Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Створення срв. Ринкові реформи на сучасному етапі
Після виведення американських військ у В'єтнамі розпочалася громадянська війна, яку ДРВ вела проти Республіки В'єтнам. Вона закінчилась перемогою комуністичної Півночі. 2 червня 1976 р. створена Соціалістична Республіка В'єтнам. Розпочався демонтаж капіталістичної системи на Півдні. Головною метою стало будівництво соціалізму в масштабах усієї країни при неухильному дотриманні радянських догм і вказівок. На початку 80-х років комуністичний В'єтнам знаходився в стадії затяжної і надзвичайно болісної для народу кризи, не маючи чітких орієнтирів виходу з неї. В 1986 р. під впливом радянської перебудови Соціалістична Республіка В'єтнам розпочала реформи. В пошуках нового курсу, який би враховував конкретні умови країни, її Специфіку, в'єтнамське керівництво розробило власну концепцію розвитку. Головна увага приділялась економічним перетворенням при збереженні в цілому старого політичного механізму. Перебудова господарства включала такі напрямки: 1) свободу діяльності і рівні права всіх секторів економіки: державного, приватного, змішаного, дрібнотоварного, натурального; 2) декооперування сільського господарства, передачу землі в довготривалу оренду; 3).оздоровлення товарно-грошового обігу; 4) політику «відкритих дверей» по відношенню до іноземного капіталу. Перші результати нової економічної політики виявились досить швидко. Відбулося насичення ринку товарами як національного виробництва, так і імпортними. Була подолана гіперінфляція, яка досягла 1 000% на рік, річний індекс росту цін знизився до 20-30%. Помітно зросло виробництво сільськогосподарської продукції. Країна перестала завозити продовольство ' і почала експортувати рис. Одним із пріоритетних напрямків стало відкриття спеціальних експортних зон на взаємовигідній основі. Іноземні інвестиції направляються в розвідку і видобуток нафти і газу на континентальному шельфі, в будівництво нафтопереробних заводів, фармацевтичних фабрик, в здійснення новітніх проектів гірничодобувної галузі (освоєння багатих родовищ апатитів, залізної руди, бокситів). Значні кошти вкладаються також у налагодження промислового виробництва натурального каучуку, кави, чаю, тутового шовкопряда, агар-агару. Велику активність проявляють Франція, Німеччина, Англія, Австралія, Японія, країни АСЕАН. В'єтнам має реальні можливості використати іноземні інвестиції в національних інтересах і перетворитися з часом у країну, що
динамічно розвивається. Поряд з безсумнівними успіхами економічна ситуація залишається складною. Третина державних підприємств в умовах ринку працює неефективно. Зростає кількість безробітних. Негативно впливає на стабільність господарства його аграрний характер. Керівництво Комуністичної партії В'єтнаму виступає за обережний підхід до політичних нововведень і демократизації суспільства. Вважається, що спочатку треба завершити економічні 122 перетворення, підвищити життєвий рівень народу і тільки на цій основі переходити до політичних змін. Певні заходи в цьому напрямку проведені. Прийняті закони про громадянство, про місцеве самоврядування, про релігійні організації, про пресу. Всі ці процеси мають поступовий характер. В 1992 р. була прийнята нова конституція В'єтнаму, яка враховувала ринкові зміни в країні. Водночас зберігалась монополія компартії на владу. У зовнішній політиці В'єтнам проводить багатовекторний курс з акцентом на регіоналізм, деідеологізацію і розширення економічної співпраці з країнами світу. В'єтнам є повноправним членом АСЕАН. Поступово нормалізуються відносини з СІЛА. Лаос Внутрішня обстановка в Лаосі після підписання Женевських угод характеризувалась політичною нестабільністю, тривалим розмежуванням сил. Суспільна конфронтація привела до громадянської в^йни (1960-1975), в якій перемогли комуністи на чолі з Народно-революційною партією Лаосу (НРПЛ). Конгрес народних сил, в якому брали участь представники всіх політичних угруповань країни, прийняв відречення від престолу короля Сисаваиваттхани без права передачі влади наступнику. 2 грудня 1975 р. була проголошена Лаоська Народно-демократична республіка. Під впливом в'єтнамської і радянської пропаганди нова керівна партія взяла курс на некапіталістич-ний розвиток, маючи намір перейти від раннього феодалізму і общинно-родового ладу до соціалізму.
Лаос був відсталою аграрною країною, в якій не існувало промисловості і налічувалось лише кілька десятків кустарних підприємств. Усі промислові товари, в тому числі й товари широкого вжитку, завозилися з-за кордону. В таких умовах комуністична влада почала типові перетворення. На селі створювались групи взаємодопомоги, кооперативи, держгоспи. Увага приділялась вирощенню експортних культур - арахісу, сої, квасолі, цукрової тростини, бавовни. Держава націоналізувала підприємства, власники яких виїхали за кордон. Був створений державний і державно-приватний сектор. Дрібні власники одержали пільги. Створювалась легка, і переробна промисловість, велось активне будівництво шляхів. У середині 80-х років промисловість давала 10% національного доходу. 3 1989 р. слідом за В'єтнамом Лаоська Народно-революційна партія розпочала економічні реформи. В її документах зазначалось, що відтепер стратегічною метою партії і держави до 2002 р. є перехід із групи слаборозвинених країн у групу аграрно-індустріальних, перебудова напівнатурального господарства в товарне, піднесення життєвого рівня народу; побудова демократичної правової держави. Був прийнятий блок економічних законів, що регулювали порядок користування землею, водними і лісовими ресурсами, діяльність банків, державних, змітаних і приватних підприємств. За державою залишилась монополія на ввіз і вивіз стратегічних товарів (рис, нафтопродукти, олов'яний концентрат, деревина цінних порід, дорогоцінні метали, зброя, наркотичні медичні препарати та деякі інші). Найбільшими торговими партнерами Лаосу є Таїланд, Сінгапур, Японія, Китай, США. Новим джерелом валютних надходжень став екологічний і молодіжний туризм, який у середині 90-х років давав 70-75 млн. дол. прибутку на рік. Основою економіки Лаосу, як і раніше, залишається сільське господарство. В країні нараховувалось близько 620 тис. селянських дворів, з яких 34% виробляли продукцію лише для своїх потреб, 18% обмінювали частину продукції на іншу в сусідів, 44% частину продукції реалізували на ринку. В 1991 р. була прийнята програма розвитку сільських районів, у першу чергу гірських. Селяни півночі країни до цього часу займаються підсічно-вогневим землеробством: випалюють ділянки лісів, використовують звільнену площу два-три сезони, а потім кидають через втрату родючості і переходять на нове місце. В 1976 р. такі покинуті ділянки займали площу 200 тис. га, в 1999 р. - 125 тис. га. Держава поступово переводить селян гірських районів на поливне землеробство в долинах. Паралельно скорочується кількість посівів опіумного маку і виготовлення опіуму-сирцю. \ Лаос повинен перебудувати своє напівнатуральне господар-, ство в товарне. Для цього всім секторам господарства надаються рівні права в їх економічній діяльності, передбачається залучити внутрішні і зовнішні джерела фінансування, іноземні інве- і стиції. В сільському господарстві введено сімейний підряд, але;| кооперативи не розпущено. Вони почали виконувати ті функції, | які не під силу селянському двору. Це будівництво гребель, ка-, налів, доріг, купівля техніки, організація постачання і збуту, перерозподіл землі, утримання шкіл і лікарень, турбота про ста-1 рих та інвалідів. Селянські господарства платять державі натуральний податок в розмірі 50% урожаю і 15% урожаю вносять у фонд кооперативу. Такий підхід стимулює сільськогосподарське виробництво. • ' У 1999 р. Лаос уперше за післявоєнні роки повністю забев?
печив себе рисом. Було зібрано 2 млн. т цієї культури, або ЯК 400 кг на душу населення при середній нормі споживання 36 кг. Цього вдалось досягти внаслідок розширення посівних плов підвищення врожайності, збирання з деяких ділянок 2-х уі1(&' жаїв на рік. ^Щ Лаос знаходиться на початковій стадії реформ, результати яких проявляться в недалекому майбутньому. Камбоджа Відповідно до рішень Женевської конференції щодо Індокитаю в 1955 р. в Камбоджі відбулися загальні вибори. Король Но-родом Сіанук відрікся від престолу на користь свого батька і став прем'єр-міністром. Його політичною опорою була Народно-соціалістична спілка (Сангкум) - масова організація з представників різних суспільних верств. Вона висунула націоналістичну теорію «кхмерського буддійського королівського соціалізму», яка на практиці означала побудову в Камбоджі буржуазної держави. Очолюючи уряд у 1955-1970 рр., Нородом Сіанук провів серію соціально-економічних реформ, спрямованих на подолання важкої колоніальної спадщини і відсталості. Створювались сприятливі умови для діяльності державного, приватного і змішаного секторів. Розвиток господарства будувався на плановій основі. Була здійснена «деколонізація» економіки - обмежені привілеї іноземних монополій, викуплені державою акції ряду зарубіжних компаній. Нородом Сіанук зміг одержати значні безповоротні кредити від СІЛА, Франції, Японії. Їх загальна сума в 1955-1963 рр. досягла 400 млн. дол. За ці роки було збудовано близько 3 000 приватних національних підприємств. Здійснювалась обмежена аграрна реформа, в ході якої 80% селян стали дрібними землевласниками. На селі розвивалась кооперація в різних формах, У своїй політиці Нородом Сіанук керувався принципом балансу політичних сил у країні і компромісу як найкращого засобу вирішення будь-яких проблем, навіть найскладніших. За такий підхід його постійно критикували і праві, і ліві. В 1970 р. група реакційних військових на чолі з генералом Лон Нолом здійснила державний переворот і захопила владу. Їх політика мала антинаціональний, пррамериканський характер. Народ Камбоджі виступив проти військового режиму. В 1975 р. він був скинутий. Скориставшись народним рухом, до влади прийшло лівоекстремістське маоїстське угруповання «червоних кхмерів» під керівництвом Пол Нота. В Камбоджі встановилась жорстока комуністична диктатура.
Пол Нот заявив, що в країщ на практиці здійснюється «стопроцентна повна соціалістична революція», «перманентна швидка істинно соціалістична революція», «революція великого стрибка». Майбутню Камбоджу полпотівпі бачили самоізольованою селянською країною, в якій не мало бути ні найменшого зовнішнього впливу. Для цього потрібно знищити міста і всі міські соціальні групи (підприємці, інтелігенція, студенти, службовці, торговці, пролетаріат та ін.). Досягнення науки і техніки, машини, устаткування, знаряддя праці теж знищувались з тієї ж при- і чини. Зв'язки із зовнішнім світом припинялись, відносини підтримувались тільки з комуністичним Китаєм. Спираючись на апарат насильства, полпотівці почали проводити свою «революційну» програму в життя. Населення примусово виселялось із міст і сіл і зосереджувалось у так званих комунах, які були фактично концтаборами з нелюдськими умовами життя і праці. Робочий день на рисових полях, будівельних та іригаційних роботах тривав 12 годин. Двічі на добу видавалась чашка рису. Тих, хто намагався протестувати, фізично і знищували. Терор, репресії, страти, голод, відсутність медичної допомоги призвели до нечуваних жертв. З млн. населення (близь- • ко 40%) було вбито або загинуло від голоду, знущань, примусо- | вої праці. У грудні 1978 р. В'єтнам увів у Камбоджу свої війська. 7 січня 1979 р. була проголошена Народна Республіка Кампу- | чія, в якій встановився пров'єтнамський комуністичний режим і на чолі з Хун Сеном. «Червоні кхмери» зазнали поразки у відкри- і тих сутичках із в'єтнамськими військами, відступили в джунглі \ на кордоні з Таїландом і розпочали партизанські дії. Камбоджу | охопила тривала громадянська війна, в якій жодна з сторін не і змогла перемогти. В 1989 р. В'єтнам вивів свої війська з Камбоджі. Перебуваючи в еміграції, Нородом Сіанук організував центристську опозицію офіційному режиму і «червоним кхмерам», закликаючи ворогуючі сторони виходити з інтересів наро- і ду і сісти за стіл переговорів., У 1990 р. в Парижі відбулася міжнародна конференція по | Камбоджі, яка запропонувала свій план урегулювання конфлік- і ту, з яким погодилися всі камбоджійські політичні сили. Відповідно до прийнятих рішень у 1993 р. в країні під егідою 00Н !' відбулися загальні вибори, на яких більшість здобули Народна партія Камбоджі (лідер Хун Сен) і Єдиний національний фронт і за суверенну, незалежну, нейтральну і співпрацюючу Камбоджу | (ФУНСИНПЕК), головою якої є принц Нородом Ранарит. Обідви | партії сформували коаліційний уряд. Була прийнята нова кон- | ституція (1993). Відновлювалась конституційна монархія, дер- | жава стала називатись Королівство Камбоджа. Її політичний лад визначався як «багатопартійний, ліберально-демократичний». Вищий законодавчий орган - Національна асамблея, складається з 122 чол. обирається терміном на 5 років. Главою держави е | король, який вступає на трон за згодою Ради корони, що скла-;
дається з глав парламенту, уряду і вищого духівництва. 24 ве<? ресня 1993 р. Нородом Сіанук знову став королем Камбоджі.,'| Своїм завданням новий режим вважав досягнення внут-'.І рішньої стабільності і подолання тяжких наслідків багаторічної | громадянської війни. В 1995 р. Паризький клуб кредиторів списав 67% камбоджійських боргів і надав пільги при сплаті тієї частини, що залишилась. У країні гостро стоїть проблема охорони здоров'я. Камбоджа займає перше місце в Південно-Східній Азії за рівнем захворювань на СНІД (близько 120 тис. ВІЛ-інфікованих); її територією пролягають шляхи транзиту наркотиків. Політична ситуація залишалась нестабільною, тривала боротьба за владу. Народна партія Камбоджі і ФУНСИНПБК вели постійне суперництво. В 1995 р. нелегально була створена Партія Сам Ренсі (Кхмерська нація), вплив якої швидко посилювався. В липні 1997 р. в Пномпені відбулися збройні сутички між прихильниками НПК і ФУНСИНПЕК. Виникла гостра політична криза, яка мала негативні наслідки і в міжнародному плані. Камбоджа була позбавлена права брати участь у засіданнях 00Н. Було відкладено її прийом в АСЕАН. Свій внесок у дестабілізацію обстановки вніс і рух «червоних кхмерів». Проте він вичерпав себе як військова і політична сила. В 1996 р. капітулював один із найближчих сподвижників Пол Пота Ієнг Сарі, винний у геноциді. Він був амністований режимом і призначений губернатором особливого району Пайлин. Пол Пот помер в еміграції в ніч з 16 на 17 квітая:1998 р., так і не відповівшиза свої злочини. На парламентських виборах 1998 р. НПК одержала 64 місця, ФУНСИНПЕК — 43і ПСР - 15. Колишні прокомуністичні сили знову прийшли до влади. Нині вони заявляють про бажання вести перетворення в інтересах усього суспільства. М'ЯНМА
|
|||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 948; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.223.0.53 (0.013 с.) |