізок [3,4], крок 0.1.

14. y = 0.005(0.2x^2)^2; інтервал: відрізок [3,4], крок 0.1.

15. y = (Cos^2x + 0.5)^0.33; інтервал: відрізок [0,0.2], крок 0.025.

16. y = x^3 ((x^2 - 1)^2)^0.333; інтервал: відрізок [-10,10], крок 2.5.

17. y = 0.1 e^(x^2 + x^0.5); інтервал: відрізок [0,1.5], крок 0.3.

 

Лабораторна робота № 5.

Виведення графіка функції на форму.

Дослідити функцію. Для кожного варіанта протабулювати функцію в заданому довільному інтервалі (вводиться з клавіатури в одне вікно), вивести результат у зручній для перегляду формі (у таблиці), вивести її графік на екран таким чином, щоб увесь інтервал розташовувався на ньому без зайвого запасу, провести осі координат з необхідними позначками, в разі наявності асімптот провести їх теж. Лінії різного призначення проводити різними кольорами (обов’язково використати масштаб, рахувати, що координати Х у сантиметрах).

Використання масштабу обов’язкове.

 

1. Y=Abs(x²+x-2); x=-2.5 ÷2.5;

2. Y=(1-x)Abs(x+1); x=-1.5 ÷1.5;

3. Y=x²-2|x|+1; x=-2.5 ÷2.5;

4. Y=(1+|x|)(2-|x|); x=-2.5 ÷2.5;

5. y=(x-1)(2-|x|); x=-2.5 ÷2.5;

6. y=|4x²-1|-3x; x=-1.5 ÷1.5;

7. y=x³-3x; x=-1 ÷3;

8. y=|-x³+x|; x=-1.5 ÷1.5;

9. y=x⁴-x²+2; x=-1.5 ÷1.5;

10. y=x⁴+4x²; x=-2.5 ÷2.5;

11. y=xsin(x); x=-2Pi ÷2Pi;

12. y=Sin(x²); x=-2Pi ÷2Pi;

13. y=|arcsin(x)|; x=-1 ÷1; значення y долях Pi;

14. y=x+arcsin(sinx); x=-3Pi ÷3Pi;

15. y=arcos((1-x²)/(1+x²)); x=-3 ÷3;

16. y=arcsin(2x/(1+x²)); x=-1.5 ÷1.5; значення y долях Pi;

17. y=x-arcsin(x); x=-2 ÷2; значення y долях Pi;

18. y=x*arcsin(sin(x)); x=-3Pi ÷3Pi;

19. Спираль з n витками, r – зовнішній радіус

20. x=r*cos(t); y=r*sin(t); r=t/2; α<=t<=2Pi*n

Лабораторна робота № 6.

 

Об’єктноорієнтоване програмування.

Розробити програму для зображення на формі геометричного об’єкту, використовуючи об’єктно-орієнтоване програмування. Малювання об’єкту повинно бути оформлено як процедура із формальними параметрами, які керують параметрами положення об’єкту на формі. В програмі повинно не менше 1 клас. Приклад програми використання класів (консольний режим) див у директорії \\Main\Documents\Computer Science\Basic of programing\ PASCAL\ Приклади задач\Class.

 

1. Колесо зі спицями котиться горизонтально.

2. Прямокутник кантується по горизонтальній площині.

3. Процес обертання лопастей млина повітряного.

4. Траєкторія тіла (шестигранник), кинутого під кутом до горизонту із визначеною швидкістю.

5. Процес перемотування плівки на магнітофоні (касети – колеса з 4-ма спицями різного діаметра).

6. Вільні коливання математичного маятника довільної довжини.

7. Метроном.

8. Падіння тіла (прямокутник) з висоти H та його підскакування.

9. Падіння тіла (шестигранник), яке має горизонтальну швидкість V з висоти Н.

10. Збільшення кута підйома поверхні, поки з нього не почне зсуватися тіло, при коефіцієнті тертя f після чого підйом зупиняється.

11. Рівномірне обертання шестигранника навколо його вертикальної осі симетрії.

12. Коливання горизонтального пружинного маятника.

13. М’яч підскакує на горизонтальній поверхні і при цьому має певну горизонтальну швидкість.

14. Горизонтальний відрізок довжиною А з колами на кінцях (гантеля) обертається навколо свого центра ваги.

15. Прямокутник обертається навколо свого центра ваги.

16. Трикутник обертається навколо однієї із своїх вершин.

17. Просування морської хвилі по екрану(певної висоти і довжини, що визначає її швидкість).

 

Лабораторна робота № 7