Система митних органів України.

 

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про митну справу в Україні"[9] від 25 червня 1991 р. систему митних органів України складають:

- Державна митна служба України (Держмитслужба);

- регіональні митниці;

- митниці;

- спеціалізовані митні управління та організації;

- установи і навчальні заклади.

Система митних органів України є дворівневою. До першого рівня відноситься Держмитслужба (здійснює свою діяльність на всій території України), а другого – територіальні органи, що здійснюють свою діяльність тільки на території визначеного їм регіону. При цьому межі діяльності регіональних митниць не завжди співпадають із межами адміністративно-територіальних регіонів.

Центральним органом виконавчої влади, безпосередньо здійснююче керівництво митною справою, є Держмитслужба України, що як центральний орган виконавчої влади України була створена Указом Президента України від 29 листопада 1996 р. № 1145 "Про державну митну службу України". Держмитслужба України стала правонаступницей ліквідованого Державного митного комітету України.

Держмитслужба у встановленому порядку в межах своєї компетенції вирішує питання, що випливають із загальновизнаних норм міжнародного права та укладених Україною міжнародних договорів.

Основними завданнями Держмитслужби є:

1) захист економічних інтересів України, сприяння розвитку зовнішньоекономічних зв'язків;

2) контроль за додержанням вимог митного законодавства України;

3) використання засобів митного регулювання торговельно-економічних відносин з урахуванням пріоритетів розвитку економіки, створення сприятливих умов для участі України у міжнародному співробітництві;

4) удосконалення митного контролю, митного оформлення і оподаткування товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України;

5) здійснення за участю Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України заходів щодо захисту інтересів споживачів товарів і додержання учасниками зовнішньоекономічних зв'язків державних інтересів на зовнішньому ринку;

6) створення сприятливих умов для прискорення товарообігу та збільшення пасажиропотоку через митний кордон України;

7) боротьба з контрабандою, здійснення заходів щодо запобігання порушенню митних правил.

 Держмитслужба України в межах своїх повноважень на основі й у виконання законодавчих актів видає накази, організовує і контролює їхнє виконання. У випадках, передбачених законодавством України, її рішення є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами й організаціями усіх форм власності і громадянами.

Держмитслужбу України очолює Голова, якого призначає Президент України. Голова має своїх заступників, розподіляє між ними обов'язку, визначає ступінь відповідальності заступників Голови і керівників підрозділів центрального апарата Держмитслужби України.

Голова Держмитслужби України в передбаченому порядку призначає на посаду і звільняє з посади працівників центрального апарата Держмитслужби України, керівників регіональних таможень і їхніх структурних підрозділів, таможень, спеціалізованих митних керувань і організацій, установ і навчальних закладів. А також затверджує структуру центрального апарату Держмитслужби України.

Для погодженого рішень стосовно питань, що відносяться до компетенції Держмитслужби України, обговорення найважливіших напрямків її діяльності в Держмитслужбі України створюється дорадчий орган - колегія. До складу колегії входять: Голова колегії, заступники голови за посадою, інші працівники Держмитслужби України. Членів колегії затверджує Кабінет Міністрів України за поданням голови Митної служби. Свою роботу колегія проводить шляхом засідань, які збираються за потребою, але не рідше як два рази на квартал. Колегія приймає рішення більшістю присутніх на засіданні членів колегії. Рішення проводяться у життя, як правило, наказами голови Митної служби.

 Складова частина системи митних органів - регіональні митниці. На сьогодні це: Східна, Карпатська, Дніпропетровська, Донбаська, Кримська, Київська, Південна, Дніпровська, Північна, Чорноморська, Західна регіональні митниці, Центральна енергетична митниця та Бориспільська й Севастопольська митниці(митниці прямого підпорядкування). Вони підпорядковуються Держмитслужбі і є державними установами й у передбаченому порядку безпосередньо здійснюють митну справу, координують і контролюють діяльність підлеглих їм митниць і спеціалізованих митних організацій.

Типова структура регіональної митниці передбачає утворення в її складі відділу організації митного контролю; вантажного відділу; пасажирського відділу; організаційно-оперативного відділу; відділу дізнання та боротьби з ПМП; відділу тарифів та вартості; відділу митних платежів; відділу (сектора) несупроводжуваного багажу; відділу митної варти та ін.

Кількість, зона діяльності, місця дислокації, компетенція регіональних митниць, підлеглих їм митних установ (у тому числі спеціалізованих митних організацій), а також митних посад визначаються Держмитслужбою України. Головними задачами регіональної митниці є: контроль за дотриманням митного законодавства; організація ефективного застосування засобів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення стягування митних платежів; створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності; боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил; ведення митної статистики.

У безпосередньому підпорядкуванні Державній митній службі України знаходиться Центральна спеціалізована митниця, що здійснює митне оформлення та митний контроль за імпортом, експортом, транзитом енергоносіїв, які перетинають митний кордон різними засобами транспортування. Склад повноважень Центральної спеціалізованої митниці визначається положенням про Центральну спеціалізовану митницю Держмитслужби України, затвердженим наказом Держмитслужби № 123 від 25 березня 1997 року. Зоною діяльності Центральної спеціалізованої митниці є вся митна територія України.

У підпорядкуванні регіональних митниць знаходяться митниці, що безпосередньо здійснюють митну справу в Україні. Типове положення про митницю та Типова структура митниці затверджено наказом Держмитслужби № 169 від 26 березня 1998 року.

З погляду місцезнаходження регіону діяльності митниці України умовно підрозділяються на прикордонні і внутрішні.

Прикордонні митниці розміщаються на митному кордоні, що, як правило, збігається з державним кордоном, і взаємозалежні з транспортними вузлами (аеропортами, прикордонними залізничними станціями, портами.)

Сьогодні митниця виконує такі функції: здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль і оформлення товарів та інших предметів; перевірку відомостей, заявлених у вантажній митній декларації при митному оформленні товарів та інших предметів, відповідно до наявного вантажу та документів, необхідних для здійснення митного контролю; нараховує та справляє в зоні своєї діяльності митні платежі та збори, стягнення яких відповідно до законодавства покладено на митні органи; забезпечує контроль за доставлянням митних вантажів в інші митні органи; вживає спільно з іншими правоохоронними органами заходи, спрямовані на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, які становлять національне, історичне та культурне надбання держави; взаємодіє з іншими правоохоронними та контрольними службами в зоні своєї діяльності; забезпечує зберігання й використання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів посадовими особами митниці; проводить розслідування у разі їх втрати або протиправного застосування та ін.

Митний контроль і митне оформлення товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон України, безпосередньо здійснюють митні пости. Митний пост не є самостійним структурним елементом митної системи і не має статусу юридичної особи. Він знаходиться в зоні діяльності митниці, який підлеглий. Митні пости розміщаються з урахуванням таких факторів, як наявність автомобільних і залізничних магістралей, авіаційних, морських і річкових портів, а також у залежності від потреб практики зовнішньоекономічної діяльності. У зоні своєї діяльності митний пост практично цілком виконує функції митниці.

Висновок.

 

Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою й відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами.

Для митних органів є характерним:

– єдність мети діяльності – здійснення єдиної митної політики;

– єдність завдань – ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;

– єдність функцій – участь у розробці та реалізації митної політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної компетенції щодо захисту економічних інтересів України. Стягнення мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.

 

V.Перелік використаних джерел.