Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Переворот 1988 р. Внутрішня і зовнішня політика військового режиму
В середині 80-х роавів у Бірмі загострилися соціальні, політичні, економічні проблеми. В 1987 р. 00Н включила її в список найменш розвинених країн світу з річним доходом нижчим ніж 200 дол. на душу населення. Зовнішній борг Бірми досяг 4 млрд. дол. Виплати процентів поглинали основну частину бюджету. Влітку і восени 1988 р. в країні відбулися потужні народні виступи проти правління ПБСП, в яких взяли участь студенти, робітники, торговці, чиновники, інтелігенція, буддійські монахи. Демонстранти вимагали ліквідації режиму ПБСП, передачі влади тимчасовому уряду, негайного проведення загальних виборів на багатопартійній основі. Голова Партії Бірманської соціалістичної програми Не Він і президент Сан Ю пішли у відставку. Протягом двох місяців змінилось три уряди. 18 вересня 1988 р. командування збройних сил здійснило військовий переворот. Владу взяла у свої руки Рада з відновлення законності і правопорядку на чолі з начальником генерального штабу, міністром оборони старшим генералом Со Маунгом. Конституція 1974 р. припинила свою дію. Бірманський Союз був перейменований у Союз М'янма. Військові оголосили про демократичну реорганізацію суспільства. Була дозволена багатопартійність. За короткий час утворилось 237 партій і організацій. Лідером демократичного руху стала До Аун Сан Су Чжи - дочка національного героя Бірми Аун Сана, яка організувала партію Національна ліга за демократію. Генерали сподівались привести до влади Партію національної єдності, що складалась переважно з відставних офіцерів. Су Чжи була поміщена дід домашній арешт «за порушення законів надзвичайного стану», який тривав в років (1989-1995), і у виборах участі не брала. 27 травня 1990 р. у М'янмі відбулися вибори в Народні збори. Національна ліга за демократію здобула 80% голосів і 322 місця в парламенті, залишивши далеко позаду всі інші партії. Генерали відмовились передати владу парламенту, заявивши, що це станеться тільки тоді, коли буде вироблена, обговорена і затверджена нова конституція. На їх думку, в м'янманському суспільстві, де занадто багато різних суперечностей, лише армія здатна забезпечити стабільність і єдність. Вони запропонували закріпити в конституції положення про особливу роль армії як гаранта стабільності, безпеки і єдності країни. Частина обраних у-парламент депутатів створила так званий «національний коаліційний уряд у вигнанні» на чолі з Сейн Віном.
Для розробки Основного закону М'янми скликана Національна конституційна конференція, яка працює з перервами. Опозиція вимагала негайно розпочати роботу законно обраних Народних зборів. У січні 1991 р. європарламент нагородив Су Чжи як борця за права людини і демократію престижною премією ім. академіка А. Сахарова. Їй була також присуджена Нобелівська премія миру 1991 р. В рішенні Нобелівського комітету підкреслювалось, що діяльність Су Чжи є одним з най-видатніших прикладів; громадянської мужності в Азії за останні десятиріччя. У свою чергу, військові стверджують, що вона, проживши 28 років за кордоном, маючи чоловіка-іноземця, погано розбирається в реаліях країни і не має права претендувати на роль національного лідера. В 1995 р. Су Чжи і 600 інших 132 діячів опозиції були звільнені з-під арешту. Представники від Народної ліги за демократію зробили спробу бойкотувати роботу конституційної комісії, були виключені з її складу і втратили можливість впливати на процес вироблення основного закону країни. Режим звинувачує прихильників Су Чжи в де-структивності і антим'янманській діяльності. Керівництво Ліги створило парламентський представницький комітет (1998), який заявив, що діє від імені всіх обраних у 1990 р. депутатів. У його складі було 10 профільних комісій. Су Чжи підготувала свій проект конституції, 15 листопада 1997 р. Державна Рада з відновлення законності і правопорядку була реорганізована в Державну Раду миру і розвитку. Нині пост голови Держради, а також прем'єр-міністра і міністра оборони займає старший генерал Тан Шве. Уряд складається з 28 офіцерів і 12 цивільних осіб, в основному відставних військових. Тримаючи під жорстким контролем політичне життя, військова адміністрація досягла помітних успіхів у вирішенні інших гострих проблем суспільства. Припинили бойові дії проти центру ї. підписали угоди 17 із 18-ти повстанських організацій. З останнім - корейським угрупованням - ведуться переговори. Опорні пункти комуністів знищені силою (1989). В 1995 р. властям здалися наркобарон Кхун Са і 14 тис. його бойовиків. Лідери заколотників склали зброю в обмін на гарантії властей не втручатися в питання місцевого самоврядування. Хоча, національна проблема не вирішена, вперше за 50 років на території М'янми припинилась громадянська війна.
Держрада заявляє про неприйнятність для М'янми західних пріоритетів і апелює до цінностей традиційної культури, патріотичних почуттів. Особлива увага приділяється зміцненню позицій буддизму. Реставруються старі і будуються нові храми, проводяться релігійні церемонії. Буддизму відводиться і об'єднуюча ролі. В країні налічується понад 47 тис. монастирів і 300 тис. ченців,, В економіці проір-ррщений принцип відкритості для капіталів, переходу до ракових відносин. Проводиться приватизація. В 1993-1996 рр. щррічний приріст ВНП складав, за офіційними даними, 8,2%. В,економіку було залучено 3,5 млрд. дол. іноземних інвестицій. ЙахідВіі партнери реалізують близько 170 проектів, пов'язаних із розвідкою і видобутком нафти і газу. Найбільшу зацікавленість виявили Франція, Великобританія, ФРН, Японія. Після військового перевороту 1988 р. у зовнішньополітичному курсі відбулися радикальні зміни і почався перехід від самоізоляції до політики «відкритих дверей». Головною суперечністю сучасності режим вважає глобалізацію, протистояння між Північчю і Півднем, тобто між високорозвиненими країнами і рештою світу. Держави Заходу звинувачують власті М'янми у порушенні прав людини, придушенні демократії, утисках національних меншин, недостатньо ефективній боротьбі з контрабандою наркотиків у Золотому трикутнику. Проти неї приймаються відповідні резолюції 00Н. Керівництво М'янми з цими претензіями не згодне і оцінює їх як «необ'єктивні» та «упереджені». М'янма встановлює тісні зв'язки з КНР,особливо в політичній, військовій, торгово-економічній сфері. Зміцнюються контакти з сусідніми країнами - В'єтнамом, Лаосом, Камбоджею. В 1997 р. М'янма стала членом АСЕАН, незважаючи на спроби Заходу не допустити цього. ІНДОНЕЗІЯ Національно-визвольний рух. Проголошення республіки У 1942 р. Індонезію окупували японські війська. Незважаючи на переслідування й терор, у країні розгорнувся широкий антйяпонський рух, що переріс у збройні виступи. В кінці Другої світової війни японське командування розпочало маневри по створенню в Індонезії маріонеткової держави. Організувався Дослідницький комітет з підготовки незалежності (1945). До його роботи залучались відомі політичні діячі, які використали свою участь у ньому в інтересах індонезійського народу. На пленарному засіданні комітету 1 червня 1945 р. з великою промовою виступив Сукарно. Він оголосив документ «Пан-ча шила» («П'ять принципів»). Були висунуті 5 основних принципів організації і діяльності індонезійської держави в такому трактуванні: 1) націоналізм - об'єднання всіх народностей архіпелагу в єдину націю; 2) інтернаціоналізм - встановлення рівноправного співробітництва з народами світу; 3) демократія - введення демократичних прав і свобод для громадян, представницьких інститутів у державі; 4) соціальне благоденство - рівноправність у розподілі суспільного продукту, створення Справедливого і процвітаючого суспільства; 5) віра в єдиного бога - віротерпимість, рівноправність усіх релігій. «Панча шила» стали ідеологією антиколоніальної буржуазно-демократичної революції. 17 серпня 1945 р. була проголошена незалежність Індонезії. Голландія за допомогою великих імперіалістичних держав організувала колоніальну війну, яка завершилась перемогою індонезійського народу. 134
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 712; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.89.24.147 (0.164 с.) |