Залежно від значимості для суспільства тих чи інших об'єктів цивільних прав кожна держава встановлює для них неоднаковий правовий режим.



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Залежно від значимості для суспільства тих чи інших об'єктів цивільних прав кожна держава встановлює для них неоднаковий правовий режим.



У ЦК України проголошується презумпція вільної оборотоздатності (вільного відчуження або переходу в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином) об'єктів цивільних прав, за винятком тих випадків, коли вони вилучені з цивільного обігу або є невіддільними від фізичної чи юридичної особи.

Законодавець при цьому встановлює правові гарантії недопущення довільного обмеження оборотоздатності об'єктів цивільних прав. По-перше, об'єкти, вилучені з цивільного обігу, мають бути прямо встановлені в законі. По-друге, законом також встановлюються види об'єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обігу або перебування яких у цивільному обігу допускається за спеціальним дозволом (об'єкти обмежено обороноздатні).

Об'єктів цивільних прав за ступенем їх оборотоздатності поділяються на три види:

1) об'єкти, які вільно обертаються;

2) об'єкти, обмежені в обігу;

Об'єкти, вилучені з обігу.

До об'єктів, які обмежені в обігу, зокрема належать ті з них, для правочинів з якими необхідне одержання спеціального дозволу (ліцензії), наприклад, для торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, для правочинів з банківськими металами і валютними цінностями, зі спортивною та мисливською зброєю.

Законодавством визначаються об'єкти, вилучені з цивільного обігу. Так, ядерні матеріали та об'єкти ядерної енергетики перебувають лише у державній власності і є вилученими з цивільного обігу. Вилучені з вільного цивільного обігу об'єкти культурно-історичної спадщини, природно-заповідного фонду, визначені законами про охорону культурної спадщини, про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, є підстави вважати вилученими з цивільного обігу такі об'єкти права виключної власності Українського народу, як земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони Дія наведеної норми поширюється на перелічені об'єкти в цілому, а не на їх складові частини, оскільки, наприклад,окремі земельні ділянки у певних розмірах можуть перебувати у власності громадян та юридичних осіб.

РОЗДІЛ 2. РЕЧІ ЯК ОСНОВІНІ ОБЄКТИ ЦИВІЛЬНОГО ПРАВА

Поняття речей та правовий режим їх цивільно-правового обігу

У Розділі 1 ми визначили, що під об’єктами права розуміється те, на що направлені права і обов’язки суб’єктів правовідносин, заради чого вони діють з метою реалізації своїх прав і обов’язків у таких відносинах.

Отже, одним з видів об’єктів цивільних прав є речі, які, на нашу думку, займають важливе місце серед таких об’єктів. Речі завжди було прийнято розуміти як частину матеріального світу, яка має матеріальну цінність.

Річ - це в першу чергу категорія філософської науки. Тому слід розрізняти річ як у філософському сенсі, так і в юридичному (цивільно-правовому).

Що стосується філософського аспекту, то ця категорія має багаті історико-філософські традиції: жоден філософ минулого не міг без неї обійтися. По суті філософський сенс речі можна звести до двох понять: поняттю метафізичної субстанції і поняттю фізичного тіла. Таким чином, річ у філософському аспекті - це все, що має дійсне і самостійне існування

У юридичному сенсі річ є однією з центральних і фундаментальних категорій цивільного права, його найважливішим об'єктом. Цивільне право, починаючи з часів Стародавнього Риму, не обходилося без цієї категорії. Речі як об'єкт цивільного права поміщаються законодавцем на перше місце серед багатьох інших об'єктів. З приводу речей в першу чергу і головним чином складаються суспільні відносини, що регулюються цивільним правом, на них (речі) спрямована поведінка їх учасників.

Слід підкреслити, що юридичне розуміння речей не збігається з повсякденним уявленням про них. З точки зору чинного законодавства речами визнаються не тільки традиційні предмети побуту, засоби виробництва тощо, а й живі істоти (наприклад, дикі і домашні тварини), складні матеріальні об'єкти (наприклад, промислові будівлі та споруди, залізниці тощо), різні види підвладної людині енергії (наприклад, теплової, електричної, атомної тощо), рідкі та газоподібні речовини (наприклад, вода і газ в резервуарах, трубопроводах тощо). Так, розглядається в якості речі кисень, укладений в балон, хоча дана речовина природи як складової елемент нашої земної атмосфери не є об'єктом цивільного права, і в зв'язку з цим річчю в правовому сенсі .

Своє юридичне розуміння поняття речі законодавець визначає у ст. 179 ЦК України, відповідно до якої річчю є предмет матеріального світу, щодо якого можуть виникати цивільні права та обов’язки. З цього можемо навести такі особливості речей як об’єкту цивільних прав та обов’язків.

1. Матеріальність речі. Через свою матеріальну природу річ зумовлює характер суб'єктивного цивільного права, яке встановлюється на неї. Ознака матеріальності речі як об'єкта цивільного права передбачає можливість фактичного володіння річчю, а у випадку певного порушення суб'єктивного цивільного права на річ - можливість захисту шляхом витребування речі в натурі із чужого незаконного володіння. Проте такий спосіб захисту неможливо застосувати до таких нематеріальних благ, як результати інтелектуальної діяльності, особисті немайнові блага, інформація, послуги, а також майнові права. Річ відокремлюється від інших речей за рахунок матеріальної форми існування (зайняття певного обсягу фізичного простору, який одночасно не може бути зайнятий іншою річчю).

Не слід ототожнювати майнові відносини з відносинами власності. Видами майнових відносин є речові, зобов'язальні, виключні та корпоративні відносини. Наведена класифікація утворена за критерієм об'єкта суб'єктивного права того чи іншого виду.

Річ може бути об'єктом лише речових прав. Це правило підтверджується тим, що навіть речові права на чуже майно можуть виникати із договору, але є речовими, а не договірними. За договором купівлі-продажу у покупця виникає зобов'язальне право вимагати передання речі - тобто право на дію зобов'язаної особи (продавця), про що непрямо свідчить загальне правило, передбачене у ч. 1 ст. 334 ЦК України - право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна. Об'єктом виключних прав є результат інтелектуальної діяльності, який є ідеальним об'єктом і ЦК України спеціально вказує, що слід розрізняти право інтелектуальної власності та право власності на річ, в якій втілено твір. Корпоративні права взагалі мають особливий об'єкт, оскільки є не правами вимоги, а можливостями здійснення учасниками власних дій, які є складовими чужої діяльності господарського товариства.

3. Оскільки наріжним каменем під час ідентифікації будь-якого об'єкта як речі є його матеріальна природа, виникає питання про віднесення до роду речей такого об'єкта як енергія.

Якщо визнавати енергію річчю, то логічно припустити, що на неї встановлюється речове право. Але модель права власності не призначена для того, аби конструювати приналежність блага, яке не має матеріальної, зовнішньої форми, для того щоб бути відокремлене одне від одного. Навіть індивідуалізована енергія - наприклад, яка знаходиться в акумуляторі чи батарейці - не може бути об'єктом речового права, адже в ролі останнього виступає сам матеріальний носій, в якому зберігається енергія. В більшості ж випадків енергія є результатом виконання договірного зобов'язання постачальником, тому можна її прирівняти до послуги, за винятками індивідуалізації в матеріальному носії та несанкціонованого підключення до електричної мережі (в останньому випадку матиме місце недоговірне зобов'язання з відшкодування збитків або внаслідок безпідставного збагачення).

Серед речей є досить специфічні об'єкти - наприклад, людське волосся. Будучи невіддільним від тіла живої людини, воно не є об'єктом правовідносин, але як тільки волосся відокремилось від тіла людини, воно стає річчю, яку можна вільно відчужувати. Іншим специфічним об'єктом є частина речі. Так, предметом договору найму може бути як вся будівля або інша капітальна споруда, так і їх окрема частина. Це винятки із загального правила про те, що предметом договору найму може бути лише річ, адже не передається в оренду, наприклад, частина автомобіля (двоє дверей, два колеса і двигун). В нормах Глави 32 ЦК України прямо не зазначено, що право користування чужою земельною ділянкою стосується саме частини цієї ділянки для проходу і проїзду (адже сервітут обтяжує всю ділянку), хоча мова йде тільки про її чітко визначену частину.



Последнее изменение этой страницы: 2016-04-18; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.238.250.105 (0.005 с.)