Рекомендації щодо розвитку соціальної роботи з молоддю в Україні в контексті досвіду Російської Федерації

 

Соціальна робота з молоддю, як феномен сучасної цивілізації ґрунтується на синтезі концепцій і практичних підходів, що вирізняються правовими, психологічними, педагогічними, соціологічними, адміністративними, організаційними та іншими ознаками. Водночас - це безмежний простір для практичної діяльності, заснованої на ідеях щодо природи людської поведінки й соціальних проблем, етичних нормах професій, переліку технологій, послуг та стратегій втручання, чіткому уявленні про логічну послідовність процесів соціальної роботи. Найактуальніші методологічні проблеми соціальної роботи з молоддю стосуються її організації на такому рівні який забезпечував би максимальну результативність здійснюваних заходів. Цим зумовлені чіткі вимоги до організації відповідної діяльності, а також фахової компетентності та особистісних якостей соціальних працівників. Необхідно відзначити те, що Росія початку ХХІ століття надає молодим людям значно ширшу різноманітність професійних, соціальних можливостей ніж це було в недалекому минулому. Також Російське суспільство ставить перед молоддю ряд питань - Хто я такий для суспільства? Як я впишуся у світ дорослих? І саме ці доволі таки на перший погляд прості питання допомагають молоді розв’язати такі актуальні проблеми як;1Виборупрофесії і працевлаштування. 2 Членство в групі ровесників. 3 Вживання (чи не вживання) алкоголю чи наркотиків.

Сучасний розвиток суспільних інституцій в Україні зумовив створення соціальних служб для молоді - спеціальних закладів, уповноважених державою брати участь у реалізації державної молодіжної політики шляхом здійснення соціальної роботи з дітьми та молоддю. Однією із важливих умов забезпечення цієї роботи, на мій погляд, є організаційно-педагогічна діяльність. Досвід Російської Федерації у цій галузі має особливе значення для України, оскільки обидві держави об’єктивно впливають на формування інваріантних соціально-етичних пріоритетів майбутнього суспільства. Всебічне вивчення та аналіз цього досвіду - важливий чинник осмислення процесів взаємодії, взаємозбагачення соціальних систем, пошуку механізмів стимулювання інтеграційних процесів, адже Україна і Росія мають спільні джерела та корені соціально-педагогічної теорії і практичної діяльності. У цілому проблеми соціальної роботи з молоддю активно досліджуються українськими вченими(О. Безпалько, І. Звєрєва, А. Капська, Г. Лактіонова, Ю.Поліщук) [32].

Хотілося б відмітити, що сьогоденне Російське суспільство - це ринкове суспільство, і кожну молоду людину в ньому оцінюють з позиції соціальної (ринкової) вартості. У міжособистісному конкурентно-соціальному змаганні на ринку праці, а також в системі суспільних відносин особистісні якості, властивості, знання, вміння, навики, риси характеру перетворюються на свого роду товар і вимагають від конкретного індивідуума подати їх як ”товар“. Усе це відбувається сьогодні і в Україні, тільки в більш цинічній та непривабливій формі. Українська дійсність ставить молоду людину в ситуацію щоденно (і постійно) давати собі звіт у своїй дійсній ”ринковій вартості“ і напружено працювати над її збереженням та зростанням, вимагає від молодої людини і формує в ній здатність до жорсткої об’єктивності самооцінок, прискорення особистісної соціалізації, виховує певну агресивну наполегливість, активність. Відповідно виникає питання: чи здатен кожен молодий індивідуум самостійно адекватно реагувати на виклик часу і ринкової умови особистісної соціалізації? Наявність в Україні значного числа ”соціально розгублених“ молодих людей, молодих наркоманів алкоголіків, безробітних дає негативну відповідь.

Наша держава поки що неспроможна вирішувати всі проблеми самотужки. Тому всім громадським об'єднанням варто працювати над цими питаннями та проблемами і шукати ефективні форми їх вирішення і лише створивши в Україні сприятливе підприємницьке середовище ми вирішимо багато важливих проблем, у тому числі і для розвитку економічної активності молоді, та реалізації свого трудового потенціалу.

Ну а для того аби зменшити безробіття серед молоді необхідно:

. Створити Молодіжну біржу праці.

. Розробляли проекти, орієнтовані на фінансування активних заходів сприяння зайнятості серед молоді.

. Проводити дослідження з мстою визначення спеціальностей, професійних навиків та рівня кваліфікації, якими повинні володіти випускники. Враховувати результати цих досліджень у навчальних програмах. До проведення даних досліджень можуть залучалися соціологічні лабораторії вищих навчальних закладів областей.

. Включити до навчальних програм обов'язкове стажування студентів останніх курсів на підприємствах, в установах та організаціях для набуття випускниками практичного досвіду роботи. Розробити механізм пропагування серед студентів та учнів роботи за сумісництвом у вільний від навчання час та організацію експериментальних підприємств у навчальних закладах.

. Розробити та впровадити механізм фінансової та іншої підтримки підприємств, установ та організацій, які беруть участь у реалізації цієї програми.

. Проводити навчання з техніки пошуку роботи та розповсюдження матеріалів щодо проблем зайнятості, розширення інформаційного поля про стан на локальному ринку праці, потенційних роботодавців тощо з метою створення умов для самовизначення особи.

. Проводити інформативні й навчальні семінари та тренінги щодо можливостей працевлаштування, активізації власних зусиль у вирішенні проблем зайнятості та підвищенні самооцінки.

. Організовувати зустрічі з роботодавцями та з колишніми безробітними, які успішно знайшли роботу чи заснували власний бізнес. Забезпечити широке висвітлення позитивного досвіду засобами масової інформації.

. Запровадити в програмах навчальних закладів курси з техніки пошуку роботи та факультативні заняття з організації власної справи.

. Провадити координацію міжнародної діяльності з обміну студентами з метою стажування, виконання волонтерських робіт [25] /

Хотілося б відмітити, що для вдосконалення соціальної роботи з молоддю в Україні конче необхідні проекти які б зменшили безробіття. На мою думку одним із таких проектів може бути такий:

Метою проекту є створення системи соціальної реінтеграції молодих людей, що належать до маргінальних груп, шляхом посилення спроможності соціально орієнтованих розвивати інноваційні та ефективні ініціативи міжсекторного партнерства в регіонах, які постраждали від гострої та тривалої економічної кризи. Проект включатиме обмін досвідом між українськими та російськими організаціями в галузі розробки програм, спрямованих на поєднання зусиль та ресурсів всіх зацікавлених сторін (НУО - неурядова конференція, державні установи, місцеві громади та приватний сектор) з метою надання підтримки молодим людям віком від 12 до 25 років, які належать до групи ризику, є соціально ізольованими від суспільства, знаходяться в конфлікті з законом або є безробітними протягом тривалого час. Проектна діяльність складатиметься з структурованої серії семінарів та тренінгів та навчальних візитів, реалізації пілотних проектів в містах України, а також створення навчального посібника для поширення результатів проекту в Україні так і за її межами. Мета проекту досягатиметься через обмін досвідом між українськими та російськими громадськими організаціями та поширення цього досвіду по всій України та країнах СНД.

Цільовою групою проекту є соціально ізольовані молоді люди (віком від 12 до 25 років) та їх сім’ї. Оскільки досягнення мети передбачає посилення можливостей неурядових організації та розвиток міжсекторального партнерства, до роботи проекту передбачається залучення соціальних служб, НУО, ключових державних установ та органів місцевого самоврядування, бізнес-сектору, ЗМІ та широкої громадськості пілотних міст, задіяних в проекті.

Проект передбачає реалізацію наступних кроків:

Створення робочої групи з представників різних секторів суспільства, а саме створення в Україні міжсекторальних комітетів, до яких увійдуть працівники проекту, представники ключових державних установ та установ органів місцевого самоврядування (Обласне управління у справах сім’ї та молоді, Обласне управління у справах неповнолітніх, Обласна кримінальна міліція, Обласний відділ освіти, Обласний відділ охорони здоров’я, НУО, місцеві громади та підприємці). Також буде створено мережу пілотних місцевих громад для надання їм можливостей обмінюватись досвідом, ділити ресурси, реалізовувати спільні проекти та забезпечувати сталість проекту в майбутньому.

Підвищення спроможностей неурядових організацій у посиленні спроможності соціально орієнтованих НУО розвивати інноваційні та ефективні ініціативи міжсекторного партнерства в регіонах з метою подолання соціальної ізольованості молоді. Цей процес включатиме структуровану серію навчальних візитів, які складатимуться з коротко термінових обмінів та стажувань персоналу на різних етапах реалізації проекту, і тренінгів. Тренінгові семінари будуть охоплювати тематичні питання, що стосуються впровадження найкращих практик у всіх сферах реалізації проектів та включатимуть такі теми: “Методи та засоби подолання соціальної ізольованості молоді”; “Залучення місцевих громад та робота з сім’ями”; “Побудова та забезпечення сталості партнерських зв’язків серед всіма секторами суспільства”; “Здоров’я та безпека”, “Захист дітей та соціальних працівників”; “Вирішення спеціальних потреб (таких як алкоголізм, наркоманія, сексуальне та розумове здоров’я, навчальні та поведінкові проблеми)”.

В рамках проекту буде встановлено партнерські відносини між державними установами, громадськими організаціями та молоддю, та розроблено пілотні ініціативи - плани дій, спрямовані на зниження рівня соціальної ізоляції. Це буде досягнуто за допомогою наступних стратегій:

Обмін інформацією. Передбачається широке інформування громадськості з питань залучення та мобілізації місцевих ресурсів, поширення успішного досвіду як на рівні громади, так і між громадами, задіяними в проекті, через проведення серії інформаційних заходів та видання щомісячного бюлетеня, що висвітлюватиме проблеми молодих людей та роботу, яка проводитися в місцевих громадах, головні досягнення та проблеми з якими вони зустрічаються. Цей бюлетень поширюватиметься через мережу соціальних партнерів в кожній з громад.

Посилення можливостей соціальних партнерів шляхом практичної тренінгової освіти, налагодження робочих зв’язків з іншими представниками громади, створенням мережі соціальних партнерів.

Безпосереднє залучення соціально ізольованої молоді та інших зацікавлених членів громад до всіх етапів реалізації проекту через проведення інформаційних кампаній, відкритих зустрічей, спрямованих на активізацію та залучення до реалізації пілотних планів дій, безпосередню участь в реалізації розроблених планів.

Мобілізація місцевих ресурсів. Більшість проблем може вирішуватись на місцевому рівні, для цього важливо оцінити та використовувати місцеві ресурси, які можуть бути надані місцевими органами влади, НУО, підприємцями та громадськістю.

Розробка навчального посібника. Передбачається, що в рамках проекту буде використовуватися методологія російських організацій, які адаптовані до реалій конкретних місцевостей. Посібник, що висвітлюватиме методологію та найкращі практики її застосування, та результати, досягнуті протягом проекту, буде поширено як на території України так і за кордоном.

Моніторинг та оцінка. За підсумками проекту буде підготовлено звіт, що висвітлюватиме результати проекту.

Що стосується рекомендацій для соціальних служб для молоді то ми можемо виділити наступні:

Соціальне обслуговування: робота, спрямована на задоволення потреб, які виникають у процесі життєдіяльності, що забезпечує гармонійний та різнобічний розвиток молоді шляхом надання соціальної допомоги і різноманітних соціальних послуг.

Соціальна профілактика: робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров’я молоді й запобігання такому впливу.

Соціальна реабілітація: робота, спрямована на відновлення морального, психічного та фізичного стану молоді, її соціальних функцій, приведення індивідуальної чи колективної поведінки у відповідність до загальновизнаних суспільних правил і норм.

Соціальна допомога (підтримка) молоді: соціальна діяльність яка забезпечує потрібний особистісний рівень освіти, культури, умов організації дозвілля та відпочинку, забезпечення працевлаштування, а також надання системи гарантованого державою рівня матеріальної підтримки молоді.

Соціальне інспектування: система заходів, спрямованих на здійснення нагляду, аналізу, експертизи, контролю за здійсненням соціальних програм, проектів, умовами життєдіяльності, моральним, психічним та фізичним станом молоді, забезпечення захисту їхніх прав, свобод та законних інтересів.

Соціальний супровід: передбачає здійснення службами у справах неповнолітніх, центрами соціальних служб для молоді системного обліку та догляду дітей і молоді, які опинилися в складних життєвих ситуаціях, систематичних і комплексних заходів, спрямованих на подолання життєвих труднощів, збереження та підвищення соціального статусу дітей та молоді [20].

Отже можна підвести певні підсумки, що розвиток соціальної роботи з молоддю в Україні потребує реалізацію розробленої державно-правової, фінансово-економічної та соціальної політики суспільства, а також комплексної програми наукових досліджень і внесення змін у структуру підготовки соціальних працівників.

 

ВИСНОВКИ

 

Науковий аналіз проблеми дослідження дав змогу розкрити суть традиційного уявлення молодіжних проблем, які охоплюють напрями які запропоновані (Є.Слуцьким): антропологічний (Р.Андрєєва,), структурно-функціональний (Б.Павлов, Л.Рубіна), інтеграційний (С.Бразевич, Ю.Манько). Але варто відзначити, що дані напрями дають лише загальне уявлення про проблеми. Заглибившись у суть проблем, можна відзначити, що в Росії досить актуальною стає проблема дитячої безпритульності, причинами якого є безробіття, пияцтво,розповсюдження серед дітей і молоді психічних захворювань (А.М. Нечаєва). Так Т.А. Кліматова стверджує, що вся проблема безпритульності і бездоглядності криється у соціально-політичних перетвореннях знецінення інституту сім’ї.

Соціальна політика як засіб її реалізації базується на конституційно-правових встановлених гарантіях, проголошених в Конституції Російської Федерації і конкретизованих законах Російської Федерації та інших нормативно-правових актах. Зафіксовані в Конституції права, та обов’язки громадян складають фундаментальну правову основу для організації проведення соціальної роботи з населенням, зокрема молоддю. Молодіжна політика зокрема, віддзеркалюючи в основному становище молоді, є засобом створення необхідних для її соціального становлення й розвитку умов і гарантій, тобто може розглядатися як механізм, за допомогою якого держава вступає у взаємовідносини з молоддю, сприяє її соціалізації.

Розкриваючи зміст соціальної роботи з молоддю в Російській Федерації хочу сказати, що в цій роботі застосовується такий метод як консультування. Такий метод дає змогу молоді визначити чи можуть вони розраховувати на підтримку органами влади і які основні напрямки реалізації молодіжних проектів планують органи влади найближчим часом, послуга спрямована на надання всім молодим людям і молодіжним громадським організаціям інформації про плани і напрямки діяльності органів влади в сфері молодіжної політики, правові питання, проблема працевлаштування, матеріальні та житлові питання.

Достатньо широко застосовують і соціальні заклади, які являються формами роботи з молоддю, адже вирішення в молодіжній сфері проблем, неможливе без соціальних служб. При організації діяльності соціальних служб для неповнолітніх і молоді здійснюється цілий комплекс заходів. Вирішується задача по створенню і розвитку комплексу спеціалізованих служб і установ для молоді, різноманітних медико-соціальних, психолого-педагогічних, реабілітаційних та соціально-правових послуг.

На основі проведеного мною дослідження я дійшов висновку. Що соціальна робота з молоддю в Російській Федерації проводиться на більш вищому рівні, а ніж в Україні. Хоча варто відзначити, що в деяких аспектах Україна не поступається Росії. Просто уряд Росії схиляється до того, що молодь - це майбутнє країни. Для вдосконалення соціальної роботи з молоддю в Україні необхідно застосовувати: Соціальну профілактику, соціальне обслуговування, соціальну реабілітацію,соціальну допомогу, соціальний супровід і соціальне інспектування.

Проведене дослідження дало змогу дійти висновку, що з кожним роком все більше уваги приділяється проблемам молоді, а саме в створенні спеціалізованих служб.