Установки індукційні (плавильні та нагрівальні)

7.2.4.1. Вимоги цього підпункту поширюються на електротермічні індукційні установки промислової (50 Гц), підвищеної (до 30 кГц) і високої (понад 30 кГц) частот.

7.2.4.2. Прийняття індукційних установок в експлуатацію здійснюється за умови:

- виконання вимог Правил, ПУЭ;

- виконання вимог державних санітарних норм за рівнем електромагнітного поля на робочих місцях і норм з радіоперешкод;

- проведення випробувань установки згідно з технічною документацією заводу-виробника;

- реєстрації установки в діапазоні радіочастот у відповідних органах Укрчастотнагляду.

7.2.4.3. Для зниження електрокорозії від струмів витоку металеві труби системи водоохолодження повинні бути заземлені на самому початку їхнього переходу в ізольовані шланги, які приєднані до водоохолоджувальних деталей, що перебувають під напругою.

7.2.4.4. Водоохолодження плавильних і нагрівальних установок повинно здійснюватись безперервно з моменту ввімкнення до повного охолодження деталей після вимкнення установки.

Наявність блокування водоохолодження з вимикальним пристроєм установки обов’язкова.

7.2.4.5. Електротехнологічні працівники, які обслуговують індукційні плавильні печі та нагрівальні установки, зобов’язані систематично вести спостереження за ступенем нагрівання їх конструктивних елементів від струмів, що наводяться електромагнітними полями розсіювання. За необхідності повинні вживатись заходи із зниження вказаних втрат.

7.2.4.6. Огляд електротехнічної частини установок повинні проводити електротехнічні працівники споживача у відповідності до вимог заводів-виробників обладнання та експлуатаційних інструкцій за графіком, затвердженим особою, відповідальною за електрогосподарство.

Огляд індукційних установок і ремонтні роботи на них дозволяється проводити виключно після вимкнення напруги живлення.

7.2.4.7. Блоки нагрівальних установок, що мають конденсатори, на яких після їх вимкнення може залишатись заряд, повинні бути забезпечені розрядним пристроєм (опори, трансформатори напруги), що автоматично діє під час відкривання дверей даного блока установки.

7.2.4.8. Увімкнення контурних конденсаторів під напругу для підстроювання коливального контуру в процесі плавлення в індукційних плавильних печах дозволяється за наявності роз’єднувачів з дистанційним приводом. Вимикання контурних конденсаторів під напругою забороняється.

7.2.4.9. Система охолодження індуктора індукційних плавильних печей повинна мати блокування, що забезпечує зняття напруги з індуктора в разі припинення подачі води.

7.2.4.10. Нагрівальні пости, на яких виконуються операції термообробки і які є частиною спеціалізованих агрегатів (ковальсько-пресувальних і прокатних станів, трубозварювальних верстатів тощо), улаштовуються у вигляді окремих вузлів в агрегат.

7.2.4.11. Під час роботи на нагрівальному посту з відкритими нагрівальними індукторами, увімкненими через знижувальний узгоджувальний високочастотний трансформатор, повинні бути передбачені такі захисні заходи:

- кнопки керування нагрівом і вимкненням нагрівального поста повинні бути розташовані безпосередньо біля нагрівального індуктора в зручному для оператора-терміста місці;

- одна точка вторинної обмотки узгоджувального високочастотного трансформатора повинна бути заземлена в будь-якому місці;

- оператор-терміст повинен бути забезпечений індивідуальними засобами захисту;

- необхідно вивісити плакат “Установка деталі і торкання рукою до індуктора при ввімкненій напрузі забороняються”.

 

Установки високої частоти

7.2.5.1. До установок високої частоти, що розглядаються в цьому підпункті, належать установки ультразвукової частоти та радіочастот, що використовуються для термообробки матеріалів (металів при індукційному нагріванні, непровідних матеріалів — в електричному полі конденсаторів) і для ультразвукової їх обробки.

7.2.5.2. Частота коливань генерувальної установки повинна періодично (після кожного ремонту, пов’язаного з демонтажем коливального контуру або його деталей) перевірятись на відповідність паспортним даним.

7.2.5.3. Експлуатація неекранованих нагрівальних постів, робочих конденсаторів або інших технологічних пристроїв, у яких рівень магнітного і електростатичного полів на робочому місці перевищує величини, установлені діючими санітарними нормами і нормами допустимих радіоперешкод, забороняється.

7.2.5.4. У технологічних елементах установок для ультразвукової обробки повинні бути передбачені заходи, що забезпечують відсутність електричних потенціалів у тих середовищах, з якими доводиться стикатися обслуговувальному персоналу. Усі високочастотні частини установки повинні бути екрановані відповідно до вимог санітарних норм і допустимих радіоперешкод.

7.2.5.5. Під час проведення налагоджувальних або ремонтних робіт під напругою із зняттям постійного огородження з установки або її деблокування особа, яка видає письмові розпорядження на ці роботи, зобов’язана впевнитись у необхідності зняття на робочому місці огородження (або деблокування) та передбачити додаткові заходи із створення безпечних умов роботи.

7.2.5.6. Під час проведення вимірювань на установці, що працює, забороняється виконувати будь-які регулювальні роботи, пов’язані з проникненням за постійні огородження і наближенням до струмовідних частин.

 

Установки плазмо-дугові та електронно-променеві

7.2.6.1. Установки плазмо-дугові й електронно-променеві (далі — електронно-променеві) повинні обслуговувати працівники, спеціально підготовлені для роботи на цих установках.

На основі інструкцій заводів-виробників з урахуванням місцевих умов повинні бути складені інструкції з експлуатації електронно-променевих установок для електротехнічних і електротехнологічних працівників.

7.2.6.2. Електронно-променеві установки повинні бути обладнані:

- електричним блокуванням, що вимикає вимикачі під час відкривання дверцят, огороджень блоків і приміщення електрообладнання;

- механічним блокуванням приводів роз’єднувачів, що допускає відкривання дверцят камер вимикача, а також роз’єднувачів випрямляча і блока розжарювання тільки в разі відключених роз’єднувачів.

Для контролю за технологічними процесами необхідно використовувати окуляри з світлофільтрами.

7.2.6.3. Відкривати дверцята блока сигналізації, кришку пульта керування й захисні кожухи електрообладнання увімкненої установки забороняється.

7.2.6.4. Ремонтні роботи в зоні променевого нагрівача електронно-променевої установки проводяться тільки після її вимкнення і накладання заземлення.

7.2.6.5. Рівень рентгенівського випромінювання електронно-променевих установок не повинен перевищувати значень, допустимих чинними санітарними нормами. У процесі експлуатації необхідно періодично проводити дозиметричний контроль.

У разі, якщо рівень рентгенівського випромінювання перевищує допустимий, слід негайно припинити роботу на електронно-променевій установці та вжити заходів для його зниження.

 

Котли електродні

7.2.7.1. Вимоги цього підпункту поширюються на електродні водогрійні та парові котли незалежно від робочого тиску і температури нагріву води в них, які живляться від джерел струму промислової частоти напругою до і понад 1000 В, призначені для системи опалення, гарячого водо- і паропостачання житлових, комунально-побутових, громадських і виробничих будівель, споруд, промислових і сільськогосподарських установок.

7.2.7.2. В експлуатацію допускаються тільки електродні котли, виготовлені на підприємствах, що мають спеціальний дозвіл на таке виробництво і технічні засоби для забезпечення їхнього якісного виготовлення відповідно до вимог державного стандарту або технічних умов, узгоджених в установленому порядку.

7.2.7.3. Електродні парові котли напругою понад 1000 В допускаються в експлуатацію після проведення в установленому порядку їх реєстрації, комплексу перевірки та випробувань під контролем органів Держпромгірнагляду та отримання акта-допуску на підключення до електричної мережі органів Держенергонагляду.

7.2.7.4. На кожному електродному котлі після його установки повинні бути нанесені фарбою на видному місці або на спеціальній табличці такі дані:

- граничні величини питомого електроопору котлової води при температурі 20 °С, Ом • см;

- робоча напруга у кіловольтах;

- максимально допустимий струм в амперах;

- кількість фаз.

7.2.7.5. Електродні котли і трубопроводи повинні мати теплову ізоляцію з матеріалу невеликої питомої ваги і низьким коефіцієнтом теплопровідності. Температура зовнішньої поверхні ізоляції не повинна перевищувати 45 °С.

7.2.7.6. Електродні котли необхідно встановлювати в окремому приміщенні, у якому повинні бути передбачені дренажні пристрої для забезпечення аварійного та ремонтного відведення води із системи опалення або гарячого водозабезпечення. У цьому самому приміщенні можуть бути розміщені: інше технологічне обладнання, пристрої захисту й автоматики.

7.2.7.7. Електродні котли напругою до 1000 В дозволяється встановлювати у виробничих приміщеннях разом з іншим обладнанням.

В електрокотельні напругою вище 1000 В повинно бути передбачене окреме приміщення для розміщення електротехнологічного персоналу. У цьому самому приміщенні можуть бути розташовані пульти телекерування, телевимірювань, а також пристрої захисту й автоматики.

7.2.7.8. Водогрійний електродний котел повинен працювати на воді, яка має питомий омічний опір у межах, зазначених у паспорті котла. Перевірка цієї величини здійснюється перед пуском котла в експлуатацію або в разі зміни джерела водопостачання.

7.2.7.9. Підтримання необхідної величини питомого електроопору котлової води в процесі роботи парового електродного котла здійснюється безперервною чи періодичною продувкою і добавками до конденсату живильної води згідно з виробничою інструкцією.

7.2.7.10. Виходячи з необхідності вирівнювання і дотримання графіка електроспоживання, забороняється експлуатувати електродні котли без автоматики, яка дозволяє їх роботу відповідно до графіка, заданого електропередавальною організацією.

7.2.7.11. Електродні котли можуть працювати без постійного оперативного персоналу за наявності автоматичного керування, що забезпечує ведення нормального режиму роботи електродних котлів, а також за наявності захисту, що забезпечує зупинку котла в разі порушення режимів роботи з сигналізацією на пульт керування. При цьому повинна бути передбачена можливість зупинки котла з пульта керування.

7.2.7.12. Значення струму в нормальному режимі роботи котла не повинно перевищувати розрахункове для даної установки і відповідати температурі води, що нагрівається, згідно з тепловим графіком.

7.2.7.13. Допустимі коливання фазного струму в робочому режимі визначаються під час випробування котла і не повинні перевищувати вказаних в інструкції з експлуатації.

Не допускається робота електродного котла при електричній потужності вище номінальної.

7.2.7.14. Електродний котел необхідно негайно вимкнути в разі:

- нещасного випадку;

- зникнення напруги на пристроях дистанційного, автоматичного керування і на контрольно-вимірювальних приладах;

- підвищення тиску в котлі вище допустимого на 10 %;

- припинення подачі чи зниження об’єму витрат води через водогрійний котел нижче мінімально допустимої, а також в інших випадках, передбачених інструкцією з експлуатації електродного котла.

У місцевій інструкції можуть бути вказані й інші випадки, за яких електрокотли повинні бути аварійно вимкнені, а також указаний порядок усунення аварійного стану і пуску електродних котлів.

7.2.7.15. На кожен котел напругою понад 1000 В, установлений у котельні, повинен бути заведений журнал, у який заносяться дата, характер виду ремонту, огляду, заміна деталей, аварійні ситуації тощо.

7.2.7.16. Огляд електродних котлів, їх ремонт повинні виконуватись відповідно до графіків, затверджених особою, відповідальною за електрогосподарство, з урахуванням табл. 1.24, вимог заводів-виробників обладнання, виробничих інструкцій, реального стану обладнання.

 

Автономні електростанції

7.3.1. Вимоги цього підрозділу поширюються на автономні стаціонарні і пересувні джерела електричної енергії, такі як дизельні, бензинові, газотурбінні та інші електростанції одиничною потужністю до 1000 кВт (далі — автономні електростанції), що використовуються як основні або резервні джерела живлення струмоприймачів споживачів, але не працюють паралельно з електромережею електропередавальної організації.

Вимоги цього підрозділу розповсюджуються також на вітрові електричні установки (ВЕУ) одиничною потужністю до 20 кВт, підключені до електромережі напругою 0,38 кВ споживачів електричної енергії.

Автономні електростанції повинні експлуатуватись у відповідності до інструкції з експлуатації заводу-виробника. Схеми їх підключення до електромережі споживачів також повинні унеможливлювати подачу напруги в електромережу 0,22–0,38 кВ електропередавальної організації.

7.3.2. До експлуатації допускаються автономні електростанції, на яких повністю змонтовані, перевірені і випробувані в необхідному обсязі електрообладнання, пристрої захисту та автоматики, контрольно-вимірювальні прилади і сигналізація, засоби захисту.

7.3.3. Під час приймання в експлуатацію автономної електростанції режим роботи нейтралі електростанції і захисні заходи з електробезпеки повинні відповідати режиму роботи нейтралі та захисним заходам, реалізованим в електромережі споживача.

7.3.4. Підключення автономної електростанції до електромережі споживача вручну дозволяється тільки за наявності блокувань між комутаційними апаратами, що унеможливлюють одночасну подачу напруги в мережу споживача і в мережу електропередавальної організації.

7.3.5. Автоматичне ввімкнення резервної автономної електростанції у разі зникнення напруги з боку електромережі електропередавальної організації повинно здійснюватись за допомогою пристроїв автоматики, що забезпечують попереднє вимкнення комутаційних апаратів електроустановок споживача від мережі електропередавальної організації та наступну подачу напруги електроприймачам від автономної електростанції. При цьому наявність електромеханічного блокування в електромережі споживача є обов’язковим.

7.3.6. Перед уведенням в експлуатацію автономної електростанції споживач повинен розробити та узгодити з електропередавальною організацією інструкцію про порядок включення в роботу автономної електростанції та положення про взаємовідносини з електропередавальною організацією в частині оперативно-диспетчерського керування.

Інструкція про порядок включення в роботу автономної електростанції обов’язково повинна включати:

- список осіб споживача, які мають право оперативних переговорів з оперативним персоналом електропередавальної організації та право оперативних перемикань;

- наказ про призначення особи, відповідальної за технічний стан і експлуатацію автономної електростанції;

- номери телефонів диспетчерського зв’язку електропередавальної організації;

- узгоджену електропередавальною організацією електричну схему приєднання автономної електростанції до мережі електропередавальної організації.

7.3.7. Для обслуговування автономної електростанції та забезпечення її справного технічного стану повинні бути призначені працівники, підготовлені згідно з вимогами Правил, і такі, що мають відповідну групу з електробезпеки. Обслуговуючі працівники у своїх діях повинні керуватися вимогами заводу-виробника електростанції, інструкції щодо її обслуговування й експлуатації та інших НД, а також вимогами, викладеними в пунктах 5.7.4, 5.7.5., 5.7.13., 5.7.14. цих Правил.

7.3.8. На кожну автономнy електростанцію повинні бути встановлені регламент технічного обслуговування її обладнання, технологія і періодичність регламентних робіт.

Регламент технічного обслуговування повинен передбачати:

- візуальний огляд обладнання;

- контроль кріплення обладнання і вузлів;

- перевірку справності систем автоматики, захистів і діагностики (у тому числі тестування), стану ЗВТ;

- проведення спеціальних вимірів, перевірок, регулювання і змащення вузлів, облік окремих деталей, що вичерпали ресурс;

- заміну масла, деталей чи вузлів, зношених у процесі експлуатації;

- відновлення лакофарбових покрить у разі їхнього пошкодження;

- перевірку й випробування електрообладнання.

Технічне обслуговування та ремонт ВЕУ повинні проводитися в денний час доби.

7.3.9. Для кожного виду технічного обслуговування та ремонту автономної електростанції повинен бути визначений термін з урахуванням документації заводу-виробника. Огляд станції, що перебуває у резерві, повинен проводитися не рідше ніж один раз на три місяці.

7.3.10. Відомості про готовність до пуску автономної електростанції, тривалість її роботи на неробочому ході або під навантаженням, а також результати оглядів і перевірок роботи станції повинні оформлюватися в експлуатаційному журналі (формулярі) та відображатись на електричній схемі (макеті).

7.3.11. Особливості експлуатації ВЕУ полягають у:

- можливості установлення без огородження і розміщення її під відкритим небом;

- основному обладнанні ВЕУ, розташованому на висоті;

- електромагнітному випромінюванні від ВЕУ, яке може впливати на роботу систем радіозв’язку;

- неможливості сталого забезпечення виробництва електроенергії;

- розкиданні деталей на значні відстані в разі аварійного руйнування ротора ВЕУ;

- високому ступені автоматизації керування роботою ВЕУ;

- залежності роботи ВЕУ від швидкості вітру, що вимагає прийняття спеціальних рішень щодо організації та обсягів приймальних випробувань, комплектації документацією і технічними засобами.

7.3.12. Метеорологічне забезпечення є одним із складових чинників щодо забезпечення надійної експлуатації ВЕУ. До завдань метеорологічного забезпечення повинні входити:

- вимірювання і реєстрація фактичних параметрів вітру (напрямок і швидкість) на території розташування ВЕУ;

- одержання поточних і прогнозованих метеоданих Державної гідрометеорологічної служби (далі – метеорологічна служба) для даної місцевості.

На підставі прогнозованих метеоданих слід планувати ведення оптимального режиму роботи ВЕУ та загалом уживати заходів для запобігання і зменшення збитків від стихійних явищ.

7.3.13. Споживачі, що мають ВЕУ, повинні регулярно одержувати від місцевої метеорологічної служби такі поточні дані:

- швидкість і напрямок вітру;

- температура, атмосферний тиск і вологість;

- кількість і вид опадів;

- утворення ожеледі;

- штормові попередження.

Обсяг метеорологічних прогнозів, терміни і порядок їх надання споживачу повинні бути погоджені ними з місцевою метеорологічною службою.

7.3.14. У разі відсутності на ВЕУ засобів вимірювальної техніки, що реєструють швидкість і напрямок вітру, споживачі повинні встановлювати метеовишки з вітровимірювальними приладами, що реєструють параметри в безперервному режимі.

Експлуатація ВЕУ без реєстраторів швидкості і напрямку вітру забороняється.

Пуск ВЕУ забороняється у разі сейсмічних та інших природних впливів (обмерзання, паморозь, град, снігопад), що перевищують допустимі показники, наведені в заводській документації чи інструкції з експлуатації.

7.3.15. На ВЕУ з асинхронними генераторами повинна здійснюватися компенсація реактивної потужності, споживаної генераторами.

Експлуатація ВЕУ без необхідної компенсації реактивної потужності не допускається.

7.3.16. Система автоматичного керування і контролю ВЕУ, крім загальних задач автономної електростанції споживача з вироблення електричної енергії, повинна забезпечувати:

- стійке підтримання номінального навантаження незалежно від швидкості вітру;

- надійне обмеження частоти обертання ротора в допустимих межах у разі миттєвого скидання електричного навантаження, пов’язаного з відключенням ВЕУ від електричної мережі споживача і можливістю пошкодження вітроколеса;

- орієнтацію ротора (контроль орієнтації) за напрямком вітру;

- аварійну зупинку ВЕУ.

7.3.17. Автономна електростанція повинна бути негайно зупинена дією захистів або відключена оперативним персоналом у випадках, передбачених пунктом 6.5.17, а також за умов:

- витікання масла;

- перевантаження генератора потужністю понад допустимі значення;

- підвищення частоти обертання ротора понад допустиму величину;

- швидкості вітру, яка перевищує значення швидкості, установлене заводом-виробником;

- виникнення сейсмічних та інших природних явищ (обмерзання, паморозь, град, снігопад, що перевищують допустимі показники, наведені в заводській документації).

7.3.18. Автономна електростанція повинна бути відключена від мережі і зупинена за рішенням особи, відповідальної за електрогосподарство, у разі:

- виявлення несправностей у її механізмах і системах;

- виходу з ладу окремих каналів захисту й діагностики;

- одержання повідомлення про прогнозований сейсмічний вплив;

- виникнення зовнішніх умов, небезпечних для експлуатації.

7.3.19. Під час оформлення договору про постачання електричної енергії, акта розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності між електропередавальною організацією і споживачем повинні бути вказані наявність автономних електростанцій, схеми їхніх увімкнень, їх установлена потужність і значення номінальної напруги.

7.3.20. Профілактичні випробування та вимірювання параметрів електрообладнання (крім генераторів), заземлювальних пристроїв, апаратів, проводів і кабелів тощо повинні проводитись згідно з відповідними таблицями додатка 1.

Випробування генераторів проводиться згідно з ГКД 34.20.302 та вимогами заводу виробника.