Розділ 1. Особливості документного фонду як інформаційного ресурсу 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Розділ 1. Особливості документного фонду як інформаційного ресурсу



Вступ

 

Актуальність теми

Рівень наукового та інтелектуального потенціалу кожної держави визначається станом створення власної інфраструктури, становлення та розвитку соціально-орієнтованої документно-інформаційної системи, інтенсивним зростанням документних потоків і масивів інформації як вітчизняного, так і зарубіжного походження. Інформаційні ресурси є продуктом інтелектуальної діяльності суспільства і розглядаються в даний час як стратегічний ресурс розвитку будь-якої країни, який за своєю значущістю не уступає іншим – фінансовим, сировинним, матеріально-технічним [5].

Перед нашою країною постає завдання – cтворення розгорнутої структурованої системи документно-інформаційних ресурсів, а відтак, розбудови інформаційного суспільства.

В широкому розумінні інформаційні ресурси – це будь-яка зафіксована на традиційних чи електронних носіях інформація, придатна для збереження і розповсюдження, зокрема:

· опубліковані і неопубліковані документи;

· повнотекстові бази даних;

· бібліографічна продукція;

· довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотек, в тому числі каталоги і бібліотечні картотеки, електронні бази даних (ЕБД);

· фактографічні бази даних;

· оглядово-аналітична продукція;

· послуги, пропоновані на інформаційному ринку;

· комп'ютерні мережі зв'язку;

· програмні засоби, що забезпечують створення інформаційних систем і розвиток телекомунікаційних мереж;

· і, насамкінець, це установи, в т.ч. бібліотеки, які створюють інформа-ційну продукцію, накопичують і використовують інформаційні ресурси.

21 століття – це суспільство інформативного типу, суспільство, в якому інформація є визначальним чинником науково – технічного прогресу

В Україні на рівні держави прийнято пакет законодавчих документів, спрямованих на інформатизацію українського суспільства. Зокрема, закони України „Про інформацію”[1], „Про науково-технічну інформацію”[2], „Про Національну програму інформатизації”[5], які юридично закріпляють права громадян на доступ і отримання необхідної інформації. В умовах демократизації та інформатизації суспільства, впровадження ринкової економіки суттєво підвищується роль інформаційних та документних фондів у задоволенні інформаційних потреб суспільства.

Інформаційний потенціал суспільства значною мірою залежить від якості сукупного документного ресурсу держави й технологій його використання. Інформація є невід'ємною складовою частиною документного фонду.

Актуальність теми курсової роботи визначається важливістю документного фонду як інформаційного ресурсу в житті суспільства. Він є джерелом наукової, виробничої, художньої, побутової та іншої інформації, і акумулює в собі всі культурні, духовні, наукові та виробничі надбання людства.

Основною функцією будь-якого документного фонду є його інформативність. Адже фонд який містить документи але не містить потрібної інформації у цих документах не може існувати як важливий інформаційний ресурс суспільства.

Документний фонд — це не довільно зібрані документи, а підібрані на основі старанного їх відбору, у відповідності до завдань інформаційної установи і потреб її користувачів. Документний фонд створюють не самоцільно, а для широкого громадського використання. Всі ці ознаки характеризують суть документного фонду. Чим якісніший фонд, тим повніше задовольняються потреби користувачів, тим краще виконує інформаційний заклад покладені на нього суспільством функції.

Наукова розробленість теми.

Оцінюючи роль останнього десятиріччя в розвитку і збагаченні знання про документ, можна констатувати, що з часів Поля Отле даний період виявився найпліднішим по глибині і масштабам нових ідей, продуктивності їх осмислення і практичного впровадження. Без перебільшення можна стверджувати, що багато в чому це відбулося завдяки роботам Г.Г. Воробйова

Навчальний посібник Ю.Н. Столярова «Документарний ресурс»[51] (М., 2001.- 152 с.) став підсумком багаторічних напрацювань автора, квінтесенцією його вчення про сутність і статус документа у всіх проявах.

Автор переконливо доводить, що кожна установа, підприємство, організація функціонує на основі системи документних ресурсів, серед яких важливе місце посідають документні фонди бібліотек, архівів, музеїв, фондів НТІ.

Актуальній проблемі організації та модифікації інформаційних ресурсів надавалося уваги у роботах таких відомих фахівців бібліотечної справи, як Л.Й. Костенко [29], А.А. Соляник [45, 46, 47], В.І. Терешин [54, 55] та інших. В цих роботах особливу увагу приділено аналізу структури фонду бібліотеки та його розподілення для адаптації технології бібліотечного обслуговування до потреб користувачів.

У статті Ю.В. Яковлєвої [63] запропоновано реалізацію оцінки інформативності знайдених документів.

Методи оцінки якості фонду розкрито в роботі Ф.М.Шукюрова [62]. Автор приділяє увагу вивченню інформаційних потреб фахівців і ступеню відповідності їм довідково-інформаційних фондів. Для виявлення відповідності кількості документів у фонді числу запитів запропоновано використовувати метод кореляційного аналізу.

Процеси інформатизації суспільства зумовлюють інтегрування інформаційних ресурсів ДОБ, спеціальних бібліотек та органів НТІ країни в межах єдиних регіональних систем.

В умовах переходу до інформаційного суспільства, і зростання ролі електронних комунікацій перед бібліотеками постає проблема формування фондів електронних документів і забезпечення їх багатоаспектного використання. Створенню загальнодержавної системи галузевих серій електронних видань як основи документорозповсюдження, що полягатиме у формуванні в бібліотеках упорядкованих зібрань електронних документів, їх наступному тиражуванні та поширенні на комп'ютерних носіях інформації присвячена робота Т. Шерепи [60].

Поняття «повнота» все частіше з'являється в спеціальній літературі. Ю.Н. Столяров запропонував прийняти в якості загального критерію ефективності роботи наукових бібліотек повноту обслуговування ними користувачів [51]. В основі цього критерію лежить забезпечення повноти бібліотечних фондів які є накопичувачами як ретроспективної, так і поточної інформації, і від їх стану залежить задоволення інформаційних потреб читачів.

Повноті документних фондів бібліотек присвячена стаття В.І. Терьошіна [55].

На сьогоднішній день тема дипломної роботи розкрита в не повному обсязі. Дуже мало науковців досліджували питання та проблеми документного фонду як інформаційного ресурсу. Недостатньо уваги було приділено таким питанням, як: інформативність документного фонду, документна та інформаційна повнота фонду.

Отже, на сьогоднішній день питання та проблеми документного фонду як інформаційного ресурсу є досить актуальними, тому, що документні фонди відіграють важливу роль в інформаційному середовищі.

Мета дипломної роботи полягає в аналізі та вивченні документного фонду як інформаційного ресурсу.

Об”єкт дипломної роботи: документний фонд.

Предмет дипломної роботи: – функціонування документного фонду

Завдання дипломної роботи:

· охарактеризувати документ як основний елемент ДФ;

· розкрити інформативність як функцію і властивість ДФ;

· розглянути документну та інформаційну повноту ДФ;

· визначити кількісний і якісний склад ДФ Рівненскої ДОБ;

· проаналізувати стан використання ДФ Рівненскої ДОБ;

· вивчити рівень задоволення інформаційних потреб користувачів засобами ДФ;

Рішення поставлених задач потребувало використування таких наукових методів: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, моделювання.

Наукова та практична цінність даної роботи полягає в дослідженні теоретичних та практичних питань щодо характеристики та розкриття фонду як інформаційного ресурсу, які висвітлюються на сторінках різних джерел і системно викласти їх у даній роботі. Результати дослідження можуть бути використані у практичній роботі бібліотек щодо формування та використання ДФ, а також у навчальному процесі підготовки спеціалістів для документно-інформацйної сфери.

Структура роботи. Робота складається з вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Аналіз актуальності досліджуваної проблеми, постановка мети та задач дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів подаються у вступі.

У першому розділі роботи розкривається поняття про документ як основний елемент ДФ, інформативність як функція і властивість ДФ, документна та інформаційна повнота ДФ.

У другому розділі проаналізовано інформаційний потенціал ДФ Рівненської ДОБ: зокрема вивчено кількісний і якісний склад ДФ бібліотеки стан його використання та задоволення інформаційних потреб користувачів засобами ДФ.

У висновках підведені підсумки результатів дослідження з теми.

Список використаної літератури включає 64 назви публікацій з профілю теми дослідження, є доповненням до основного змісту роботи. У дипломній роботі вміщено 10 додатків, які містять статистичні дані РДОБ.

 


Висновки

 

Отже, у період становлення інформаційного суспільства інформація стає одним із основних економічних ресурсів і структуруючим соціальним фактором. Збереження, розвиток і раціональне використання цього стратегічного IP майбутнього є завданням величезного значення для будь-якого суспільства і держави. На сьогодні бібліотеки є кумуляторами цих ресурсів, відсоток котрих невпинно зростає. Однак, і сьогодні ще не сформульовані наукові засади і не опрацьовані бібліотечні технології, котрі дозволятимуть кваліфіковано здійснювати формування фонду IP та їх використання. Саме цим визначається актуальність теми.

Дана тема добре опрацьована такими відомими фахівцями з бібліотечної справи та документознавства як М.П. Васильченко, Г.Г. Воробйов, Л.Й. Костенко, А.А. Соляник,, Ю.Н. Столяров, В.І. Терешин,

Мета даного дослідження - аналіз та вивчення ДФ як ІР на прикладі РДОБ. На цій основі вироблення конкретних науксво-обгрунтованих рекомендацій що до поліпшення формування ДФ обласної бібліотеки.

Перший розділ роботи розкриває поняття про документ як основний елемент ДФ, інформативність як функцію і властивість ДФ, документну та інформаційну повноту ДФ.

У другому розділі проаналізовано ДФ Рівненської ДОБ: досліджено кількісний і якісний склад ДФ, його використання та задоволення ІП користувачів засобами ДФ.

В дослідженні підкреслено, що підтримка інформативності фондів представляє важливу задачу в умовах обмеженого фінансування наукових бібліотек. Один з ефективних шляхів її рішення полягає в розробці системи оцінки і відбору видань для формування фонду. Одна з найактуальніших проблем бібліотечного фондознавства - співвідношення інформаційної і документної повноти ДФ.

Одержана інформація сприятиме прогнозуванню формування ДФ бібліотеки, підвищенню якості обслуговування, забезпеченню ІП користувачів РДОБ, залученню нових відвідувачів, утвердженню позитивного іміджу бібліотеки.

Отже, на основі проведених досліджень можна зробити такі висновки:

1. Сучасні тенденції, яких набуває бібліотечна практика, стосуються багатьох аспектів діяльності книгозбірень і трансформують звичні для них догми і правила. Зокрема, змінюються політика і технологія комплектування, формування фонду в цілому, підходи до вдосконалення його зберігання, організуються численні доступи до документа. Крім того, сучасні ІТ дали змогу не тільки розпочати широкомасштабне переведення накопиченої людством інформації в електронну форму, а й створення значної кількості нових IP відразу в електронному вигляді. Така форма представлення інформації, крім істотного прискорення комунікативних процесів, дозволяє на якісно новому рівні організувати процеси виробництва, збереження і поширення інформації.

2.Поряд з виконанням суто бібліотечних, інформаційних і документорозповсюджуючих функцій бібліотека інформаційного суспільства проводить наукові дослідження в галузі інформаційних наук. Вони спрямовані на вивчення структури та загальних властивостей інформації, аналіз закономірностей інформаційних комунікацій і розробку теоретичних засад кумуляції, аналітико-синтетичної переробки, збереження й використання даних і знань для задоволення ІП суспільства. Розв'язання комплексу цих проблем дозволить створити інтелектуальні технології продукування нових знань безпосередньо в бібліотеці.

3.ДФ обласної бібліотеки універсальним вважається, якщо в ньому представлені документи по всіх галузях знань, всіх типів (офіційні, наукові, науково-популярні, навчальні, довідкові і т.п.) і видів документів (видання, кінофото-фонодокументи, документи на новітніх носіях інформації, неопубліковані документи і т.п.).

4.Сучасна бібліотека виконує функції збору загальнодоступної електронної інформації, її впорядковування, формування колекцій ЕД, їх запису на комп’ютерні носії постійного зберігання.

5.Призначення планування ЕР — оптимізувати сукупність різних видів діяльності, які сприяють розвитку ЕІР, дослідженню необхідних ресурсів (у виправданих з суспільної точки зору об'ємах), їх раціональному розміщенню та наповненню для ефективного використання на користь якнайкращого задоволення потреб населення в отриманні, необхідної інформації з ЕІР. Можна визначити такі основні ЕІР, які використовуються у ДБО бібліотеки:

· ЕК та ЕКС;

· ЕБ;

6.На прикладі РДОБ можна прослідити розвиток ДФ:

· забезпечення необхідного рівня оновлюваності фондів для підтримки його постійної актуальності і відповідності сучасним ІЗ;

· передплата обов’язкового примірника видань з пріоритетних галузей знань;

· створення обов’язкового примірника видань авторів області для колекції бібліотеки;

· формування ДФ ІР бібліотеки шляхом доповнення до традиційного фонду повнотекстових ЕД та інформаційних БД;

· аналіз стану збереження фондів, створення необхідних умов для подальшого зберігання;

· перебудова структури організації фонду відповідно до нових завдань.

7.Підсумовуючи аналіз стану формування і використання ДФ РДОБ, слід визначити, що в умовах нестабільного комплектування бібліотечних фондів взагалі неможливо якісно і оперативно формувати ДФ.

8.На основі аналізу ДФ РДОБ, можна зробити висновки, що за 2 роки з 1.01.2006 по 1.01. 2008рр. численність ДФ зменшилась з 587 309 до 585 102, що становить (0, 38%). Відповідно документовидача теж зменшилась з 811 303 (2006р.) до 807 398 одиниць зберігання.

Число документовидач – це показник реального використання ДФ, його активності. Він виходить з того, що ІП знаходять своє більш чи менш повне відображення в зверненні до фондів, їх використанні. Чим більше навантаження на фонд, тим більше фізичне зношення, тим сильніше він потребує оновлення. Як слідство, гостріше потребує фінансування та бібліотека, в якій показники використання фондів вищі.

Книгообертаність за останній рік в РДОБ зменшилась з 1, 423 до 1,380.

За разрахунками РДОБ видно картину недоукомплектування по бібліотеці за 2 останніх років.

ДФ суспільно-політичної та економічної тематики в РДОБ складають найбільший відсоток – 154 369 (26, 4%) на 1.01.2008р.

Отже, якщо вважати, що такі кількісні показниками як документовидача, читаність, обіг і книгозабезпеченість є основними критеріями оцінки якості ДФ, орієнтованих на задоволення поточних ІП користувачів, то ДФ РДОБ бажано приділити більшу увагу з комплектування, використання, а також збереження ДФ.

Враховуючи те, що значний відсоток усіх видач за запитами користувачів припадає на невелику частку видань основного фонду, ефективна організація та керування документними масивами потребують адекватної реакції на зміни в задоволенні ІП користувачів книгозбірні.

Значна частина ЕР бібліотек поповнюється нині методом автокомплектування, тобто скануванням найцінніших традиційних документів з власних фондів, а також створенням окремих документів та БД, що не мають паперових аналогів. РДОБ використовує новітні технології в формуванні ДФ. ЕК — це система, призначена для зберігання, каталогізації та пошуку документів з застосуванням ЕОМ. ЕК РДОБ забезпечує доступ до ІР не тільки користувачів бібліотеки, але й віддалених абонентів. ЕК є одним з найважливіших бібліотечних ресурсів, який набуває особливої цінності тоді, коли знаходиться у всесвітній мережі, що дозволяє забезпечити цілодобовий доступ до відомостей про БФ.

У 2007 році розроблена концепція ЕБ, яка ставить на меті обґрунтування основних засад та напрямків розвитку ЕБ РДОБ. Концепція визначає політику формування та представлення ЕБ і є основою для розробки профілю її комплектування, визначає пріоритети у відборі видань для переведення в електронний вигляд, вирішення технологічних проблем.

В Україні вже давно назріла потреба створення центру корпоративної каталогізації з єдиною системою лінгвістичного та методичного забезпечення, що сприяло б зменшенню витрат бібліотек України на каталогізацію та формування повноцінних каталогів. А поки що окремі бібліотеки самотужки створюють власну локальну мережу корпоративної каталогізації.

Враховуючи особливості регіону, технічні, технологічні, інформаційні ресурси, кадровий потенціал, на Рівненщині в 2004 році створено модель корпоративної каталогізації. Функції центру корпоративного об'єднання покладено на РДОБ.

Для більш якісного формування ДФ бажано запропонувати фахівцям бібліотеки:

1. вести облік відмов користувачам в документах, який на даний момент не ведеться;

2. продовжити роботу з вивчення ДФ на предмет відповідності читацьким запитам, наявності застарілої, зношеної, дублетної, непрофільної літератури,

3. посилити вплив на місцеві органи влади щодо додержання основних параметрів фінансування “Програм поповнення бібліотечних фондів на період до 2010 р.”;

4. активізувати пошук додаткових джерел фінансування з метою більш якісного комплектування ДФ;

5. ретельно вивчати вітчизняний книжковий ринок з метою придбання необхідної учбової, науково-популярної літератури, творів художньої літератури, з питань історії, права, техніки, педагогіки, особливо методики викладання предметів в загальноосвітній школі, документознавства, документних фондів, інформаційної діяльності, психології, особливо практичної тощо;

6. при передплаті періодичних видань особливу увагу приділяти вітчизняним, місцевим виданням з різних галузей знань;

7. з метою удосконалення тематичного складу ДФ для більш повного задоволення ІП користувачів РДОБ бажано організовувати моніторинги, цікавитись думками користувачів бібліотеки щодо прогалин у тематичному складі ДФ. На даний час відділи обслуговування поповнюють картотеку докомплектування ДФ, що відповідає ІЗ користувачів;

8. в роботі по формуванню фонду документів бажано використовувати можливості комп’ютерних технологій, мережі Інтернет;

9. з метою більш активного використання ДФ вести широку рекламну діяльність, запроваджувати інноваційні форми популяризації вітчизняної книги і періодичних видань. Наприклад, підтримувати рекламу книги в Інтернеті на Web-сайті.


Додаток 1

 

Книгозабезпеченість одного жителя України

Області (регіони) Кількість населення (тис.) Бібліотечний фонд (тис.) Книгозабезпеченість
Рівненський 1 155,5 12 223,99 11
Вінницький 1 697,0 17 577,57 10
Хмельницький 1 370,1 12 323,65 9
Черкаський 1 337,9 12 206,71  
Чернігівський 1 163,9 10 776,69  
Миколаївський 1 216,9 9 295,26 8
Полтавський 1 550,5 12 469,43  
Житомирський 1321,1 10 778,78  
Кіровоградський 1 063,4 8 880,86  
Волинський 1 039,0 6 956,21 7
Одеський 2 397,0 15 910,64  
Сумський 1 222,4 8 918,76  
Тернопільський 1 109,9 7 918,86  
Чернівецький 907,2 6 371,26  
Херсонський 1 123,5 7 039,71 6
Івано-Франківський 1 387,6 8 962,44  
Київський 1 760,5 10 871,70  
АР Крим 1 981,2 11 824,52  
Дніпропетровський 3 439,1 17 241,33 5
Закарпатський 1 244,4 6 623,93  
Запорізький 1856,6 9 364,41  
Львівський 2 573,1 13 454,08  
Харківський 2 822,8 15 045,52  
Донецький 4 609,9 19 183,81 4
Луганський 2 400,9 10 507,33  
       
м. Київ 2 695,9 5 049,45 1,9
м. Севастополь 378,9 1 961,3 5,2

 


Додаток 2

 

Кількість нових видань на 1 жителя України (за даними 2005 р.)

Області (регіони) Чисельність населення (тис.) Кількість надходжень (тис. прим.) Кількість нових видань на 1 жителя
Рівненська 1 155,5 452,91 0,39
Харківська 2 822,8 614,10 0,22
Волинська 1 039,0 154,58 по 0,14
Житомирська 1 321,1 187,52  
Полтавська 1 550,5 220,16  
Чернігівська 1 163,9 169,76  
Хмельницька 1 370,1 180,10 0,13
Запорізька 1 856,6 239,96 по 0,12
Черкаська 1 337,9 167,48  
Миколаївська 1 216,9 132,60 по 0,10
Сумська 1 222,4 127,20  
Кіровоградська 1 063,4 112,09  
Вінницька 1 697,0 159,96 по 0,09
Одеська 2 397,0 230 03  
Херсонська 1 123,5 99,82 по 0,08
Чернівецька 907,2 75,43  
Івано-Франківська 1 387,6 120,98  
Київська 1 760,5 155,10  
Тернопільська 1 109,9 85,98 по 0,07
Дніпропетровська 3 439,1 252,55  
Донецька 4 609,9 367,96  
Луганська 2 400,9 189,07  
Львівська 2 573,1 196,06  
Закарпатська 1 244,4 64,04 0,05
       
м. Київ . 2 695,9 254,87 0,09
м. Севастополь 378,9 42,73 0,11

 


Додаток 3

 

Щорічне оновлення бібліотечних фондів публічних бібліотек України

Області (регіони) Кількість нових надходжень (%)
АР Крим 1,4
Вінницька 0,9
Волинська 2,2
Дніпропетровська 1,5
Донецька 1,9
Житомирська 1,7
Закарпатська 1,0
Запорізька 2,6
Івано-Франківська 1,3
Київська 1,4
Луганська 1,8
Львівська 1,5
Миколаївська 1,4
Одеська 1,4
Полтавська 1,8
Рівненська 3,7
Сумська 1,4
Тернопільська 1,4
Харківська 4,1
Херсонська 1,4
Хмельницька 1,5
Черкаська 1,4
Чернівецька 1,2
Чернігівська 1,6
м. Київ 5,0
м. Севастополь 2,2

 


Додаток 4

 

Таблиця 1. Обсяг фонду, документовидача та кількість читачів РДОБ на 01/01 2006-2008 р.р.

 

На 1/01/2006

На 1/01/2007 На 1/01/2008

1) Фонд

587309

586340 585102

2) Книговидача

811303

834100 807398

3) Читачів

42114

42291 35650

 

Таблиця 2. Книгообіг, читаність та документозабезпеченність РДОБ станом на 01/01 2006-2008 р.р.

 

Обіг

Читаність

Книгозабезпечення

на 1/01/2006

1,381

19,264

13,946

на 1/01/2007

1,423

19,723

13,864

на 1/01/2008

1,380

22,648

16,412

 

Вступ

 

Актуальність теми

Рівень наукового та інтелектуального потенціалу кожної держави визначається станом створення власної інфраструктури, становлення та розвитку соціально-орієнтованої документно-інформаційної системи, інтенсивним зростанням документних потоків і масивів інформації як вітчизняного, так і зарубіжного походження. Інформаційні ресурси є продуктом інтелектуальної діяльності суспільства і розглядаються в даний час як стратегічний ресурс розвитку будь-якої країни, який за своєю значущістю не уступає іншим – фінансовим, сировинним, матеріально-технічним [5].

Перед нашою країною постає завдання – cтворення розгорнутої структурованої системи документно-інформаційних ресурсів, а відтак, розбудови інформаційного суспільства.

В широкому розумінні інформаційні ресурси – це будь-яка зафіксована на традиційних чи електронних носіях інформація, придатна для збереження і розповсюдження, зокрема:

· опубліковані і неопубліковані документи;

· повнотекстові бази даних;

· бібліографічна продукція;

· довідково-бібліографічний апарат (ДБА) бібліотек, в тому числі каталоги і бібліотечні картотеки, електронні бази даних (ЕБД);

· фактографічні бази даних;

· оглядово-аналітична продукція;

· послуги, пропоновані на інформаційному ринку;

· комп'ютерні мережі зв'язку;

· програмні засоби, що забезпечують створення інформаційних систем і розвиток телекомунікаційних мереж;

· і, насамкінець, це установи, в т.ч. бібліотеки, які створюють інформа-ційну продукцію, накопичують і використовують інформаційні ресурси.

21 століття – це суспільство інформативного типу, суспільство, в якому інформація є визначальним чинником науково – технічного прогресу

В Україні на рівні держави прийнято пакет законодавчих документів, спрямованих на інформатизацію українського суспільства. Зокрема, закони України „Про інформацію”[1], „Про науково-технічну інформацію”[2], „Про Національну програму інформатизації”[5], які юридично закріпляють права громадян на доступ і отримання необхідної інформації. В умовах демократизації та інформатизації суспільства, впровадження ринкової економіки суттєво підвищується роль інформаційних та документних фондів у задоволенні інформаційних потреб суспільства.

Інформаційний потенціал суспільства значною мірою залежить від якості сукупного документного ресурсу держави й технологій його використання. Інформація є невід'ємною складовою частиною документного фонду.

Актуальність теми курсової роботи визначається важливістю документного фонду як інформаційного ресурсу в житті суспільства. Він є джерелом наукової, виробничої, художньої, побутової та іншої інформації, і акумулює в собі всі культурні, духовні, наукові та виробничі надбання людства.

Основною функцією будь-якого документного фонду є його інформативність. Адже фонд який містить документи але не містить потрібної інформації у цих документах не може існувати як важливий інформаційний ресурс суспільства.

Документний фонд — це не довільно зібрані документи, а підібрані на основі старанного їх відбору, у відповідності до завдань інформаційної установи і потреб її користувачів. Документний фонд створюють не самоцільно, а для широкого громадського використання. Всі ці ознаки характеризують суть документного фонду. Чим якісніший фонд, тим повніше задовольняються потреби користувачів, тим краще виконує інформаційний заклад покладені на нього суспільством функції.

Наукова розробленість теми.

Оцінюючи роль останнього десятиріччя в розвитку і збагаченні знання про документ, можна констатувати, що з часів Поля Отле даний період виявився найпліднішим по глибині і масштабам нових ідей, продуктивності їх осмислення і практичного впровадження. Без перебільшення можна стверджувати, що багато в чому це відбулося завдяки роботам Г.Г. Воробйова

Навчальний посібник Ю.Н. Столярова «Документарний ресурс»[51] (М., 2001.- 152 с.) став підсумком багаторічних напрацювань автора, квінтесенцією його вчення про сутність і статус документа у всіх проявах.

Автор переконливо доводить, що кожна установа, підприємство, організація функціонує на основі системи документних ресурсів, серед яких важливе місце посідають документні фонди бібліотек, архівів, музеїв, фондів НТІ.

Актуальній проблемі організації та модифікації інформаційних ресурсів надавалося уваги у роботах таких відомих фахівців бібліотечної справи, як Л.Й. Костенко [29], А.А. Соляник [45, 46, 47], В.І. Терешин [54, 55] та інших. В цих роботах особливу увагу приділено аналізу структури фонду бібліотеки та його розподілення для адаптації технології бібліотечного обслуговування до потреб користувачів.

У статті Ю.В. Яковлєвої [63] запропоновано реалізацію оцінки інформативності знайдених документів.

Методи оцінки якості фонду розкрито в роботі Ф.М.Шукюрова [62]. Автор приділяє увагу вивченню інформаційних потреб фахівців і ступеню відповідності їм довідково-інформаційних фондів. Для виявлення відповідності кількості документів у фонді числу запитів запропоновано використовувати метод кореляційного аналізу.

Процеси інформатизації суспільства зумовлюють інтегрування інформаційних ресурсів ДОБ, спеціальних бібліотек та органів НТІ країни в межах єдиних регіональних систем.

В умовах переходу до інформаційного суспільства, і зростання ролі електронних комунікацій перед бібліотеками постає проблема формування фондів електронних документів і забезпечення їх багатоаспектного використання. Створенню загальнодержавної системи галузевих серій електронних видань як основи документорозповсюдження, що полягатиме у формуванні в бібліотеках упорядкованих зібрань електронних документів, їх наступному тиражуванні та поширенні на комп'ютерних носіях інформації присвячена робота Т. Шерепи [60].

Поняття «повнота» все частіше з'являється в спеціальній літературі. Ю.Н. Столяров запропонував прийняти в якості загального критерію ефективності роботи наукових бібліотек повноту обслуговування ними користувачів [51]. В основі цього критерію лежить забезпечення повноти бібліотечних фондів які є накопичувачами як ретроспективної, так і поточної інформації, і від їх стану залежить задоволення інформаційних потреб читачів.

Повноті документних фондів бібліотек присвячена стаття В.І. Терьошіна [55].

На сьогоднішній день тема дипломної роботи розкрита в не повному обсязі. Дуже мало науковців досліджували питання та проблеми документного фонду як інформаційного ресурсу. Недостатньо уваги було приділено таким питанням, як: інформативність документного фонду, документна та інформаційна повнота фонду.

Отже, на сьогоднішній день питання та проблеми документного фонду як інформаційного ресурсу є досить актуальними, тому, що документні фонди відіграють важливу роль в інформаційному середовищі.

Мета дипломної роботи полягає в аналізі та вивченні документного фонду як інформаційного ресурсу.

Об”єкт дипломної роботи: документний фонд.

Предмет дипломної роботи: – функціонування документного фонду

Завдання дипломної роботи:

· охарактеризувати документ як основний елемент ДФ;

· розкрити інформативність як функцію і властивість ДФ;

· розглянути документну та інформаційну повноту ДФ;

· визначити кількісний і якісний склад ДФ Рівненскої ДОБ;

· проаналізувати стан використання ДФ Рівненскої ДОБ;

· вивчити рівень задоволення інформаційних потреб користувачів засобами ДФ;

Рішення поставлених задач потребувало використування таких наукових методів: аналізу, синтезу, абстрагування, узагальнення, моделювання.

Наукова та практична цінність даної роботи полягає в дослідженні теоретичних та практичних питань щодо характеристики та розкриття фонду як інформаційного ресурсу, які висвітлюються на сторінках різних джерел і системно викласти їх у даній роботі. Результати дослідження можуть бути використані у практичній роботі бібліотек щодо формування та використання ДФ, а також у навчальному процесі підготовки спеціалістів для документно-інформацйної сфери.

Структура роботи. Робота складається з вступу, основної частини, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Аналіз актуальності досліджуваної проблеми, постановка мети та задач дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів подаються у вступі.

У першому розділі роботи розкривається поняття про документ як основний елемент ДФ, інформативність як функція і властивість ДФ, документна та інформаційна повнота ДФ.

У другому розділі проаналізовано інформаційний потенціал ДФ Рівненської ДОБ: зокрема вивчено кількісний і якісний склад ДФ бібліотеки стан його використання та задоволення інформаційних потреб користувачів засобами ДФ.

У висновках підведені підсумки результатів дослідження з теми.

Список використаної літератури включає 64 назви публікацій з профілю теми дослідження, є доповненням до основного змісту роботи. У дипломній роботі вміщено 10 додатків, які містять статистичні дані РДОБ.

 


Розділ 1. Особливості документного фонду як інформаційного ресурсу



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-13; просмотров: 166; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 44.223.36.100 (0.116 с.)