Джерела та причини забруднення, рекомендації по їх усуненню при роботі газових приладів

 

Атмосфера приміщення - це атмосферне повітря плюс додаткові забруднення, що виникають у самому приміщенні, зумовлені використанням газових приладів - газових плит, водонагрівачів, опалювальних агрегатів.

Продукти згорання природного газу від газових плит потрапляють у повітря помешкання. Згідно з ДСТУ 22.04, ККД газових плит при номінальній потужності становить не менше як 59%, а норма оксиду вуглецю (чадного газу) в продуктах згорання СО₂ = 0,05% або 625 мг/м³.

На основі проведених обстежень газових плит з’ясували, що вони, як правило, відповідають вимогам ДСТУ. Але при зменшенні теплової потужності газових пальників 20-25% спостерігається різке підвищення концентрації оксиду вуглецю в продуктах згорання, що пояснюється зменшенням коефіцієнта первинного повітря α = 1.

Іншим шкідливим компонентом продуктів згорання природного газу є оксиди азоту NO₂. Концентрація NO₂ у продуктах згорання більшості газових плит знаходиться в межах від 200 мг/м³.

Впливають на екологічні та теплотехнічні характеристики газових плит конструкція робочого столу плит та газового пальника, а також склад палива і теплота згорання. Велике значення при цьому має висота ребра пальники пальника, що визначає величину щілини між дном посуду та робочим столом плити. Так, при зменшенні цієї щілини до 13-16 мм концентрація СО₂ в продуктах згорання збільшується до 0,2-0,25% (250-300 мг/м³) внаслідок погіршених умов підведення вторинного повітря із приміщення до пальника, омивання полум’ям дна посуду та затримки продуктів спалювання в зоні горіння. Такий же ефект спостерігаємо при згоранні газу в газових плитах малих розмірів (0,55∙0,55 мм) під час одночасної роботи всіх пальників, якщо об’ємний посуд перекриває всю поверхню робочого столу плити.

Концентрація СО₂зменшується до 0,06-0,07% (75-90 мг/м³) при збільшенні відстані до дна посуду до 30-35 мм для плит із збільшеними розмірами столу (до 0,65∙0,65 мм) та при наявності вільного місця між стінками посуду.

При заміні складу, теплоти згорання і номінального тиску газу пальникові пальники газових плит не можуть працювати в межах паспортних теплотехнічних та екологічних характеристик без зміни конструкції чи номінального тиску перед пальником.

Але навіть за паспортних умов експлуатації вже через 15-20 хвилин після загорання пальників концентрація шкідливих речовин у повітрі на кухні сягає 85-90% їх нормативної величини.

Кількість СО на кухні при роботі 4-х пальниковою плитою у паспортному режимі становить близько 1,5 г/год., а оксидів азоту - 1,3 г/год.

При не дотриманні паспортних параметрів кількість СО може становити 3,2 г/год., а оксиду азоту - 2 г/год.

Крім токсичних компонентів продуктів згорання у повітря на кухні потрапляють й інші речовини. Це водяна пара та діоксид вуглецю - продукти повного спалювання газу.

Наявність інших шкідливих речовин у приміщенні.

сигаретний дим, який шкодить не лише тим, хто палить, але усім, хто перебуває у приміщенні;

побутові аерозолі;

карбомідно-формальдегідні сполуки, що входять до складу багатьох будівельних матеріалів.

Стан повітря при викиді шкідливих речовин визначається інтенсивністю вентиляції, кратністю повітрообміну.

Згідно з «Правилами безпеки систем газопостачання України», затвердженими в 1998р., для кухні з плитою ПГ-4 величина мінімально необхідного повітрообміну складає 90 м³/год.

Згідно з вимогами нормативної літератури, вентиляція кухонь, повинна бути «гравітаційною або природною» за допомогою вентиляційних каналів чи кватирок (літній період). Розміри каналів, як правило, не перевищують 140∙140 мм.

Отже рівень забруднення повітря на кухнях може значно перевищувати нормативний при роботі газових приладів.

Так, відносна вологість повітря сягає 85-90% вже через 20-30 хвилин роботи 2- або 4-пальникові плити. Концентрація кисню зменшується до 20-20,2%, а вміст СО в повітрі в усіх випадках був дуже високим до 26-30 мг/м³, а NO₂ - до 2-3 мг/м³, концентрація СО₂ сягала 0,6-0,9%.

Канали для вилучення забрудненого повітря та подачі свіжого потрібно заблокувати у теплообмінник типу «труба в трубі». Це дасть можливість нагрівати необхідну кількість свіжого припливного повітря без додаткових витрат палива.

Висновок

 

Працюючи над дипломним проектом на тему: „Газифікація с.Н.Рябина В-Писарівського району Сумської області природним газом двохступеневою системою з розробкою газифікації житлового будинку та питань діагностики технічного стану систем газопостачання“, я навчився практично використовувати теоретичні знання набуті при вивченні спец. дисциплін:

- газові мережі і устаткування;

-  технологія і організація будівельно-монтажних і ремонтних робіт;

-  експлуатація устаткування та систем газопостачання;

-  економіка та планування галузі.

-  охорона праці

Працюючи під керівництвом керівника дипломного проектування та консультантів, я мав можливість вдосконалити знання норм проектування газових мереж, норм витрат газу, правил експлуатації газового обладнання, глибше вивчити “Правила безпеки систем газопостачання України”, впровадженні в життя Державні будівельні норми України, а також проблему ефективного використання енергетичних ресурсів.

На раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів впливають:

· правильність проектних, конструкторських і технологічних рішень;

· вид і якість палива, умови його використання;

· ступінь зносу енергетичного обладнання;

· рівень підготовки обслуговуючого персоналу;

· оснащеність приладів автоматизації і контролю процесів

· підготовки й горіння палива тощо.

 Вважаю, що отримані мною знання стануть міцною основою для плідної праці за обраним фахом.

Література

 

1. ГОСТ 4666-75*. Арматура трубопроводная. Маркировка и опознавательная окраска. - М.: Изд-во стандартов, 1981. - 6 с. - Чинний з 01.01.76

2. ГОСТ 9.402-80*. Единая система защиты от коррозии и старения. Покрытия лакокрасочные. Подготовка металлических поверхностей перед окрашиванием. - М.: Изд-во стандартов, 1991. - 92 с. - Чинний з 01.07.81.

.   ГОСТ 9.602-89. Единая система защиты от коррозии и старения. Сооружения подземные. Общие требования. - М.: Изд-во стандартов, 1989. - 51 с. - Чинний з 01.01.91.

.   ДБН 360-92*. Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень Мінбудархітектури України. - К.: Укрархбудінформ, 1993. - 107 с. - Чинні з 01.01.92.

.   ДБН А.3.1.-5-96. Організація будівельного виробництва/ Держкоммістобудування України. - К.: Укрархбудінформ, 1996.

.   ДБН В.2.5-20-2001. Газопостачання Держбуд України. - К.: Держбуд України, 2001. - 286 с. - Чинні з 01.08.2001.

.   ДБН Д. 2.2-1-99 РЕКН на будівельні роботи. Збірник 1. Земляні роботи. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2000.

.   ДБН Д. 2.2-25-99 РЕКН. Збірник 25. Магістральні та промислові трубопроводи. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2001.

.   ДБН Д. 2.2-24-99 РЕКН. Збірник 245. Теплогазопостачання та газопроводи - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2000.

.   ДБН Д. 2.2-22-99 РЕКН. Збірник 22. Водопровід - зовнішні мережі. Державний комітет будівництва, архітектури та житлової політики, Київ 2000.

.   ДНАОП 0.00-1.20-98. Правила безпеки систем газопостачання України. - К.: Основа, 1998. - 179 с. - Чинні з 01.10.97.

.   ДСТУ 3336-96. Лічильники газу побутові. Загальні технічні вимоги. - К.: Держстандарт України, 1996. - 11 с. - Чинний з 01.07.96.

.   СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика / Госстрой СССР. - М.: Стройиздат, 1983. - 186 с. - Чинні з 01.01.92.

.   СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция и кондиционирование / Госстрой СССР. - М.: АПП ЦИТП, 1992. - 64 с. - Чинні з 01.01.92.

.   Норми та вказівки по нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні; КТМ 204 України 244-94. - К.: 1998. - 376 с.

.   Технічні вимоги та правила щодо застосування сигналізаторів вибухонебезпечних концентрацій чадного газу у повітрі приміщень житлових будинків та громадських будинків і споруд. - К.: КиївЗНДІЕП, 1998. - 15 с.

.   Астанин Л.П., Благосклонов К.Н. Охрана природы. - М.: Колос, 1978.

.   Гулько Т.В., Драганов Б.Х., Шишко Г.Г. Газификация и газоснабжение сельского хозяйства: Учебн. пособие. - М.: ИРИЦ «Фермер», 1994. - 319с.

.   Джигирей В.С. Екологія та охорона навколишнього природного середовища: Навчальний посібник. - К.: Знання, 2002.

.   Дика В.Л., Суглобова С.Я. Газові мережі та устаткування. Методичні рекомендації щодо виконання курсового проекту „Газопостачання населеного пункту”. К. 2005.

.   Енин П.М., Шишко Г.Г., Пилюгин Г.В. Газификация сельской местности: Справ. пособие. - К.: Урожай, 1992. - 200 с.

.   Єнін П.М., Шишко Г.Г., Предун К.М. Газопостачання населених пунктів і об’єктів природним газом: Навчальний посібник. - К.: Логос, 2002.

.   Ивашина Ю.Г., Шпренгель Л.Е. Защита трубопроводов от коррозии. - К.: Будівельник, 1980. - 72 с.

.   Ковалко М.И., Денисюк С.П. Енергозбереження - пріоритетний напрямок державної політики України. - К.: УЕЗ, 1998. - 506 с.

.   Котов В.Т. Охрана труда в газовом хозяйстве. - Л.: Недра, 1989. - 117 с.

.   Коновалов С.В. Автоматизація і телемеханізація газового господарства. - К.: Урожай, 1996. - 205 с.

.   Шишко Г.Г. Эксплуатация и ремонт систем газоснабжения. - К.: МП «Радуга», 1992. - 248 с.

.   Шишко Г.Г. Эксплуатация систем газоснабжения. - К.: ИПК Госжилкомхоза Украины, 1992. - 131 с.

29 Шишко Г.Г., Скляренко О.М., Предун К.М., Молодих В.Л. Газопостачання. Част. 1. Газопостачання населених пунктів: Навч. посібник Під ред. П.М.Єніна. - К.: КДТУ будівництва і архітектури, 1997. - 119 с.

. Янович А.Я., Аствацитуров А.Ц. Охрана труда в газовом хозяйстве. - М.: «Недра», 1978. - 312с.