Управління колективами (групами) працівників

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Українською мовою вже написано багато книг по психології дошкільного віку, або по психології молодших класів, і практично дуже мало про психологію дорослих, тим паче про промислову психологію. Втой час, як західні психологи стверджують, що тільки за рахунок соціально-психологічних факторів можна підняти продуктивність праці на 60-70%. Так як же можна ігнорувати такі резерви, одночасно закликаючи до підвищення продуктивності праці для швидкої інтеграції України у Європейську общину.

    Поява промислової психології (психології праці) зв’язана з початком наукової організації праці. Психологія праці почала формуватися на межі XIX-XХ століть: почали розроблятися тести для професійного відбору, вивчались мотиви надання переваги одним професіям перед іншими. Вивчались фактори працездатності та втомлюваності. Проводилися дослідження психологічних особливостей різних видів трудової діяльності, складались професіограми, визначались набори професійних якостей та здатностей людини – все це сприяло формуванню спеціальних напрямків психології. Окремі способи використати психологію були й у нашій країні, але державної підтримки вони ще не отримали.

    На початку 30-х років під керівництвом Елтона Мейо у місті Хоторні (США) були проведені дослідження, що дозволили виявити, за яких умов досягається найбільша продуктивність праці.

    Для досягнення цієї мети була сформована експерементальна група робітників, на яких протягом 3-х років впливали, змінюючи режим роботи дня, освітлюваність та температуру оточуючого середовища. Піддослідні прицювали з регламентовим режимом, або взагалі без нього. Робітників годували вишуканою їжею, взагалі не давали їсти, і постійно змінювали склад працюючого персоналу.

З дослідів було встановлено, що на найбільший вплив на рістпродуктивності праці чинив склад робочої групи.

 

 

Сутність сумісності

 

Оцінка сумісності

    При оцінці сумісності слід врахувати усвідомлений та емоційно-вольовий комплекс поведінки людей. в зв’язку з цим, психіку поділяють на два рівні: свідомий та підсвідомий. Сумісність – це поняття про взаємну відповідність якостей учасників групи. В неї входять: взаємна симпатія, позитивний характер емоційних установок, спільні ітереси та потреби, подібність динамічної направленості психофізіологічних реакцій, відсутність в робочій групі егоцентричних намагань.

    На основі вищесказаного можна вважати сумісність феноменом взаємодії та спілкування людей, процесом, результатом та умовою злагодженної діяльності групи в трудовому колективі.

    Психологічна сумісність, на думку А. Л. Свеницікого, важлива у всіх сферах суспільної людської діяльності. Згідно з даними опитування, що проводились на двох річних потоках Академії народного господарства, ефективність праці та якість продукції значно вищі в психологічно сумісних групах.

        

Додатки

Додаток №1

[C1] 1. Позитивний вибір зроблений членом А   2. Негативний вибір зроблений членом В    3.Взаємний позитивний зв’язок членів А і В   4. Взаємний негативний зв ’язок членів А і В

 

 

Додаток №2

 

	Співставлення основних теорій потреб
	Теорія Маслоу
1.	Потреби діляться на первинні та вторинні, і утворюють п’ятирівневу ієрархічну структуру, в якій вони розміщуються у відповідності з пріоритетами.
2.	Поведінка людини визначається нижньою незадоволеною потребою ієрархічної структури.
3.	Після того, як потреба задоволена, її мотивуюча дія припиняється.
	Теорія МакКлеланда
1.	Потреби, що мотивують людину – це потреби влади, успіху, належності до певного кола.
2.	У сучасний час особливо важливі потреби вищих порядків. так як нищі вже задоволені.
	Теорія Герцверга
1.	Потреби поділяються на гігієнічні фактори та мотивації.
2.	Наявність гігієнічних факторів не дає розвиватися незадоволеності роботою.

 

 

Додаток №3

Стилі етичної поведінки

Стиль етичної поведінки	Основні ознаки	Що треба брати до уваги при взаємовідносинах
Абсолютний мораліст	Абсолютно чесний та очікує правди та прямоти від інших. Іноді буває дуже правдивим.	Розраховуйте на дуже чесні та щирі відносини. Такій людині можна повністю довіряти.
Мораліст в залежності від ситуації	Пристосовує свої етичні норми до ситуції або людини. Якщо в даній ситуації інші дотримуються моралі та етики, він також їх дотримується.	Будьте чесні та щирі з цією людиною, і вона буде такою ж з вами. Крім того, перконайтесь, що ця людина знає, що ви поводите себе якраз так, тому що з появою у неї причини вам не вірити, ви виявите, що вона більше не поводиться з вами чесно.
Прагматичний мораліст	Абсолютно аморальний. дотримується моралі та етики, коли це йому вигідно. Проте в будь-який момент меже почати поводитись нечесно та неетично, якщо це йому вигідно і існує невеликий ризик викриття.	Будьте обережні у справах у справах з такою людиною. Поки він вважає, що для нього є особиста вигода, він буде щирий з вами, проте, як тільки ви втратите в його очах свою значимість, він не задумуючись, зрадить вас.

 

[C1]

ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ

Українською мовою вже написано багато книг по психології дошкільного віку, або по психології молодших класів, і практично дуже мало про психологію дорослих, тим паче про промислову психологію. Втой час, як західні психологи стверджують, що тільки за рахунок соціально-психологічних факторів можна підняти продуктивність праці на 60-70%. Так як же можна ігнорувати такі резерви, одночасно закликаючи до підвищення продуктивності праці для швидкої інтеграції України у Європейську общину.

    Поява промислової психології (психології праці) зв’язана з початком наукової організації праці. Психологія праці почала формуватися на межі XIX-XХ століть: почали розроблятися тести для професійного відбору, вивчались мотиви надання переваги одним професіям перед іншими. Вивчались фактори працездатності та втомлюваності. Проводилися дослідження психологічних особливостей різних видів трудової діяльності, складались професіограми, визначались набори професійних якостей та здатностей людини – все це сприяло формуванню спеціальних напрямків психології. Окремі способи використати психологію були й у нашій країні, але державної підтримки вони ще не отримали.

    На початку 30-х років під керівництвом Елтона Мейо у місті Хоторні (США) були проведені дослідження, що дозволили виявити, за яких умов досягається найбільша продуктивність праці.

    Для досягнення цієї мети була сформована експерементальна група робітників, на яких протягом 3-х років впливали, змінюючи режим роботи дня, освітлюваність та температуру оточуючого середовища. Піддослідні прицювали з регламентовим режимом, або взагалі без нього. Робітників годували вишуканою їжею, взагалі не давали їсти, і постійно змінювали склад працюючого персоналу.

З дослідів було встановлено, що на найбільший вплив на рістпродуктивності праці чинив склад робочої групи.

 

 

Управління колективами (групами) працівників

              1.1.Сутність та види колективів (груп)

    У середині кожної формальної організації існують формальні та неформальні колективи. Останні створюються стихійно. Існує складне переплетіння формальних та неформальних груп, що сильно впливає на якість та ефективність діяльності.

    За визначенням американського економіста Марвіна Шоу, група – це дві й більше осіб, які взаємодіють між собою таким чином, що кожна особа здійснює вплив на конкретних людей і одночасно перебуває під впливом інших осіб.Організація будь-якого розміру складається з кількох груп.

    Групи створені за бажанням керівника організації, називаються формальними. Вони виникають при:

- горизонтальному розподілі праці (виникненні підрозділів);

- вертикальному поділі праці (виникнення рівнів управління).

    Первинною функцією формальних груп є виконання певних завдань та досягнення конкретних цілей. У будь-якій організації існує три типи формальних груп:

· -групи керівників;

· -цільові виробничі групи;

· -комітети.

    Прикладама груп керівників можуть бути: керівники компанії і віце-президенти; директор заводу та його заступники; та ін.

    Цільові виробничі групи складаються з осіб, які виконують одне завдання. Вони мають певну самостійність, планують самі свою роботу. В організації можуть існувати групи конструкторів, технологів, фінансистів, постачальників та ін.

    Комітет – це група, якій організація делегує свої повноваження для виконання конкретного завдання. До комітетів відносяться ради, збори, комісії, команди тощо.

    Можливі випадки виникнення і неформальних комітетів, наприклад страйкового. Тоді менеджер повинен застосовувати “правила гри”, характерні для неформальних груп. Ефективною альтернативою може бути формалізація таких комітетів.

    Формальні групи повинні працювати як єдиний налагоджений механізм. Чим краще керівник володіє методама управління групами і факторами дії на них, тим сильніше він впливає на окрему особу, і на результати діяльності організації.

    Особливу увагу менеджер повинен приділяти неформальним групам, оскілбки вони можуть стати домінуючими в організіції, взаємно проникати в інші групи та сильно впливати на управління.

    Для вивчення природи неформальних організацій група американських дослідників провала ряд експериментів на заводі Хоторна. Цей експеримент привів до таких висновків:

- важливими у менеджменті є фактори поведінки;

-сильний вплив на результати діяльності організації мають стосунки підлеглих з керівниками;

- важливу роль у менеджменті відіграє форма контролю;

- соціальні та психологічні фактори впливають сильніше на продуктивність праці при достатньо добре організованій роботі, ніж фізичні;

- будь-яка організація є також соціальною системою.