Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Зображення марень у художній літературі
Стан марення чи видіння, як частковий вияв позасвідомої психіки має свої особливості. Це спонтанний психічний процес, що складно піддається раціональному контролю. На жаль, ця тема мало досліджувалася в літературознавстві ще не досліджувалася. Поодинокі розвідки знаходимо в роботі Н. Вавуліна «Безумие, его смысл и ценность. Психологические очерки», (1913), в якій автор пояснює походження народної творчості фантазією окремих осіб, що потерпали від марень та галюцинацій. На думку автора такі образи, вигадані конкретною хворою людиною, згодом лягали в основу народних легенд, оповідань, казок: «Такі поетичні образи, як наяди, нереїди, нікси та ельфи, фавни і сатири, лісовики та кікімори, русалки, домовики, шишиги, мари і т. п. не існували насправді, але перш, ніж ввійти в обіг народу, виникали в збудженому мозкові галюцинуючих безумців». [9, с. 124] Можемо зробити висновок що саме хвора фантазія дала початок народній творчості. Щодо писемної художньої творчості, то роль марень у ній теж є досить важливою. Автор уже згаданого видання наводить кілька прикладів художніх творів, у яких письменники, що страждали мареннями, описували власні відчуття і переживання, наділяючи ними свого ліричного героя. Так, скажімо письменник В. Гаршин в оповіданні «Червона квітка», написаному в період його божевілля, вустами свого героя говорить: «…Я відчув себе переродженим. Відчуття стали гострими, мозок працює, як ніколи. Що раніше досягалося довгим шляхом умовиводів і здогадів, тепер я пізнаю інтуїтивно. Я досягнув реально того, що вироблено філософією. Я переживаю самим собою великі ідеї про те, що простір і час - суть фікції. Я живу в усіх віках. І тому мені все одно, тримаєте ви мене тут, чи відпустите на волю, вільний я, чи зв’язаний». [9, с. 121] Нерідко до стилістичного прийому марень вдавалися й українські класики: Т.Г. Шевченко, Леся Українка, М.М. Коцюбинський. Марення як художній засіб застосовував у власних творах І.Я. Франко, зокрема, в розробках сюжетів із кримінальної тематики. На це вказує дослідниця А.І. Швець: «Звертаючи увагу на позасвідомі вияви психіки, Франко як письменник-аналітик намагався пояснити деякі мотиви злочинної поведінки, особливості внутрішнього буття злочинця через ці приховані духовні явища, вмотивувати природу ірраціональних імпульсів, що керують вчинками індивіда, - тобто збагнути не завжди доступний для логічного пояснення внутрішній світ людини-злочинця». [32, с. 16]
По-новому розкривається роль марень в сучасній українській літературі. З застосуванням методу «потік свідомості» передавати марення стало значно простіше. Форма викладу дозволяє письменникові передавати внутрішній потік почуттів, думок і образів персонажа навіть без належного традиційного синтаксичного оформлення. Можливо саме цим пояснюється велика частка марень у текстах сучасних письменників. Зокрема, С.О. Філоненко в своєму дослідженні «Концепція особистості жінки в українській прозі 90-х років ХХ ст. (феміністичний аспект)», (2003) стверджує, що «Пошук засобів художнього відтворення «іншої мови» жінки закономірно призводить у сучасній жіночій прозі до посилення характеротворчої та сюжетно-композиційної функції снів, марень, галюцинацій, які оприявнюють те, що замовчується свідомістю. Марення розкривають глибинні шари жіночої психіки, в яких закарбована мрія безмежжя, ідеального світу. Ця мрія проривається назовні в образній формі.» [29, с. 126]. У прозі молодих українських сучасних письменників широко застосовується прийом застосування елементів марень героїв, які перебувають у стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння. Зокрема, чимало їх у художніх творах письменника Ю.І. Андруховича.
Особливості зображення сновидінь та марень у прозових текстах Ю.І. Андруховича
|
|||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-14; просмотров: 98; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.15.27.232 (0.005 с.) |