Тема: морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні. 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: морфологічні норми сучасної української літературної мови, варіанти норм. Синтаксичні норми сучасної літературної мови у професійному спілкуванні.



 

План

1. Прийменники у професійному мовленні.

2. Прийменник по в діловому мовленні.

3. Синтаксичні структури у професійному мовленні.

Завдання: законспектуйте теоретичний матеріал

Вживання прийменників

У більшості випадків вибір прийменника визначається традицією, наприклад: їхати на Кавказ — їхати у Крим, відпочивати у санаторії — відпочивати на туристичній базі, у вихідні — на цьому тижні тощо. Досить часто у мовленні трапляються неправильні прийменникові конструкції, як-от: вітер п'ять метрів на секунду, враження про виставу, дотичний з проблемами, застерігати про небезпеку, знатися в кулінарії (замість нормативних словосполучень: вітер п'ять метрів за секунду, враження від вистави, дотичний до проблем, застерігати від небезпеки, знатися на кулінарії).

Вживаючи прийменники, важливо враховувати їх стилістичну характеристику. Так, прийменники внаслідок, у зв'язку з, згідно з, відповідно до, у справі, у питанні, по лінії властиві діловому мовленню, сфера функціонування прийменників проміж, побіч, насупроти, попри обмежена розмовною мовою.

Іноді стилістично розрізняються конструкції з нейтральними прийменниками, наприклад такі: алергія до ліків, алергія на ліки (нейтр.) — алергія від ліків (розм.), порівнювати з минулим (нейтр.) — порівнювати до минулого (застар.), розповідати про тебе (нейтр.) —розповідати за тебе (діал.).

Поширеною помилкою є вживання прийменникових конструкцій замість безприйменникових і навпаки: зрікатися від ідеалів (замість зрікатися ідеалів), відступитися ідеалів (замість відступатися від ідеалів), користуватися з фотоапаратом, (замість користуватися фотоапаратом), оплатити за проїзд (замість оплатити проїзд), приурочувати відкриттю (замість приурочувати до відкриття), не поступатися за красою (замість не поступатися красою) тощо.

Іноді в прийменникових конструкціях іменник ставиться у неправильному відмінку. Найчастіше порушується характер керування при прийменниках, що вимагають давального відмінка: всупереч проблем, завдяки тренування, наперекір рішень (замість нормативних конструкцій: всупереч проблемам, завдяки тренуванню, наперекір рішенням).

Основні правила вживання прийменників при однорідних членах речення.

1) Однакові прийменники можуть повторюватися або не повторюватися перед кожним однорідним членом речення, наприклад: Венецію Гете назвав мрією, що зіткана з води, землі і повітря (В. Врублевська); А було це перед неділею, коли людей біля лавки і клубу багато (В. Дрозд).

2) Прийменники не випускаються:

а) якщо однорідні члени речення вимагають різних прийменників: Улян вічно щось майстрував на подвір'ї або в хаті. (В. Сосюра);

б) при однорідних членах речення, пов'язаних повторюваними (і —і, ні — ні, то — то, або — або, чи — чи) або парними (не тільки — але й, не стільки — скільки, як — так і) сполучниками: Спасибі тобі, щирий мій друже, і за папір, і за лист твій, ще кращий паперу (Т.Шевченко);

в) при однорідних членах речення, значно поширених залежними словами: Директор розповів про роботу підприємства у третьому кварталі цього року і про перспективи розвитку на наступний рік.

Як засіб створення милозвучності використовується в українській мові чергування прийменників у — в, з — із — зі.

1) Правила чергування прийменників у і в такі:

а) Між приголосними вживається у, між голосними — в: Першою думкою в Остапа було довідатись, де вони (М. Коцюбинськи й); Вогники жовтіють у вікнах, дими йдуть у небо запашнім (О. Гончар);

б) на початку речення або після паузи у вживається перед приголосними, в —перед голосними: В яру залунав новий ниючий і пекучий спів (С. Васильченко);

в) після приголосного перед голосним переважно вживається в: Ти чого при зустрічі з ним вкладаєш в очі свердла? (М. Стельмах);

г) Після голосного перед приголосним залежно від темпу, ритму мови, вживається і у, і в: Земна куля оберталася у міжзоряному просторі (В. Довженко). Перед літерами в, ф, а також перед сполученнями літер те, хв, льв тощо вживається прийменник у: Було, певне, тоді у вас хвилювань? (О. Гончар); Добре було у вересні та на початку жовтня (Гр. Тютюнник); Мої знання, скажімо, у тваринництві я вперше почерпнув з батькових вуст (О. Ковінька).

2) Правила чергування прийменників з, із, зі такі:

а) прийменник з уживається на початку речення, після паузи, перед голосним незалежно від закінчення попереднього слова, а також після голосного перед приголосним (крім с, ш) або (рідше) сполученням приголосних: 3 бічної вулички виразно почулися чиїсь голоси (М. Стельмах);

б) прийменник із уживається переважно між свистячими й шиплячими звуками (з, с, ц, ч, ш, щ), а також між групами приголосних (після них або перед ними): Зовсім зненацька вихопивсь із лайпа рудий парубійко... (О. Гончар); Він мене із бригади вижив, бо слухати правди не хотів (В. Дрозд); Я б душу вийняв із слухачів своїм співом, поклав би ту душу перед ними (О. Вишня);

в) прийменник зі вживається перед сполученнями приголосних, найчастіше перед словами на з, с, ш, щ: Розмова зі звичайної робилася політичною (Б. Л епкий); Не повернеться в мене язик назвати генієм того, хто експериментує зі злом! (О. Гончар).

Синонімія прийменникових конструкцій

Прийменники, що передають відношення мети

Відношення мети виражають прийменники для, з метою, на предмет, задля, заради, ради, в ім'я, Нейтральний прийменник для є домінантою цього синонімічного ряду, він уживається в усіх стилях мовлення. Прийменник з метою має відтінок книжності і використовується у науковому стилі. Для офіційно-ділового мовлення характерний прийменник на предмет. Прийменники задля, ради, заради, в ім'я, в інтересах реалізують відтінок присвяти, що обов'язково повинно враховуватися при їх використанні.

Із словом заходи на позначення мети вживаються прийменники щодо, до, для. Найширше використовуються конструкції з прийменниками щодо, до: заходи щодо зміцнення дисципліни, заходи до поліпшення умов праці. Сполучення іменника заходи з прийменником по (заходи по вихованню) не відповідає літературній нормі.

До взаємозамінних належать такі конструкції: берегти на всякий випадок —берегти про всякий випадок, йти по гриби — йти за грибами, склянка для сметани —склянка на сметану.

Прийменники, що виражають причинові відношення

Прийменник завдяки містить вказівку на причину, яка сприяє здійсненню чогось, прийменник через (і його просторічний синонім із-за) вказує на причину, що заважає здійсненню чогось. Отже, слід говорити: виконав завдання завдяки твоїй допомозі, зробив помилку Через неуважність.

Для позначення причинових відношень з обмеженим колом іменників уживаються прийменники від, з: кричати від (з) болю, плакати з (від) радості, підскочити від (з) несподіванки тощо.

Прийменники, що виражають часові відношення

Паралельно вживаються конструкції: на ту пору — в ту пору. за всіх часів — в усі часи, за давніх часів — у давні часи, під час війни — за часів війни, протягом місяця — на протязі місяця, через два дні — за два дні.

Стилістично розрізняються конструкції: з дня народження — від дня народження, з дня заснування — від дня заснування. Перші з наведених конструкцій є нейтральними. Їх варіантам з прийменником від властивий відтінок урочистості. Як нейтральна і розмовна розрізняються конструкції: після вечері — по вечері.

Прийменники, що виражають просторові відношення

Синонімічними зв'язками об'єднуються такі прийменники цієї групи: біля — коло — поряд (з) — поруч (з), край — кінець, обіч — збоку — побіч (розм.) — обік (розм.), напроти — навпроти — проти — супроти — насупроти (розм.), серед — посеред.

Нормативними є конструкції: їхати в місто —їхати до міста, йти в школу — йти до школи, завітати в музей — завітати до музею, мешкати по вулиці Франка — мешкати на вулиці Франка, будинок на вулиці Василенка — будинок по вулиці Василенка.

Прийменники, що передають відношення відповідності

Синонімічний ряд утворюють прийменники: відповідно до, згідно з, залежно від, виходячи з, у світлі, у дусі. у розрізі. Всі наведені прийменники характерні для офіційно-ділового мовлення.

Прийменники, що передають допустові відношення

Розрізняються сферою вживання синоніми незважаючи на і попри. Прийменник попри використовується тільки у розмовному і художньому стилях. Його стилістично нейтральний синонім не має функціональних обмежень. Не відповідає сучасним нормам української мови вживання у ролі прийменника словосполучення не дивлячись на (результат калькування російського прийменника несмотря на). Слово (не) дивлячись (на) функціонує в сучасній українській мові тільки як дієприкметник: Учень відповідав, не дивлячись на дошку.

Прийменники, що передають об'єктні відношення

Синоніми стосовно, стосовно до, щодо мають тотожні значення. В усному мовленні, публіцистиці, художніх творах переважно вживається прийменник щодо. Прийменникам стосовно, стосовно до, що вирізняються відтінком книжності, надається перевага у науковому й офіційно-діловому мовленні.

Прийменникові конструкції російської мови та їх українські відповідники

Найчастіше трапляються помилки у перекладах з російської мови конструкцій з прийменником по. В окремих значеннях цей прийменник має в українській мові різні відповідники.

Позначення шляху руху або місця, де відбувається дія

Прийменник по в діловому мовленні

Для українського ділового мовлення важливе правильне вживання прийменника по, особливо тоді, коли йдеться про переклад з російської мови на українську. Адже російські конструкції з прийменником по в українській мові перекладаються цілим рядом конструкцій з прийменниками:

за: за свідченням; за власним бажанням; за дорученням; за наказом; за вказівкою; менеджер за професією і т. д.;

з: з питань комерційної торгівлі; з ініціативи; дослідження з уфології; курс лекцій з української мови; з багатьох причин; з певних обставин; з нагоди (чогось) і т. д.;

на: на замовлення; на вимогу; на пропозицію; на мою адресу;

для: курси для вивчення; комісія для складання актів;

після: після одержання посвідчення; після повернення; після від'їзду; після розгляду (чогось) і т. д.;

у (в): викликати у службових справах; у вихідні; в усіх напрямках;

по: черговий по району; наказ по відділенню; спеціаліст по проектуванню споруд; колеги по роботі; по можливості; комітет по сприянню малим підприємствам і підприємцям і т. д.

 

ВПРАВИ:

1) Запишіть прийменникові сполучення українською мовою:

прийти по делу; по собственной воле; при любой погоде; в рассрочку; не по силам; по закону; приняться за работу; поставить в пример; по указанию; по всем правилам; речь по вопросу; пришлось по вкусу; по последней моде; принять во внимание; принять к сведению; работать по схеме; на следующий день; по моим сведениям; идти по улице; в двух шагах; послать по почте; в адрес; по прибытии; поступать в университет; читать на украинском языке; войти в аудиторию; в лесу; в столе; у дома; у моря; по широкой реке; по мосту; по заказу; в пять часов; по причине; в течение; журнал по медицине; благодаря случайности; выйти из отдела; врач по призванию; охота на крупного зверя; с марта по июнь; добрый по природе; по истечении времени; папка для бумаг; войти в контакт; вопреки желанию

2) Випишіть зі своїх навчальних посібників 10 речень, в яких використано складені прийменники.

3) Перекладіть українською мовою.

Не оставлять людей наедине с их бедой — именно в этом видит свое призвание независимый Украинский Красный Крест, возрождая в суверенном государстве традиции добра и милосердия.

Пропагандируя свой главный принцип — гуманность работники и активисты общества постоянно обращаются к сердцам людей: помогите тому, кто слаб и стар, кто болен и мал (газ.) Кукуруза — ценная продовольственная, техническая, кормовая и лекарственная культура. Зрелое зерно перерабатывают в раз. личные крупы, муку, кукурузные хлопья, патоку, ацетон и др Недозревшие початки употребляют в пищу в вареном и консервированном видах. Значительное количество зерна идет на производство кукурузного масла, применяемого для пищевых целей и являющегося ценным лечебным средством (Л. Г. Дудченко, В. В. Кривенко). Для широколиственного леса характерно то, что различные древесные породы, входящие в его состав, имеют разную высоту образуя как бы несколько групп по высоте. Самые высокие деревья —дуб и ясень, более низкие — клен остролистный, вяз и липа, еще более низкие —клен полевой, дикая яблоня и груша. Однако отчетливо выраженных ярусов, хорошо отграниченных друг от друга, деревья, как правило, не образуют. Доминирует обычно дуб, остальные древесные породы чаще всего играют роль спутников {В. Петров).

 

СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПЕРЕКЛАДУ УСТАЛЕНИХ ПРИЙМЕННИКОВИХ КОНСТРУКЦІЙ ДІЛОВОГО СТИЛЮ

В адрес — на адресу

Ввести в состав — ввести до складу

В защиту — на захист

В двух шагах — за два кроки

В семь часов — о сьомій годині (на сьому...)

Войти в комнату — зайти до кімнати

На протяжении дня — протягом дня

На следующий день — наступного дня

Не глядя на... — не дивлячись на...

Несмотря на... — незважаючи на...

Не по силам — не під силу

По заказу — на замовлення

По закону — згідно з законом

По моим сведениям — за моїми відомостями

По поручению — за дорученням

По приказу — за наказом

По просьбе — на прохання

По собственной воле — з власної волі

ПО собственному желанию — за власним бажанням

Послать по почте — надіслати поштою

Поставить в пример — поставити за приклад

Поступать в университет — вступати до університету

По требованию — на вимогу

По указанию — за вказівкою

Прийти по делу — прийти у справі

Принять во внимание — взяти до уваги

Принять к сведению — взяти до відома

При любой погоде — за будь-якої погоди

Приплось по вкусу — припало до смаку

Работать по схеме — працювати за схемою

Согласно приказу — згідно з наказом

Читать на украинском языке — читати українською мовою

 

Особливості синтаксичних засобів офіційно-ділового стилю в українській літературній мові

Синтаксичні засоби офіційно-ділового стилю підпорядковані адекватності комунікації, тобто спілкування. Практика контекстуального творення на цьому рівні вимагає добору із загальнонаціональної мовної системи мовних засобів, викликаних екстралінгвістичними показниками — сферою, умовами та метою спілкування.

Граматичні одиниці — різні частини мови, а також синтаксична організація речення і словосполучення у взаємозв’язку створюють той стилістичний колорит мовлення, який надає тексту певного комунікаційного спрямування, забезпечує логіко-семантичну адекватність мовлення.

Як і лексичні засоби, синтаксичні засоби офіційно-ділового стилю не становлять чогось неповторного — їх можна знайти в будь-якому іншому функціональному стилі. Проте в діловому мовленні вони виявляються найяскравіше, саме за їх участю забезпечується інтелектуально-комунікативна (чи регулювально-волюнтативна) функція стилю.

Спостереження над синтаксичною будовою в офіційно-діловому стилі дає підставу зробити висновок, що у доборі структурно-синонімічних граматичних засобів оформлення думки також існують певні закономірності, «санкціоновані» суспільством для певного різновиду мовлення як найдоцільніші.

У граматичному, а особливо у синтаксичному оформленні документів виявляється чи не найбільший серед інших різновидів мовлення потяг до автоматизації й стандартизації мови, викликаний прагненням до максимальної економії зусиль та часу — комунікативною доцільністю. Стереотипність, консерватизм граматичних засобів у офіційному стилі більше помітний, ніж лексичних.

Оскільки стиль визначається не лише функціонально маркованими одиницями, всім ладом, всією мовною організацією, добір граматичних одиниць забезпечує основну специфічну рису офіційно-ділового мовлення: точність, яка не допускає різнотлумачення, та певну шаблонізацію викладу.

Для чіткішої організації тексту запроваджується поділ на параграфи, пункти, підпункти.

Із морфологічних засобів офіційно-ділового стилю найхарактернішими є: перевага імені над дієсловом;широке використання віддієслівних іменників у певних жанрах, викликане прагненням до об’єктивності та узагальнення; перевага наказового способу дієслова над іншими категоріями дієслів та віддієслівними іменниками у певні періоди — періоди посилення регламентації, у конкретних жанрах як вияв імперативності; часте використання відіменних прийменників у реалізації стандарту; мінімальне застосування прислівників, особових займенників, вигуків, часток.

На синтактичному рівні точність, нейтральність, стандартизованість забезпечується:

використанням специфічних кліше термінологічного типу (наприклад, високі договірні сторони, укладання угоди, вжити заходів, з метою поліпшення тощо);прямим порядком слів; ретардацією — перенесенням присудка на кінець речення; частим використанням дієприслівникового та дієприкметникового зворотів; перевагою складних конструкцій над простими; перевагою складнопідрядних речень над складносурядними; широким використанням техніко-стилістичного засобу — абзацу, трафарету тощо.

Синтаксис ділових паперів (особливо словосполучень) характеризується численними мовними кліше — усталеними початками й закінченнями тих чи інших документів. Наприклад, оголосити подяку (догану), порядок денний, накласти стягнення, укласти угоду, нота протесту, встановлення стосунків тощо. У дипломатичному різновиді офіційно-ділового мовлення етикет «міжнародної ввічливості» визначив практично зручні правила звертання, так звані компліменти, або етикетну форму початку та кінця листування. Наприклад, вельмишановний добродію, пане; з повагою, з пошаною тощо. До речі, ці клішовані вирази характерні також для інших видів документів, зокрема комерційних листів.

Характерною ознакою мови ділових паперів є наявність розщепленого присудка — заміна простого присудка у формі особового дієслова словосполученням інфінітива з віддієслівним іменником. Як от: не зобов’язатися, а взяти зобов’язання; не постановити, а прийняти постанову; не протестувати, а виявити протест тощо.

Типовою рисою розщепленого присудка, як і зв’язаних дієслівно-іменних сполучень взагалі, є вживання при іменнику означення, що надає експресивного забарвлення і свідчить про живу форму та активність конструкції: видавати постанови й нормативні акти, розробляти та здійснювати конкретні заходи, збирати спеціальну таксу, забезпечити докорінне поліпшення тощо.

Поряд із стандартизованими дієслівно-іменними словосполученнями в офіційно-діловому стилі існує велика кількість клішованих конструкцій з прийменниками. Наприклад, прийнято в експлуатацію, подати у відставку, на загальних підставах, в адміністративному (робочому) порядку, у режимі використання, зустріч у верхах, у даний відрізок часу та ін.

Найбільш частотним у мові ділових документів є використання прийменників для, до, що керують родовим відмінком, з, який керує орудним та знахідним відмінками, у (в) — давальним тощо. Наприклад: Передати справу до прокуратури для притягнення до відповідальності винного у нестачі матеріально-товарних цінностей або У зв’язку з обмеженим збутом продукції використання потужностей для виробництва … недоцільно.

Характерною особливістю офіційно-ділових паперів є утворення складних відіменних прийменників. До таких сполучень належать: відповідно до, згідно з, у відповідності з, у зв’язку з, на додаток до і т. д. Як правило, цими складними прийменниками починається певний діловий документ (заява, наказ, протокол тощо). Офіційно-ділові стандарти-словосполучення, штампи, кліше функціонують як результат загальної тенденції розвитку стилю до стандартизації (як обов’язкова ознака офіційно-ділового стилю).

Для офіційно-ділового стилю особливо характерне вживання переважно неозначено-особових, безособових та інфінітивних синтаксичних конструкцій.

Загальний характер викладу в мові ділових паперів позначився не лише на доборі форм присудка, а й на його місці — у кінці речення.

Зосередженню уваги на реальному результаті дії сприяє використання предикативної форми на -но, -то, яка позначає процес поза діячем, що мислиться узагальнено (наприклад, у заяві зазначено).

Типовим для офіційно-ділового мовлення є те, що у простому (може бути ускладненому) реченні для зосередження уваги на результаті дії нерідко використовуються дієслова-присудки у формі пасивного стану. Як от: Генеральний директор призначається Радою управляючих і затверджується Генеральною конференцією строком на 4 роки.

У межах складного синтаксису в мові ділових паперів спостерігається певна вибірковість конструкцій, зокрема більша частота складнопідрядних, повторюваність підрядних з’ясувальних, означальних, конструкцій мети та умови. Інші різновиди складного речення менш поширені. Вибірковістю та уніфікацією саме таких складних речень, як і простих, офіційно-діловий стиль перегукується з науковим різновидом літературного мовлення. Місце підрядного речення у даних складних структурах залежить від акцентування уваги на аргументуванні мети, умови, причин, наслідків тощо. Наприклад: Якщо ж Ви захочете детальніше ознайомитися з якимось із пропонованих варіантів, ми будемо раді надіслати зразок.

Порядок взаємного розміщення головних та підрядних речень підпорядкований логічній взаємозалежності різних фактів.

 

Однією з ознак офіційно-ділового синтаксису є надзвичайна величина, громіздкість речень. Особливо це стосується певних його жанрів, зокрема дипломатичних конвенцій, меморандумів, декларацій тощо. Проте така тенденція стилю не утруднює розуміння тексту завдяки логічній підпорядкованості міркувань, уточнення основної думки підрядними реченнями. Сам факт підрядності свідчить про взаємозв’язок і зв’язок між явищами, потребу ж деталізувати обставини вимагає використання не простих, а розгорнених складних синтаксичних будов. Наприклад: Міждержавна комісія, яку очолять Президент Кучма та віце-президент Гор, базуючись на цих здобутках, має втілювати у життя багатообіцяючий потенціал українсько-американського партнерства — Президент Кучма і віце-президент Гор проводитимуть щорічні зустрічі й керуватимуть роботою Комісії, яка здійснюватиметься у чотирьох Комітетах: з питань зовнішньої політики, безпеки, торгівлі, інвестицій, а також постійного економічного співробітництва.

 

Самостійна робота № 8



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 631; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.165.122.173 (0.071 с.)