Методика направленості особистості Басса

Обробивши результати методики Басса, ми виявили наступні показники(табл.2)- з трьох лідерів направленість на «Я» не мають жоден,направленість на «О» має один досліджуваний(33%),направленість на «Д» мають два досліджуваних(66%).

У групі наближених результат розподілився іншим чином- з трьох опитуваних направленість на «Я» мають 2,5 (83,35%),направленість на «о»-жоден, направленість на «Д»-0,5 (16,65%).

Серед 12 чоловік групи нейтральних направленість на «Я» мають чотири людини (33,3%),направленість на «О» мають 4,5 (37,5%), направленість на «Д» мають 3,5(29,17%).

В групі аутсайдерів маємо двох направлених на «Я»(50%),жодного направленого на «О»,і двох направлених на «Д»(50%).

За допомогою критерія Фішера поступово порівнюємо між собою кожну з груп на наявність достовірної різниці між показниками. По результатам,записаним у таблицю, ми можемо зробити наступні висновки:

-порівнявши лідерів і наближених бачимо,що лідерам не притаманна направленість на «Я»,тому що ми маємо достовірну різницю по результатам перевірки цього критерію.

-у порівнянні лідерів і нейтральних маємо такі ж самі результати,що і у першому випадку-різниця по результатам достовірна.

-порівнявши результати лідерів і аутсайдерів ми можемо бачити чітку тенденцію,бо знов маємо по критерію «Я» достовірну різницю. Отже,можемо точно сказати,що на статусне положення в групі направленість на «Я» впливає більшим чином негативно.

-у порівнянні наближених та нейтральних по направленість на «Я» бачимо,що різниця не є значимою,бо результат перевірки по Фішеру попадає у зону не значимості.

-порівнявши наближених і аутсайдерів бачимо такий самий результат,критерій знов попадає у зону не значимості.

-у нейтральних і аутсайдерів бачимо ту саму тенденцію-по результатам критерію Фішера різниця по направленості «Я» попадає у зону не значимості. Робимо висновок,що направленість особистості на «Я» не впливає на статусне положення особи в групі позитивним чином.

По критерію направленості особистості на «О» маємо наступні результати:

-у лідерів і наближених результат попадає у зону не значимості. Це значить,що направленість особистості на «О» не грає суттєвого впливу на статусне положення.

-у лідерів та нейтральних різниця по критерію Фішера попадає у зону невизначеності.Робимо висновок,що направленість на «О» суттєво не впливає на статусне положення.

- у порівнянні лідерів та аутсайдерів результат знов попадає у зону не значимості.

-результат порівняння наближених та нейтральних попадає у зону значимості. Це свідчить про те,що направленість на «О» має вплив на статусне положення у групі, алє не є критерієм лідерства.

- порівнявши наближених та аутсайдерів,бачимо,що направленість на «О» суттєвого впливу не має.

- нейтральні у зрівнянні з аутсайдерами мають більшу направленість на «О».Таким чином направленість на «О» впливає на статус індивіда в групі позитивно,але не притаманна лідерам.

Роздивимось направленість на «Д».

-порівнявши лідерів та наближених,бачимо,що результат попадає у зону не значимості. Це означає,що по критерію «Д» статусне положення індивіда не визначається.

- ті самі результати ми отримуємо, зрівнявши між собою лідерів та нейтральних.

- та сама тенденція чітко визначається у порівнянні лідерів та аутсайдерів.

- зрівнявши наближених та нейтральних,бачимо,що критерій попадає у зону невизначеності,тобто робимо висновок,що у деяких випадках направленість на «Д» може впливати на статусне положення в групі позитивно.

- результат порівняння наближених та аутсайдерів попадає у зону не значимості.

- також у зону не значимості попадає результат порівняння нейтральних та аутсайдерів. Робимо висновок,що у дуже рідких випадках направленість на «Д» має позитивний вплив на статусне положення у групі.

 

Висновок

Сьогодні питання про спрямованість особистості, її потребах, мотивах, інтересах недарма ставиться на перше місце. Замислюючись над особливостями свого внутрішнього миру, ми вільно або мимоволі прагнемо усвідомити свої потреби й бажання, свої здатності й характер. Удивляючись в іншу людину, намагаючись зрозуміти його, ми також як би запитуємо: «Чого ти хочеш?», «Що ти можеш?», «Що ти є?». Виділяють три основних види спрямованості особистості: особиста, колективістична й ділова.

Внутрішня установка людини в системі внутрігрупових відносин - це особисте, суб'єктивне сприйняття їм свого власного статусу, те, як він оцінює своє реальне положення, свій авторитет, ступінь впливу на інших членів групи. Дійсний статус і його сприйняття людиною може збігатися або розходитися. Позитивний социометрический статус характеризує лідерську позицію члена групи.Лідери - це люди або соціальні ролі, здатні робити більше чим інші вплив на колектив. Як правило вони займають центральне місце в комунікаційній структурі групи, і ініціативи, що проявляють ними, більше ефективні, чим ініціативи інших членів групи, тобто вони намічають план дій, направляють їх і керують членами своєї групи, які випливають по наміченому ними шляхи й виконують їхньої рекомендації. Негативний социометрический статус характеризує дезорганізуючі тенденції в поводженні члена групи.

Провівши дослідження у групі курсантів нашого курсу можемо зробити такі висновки: направленність особистості на «я» не впиливає позитивним чином на статус особистості у групі,бо вона притаманна здебільшого або наближеним до лідера або аутсайдерам.Позитивно впливає на статус спрямованість на «О»,хоча вона й притаманна здебільшого группам нейтральних,але ми не виявили жодного аутсайдера з такою спрямованністю.Також більшості наших лідерів притаманна спрямованність на «Д»,це свідчить про те,шо люди з найвщим соціометричним статусом мають бути спрямованими на справу, зацікавлені у рішенні ділових проблем, виконання роботи якнайкраще, орієнтовані на ділове співробітництво, здатні відстоювати в інтересах справи власну думку, що корисно для досягнення загальної мети.