Основні напрямки співробітництва України з країнами Азії та Африки

Після референдуму 1 грудня 1991 р., на якому український народ висловив тверде бажання мати свою суверенну державу, Україна стала повноправним суб'єктом міжнародних відносин. Із країн Азії її незалежність першою визнала Туреччина (16 груд­ня), з арабських країн - Туніс (26 грудня), з країн Тропічної і Південної Африки - Замбія (ЗО грудня). Протягом грудня 1991 р. Україну визнали також Алжир, Афганістан, Бангладеш, В'єтнам, Ізраїль, Індія, Індонезія, Іран, Йорданія, Казахстан, Камбоджа, Киргизстан, КНР, КНДР, Республіка Корея, Ліван, Марокко, Мон­голія, Оман, Таджикистан, Таїланд, Туркменістан, Японія. У 1991-1995 рр. державний суверенітет України визнали 150 країн світу, в тому числі 80 країн Азії та Африки.

2 липня 1993 р. Верховна Рада ухвалила програму «Основні напрямки зовнішньої політики України». В цьому документі велика увага надавалась активній діяльності нашої країни в 00Н, її спеціалізованих установах, інших міжнародних організаціях, бо такий підхід «створює реальні можливості для взаємодії практично з усіма державами світу в рамках багатосторонньої

дипломатії». Українські представники в 00Н брали активну участь у підготовці ряду резолюцій щодо стабілізації обстанов­ки в Палестині в 90-х роках. Вони зробили свій внесок у розроб­ку інших важливих документів, пов'язаних із перспектива­ми розвитку афро-азіатських країн. Серед них: резолюція про прийняття КНДР і Республіки Корея в члени 00Н; резолюція «Здійснення Декларації про надання незалежності колоніаль­ним країнам і народам»; резолюція «Ліквідація расизму і расо­вої дискримінації»; резолюція «Програма 00Н в галузі освіти і професійної підготовки для південної частини Африки»; резо­люція «Декларація про права осіб, які належать до національ­них або етнічних, релігійних і мовних меншин»; резолюція «Підприємництво та розвиток» тощо.

З 1992 р. Україна бере участь у миротворчих операціях 00Н. Вона була ініціатором прийняття Конвенції 00Н щодо захистумиротворчого персоналу (1994). Українські представ­ники входили до складу миротворчих місій ООНв Анголі, Таджикистані, Афганістані, Східному Тиморі. Цивільні спос­терігачі були задіяні у моніторингу виборів, які проводились під егідою 00Н в Південно-Африканській республіці і Мо­замбіку (1994). Під час громадянської війни в Демократичній Республіці Конго (Заїрі) Україна направила до миротворчого контингенту вертолітний загін і ряд спеціалізованих підроз­ділів із 300 чол. (280 військових і 20 цивільних фахівців). У 2000 р. в цю країну було направлено за контрактом з 00Н сім літаків державного підприємства Міністерства оборони «Українська.авіаційна транспортна компанія»..

У 2000-2001 рр. український інженерно-саперний батальйон (650 чол.) у складі сил 00Н базувався на півдні Лівану, зали­шеного ізраїльськими військами після 22-річної окупації, і зай­мався знешкодженням боєприпасів і мінних полів, підготовкою ліванських саперів. Розроблена власна методика ведення цих смертельно небезпечних робіт, яка на практиці довела, свою ви­соку ефективність і була гідно оцінена ліванською стороною. Оскільки за даними експертів у землі Лівану ще залишилось 130 тис. мін і вибухових пристроїв, власті країни запросили ук­раїнських цивільних саперів для розмінування території. Да­ний гуманітарний проект фінансується Об'єднаними Арабськи­ми Еміратами, які виділили на нього 50 млн. дол. Український військовий ремонтно-відяовлюваний батальйон у 2000-2001 рр. виконував завдання 00Н у Сьєрра-Леоне, де триває громадянсь­ка війна. Туди було направлено 534 військовослужбовці, 220 бронетранспортерів, 220 вантажних автомобілів. Участі в бойо­вих діях військові не брали. Вони навчали працювати на до­ставленій техніці інших миротворців і місцевих жителів. За

253

автомашини і бронетранспортери, які залишились у Сьєрра-Лео­не, Україні сплачено міжнародними організаціями 20 млн. дол.

З рядом афро-азіатських країн Україна співпрацює в регіо­нальних організаціях. У 1992 р. вона увійшла до Організації Чорноморського економічного співробітництва, членом якої є Туреччина, а спостерігачами - Ізраїль, Єгипет і Туніс. Разом із центральноазіатськими державами Україна входить до СНД. Вона є одним із співзасновників ГУУАМ.

Україна освоює міжнародний ринок озброєнь, бере участь у виставках найпередовіших розробок військової техніки в Абу-Дабі (ОАЕ). Українські танки визнані одними з найкращих у світі. Підписано контракт з Пакистаном на суму 520 млн. дол. на поставку 320 танків Т-80УД, які розвивають швидкість 65 км на год. і витримують температуру від +55°С до -40°С. Україн­ська сторона модернізує танки китайського виробництва на оз­броєнні пакистанської армії «Аль-Хамид», встановлюючи на них двигуни потужністю 1200 кінських сил. З Йорданією до­сягнута домовленість про реконструкцію англійських танків «Центуріон».

В освітній і науковій сферах реалізуються багатосторонні і двосторонні програми, проводяться наукові конференції, круглі столи, дискусії, семінари, обміни інформацією, викладачами, ас­пірантами, студентами. В Україні створюються центри з вивчен­ня східних мов, наукові установи, що спеціалізуються на дослі­дженні історії, політики країн Азії та Африки. В 1991 р. створе­но Інститут сходознавства ім. А. Кримського в системі Націо­нальної Академії наук. Численні культурні заходи присвячують­ся філософам, письменникам, художникам, громадським діячам афро-азіатських країн. Зокрема, українські митці познайомили з нетрадиційним для мусульманського світу мистецтвом бале­ту глядачів шаріатського Оману. На запрошення султана Кабу-са актори Донецького театру опери і балету під керівництвом всесвітньо відомого танцівника В. Писарєва показали виставу «Цариця Савська», яка демонструвалась на фоні середньовічної фортеці за участю 16-ти верблюдів і 20-ти породистих скакунів. Під враженням від цього непересічного видовища В. Писарєв створив балет «Пісні царя Соломона».

Відповідно до зовнішньополітичної доктрини, «Україна підтримує, виходячи з міркувань політичної та економічної до­цільності, двосторонні відносини з тими азіатськими, африкансь­кими, латиноамериканськими державами, а також країнами Азі-атсько-Тихоокеанського регіону, які відіграють помітну роль у світовій і регіональній політиці, мають високий рівень економіч­ного розвитку, розташовані в стратегічно важливих для Україн­ської держави регіонах».

254

Україна розвиває плідну співпрацю з державами Централь­ної Азії і в рамках СНД, і на двосторонній основі. Нашій країні необхідні енергоносії. У свою чергу, центральноазіатські партне­ри потребують інвестицій, новітніх технологій видобутку і пере­робки сировини, побудови нових нафто- і газопроводів, сховищ, підприємств, шляхів, об'єктів інфраструктури. Сторони зацікав­лені в транспортних коридорах для постачання нафти і газу в Європу через територію України, в зонах вільної торгівлі.

Найбільш динамічно формуються українсько-туркмені-станські зв'язки. У 1992 р. був підписаний Договір про дружбу і співробітництво. Туркменістанська сторона проявила терпимість до величезних українських неплатежів за поставлений природ­ний газ. В результаті пошуку взаємоприйнятих схем розрахунків і ліквідації боргів була досягнута тристороння домовленість між Україною,.Туркменістаном та Іраном про виплату частини ук­раїнської заборгованості іранською стороною в обмін на експорт української продукції. Підписано угоду про поставки туркмені-станського газу в Україну на 2002-2006 рр. 50% його вартості сплачуватиметься валютою, 50% - українськими товарами, по­слугами, інвестиційними проектами. Угода передбачає споруд­ження українськими спеціалістами власною технікою і з влас­них матеріалів 20 об'єктів загальною вартістю 412 млн. дол. Основні напрямки торґово-економічної співпраці зафіксовані в програмі на 2001-2010 рр.

20 січня 1994 р. була оприлюднена спільна українсько-ка­захська декларація «Сучасний світ: виклики та небезпеки», в якій сторони виклали своє бачення двосторонніх і міжнародних аспектів співпраці. Підписані Договір про дружбу і співробіт­ництво (1994) і Договір про поглиблення економічного співро­бітництва на 1999-2009 рр. (1999). Президент Л. Кучма був при­сутній на урочистостях, присвячених офіційній презентації Ас-тани як нової столиці Республіки Казахстан (1998). Президент Н. Назарбаєв побував на святкуванні 250-річчя від дня засну­вання Дніпродзержинська (2000). У 50-х роках XX ет. він на­вчався в цьому місті в Профтехучилищі і здобув професію до­менного горнового. Н. Назарбаєву присвоєне звання почесного громадянина Дніпродзержинська. Українська діаспора в Казах­стані займає третє місце у світі за численністю після Росії і СІЛА. Найбільші громади зосереджені в Астані, Семипалатинську, Пав­лодарі, Караганді. З 1996 р. на центральному телебаченні україн­ською мовою ведеться програма «Україна сьогодні». Актуаль­ним на даний час є взаємовигідне вирішення таких проблем, як переробка казахської нафти на українських заводах, поставки українського обладнаная для нафтогазового комплексу Казах­стану, створення українсько-російсько-казахського підприємства

по виробництву ядерного палива для АЕС, реалізація спільної українсько-російсько-казахської космічної програми «Дніпро» тощо. Казахський капітал взяв участь у приватизації Херсонсь­кого нафтопереробного заводу. Йому було поставлено на пере­робку у 2000 р. 1,3 млн. т. нафти. Загальний товарооборот між Україною і Казахстаном досяг 489 млн. дол.

Між Україною та Узбекистаном укладені Договір про ос­нови міждержавних відносин, дружбу і співробітництво (1992), Договір про економічне співробітництво на 1999-2008 рр. (1999), угоди про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна, про виробничу кооперацію, про вільну торгівлю, про співробіт­ництво в галузі виробництва і поставок авіаційної техніки. Се­ред інших українській стороні надійшла пропозиція взяти в концесію ряд нафто- і газоносних територій, зокрема, в Кара­калпакії. В разі їх промислової розробки Україна буде отриму­вати 50% видобутих нафти і газу. Узгоджено порядок надання українського громадянства особам, які побажають повернутися в Україну з Узбекистану. Нині за даними Меджлісу кримсько­татарського народу, в Узбекистані проживає близько 90 тис. татар, які планують до 2005 р. виїхати на постійне проживання в Республіку Крим. Встановлено партнерські зв'язки між Льво­вом і Самаркандом. З 1999 р. триває співпраця України з Узбе­кистаном в рамках ГУУАМ. Обидві країни виступають за відновлення торгівлі по Великому шовковим шляхом давнини

та середньовіччя.

Між Україною і Киргизстаном підписано Договір про дружбу і співробітництво (1996), а також 40 угод з його конкретизації. Пріоритетною е співпраця в енергетиці, в машинобудівній, хімічній і електротехнічній галузях. Киргизстан хотів би отримувати з України продовольство. Україна і Таджикистан встановили дип­ломатичні відносини 24 квітня 1992 р., але контакти між ними до останнього часу практично не відбувались з огляду на склад­ну внутрішню ситуацію і громадянську війну в Таджикистані.

Активно розвивались українсько-китайські зв'язки. Ки­тай розглядається як стратегічний партнер України, «третя точка опори» поряд з євроатлантичним простором і Росією. КНР визнала Україну 27 грудня 1991 р., 4 січня 1992 р. між обома країнами були встановлені дипломатичні зв'язки. Пре­зидент України Л. Кравчук перебував у Китаї з офіційним візитом у 1992 р.. Голова КНР Цзян Цземінь в Україні - в 1994 і 2001 рр. Підписана спільна декларація про розвиток і поглиблення відносин, дружби, співробітництва, а також близь­ко 70-ти угод. Китай першим з ядерних держав надав Ук­раїні гарантії безпеки. Україна підтримує політику «одного Китаю», трактування КНР прав людини.

Китай е найбільшим торговим партнером України в Азі-атсько-Тихоокеанському регіоні після Росії за обсягом україн­ського експорту. З 1994 р. в КНР публікуються тексти україн­ських законів і постанов з економічних питань (податки, митне регулювання, валютний курс). Торговий оборот у 2000 р. стано­вив 517 млн. дол. Перспективною є взаємодія в галузі енергети­ки, військово-промислового комплексу, авіабудування, автомобі­лебудування, сільськогосподарського машинобудування та ін. Конкурентоспроможними на китайському ринку є українські технології зварювання, одержання надтвердих матеріалів, мета­лургії, органічного синтезу, переробки мінеральних ресурсів тощо. Певні інтереси мають регіони обох країн. Донецька область за­цікавлена в залученні китайських інвестицій у нещодавно ство­рені спеціальні економічні зони «Донецьк» і «Азов». В Івано-Франківському аеропорту планується будівництво міжнародно­го авіатерміналу і митних складів для китайських товарів. Чер­нівецька область прагне співпрацювати в будівництві Ново-дністровської ГЕС. На 2000 р. в Україні було створено 54 підпри­ємства з китайськими інвестиціями на суму 4,56 млн. дол., із них 29 - спільні.

В 90-х роках XX рт. започатковані контакти і встановлені партнерські стосунки між Київською областю і провінцією Ху-бей (1994), Луганською областю і провінцією Хейлунцзян (1994), Херсонською областю і провінцією Шаньдун (1994), Миколаївсь­кою областю і Спеціальною економічною зоною Шаньтоу (1995), Республікою Крим і провінцією Хайнань (1995), Кіровоградсь­кою областю і округом Сюйчжоу (1995), Донецькою областю і провінцією Гуандун (1996), Хмельницькою областю і провінцією Хебей (1997), Івано-Франківською областю і провінцією Шаньсі (1998). Містами-побратимами стали Київ і Пекін (1993), Харків і Тяньцзінь (1993), Одеса і Ціндао (1995), Херсон і Цзінань (1995), Чернігів і Цзидао (1995),Черкаси і Цзилінь (1996), Дніпропет­ровськ і Сіань (1997), Запоріжжя і їчан (1997) та ін. Створене товариство «Україна - Китай».

З 1992 р. діє угода про,співробітництво між НАН України і АН Китаю, в якій беруть участь 14 вітчизняних науково-дослід­них установ. Ведуться спільні обміни інформацією з теоретич­ної фізики, теплофізики, ядерних досліджень, мікробіології, віру­сологи', гідробіології і т.д. Інститут електрозварювання ім. Па-тона має зв'язки з Інститутом зварювання в Харбіні, Централь­ним НДІ заліза і сталі в Пекіні, НДІ електротехнічного облад­нання в Гуеліні, Міністерством машинобудування КНР, Міністер­ством залізниць КНР, Всекитайською імпортно-експортною ком­панією «Чжун Ке», Хейлунцзянською компанією «Сай Де» та ін. В Інституті Східної Європи та Середньої Азії АН КНР Україну

вивчає окремий відділ. Такий же відділ для Китаю є і в Інституті сходознавства ім. А. Кримського НАН України. Підписана уго­да про співробітництво в галузі освіти на 1999-2002 рр., про вза­ємне визнання дипломів і вчених ступенів. Українські вищі на­вчальні заклади мають зв'язки з вузами в Пекіні, Шанхаї, Ченду, Харбіні, Гуеліні та ін. Українознавчі центри працюють в Уханьсь-кому національному університеті і Шанхайському університеті іноземних мов.

Японія визнала державну незалежність України 28 грудня 1991 р., встановила з нею дипломатичні відносини 28 січня 1992 р. Україна включена японською стороною в національну генераль­ну систему преференцій, їй відкрито кредитування японського експорту. В 1995 р. в японському парламенті булостворено асо­ціацію японсько-української дружби, а у Верховній Раді - групу міжпарламентських зв'язків з Японією.

Перспективним азіатським партнером для України є В'єтнам. У 1996 р. між нашими країнами укладено Договір про Принципи взаємовідносин та співробітництва. В'єтнам зацікав­лений у поставках обладнання для видобутку нафти і газу, в співпраці в хімічній і фармацевтичній галузях, в енергетиці. Він може поставляти в Україну натуральний каучук, текстиль, чай, каву. Тисячі українських спеціалістів працювали на новобудо­вах В'єтнаму в радянські часи, сприяючи створенню там передо­вої промисловості. І нині у В'єтнамі пам'ятають заслуги наших земляків у справі індустріалізації країни.

4 травня 1992 р. підписаний Договір про дружбу і співро­бітництво між Україною і Туреччиною. Відбулося п'ять зу­стрічей на рівні президентів. На середину 2000 р. укладено 59 двосторонніх угод. В Україні працює 214 турецьких під­приємств з інвестиціями на суму 31,5 млн. дол. У 2000 р. обсяги торгового обороту становили 1,2 млрд. дол. Нині Ту­реччина є другим після Росії експортним ринком для україн­ських товарів. Компанія «Турецькі авіалінії» здійснює рейси в Київ, Одесу, Сімферополь. В 1999 р. Туреччину відвідало 120 тис. українських громадян.

Українські рятувальники і медики ліквідовували наслідки землетрусу 1999 р. в Туреччині. У місті Кьорфез, де працював український шпиталь, будується проспект України, а в Парку миру в Стамбулі на честь нашої держави посаджено дерево на знак вдячності за гуманітарну допомогу. У свою чергу, Туреч­чина почала приймати на оздоровлення українських дітей з чорнобильської зони, виділила 2 млн. дол. на будівництво нового укриття Чорнобильської АЕС, була надана допомога постраждалим від повені в Закарпатті. Туреччина регулярно надає кошти на облаштування кримських татар, і

258

Триває співпраця між такими українськими і турецькими навчальними закладами, як Національний технічний універси­тет. «Київський політехнічний інститут» і Середньосхідиий тех­нічний університет в Анкарі, Таврійський (Сімферополь)-і Ан-карський університет. Львівський медичний університет і Стам­бульський університет. Сумський університет і університет Муг-ли. Український авіаційний університет і Ескішехірський уні­верситет, Національна Академія МВС України і Поліцейська Академія Туреччини. Турецькою стороною надано 500 стипендій для українських студентів в її вузах. В Україні навчається 200 турецьких студентів. Між державами підписана угода про куль­турне співробітництво на 2000-2002 рр.

Після визнання незалежності України (25 грудня 1991 р.) і встановлення дипломатичних відносин (22 січня 1992 р.) співпра­ця з Іраном будується на основі Декларації про принципи друж­нього співробітництва (1992). На даний момент підписано 64 міждержавні угоди. Іран сприяє Україні в налагодженні кон­тактів з Організацією економічного співробітництва (держави Центральної Азії, Азербайджан, Іран, Пакистан, Туреччина, Аф­ганістан), Організацією Ісламська конференція. Використовують­ся українські технології та обладнання в освоєнні запасів і транс­портуванні нафти і газу. За 1993-1999 рр. торговий оборот між двома країнами зріс із ЗО млн. дол. до 100 млн. дол., 93% його складає український експорт. В м. ІПахіншарх (Ісфаган) скла­дається український літак АН-140. Планується також випуск українського літака ТУ-334. 50 студентів у вузах України ви­вчають мову фарсі. Партнерські стосунки мають Дніпропетровсь­ка область і провінція Східний Азербайджан.

Міжнародні контакти України в Азії та Африці не обмежу­вались лише зазначеними вище державами. На кінець 90-х років XX ст. вона підтримувала постійні торгово-економічні, війеько-во-технічні, гуманітарні зв'язки з 30-ма країнами Азії і 20-ма країнами Африки.

У 1991-2001 рр. були закладені основи відносин України з афро-азіатськими державами, що базуються на принципах рівно­правності, взаємної поваги, узгодженості інтересів. Динамічно відбувались процеси визнання нашої країни, встановлення з нею дипломатичних відносин, відкриття посольських і консульських установ. Двосторонні зв'язки базувались як на сучасних реалі­ях, так і на досягненнях попередніх періодів. Суверенна Україна зайняла гідне місце в міжнародних організаціях. Не обійшлося без труднощів і невдач, особливо в економічній сфері. Проте вже перші результати дають підстави вважати, що афро-азіатський напрямок зовнішньої політики незалежної України має великі перспективи.