Кількісний склад групи за рівнями виразності симптомокомплексів

Симптомокомплекс	Кількість дітей по рівню
	Високий		Середній		Низький
	Чол.	%	Чол.	%	Чол.	%
Незахищеність	–	–	7	24%	22	76%
Тревожність	2	7%	5	17%	22	76%
Недовіра до себе	–	–	7	24%	22	76%
Почуття неповноцінності	–	–	4	14%	25	86%
Ворожість	–	–	6	21%	23	79%
Конфліктність (фрустрація)	–	–	6	21%	23	79%
Труднощі спілкування	–	–	5	17%	24	83%
Депресивність	–	–	7	24%	22	76%

 

 

Отже,ми маємо наступні результати:

За симптомокомплексом «незахищеність» – 24% дітей мають середній рівень виразності незахищеності й 76% дітей – низький рівень незахищеності. За симптомокомплексом «тривожність» – високий рівень тривожності мають 7% дітей, середній рівень тривожності мають 17% дітей і низький рівень – 76% дітей групи. 24% дітей мають середній рівень виразності за симптомокомплексом «недовіра до себе» й 76% дітей мають низький рівень. За симптомокомплексом «почуття неповноцінності»: 14% дітей мають середній рівень виразності, 86% дітей – низький рівень, 21% дітей мають середній рівень виразності за симптомокомплексом «ворожість» й 79% дітей мають низький рівень. За симптомокомплексом «конфліктність (фрустрація)» мають середній рівень 21% дітей і низький рівень мають 79% дітей. За симптомокомплексом «труднощі спілкування» мають середній рівень 17% людей і низький рівень – 83% людей. І за симптомокомплексом «депрессивність» мають середній рівень 24% дітей й 76% дітей із всієї групи мають низький рівень.

Аналізуючи таблицю кількісної обробки даних за симптомокомплексами, ми побачили деякий взаємозв'язок рівня тривожності, ступеня виразності конфліктності й трудності спілкування, а саме в дітей з високим і підвищеним рівнем тривожності спостерігаються труднощі в спілкуванні, які з'являються, можливо, в результаті конфліктності.

Аналізуючи малюнки деяких дітей, ми одержали наступні результати:

Наприклад, аналіз малюнку Ярослава Ч. показав нам наявність у дитини високого рівню емоційної тривожності. А саме, на малюнку хлопчик зобразив лінію землі, що виражає почуття тривоги, непевності в собі, що відбиває його реальне положення в системі взаємин з іншими (хлопчик має несприятливу статусну категорію). Біля будинку зобразив паркан, що говорить про почуття незахищеності. При малюванні дитина використала штрихування (заштрихувала усю людину), штрихування розгонисте й виходить за контур, це може нам сказати про труднощі в соціальних контактах, з якими в нього зв'язана надмірна емоційна напруга. При малюванні сильно натискав на олівець, кілька разів виправляв малюнок. Коли малював людиниу, руки зобразив у вигляді кулаків, що може говорити про існуючі ознаки агресії, і можливо є причиною труднощів у спілкуванні з дітьми. Руки широко розставлені, що свідчить про потреби в широкому колі соціальних контактів, але ця потреба в спілкуванні не задоволена. Всі три малюнки дитина розташувала аж унизу аркуша, тому ми можемо припустити те, що дитина невпевнена в собі, може бути з заниженою самооцінкою.

На деяких малюнках діти зображають військову тематику, людину в агресивній позі, кисті рук у вигляді кулаків, що говорить про наявність у деяких дітей агресивних тенденцій, наприклад малюнок Сашка Ч., Дмитрика Д., Льоши Д.

При аналізі малюнку Вови В. помітний прояв у хлопчика агресивності, про що говорить агресивна поза людини, людина озброєна (в руках тримає шпаги). На обличчі людини не зображені очі, голова намальована у профіль. Таке положення малюнка розглядається як прояв закритості дитини, відходу від спілкування. Відсутність таких основних деталей особи як очі, може вказувати на певні труднощі в людському спілкуванні або його заперечення.

Ми припускаємо, агресивність хлопчика виражається в прагнення домінувати над однолітками, прибігати до сили, як засобу залучення уваги або дозволу конфліктів, що, можливо, і є причиною виникнення труднощів у спілкуванні з іншими дітьми групи.

За результатами соціометричного дослідження видно, що Вова В. має тільки два вибори зі всіх дітей групи, хлопчик має неблагополучну статусну категорію й із цього ми також можемо зробити висновок, що в хлопчика виникають труднощі в спілкуванні з іншими дітьми. Наслідком агресивності може бути й те, що більшість дітей відчувають із цієї причини до хлопчика негативні емоції й негативно їх оцінюють, й отже не приймають Вову В. у своє коло спілкування. У групі при проведенні спостереження за дітьми у Вови В. проявлялися в поведінці ознаки агресії стосовно інших дітей. Діти часто скаржилися на нього („Вова кривдить мене...”, „А Вова штовхається...”).

Також у малюнках багатьох дітей спостерігаються елементи демонстративності. Особливо це видно на малюнках дівчаток Лєри Т., Ярослави Я. Дівчатка зображують принцес у пишних платтях, з коронами; на платтях безліч різноманітних, незвичайних форм кармашків, нашивок, прикрас. Такий ступінь декорированності фігури свідчить про переважні демонстративні тенденції у дітей.

Демонстративні діти досить успішні в ігровій діяльності, вони можуть запропонувати різноманітні й цікаві ігри. Тому з ними охоче й часто контактують однолітки, що створює враження успішності їхніх взаємин. У цих дітей підвищена потреба в увазі, тому в них можуть виникати проблеми у взаєминах у сім'ї, а іноді й у групі.

Незважаючи на таку особливість, у групі дівчатка користуються популярністю, діти тягнуться до них. Дівчатка мають за соціометричним дослідженням сприятливу статусну категорію й з ними охоче спілкуються багато дітей.

Аналіз ще одного малюнка показав дещо інший результат. Це аналіз малюнка Юлі К. Насамперед по малюнку можна сказати, що в Юлі високий рівень тривожності й спостерігаються труднощі в спілкуванні з дітьми групи. По соціометричному дослідженню ми одержали результати про те, що Юля К. перебуває в статусній категорії «не прийняті» і не має виборів дітей.

При дослідженні малюнка також можна сказати про прояв демонстративності, тільки цей прояв трохи іншого типу, тобто можна припустити, що в Юлі К. можливий прояв демонстративності по типі «втечі в уяву».

Дитина з таким видом демонстративності менш благополучна у спілкуванні й взаєминах. А саме, відчуваючи потребу в спілкуванні, вона не може її реалізувати в силу властивої їй тривожності, що ще більше збільшує тривожний компонент в структурі її особистості, а демонстративні тенденції переносяться в уявлюваний план.

Компенсуючи той недолік уваги, який відчуває така дитина, вона іноді бреше, що викликає до неї негативне відношення з боку дітей (особливо, якщо така риса негативно оцінюється вихователем).

Малюючи людину, дитина з таким типом демонстративності компенсує своє почуття непевності, як правило, за рахунок зображення себе у вигляді принцеси або інших незвичайних персонажів, тобто за рахунок прикраси свого образу. Однак на малюнку Юлі К. елементи декорированості носять більше стриманий характер, ніж декорированість фігур на малюнках Лєри Т., Ярослави Я. На малюнку є деякі показники, які свідчать про неблагополучний особистісний розвиток. Одна з відмінних рис демонстративності, як особистісної риси від демонстративності, що носить компенсаторний характер – промальовування ніг.

В першому випадку дівчатка малювали довге плаття й ошатні туфельки, що визирають з-під нього. При компенсаторній демонстративності (малюнок Юлі К.) ноги намальовані з порушенням пропорцій. Діти з компенсаторною демонстративністю якщо й малюють взуття, то воно не декороване й іноді має досить значні розміри, начебто покликані додати значимість, вагомість всій фігурі людини.

В процесі малювання Юля К. часто зверталася за підтримкою, перепитувала чи правильно вона малює та чи все вона правильно робить. При малюванні сильно надавлювала на олівець. Про підвищений ступінь тривожності свідчить «тривожна лінія». На малюнку зображеного будинку відсутні двері, з чого можна зробити висновок, що дитина зазнає труднощів у прагненні розкритися перед іншими (особливо це може бути у домашньому колі). Скорочені кисті рук свідчать про знижену практику спілкування дитини. При цьому потреба в спілкуванні не обов'язково знижена. Можливо, що в дівчинки навпаки, потреба в спілкуванні може бути дуже висока, але в силу несприятливо складних взаємин ця потреба подавлена, загнана всередину. Волосся дівчинка зобразила сильним штрихуванням, що також може говорити про тривогу, пов'язану з мисленням або уявою.

Досліджуючи малюнки деяких дітей, можна побачити найбільш яскравий прояв тривожності. Наприклад, розглянемо малюнок Андрія К. Перш за все треба сказати, що дитина при малюванні поводилась неспокійно, прикривала малюнок рукою. На малюнку можна побачити сильну лінію натиску олівця на папір. На малюнку людини, Андрій сильно виділив тулуб: він занадто великий, що говорить про наявність незадоволених, остроусвідомлюваних дитиною потреб; тулуб сильно затушований, що говорить про присутність тривоги у дитини. Руки занадто великі, тобто в дитини сильна потреба до кращої пристосованості в соціальних відносинах з почуттям неадекватності й схильністю до імпульсивної поведінки. Одночасно фігура людини зображена як би на вітрі, що говорить про потребу цієї дитини в любові, прихильності, теплоті. У намальованому будинку відсутні двері, тобто можна сказати, що дитина зазнає труднощів при прагненні розкритися перед іншими, є труднощі у спілкуванні з дітьми, може бути через підвищений рівень тривожності. При замальовці дерева зобразив тільки стовбур і гілки. Гілки намальовані в різні сторони – це пошук самоствердження, контактів, метушливість, чутливість до навколишнього.

Малюнок Льоши К. показує наявність у дитини тривоги, емоційної залежності, почуття дискомфорту й скутості, недолік віри в себе, тому що всі три малюнки дуже маленькі й зображені аж унизу аркуша. Лінії малюнка невпевнені, виділення деяких деталей малюнка говорить про можливе існування тривожності. А також мінливий натиск може говорити про емоційну нестабільність. Під час малювання дитина просила про допомогу, перепитувала, що треба малювати. Зображення людини: руки людини короткі, відсутні кисті, що свідчить про знижену практику спілкування дитини. Потреба в спілкуванні не задовольняється. У дитини можлива відсутність прагнення до спілкування й прояв почуття неадекватності. Малюнок дерева: гілки намальовані нагору, однією лінією, тобто, можливо, дитина намагається уникати неприємностей реальності, прикрашання реальності. Розглянемо малюнок будинку – знову таки відсутність дверей, що говорить про замкнутість дитини, що виникають труднощі в спілкуванні.

За соціометричним дослідженнях Льоша К. одержав тільки один вибір, немає взаємних виборів. Хлопчик має несприятливий статус в системі взаємин у групі.

Вивчаючималюнок Олександра К. ми побачили наступні особливості: сильна лінія натиску олівця при малюванні, невпевнена лінія малюнку, у малюнку людини виділив ноги, використовуючи сильне штрихування, а також промальовування очей – ознаки тривожності. Видно елементи агресії, тобто зображення кистей рук у вигляді кулаків. Зображені непропорційно довгі ноги – можливо в хлопчика сильна потреба в незалежності й прагнення до неї.

У малюнку дерева можна сказати про такі особливості: стовбур зображений двома лініями з натиском, що говорить про рішучість й активність дитини. Гілок немає. Кругла крона говорить про емоційність дитини. У малюнку будинку відсутні двері, але дитина домалювала сходи, це може говорити про те, що дитина почуває недолік у спілкуванні, хоча сама тягнеться до спілкування й взаємодії з іншими дітьми.

Аналізуючи малюнок Олі Ж. ми також бачимо деякі прояви тривожності, а саме це – дуже сильний натиск на олівець при малюванні. У зображенні людини: дуже сильно затушувала волосся, що можна зв'язати із тривогою, руки в людини дуже довгі з невираженими кистями, що говорить про прагнення й потребу дівчинки до самостійності, автономності. Руки зображені близько до тіла, що може говорити про існуючу напругу. Також у зображенні людини є деякі елементи демонстративності. У зображенні дерева: кругла крона – показує емоційність дитини.

Досліджуючи малюнок Вероніки Ш., ми можемо зробити наступні висновки. Можливий прояв ознак агресії, тому що в малюнку людини ми бачимо, що Вероніка зобразила хлопчика. Про ознаки агресії може говорити й зображення пальців без долонь. У людини сильно затушоване волосся й також видно виділення деяких деталей, що говорить про підвищений рівень тривожності. Листя дерева дитина зобразила також у вигляді затушування, але не виразного.

У малюнку людини руки дуже короткі, це говорить про те, що в дівчинки можлива відсутність прагнення разом з почуттям неадекватності. У малюнку будинку відсутня труба – це говорить про те, що дівчинка, можливо, почуває брак психологічної теплоти будинку. Відсутність дверей на малюнку означає те, що дитина зазнає труднощів у прагненні розкритися перед іншими (особливо це може бути у домашньому колі).

Однак при соціометричному дослідженні ми одержали такі результати: дівчинка користується популярністю серед дітей, одержала велику кількість виборів, тобто має сприятливу статусну категорію й труднощів у спілкуванні з дітьми не виникало.

Дмитрик Д. також з даних соціометричного дослідження має сприятливу статусну категорію в системі взаємин, однак по аналізу малюнка можна сказати про прояв ознак агресії, а саме: сильні руки, одна рука захована за спину, що може говорити про почуття провини, непевності в собі. Інша рука сильно витягнута вперед, пальці великі й довгі, схожі на цвяхи, що говорить про ворожість, відкрита агресія. Для малюнка дерева характерне те, що стовбур трохи зачернений, що може вказувати на внутрішню тривогу, острах бути покинутим, підозрілість, може бути схована агресія.

Для малюнка дерева характерне розгонисте штрихування, особливо виділені гілки дерев, які спрямовані нагору, прояв тривожності й одночасно – порив, прагнення до влади. У малюнку будинку – вікна сильно відкриті, тобто дитина поводиться трохи розв'язно й прямолінійно, відсутність дверей, тобто можливі труднощі в спілкуванні. Із труби показаний тоненький струмок диму, що вказує на почуття недоліку емоційної теплоти будинку, що швидше за все і є причиною агресії дитини.

Можливо Дмитрик Д. – агресивний лідер, тому що прорисовується при вивченні малюнка прагнення до влади. Хлопчик перебуває в центрі відносин, одержав багато виборів дітей, але він воліє спілкуватися тільки із двома дітьми (це взаємні вибори) із групи, які мають однакову з ним статусну категорію «зірки». У хлопців утворилося як би своє коло спілкування, що не хоче приймати інших дітей.

Павло П. розташував всі три малюнки аж унизу аркуша паперу, малюнки дуже маленькі, що може говорити про незахищеність дитини, про невпевненість у собі, почуття неповноцінності. На всіх трьох малюнках дитина інтенсивно виділяла деякі деталі – це показує тривожність дитини. У малюнку людини – ноги широко розставлені – можлива зневага (непокора, ігнорування або незахищеність) дитини. Ступні непропорційно довгі – потреба дитини в безпеці, а може потреба демонструвати мужність. У малюнку дерева гілки намальовані в різні сторони, що показує пошук контактів з навколишнім середовищем, чутливість до оточення.

Будиночок маленький, розташований із самого краю аркуша паперу, що говорить про залежність дитини від інших, непевність в собі. Відсутність дверей показує на замкнутість, незадоволеність потреби в спілкуванні.

Настя Т. на малюнку зобразила лінію землі – це показник почуття тривоги, непевності дитини, що відображає її реальне положення в системі взаємин з іншими. За даними соціометричного дослідження ми знаємо, що Настя перебуває в статусі «прийняті» і має мало виборів. (Може бути причина в тому, що дівчинка зовсім недавно з'явилася в групі й можливо ще не встановлений контакт із дітьми).

На малюнку дівчинка штрихуванням виділила волосся, сукню людини, листя дерева – це також говорить про ознаки тривожності. Руки зображені короткими, кисті не виділені, що говорить про знижену практику спілкування. Потреба в спілкуванні є, але не задоволена. Штрихування рук також свідчить про труднощі в соціальних контактах, з якими в Насті зв'язана надмірна емоційна напруга. Під час малювання Настя поводилася спокійно, прикривала рукою малюнок від інших дітей.

Для вивчення емоційної сфери дітей ми провели також методику "Малюнок неіснуючої тварини". В результаті проведеного експерименту ми маємо наступні показники, наприклад:

Аналізуючи малюнок Ярослава Ч. ми бачимо елементи агресії, які проявляються в таких символах агресії, як гострі зуби, оскал тварини. Ми можемо говорити про агресію за назвою малюнка. Хлопчик назвал свою тварину динозавр–острозуб. Також у малюнку ми бачимо ознаки тривожності: хлопчик багато разів стирав малюнок, не знав, де його розмістити. При малюванні запитував, чи правильно він малює, прикривав рукою малюнок. При малюванні дуже сильно натискав на олівець. Малюнок вийшов дуже великий, також можна сказати, що малюнок як би "забруднений", що говорить про легку напруженість і підвищений рівень тривожності.

Аналізуючи малюнок Юлі К. також можна сказати про існуючі елементи агресії, тому що на малюнку тварини Юля зобразила довгі пальці з гострими пазурами. Кілька разів стирала малюнок, не знала як розташувати. При малюванні дівчинка дещо була напружена, що говорить про підвищений рівень тривожності. Підвищення положення малюнка на аркуші паперу говорить про прагнення відповідати високому соціальному стандарту, прагненням до емоційного прийняття з боку оточення. У дівчинки можливо є потреба в спілкуванні з дітьми, але вона не задовольняється (Юля має несприятливу статусну категорію).

Наташа Б. назвала свою тварину кобра. Така назва говорить про деякі ознаки агресії. При малюванні Наташа поводилася тихо, прикривала рукою малюнок, щоб інші діти не могли побачити, що вона малює. На малюнку бачимо сильний натиск на олівець, кілька разів стирала малюнок ці ознаки говорять про прояв підвищеної тривожності. Малюнок розташований трохи нижче від центра аркуша, можлива деяка непевність у собі.

А от наприклад Настя Т. зобразила свій малюнок у лівому нижньому кутку аркуша, малюнок дуже маленький. Аналізуючи малюнок за даними ознаками можна сказати про те, що дівчинка випробовує почуття непевності в собі, можлива низька самооцінка, пригніченість, нерішучість, вона не зацікавлена у своєму соціальному стані, відсутність прагнення бути прийнятою оточуючими, схильність до фіксації на перешкодах до досягнення ситуативних потреб. Замість тварини дівчинка зобразила людину – інопланетянина, тому що дівчинка була не зовсім уважна. Також на малюнку ми бачимо деякі ознаки тривожності – сильний натиск на олівець під час малювання.

Настя С. назвала свій малюнок людина–кінь. Малюнок зображений трохи нижче від середньої лінії аркуша, що можливо пов'язане з негативними емоціями дитини в цей день, тому що дівчинка до малювання цілий день вередувала, не хотіла грати з дітьми. Малюнок має "забруднений" вид, що говорить про деяку напругу під час малювання, підвищений рівень тривожності. Сильно затушувала тулуб тварини й невпевнена лінія малюнка, що також говорить про підвищену тривожність. Також можна сказати по аналізу малюнка про деякі ознаки агресії, тому що для агресії характерна велика кількість гострих кутів, очі – порожні очниці.

Андрій К. назвав свою намальовану тварину динозавр. Помітні на малюнку ознаки агресії: гострі пазурі, довгі пальці, зуби, оскал, агресивна поза тварини. Видно ознаки підвищеної тривожності, тому що хлопчик сильно затушував тулуб тварини, багато разів стирав. Тварина розташувала у верхній частині аркуша. Таке положення малюнка на аркуші паперу може сказати про прагнення відповідати високому соціальному стандарту, прагненням до емоційного прийняття з боку оточуючих. Підвищення малюнка також пов'язане зі зменшенням фіксації на перешкодах до досягнення ситуативних потреб. Під час малювання поводився спокійно й зосереджене малював.

Зіставляючи отримані результати двох малювальних тестів – "Будинок–Дерево–Людина" й "Неіснуюча тварина" ми можемо зробити висновок, що в малюнках обох тестів ми бачимо прояв підвищеної тривожності в малюнках тих самих дітей. Також у більшості малюнків дітей відбиваються ознаки агресії, малюють тварин дуже великими, що говорить про характерний для дітей цього віку егоцентризм.

Методика дослідження міжособистісних відносин у групі дітей старшого дошкільного вік.

В результаті проведеного соціометричного дослідження в групі дітей старшого дошкільного віку з метою вивчення міжособистісних відносин ми визначили наступні діагностичні показники:

Статусні категорії кожної дитини. У підсумку: «зірки» – 6 чоловік, «предпочитаємі» – 5 чоловік, «прийняті» – 17 чоловік й «не прийняті» – 1 дитина.

Рівень благополуччя взаємин (РБВ) – 61%. Ми одержали низький рівень благополуччя взаємин, тому що в групі більша кількість дітей має несприятливий статус (3 й 4 статус є несприятливими). Низький РБВ означає неблагополуччя більшості дітей групи в системі міжособистісних відносин, їхня незадоволеність у спілкуванні, визнанні однолітками.

Коефіцієнт взаємності (КВ) – індекс групової згуртованості, виражає різний характер відносин, що існують у групі. КВ – 28%, із чого виходить, що дана група відноситься до 2-ого рівня взаємності (середній рівень). Значення коефіцієнта взаємності й побудова соціограми на основі обчислених взаємних виборів дає нам уявлення про характер відносин, що існують у групі, тобто свідчить про роз'єднаність групи на окремі угрупування по 2-3 дитини. Причому ми помітили, що дівчатка й хлопчики створюють свої угрупування відособлені один від одного, тобто спостерігається висока статева диференціація в групі (старший дошкільний вік).

Коефіцієнт задоволеності дошкільників своїми взаєминами (КЗ) – 46%. Також ми визначили КЗ кожної окремої дитини групи й одержали наступні результати: в першу (вищу) групу КЗ входять 2 дитини, у другу групу КЗ – 7 дітей, у третю групу КЗ входять 4 дитини й у четверту групу – 16 дітей.

З умовного розподілу дітей на групи ми бачимо, що діти, яких вибрали всі або майже всі однолітки із числа тих, кого вони самі вибирали, мають ґрунт для більш високого емоційного самопочуття, життєрадісності, ніж ті діти, яких можливо й вибирають, але зовсім не ті, до яких вони самі прагнуть. Індекс ізольованості (ІІ) – 4%, тобто дану групу можна вважати благополучної, статусну категорію «не прийняті» має одна дитина.

З'ясували, яким чином діти мотивували свої вибори. Наприклад, діти, у яких були взаємні вибори з Юлею С. («1» статусна група, «зірки») на питання «Чому ти в першу чергу вирішив(-ла) подарувати картинку Юлі?», – відповіли в такий спосіб: дівчатка: «Вона моя найліпша подружка.., з нею цікаво грати...», хлопчики відповідають: «Вона хороша, подобається.., вона гарна...».

Тоді дітям ставили наступне запитання: «Якби в тебе було багато картинок, але одній дитині із групи не вистачило, кому б ти не дав картинку й чому?» Діти відповідають, наприклад: «Він(-а) завжди б'ється...», «Штовхається...», «Жадібна...» і т.д.

Тому, у дівчаток, наприклад, в основі мотиву вибору перебувають дружні відносини, а також проявляється інтерес до спільної діяльності із цією дитиною. Хлопчики обирають, виходячи з емоційно позитивного відношення до дівчинки, виділяють зовнішні якості, проявляють симпатію до неї.

При дослідженні статевої диференціації міжособистісних відносин дошкільників даної групи помітили тенденцію більш сприятливого положення в групі дівчаток, ніж хлопчиків. За даними социограми ми виявили такий характер зв'язку як взаємна симпатія (хлопчик і дівчинка перебувають в «1» статусній категорії, «зірки»). Також спостерігаються явища «нерозділеної любові» (у більшості випадків

хлопчики обирають дівчаток).

При проведенні аутосоціометричного дослідження ми одержали результати по кількості очікуваних виборів і по кількості виборів, що виправдалися, і одержали коефіцієнт усвідомленості відносин (КУ). Для даної групи середній показник коефіцієнта усвідомленості відносин дорівнює 27%.

Таким чином, у дітей загальне число очікуваних виборів значно більше, ніж тих, що виправдалися, й цей факт свідчить про високий рівень домагань дітей групи, які мають несприятливий статус.

Таблиця 3.2.3