Ніжинський державний університет

Ніжинський державний університет

Імені Миколи Гоголя

Кафедра права та методики

Викладання історико-правознавчих дисциплін

ШКІЛЬНИЙ КУРС «ОСНОВИ ПРАВОЗНАВСТВА»

ТА МЕТОДИКА ЙОГО ВИКЛАДАННЯ

Ніжин-2011

ТЕМАТИКА ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ

Лабораторне заняття № 1.

ТЕМАУРОКУ «ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВИ ТА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ» (1 год.)

Мета: Визначити коло та місце різних типів та форм уроків в тематичному комплексі уроків правознавства, з’ясувати основні завдання та особливості підготовки і проведення уроків правознавства.

План:

1. Перегляд уроку правознавства.

2. Обговорення уроку правознавства.

3. Підготовка письмового аналізу уроку правознавства.

Методичні рекомендації: Вдома студенти готують план-конспект уроку, а потім один з них буде виконувати роль учителя, а всі інші – роль учнів. Друга половина заняття буде присвячена аналізу проведеного уроку, під час якого варто звернути увагу студентів на особливості постановки питань, необхідності систематизувати раніше вивчений матеріал, робити висновки.

 

Поняття і ознаки держави. Функції держави: поняття і види. Органи держави: поняття, ознаки, види. Поняття і види влади. Особливості державної влади. Органи державної влади. Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої та судової влади.

Учень (учениця): пояснює, що являє собою держава і називає основні її ознаки та функції; дає визначення органу держави та називає їх види; державної влади та називає основні її ознаки; загальну характеристику завдань органів законодавчої, виконавчої та судової влади; пояснює, що таке влада та які є її види; характеризує поняття ”органи держави” та ”органи державної влади”.

Джерела:

1. Програма з “Основ правознавства” Рівень стандарту / Академічний рівень. 10 клас // http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/114-doshkilna-ta-zagalna-serednya/4326-navchalnі-programi-dly

2. Наровлянський О.Д. Правознавство: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. Навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 232 с.

 

Оцінка навчальних досягнень учнів

Об’єктом оцінювання в даному курсі є правові знання, а також загальна компетентність учня, вміння вести пошук і аналізувати правову інформацію та конкретні життєві ситуації, уміння чітко сформулювати та обґрунтувати власну думку, участь у дискусіях, комунікативні здібності та володіння практичними навичками, емоційно-ціннісне ставлення до державно-правових реалій.

Загальними завданнями оцінювання є: визначення рівня навчальних досягнень учнів; стимулювання мотивації учнів до отримання знань; визначення рівня здібностей учнів; визначення потреби учнів у додатковому навчанні; виставлення оцінки (в балах).

Оцінювання процесу та результатів вивчення основ правознавства вимагає розробки та дотримання вчителем чітких, ясних і відомих учням критеріїв, відповідно до яких виставляється оцінка і використання при цьому таких методів, як: усне опитування, тестування, оцінка виконання творчих завдань та розв’язання правових ситуацій, оцінювання ”участі в діяльності”, самооцінювання, взаємооцінювання.

Лабораторне заняття № 2.

ТЕМАУРОКУ «ДЕРЖАВНИЙ ЛАД» (2 год.)

Мета: Визначити коло та місце різних типів та форм уроків в тематичному комплексі уроків правознавства, з’ясувати основні завдання та особливості підготовки і проведення уроків правознавства.

План:

1. Перегляд уроку правознавства.

2. Обговорення уроку правознавства.

3. Підготовка письмового аналізу уроку правознавства.

Методичні рекомендації: Вдома студенти готують план-конспект уроку, а потім один з них буде виконувати роль учителя, а всі інші – роль учнів. Друга половина заняття буде присвячена аналізу проведеного уроку, під час якого варто звернути увагу студентів на особливості постановки питань, необхідності систематизувати раніше вивчений матеріал, робити висновки.

 

Поняття і загальна характеристика державного ладу. Види і загальна характеристика форм правління. Політичні режими: поняття і види. Форми територіального устрою держави: поняття і види.

Учень (учениця): пояснює, що таке державний лад та які складові він включає; дає визначення форми правління, політичного режиму і територіального устрою, пояснює, які є їх види, дає їм загальну характеристику і наводить приклади.

 

Джерела:

1. Програма з “Основ правознавства” Рівень стандарту / Академічний рівень. 10 клас // http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/114-doshkilna-ta-zagalna-serednya/4326-navchalnі-programi-dly

2. Наровлянський О.Д. Правознавство: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. Навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 232 с.

 

Оцінка навчальних досягнень учнів

Об’єктом оцінювання в даному курсі є правові знання, а також загальна компетентність учня, вміння вести пошук і аналізувати правову інформацію та конкретні життєві ситуації, уміння чітко сформулювати та обґрунтувати власну думку, участь у дискусіях, комунікативні здібності та володіння практичними навичками, емоційно-ціннісне ставлення до державно-правових реалій.

Загальними завданнями оцінювання є: визначення рівня навчальних досягнень учнів; стимулювання мотивації учнів до отримання знань; визначення рівня здібностей учнів; визначення потреби учнів у додатковому навчанні; виставлення оцінки (в балах).

Оцінювання процесу та результатів вивчення основ правознавства вимагає розробки та дотримання вчителем чітких, ясних і відомих учням критеріїв, відповідно до яких виставляється оцінка і використання при цьому таких методів, як: усне опитування, тестування, оцінка виконання творчих завдань та розв’язання правових ситуацій, оцінювання ”участі в діяльності”, самооцінювання, взаємооцінювання.

Лабораторне заняття № 3.

ТЕМАУРОКУ «ПОНЯТТЯ І ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВА» (1 год.)

Мета: Визначити коло та місце різних типів та форм уроків в тематичному комплексі уроків правознавства, з’ясувати основні завдання та особливості підготовки і проведення уроків правознавства.

План:

1. Перегляд уроку правознавства.

2. Обговорення уроку правознавства.

3. Підготовка письмового аналізу уроку правознавства.

Методичні рекомендації: Вдома студенти готують план-конспект уроку, а потім один з них буде виконувати роль учителя, а всі інші – роль учнів. Друга половина заняття буде присвячена аналізу проведеного уроку, під час якого варто звернути увагу студентів на особливості постановки питань, необхідності систематизувати раніше вивчений матеріал, робити висновки.

Соціальні норми: поняття, види. Поняття і ознаки права. Право і мораль. Функції права. Джерела та форми права: поняття і види. Правові акти. Принцип верховенства законів. Систематизація правових актів: поняття і види.

Учень (учениця): пояснює, що таке соціальні норми, називає їх види; поняття ”правові акти”, ”нормативні акти”, ”підзаконні акти”, ”декрети”, ”правові прецеденти”, ”правові звичаї”, ”нормативні договори”; аналізує відмінності між правовими і морально-етичними нормами; дає визначення функцій права і називає їх види; визначення джерел і форм права та називає їх основні види; розкриває зміст принципу верховенства законів; обґрунтовує необхідність систематизації правових актів та називає її види.

Джерела:

1. Програма з “Основ правознавства” Рівень стандарту / Академічний рівень. 10 клас // http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/114-doshkilna-ta-zagalna-serednya/4326-navchalnі-programi-dly

2. Наровлянський О.Д. Правознавство: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. Навч. закл. (рівень стандарту, академічний рівень). – К.: Грамота, 2010. – 232 с.

 

Лабораторне заняття № 4.

Лабораторне заняття № 5.

Лабораторне заняття № 6.

Лабораторне заняття № 7.

Лабораторне заняття № 8.

Лабораторне заняття № 9.

Особливості організації навчально-виховного процесу

При викладанні курсу

Практичний курс правознавства як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу насамперед обов’язкове систематичне (на кожному уроці) використання інтерактивних методів навчання: мозкового штурму, дискусії, взаємонавчання в малих групах, парах, імітації спрощених судових слухань, ажурної пилки, рольових ігор тощо. Безумовно актуальними є також активні методи: бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз публіцистичних і художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення. Передбачається вихід за межі уроку шляхом реалізації проектної діяльності в індивідуально-груповій формі, екскурсій, участі в шкільному самоврядуванні, самооцінці школи, соціологічних дослідженнях і т.п.

У контексті інтерактивного навчання правові знання, уміння, ставлення учнів набувають іншої форми, ніж у традиційному. З одного боку, вони є певною інформацією про навколишній світ, яку учень отримує не у вигляді вже готової системи від педагога, а в процесі власної активності. З іншого боку, учень у процесі взаємодії на уроці з іншими учнями та вчителем опановує системою апробованих способів діяльності стосовно себе, соціуму, світу взагалі, засвоює різні механізми пошуку та застосування знань, має можливість безпосередньо під час навчання апробувати нові моделі поведінки і діяльності. Тому зміст освіти, опрацьований учнем таким чином, є одночасно й іструментом для його самовдосконалення і розвитку як інтелектуального, так і особистісного.

Пізнавальна діяльність учнів на уроках з курсу правознавства має включати: пошук, первинний аналіз і застосування правової інформації; аналіз окремих положень нормативних правових актів; груповий і індивідуальний аналіз правових ситуацій; формулювання і аргументацію учнем власної точки зору з посиланням на норми права; застосування набутих знань для визначення відповідного закону способу поведінки і порядку дій в конкретних ситуаціях, визначення процедури звернення до відповідних органів й установ по кваліфіковану юридичну допомогу.

Програма не містить великого обсягу матеріалу, залишаючи вчителеві час для використання різноманітних методів і високої активності кожного учня. Це має бути передбачено і при складанні навчально-методичного комплексу до курсу.

Лабораторне заняття № 10.

При викладанні курсу

Практичний курс правознавства як шкільний предмет передбачає певні особливості організації навчально-виховного процесу насамперед обов’язкове систематичне (на кожному уроці) використання інтерактивних методів навчання: мозкового штурму, дискусії, взаємонавчання в малих групах, парах, імітації спрощених судових слухань, ажурної пилки, рольових ігор тощо. Безумовно актуальними є також активні методи: бесіда, тестування, моделювання та розв’язування ситуацій, виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз публіцистичних і художніх текстів, цікавих фактів з історії та сьогодення. Передбачається вихід за межі уроку шляхом реалізації проектної діяльності в індивідуально-груповій формі, екскурсій, участі в шкільному самоврядуванні, самооцінці школи, соціологічних дослідженнях і т.п.

У контексті інтерактивного навчання правові знання, уміння, ставлення учнів набувають іншої форми, ніж у традиційному. З одного боку, вони є певною інформацією про навколишній світ, яку учень отримує не у вигляді вже готової системи від педагога, а в процесі власної активності. З іншого боку, учень у процесі взаємодії на уроці з іншими учнями та вчителем опановує системою апробованих способів діяльності стосовно себе, соціуму, світу взагалі, засвоює різні механізми пошуку та застосування знань, має можливість безпосередньо під час навчання апробувати нові моделі поведінки і діяльності. Тому зміст освіти, опрацьований учнем таким чином, є одночасно й іструментом для його самовдосконалення і розвитку як інтелектуального, так і особистісного.

Пізнавальна діяльність учнів на уроках з курсу правознавства має включати: пошук, первинний аналіз і застосування правової інформації; аналіз окремих положень нормативних правових актів; груповий і індивідуальний аналіз правових ситуацій; формулювання і аргументацію учнем власної точки зору з посиланням на норми права; застосування набутих знань для визначення відповідного закону способу поведінки і порядку дій в конкретних ситуаціях, визначення процедури звернення до відповідних органів й установ по кваліфіковану юридичну допомогу.

Програма не містить великого обсягу матеріалу, залишаючи вчителеві час для використання різноманітних методів і високої активності кожного учня. Це має бути передбачено і при складанні навчально-методичного комплексу до курсу.

Ніжинський державний університет

Імені Миколи Гоголя

Кафедра права та методики