Волинське обласне управління освіти

ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ

ВОЛИНСЬКЕ ВІДДІЛЕННЯ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК

УКРАЇНИ

 

Секція психології

 

 

Залежність самооцінки старшокласників від їх соціометричного статусу в класі

 

 

 

План

Вступ.

I.Теоретичні аспекти проблеми самоусвідомлення підлітків.

§1. Виникнення і розвиток “Я”- концепції особистості, як ступінь розвитку самооцінки.

§2. Аналіз особливостей самооцінки підлітка.

§3. Міжособистісні відносини в учнівському колективі.

II. Експериментальне дослідження залежності самооцінки старшокласників від їх статусу в класі.

§1. Характеристика методик та процедура психологічного дослідження.

§2. Аналіз результатів та інтерпретація отриманих даних.

Висновки.

Список використаної літератури.

Додатки.

 

 

Вступ

Динамічне сьогодення ставить дуже високі вимоги до особистісного розвитку підростаючого покоління. Перехід від дитинства до дорослості дуже складний. Колізїї особистісного становлення у підлітковому віці нелегкі, а іноді надзвичайно болісні для самого учня: вони породжують труднощі не лише сприйняття підлітком самого себе, а й дисгармонію у взаєминах з оточуючими, дискомфортне емоційне самопочуття під час спілкування з дорослими і ровесниками.

На думку визначних психологів Р. Бернса, І. Кона та інших, позитивне самоставлення, самоповага сприяють збереженню внутрішньої стабільності особистості, її саморегуляції та самореалізації. Формування ж заниженої самоповаги може призводити до розвитку почуття неповноцінності, нестійкості “образу Я” та самооцінки. Учні з високим рівнем самоповаги, позитивним самоставленням вважають себе не гіршими за інших, вірять у свої сили.

На нашу думку статус учня - старшокласника впливає на його самооцінку.

Актуальність теми визначається перш за все тим, що у підлітків домінує інтерес до себе, свого внутрішнього життя, якостей власної особистості, потреба в самооцінці, порівнянні себе з іншими. Зверненість підлітка на себе, усвідомлення себе як особистості, включеної в різноманітні людські взаємини, висуває на перший план спілкування з оточуючими. Такий стан справ є для підлітка засобом самооцінки та взаємин з ровесниками.

В своїй роботі ми ставимо за мету дослідити, яким чином статус учня в класі впливає на його самооцінку.

Головна гіпотеза роботи полягає в тому, що в учнів, які мають високий статус в колективі, його самооцінка адекватна або завищена і навпаки, якщо учень має низький статус в колективі, самооцінка адекватна аба занижена.

Об’єкт дослідження: самооцінка учнів - старшокласників.

Предмет дослідження: вплив статусу на самооцінку.

В роботі ми ставимо такі завдання:

1. Вивчити і зробити аналіз психологічної літератури з проблеми, яка визначена темою роботи.

2. Провести експериментальне дослідження самооцінки та статусу учня в класі.

3. Зробити аналіз та інтерпретацію отриманих результатів.

Вирішення поставлених задач здійснювалось такими методами:

1. Метод вивчення і аналізу наукової літератури.

2. Експериментальне дослідження.

3. Метод математичної обробки результатів.

Наукова новизна і практична значимість роботи полягає в тому, що зроблений аналіз психологічної літератури можуть використати для самоосвіти старшокласники; отримані експериментальним шляхом дані може використати в своїй роботі класний керівник для проведення виховної рообти, а також психолог - для проведення корекційної роботи.

Робота складається з вступу, двох розділів: теоретичного обгрунтування проблеми і експериментального дослідження, висновків, списку використаної літератури, додатків.

Експериментальне дослідження проводилось на базі 10-х класів ЗОШ №9 м.Луцька. Всього брало участь в експерименті 76 учнів.

 

 

Соціометричні індекси.

Відрізняють персональні соціометричні індекси (П.С.І.) і групові (Г.С.І.). Перші характеризують індивідуальні соціально – психологічні властивості особистості у ролі члена групи. Другі дають числові характеристики цілісної соціометричної конфігурації виборів у групі. Вони описують властивості групових структур спілкування. Основними П.С.І. є: індекс соціометричного статусу i – члена, емоційної експансивності j – члена, об¢єму, інтенсивності і концентрації взаємодії ij – члена. Символи i та j позначають одну й ту саму особу, проте в різних ролях: i – той,що обирається, j – він же обрає, ij – поєднання ролей.

В даній науковій роботі індекс соціометричного статусу i – го члена групи знаходимо за формулою:

                                

де С_і – соціометричний статус і – члена (учень)

 - кількість позитивних виборів, які отримав і – член (учень).

N- кількість учнів у класі.

Соціометричний статус – це властивість особистості як елементу соціометричної структури займати певну просторову позицію в ній, тобто певним чином співвідноситися з іншими елементами. Таку властивість розвинено у елементів групової структури нерівномірно і для порівняльних цілей може бути виміряно числом – індексом соціометричного статусу. Елементи соціометричної структури – це особистості, члени групи. Кожен із них в тій чи іншій мірі взаємодіє з кожним, спілкується, безпосередньо обмінюється інформацією і т.д. В той же час кожен член групи, що є частиною цілого (групи), своєю поведінкою впливає на властивості цілого. Реалізація цього впливу проходить через різні соціально – психологічні форми взаємовпливу. Суб¢єктивну міру цього впливу підкреслює величина соціометричного статусу. Проте особистість може впливати на інших двояко – або позитивно, або негативно. Тому прийнято казати про позитивний і негативний статус. Статус також вимірює потенціальну можливість людини до лідерства. Щоб вирахувати соціометричний статус, необхідно скористатися даними соціоматриці.

Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не потребує великих затрат часу (до 15 хвилин). Вона дуже корисна в прикладних дослідженнях, особливо в роботах по вдосконаленню відносин в колективі. Проте вона є радикальним способом розв¢язку внутрішніх проблем, причини яких потрібно шукати не в симпатіях і антипатіях членів групи, а в більш глибоких джерелах (12).

                       

                        Метод дослідження самооцінки.

Самооцінка – це оцінка особистістю самої себе, своїх можливостей, якостей і місця серед інших людей – безумовно відноситься до базисних якостей особисті. За думкою авторів короткого психологічного словника, саме вона багато у чому визначає взаємовідношення з оточуючими, критичність, вимогливість до себе, відношення до успіхів і невдач. Самооцінка людини залежить від багатьох факторів. Разом з тим психологи давно вже користуються так званою “формулою Дженса”, яка має наступний вигляд:

                          Самооцінка=

З цієї формули ми бачимо, що підвищити самооцінку можливо або максимізуючи успіх, або мінімізуючи невдачі, і старшокласники повинні достатньо чітко розуміти, що розбіжності між домаганнями і реальною поведінкою людини призводить до викривлення самооцінки і, як наслідок, неадекватній, що загрожує емоційними зривами, поведінці. Само по собі дослідження самооцінки виявляється дуже корисним і для організації навчального процесу, і для самоусвідомлення учнів, відношення яких до себе, як відомо, описується повною драматичних протиріч формулою “геній або нікчема”.

Виявити самооцінку можливо з допомогою психологічного тесту – опитувальника. Цей опитувальник включає в себе 32 твердження, згідно яких можливі п¢ять варіантів відповідей, кожен з яких кодується балами за схемою: дуже часто – 4 бали; часто – 3 бали; інколи – 2 бали; рідко – 1 бал; ніколи – 0 балів (твердження опитувальника і розрахунок самооцінки наведено в додатку).

 

 

    §2. Аналіз результатів та інтерпритація отриманих даних.

Експериментальне дослідження статусу учнів у класі ми проводили за допомогою “Методу соціометричних досліджень” (соціометрії). Так як наша тема визначає залежність самооцінки старшокласника від його статусу в класі, то ми ще використовували “Тест на визначення самооцінки”. В результаті проведеного нами експериментального дослідження самооцінки і статусу учнів-старшокласників, отримали дані, наведені у таблицях 1-3. В цих таблицях наведені результати дослідження статусу учнів і їх самооцінка. З таблиці 1 бачимо, що у 10 - А класі є 3 лідери, 21 бажаний, 4 відторгнутих і 1 ізольований учень (усього 29 учнів). З таблиці 2 видно, що у 10 - Б класі є 6 лідерів, 14 бажаних, 1 відторгнутий і жодного ізольованого учня (загалом 21 учень). З таблиці 3 бачимо, що у 10 - М класі є 3 лідери, 16 бажаних, 6 відторгнутих і 1 ізольованй учень (усього 26 учнів). Так як ми вивчаємо залежність самооцінки старшокласника від його статусу, то розглянемо таблицю 4, з якої видно, що у 10 - А класі 3 лідери мають адекватну самооцінку, з 21-ого бажаного 3 учні мають завишену і 18 адекватну самооцінку. Також з 4 - ох відторгнутих 1 має завишену, 2 – адекватну і 1 учень – занижену самооцінку. 1 учень 10 - А класу належить до статусу ізольованих. Він недооцінює себе і свої можливості. З цієї ж таблиці ми бачимо, що у 10 - Б класі всі 6 лідерів мають адекватну самооцінку, з 14 бажаних 2-оє переоцінюють свої реальні можливості, 11 – правильно оцінюють себе (адекватно) і 1 має занижену самооцінку. Також у цьому класі є 1 учень, який відноситься до статусу відторгнутих і має адекватну самооцінку. Ізольованих учнів у 10 - Б класі немає. З таблиці 4 видно, що з 3-ох лідерів, що є у 10 - М класі, всі мають адекватну самооцінку, з16 бажаних 2-оє переоцінють себе, 13 має адекватну самооцінку і 1 – занижену. З 6-и відторгнутих старшокласників лише 3-оє адекватно себе оцінюють. Ще 3-оє мають занижений рівень самооцінки. Також у 10 - М класі є 1 ізольований учень, який має занижену самооцінку.

Загалом по всій паралелі 10-тих класів нараховується 12 лідерів і всі вони адекватно оцінюють себе. З 51-ого бажаного лише 42 мають адекватну самооцінку, 7 – завишену і 2 – занижену. З 11 - и відторгнутих 1 переоцінює свої можливості, 6 адекватно оцінюють себе і 4 мають занижену самооцінку. Є по паралелі і 2-оє ізольованих учнів, які мають занижений рівень самооцінки.                                                                                                                                                                                Таблиця 1

Загальні відомості про статус та самооцінку учнів 10-А класу.                                                                                                                                                      

Номер учня	Статус	Самооцінка
1	2	3
1	0,55	Адекватна
2	0,33	Адекватна
3	0,4	Адекватна
4	0,4	Адекватна
5	0,29	Адекватна
6	0,62	Адекватна
7	0,21	Адекватна
8	0,37	Адекватна
9	0,37	Адекватна
10	0,4	Адекватна
11	0,18	Завишена
12	0,33	Адекватна
13	0,03	Занижена
14	0,14	Адекватна
15	0,55	Адекватна
16	0,03	Завишена
17	0,25	Адекватна
18	0,11	Адекватна
19	0.07	Адекватна
20	0,33	Адекватна
21	0.25	Адекватна
22	0.22	Адекватна
23	0.29	Завишена
24	0.25	Адекватна
25	0.33	Адекватна
26	0.4	Завищена
27	0.14	Адекватна
28	0.07	Адекватна
29	0	Занижена

Статус:

     1-0.5- лідери

0.49- 0.1- бажані

0.09- 0.01- відторгнуті

0- ізольовані

 

 

 

  

                                                                                                                                            

Таблиця 2

Загальні відомості про статус та самооцінку учнів 10-Б класу.

Номер учня	Статус	Самооцінка
1	0.35	Адекватна
2	0.5	Адекватна
3	0.55	Адекватна
4	0.5	Адекватна
5	0.65	Адекватна
6	0.15	Адекватна
7	0.5	Адекватна
8	0.35	Адекватна
9	0.25	Завищена
10	0.3	Адекватна
11	0.15	Адекватна
12	0.3	Адекватна
13	0.2	Адекватна
14	0.3	Адекватна
15	0.35	Адекватна
16	0.2	Завищена
17	0.45	Занижена
18	0.05	Адекватна
19	0.3	Адекватна
20	0.55	Адекватна
21	0.25	Адекватна

Статус:

1- 0.5 – лідери                                            0.09-0.01-відторгнуті

0.49 – 0.1 – бажані                                       0-ізольовані

 

 

Таблиця 3

Загальні відомості про статус та самооцінку учнів 10-М класу.

Номер учня	Статус	Самооцінка
1	2	3
1	0.12	Адекватна
2	0.52	Адекватна
3	0.36	Адекватна
4	0.68	Адекватна
5	0.24	Адекватна
6	0.32	Адекватна
7	0.48	Адекватна
8	0.12	Адекватна
9	0.08	Адекватна
10	0.04	Занижена
11	0.48	Адекватна
12	0	Занижена
13	0.04	Адекватна
14	0.04	Занижена
15	0.4	Адекватна
16	0.2	Адекватна
17	0.2	Адекватна
18	0.08	Адекватна
19	0.48	Завищена
20	0.16	Завищена
21	0.56	Адекватна
22	0.32	Адекватна
23	0.16	Адекватна
1	2	3
24	0.12	Адекватна
25	0.08	Занижена
26	0.11	Занижена

Статус:

1- 0.5 - лідери

0.49 – 0.1 – бажані

0.09 – 0.01 – відторгнуті

0 – ізольовані

Визначимо відсотковий склад розподілу статусу по паралелі 10-их класів. Якщо 76 учнів – 100%, тоді з цього виходить, що 12 учнів – лідерів складає 16%, 51 бажаний учень – 67%, 11 відторгнутих – 14%, а 2 ізольованих учні- 3% (графічно зображено на діаграмі 1). На цій діаграмі ми бачимо розподіл статусу між 76-ма учнями – старшокласниками, що складають паралель 10-их класів.

Діаграма 2 показує розподіл самооцінки між учнями, статусом 1 – 0.5 (лідери).

Лідери із завишеною самооцінкою 0 – 0%.

Лідери із адекватною самооцінкою 12 – 100%.

Лідери із заниженою самооцінкою 0 – 0%.

З цієї діаграми видно, що у лідерів самооцінка адекватна.

Діаграма 3 показує розподіл самооцінки між учнями, що мають статус 0.49- 0.1 (бажані).

Бажані із завишеною самооцінкою 7 – 14%.

Бажані із адекватною самооцінкою 42 – 82%.

Бажані із заниженою самооцінкою 2 – 4%.

З неї видно, що у бажаних учнів – старшокласників домінує адекватна самооцінка, проте спостерігаються відхилення в бік завищеної і заниженої самооцінки.

Діаграма 4 показує розподіл самооцінки між учнями, що мають статус 0.09- 0.01 (відторгнуті).

Відторгнуті із завищеною самооцінкою 1 – 9%.

Відторгнуті із адекватною самооцінкою 6 – 55%.

Відторгнуті із заниженою самооцінкою 4 – 36%.

З неї видно, що, на відиіну від 2-ої і 3-ої діаграм, йде збільшення відсоткового складу заниженої самооцінки.

Діаграма 5 показує розподіл самооцінки між учнями з соціометричним статусом 0 (ізольовані).

Ізольовані із завишеною самооцінкою 0 – 0%.

Ізольовані із адекватною самооцінкою 0 – 0%.

Ізольовані із заниженою самооцінкою 2 – 100%.

З цієї діаграми видно, що у старшокласників зі статусом 0 самооцінка занижена (в нашому випадку вона складає 100%).

Проаналізувавши діаграми 2 – 5, ми спостерігаємо спад самооцінки: із адекватної (100% у лідерів) до заниженої (100% у ізольованих). Це вказує на те, що при пригніченні особистістю особистості у останніх спостерігається занижена самооцінка, при якій людина стає дуже вразливою, завжди страждає від комплексу неповноцінності і завжди рахується з думкою інших, не маючи при цьому своєї власної.

 

 

Таблиця 4.

Загальні відомості про залежність самооцінки учня від його статусу.

Клас	Кількість учнів	Статус	Рівні самооцінки			Кількість учнів з однаковим статусом
			Завишена	Адекват-на	Заниже-на
10 – А	29	1 – 0.5	-	3	-	3
		0.49 – 0.1	3	18	-	21
		0.09 – 0.01	1	2	1	4
		0	-	-	1	1
10 – Б	21	1 – 0.5	-	6	-	6
		0.49 – 0.1	2	11	1	14
		0.09 – 0.01	-	1	-	1
		0	-	-	-	-
10 –М	26	1 – 0.5	-	3	-	3
		0.49 – 0.1	2	13	1	16
		0.09 – 0.01	-	3	3	6
		0	-	-	1	1
Всього	76	1 – 0.5	-	12	-	12
		0.49 – 0.1	7	42	2	51
		0.09 – 0.01	1	6	4	11
		0	-	-	2	2

 

Діаграма 1.

Графічне зображення розподілу статусу.

76 учнів – 100%.

Соціометричний статус:

1 – 0.5 – 16% (12 учнів)          

0.49 – 0.1 – 67% (51 учень)

0.09 – 0.01 – 14% (11 учнів)

0 – 3% (2 учні)

 

Діаграма 2.

Розподіл самооцінки між учнями із статусом 1 – 0.5 (лідери).

Лідери із завишеною самооцінкою 0 – 0%

Лідери із адекватною самооцінкою 12 – 100%

Лідери із заниженою самооцінкою 0 – 0%

 

 

 

 

Діаграма 3.

Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0.49 – 0.1 (бажані).

Бажані із завищеною самооцінкою 7 – 14%

Бажані із адекватною самооцінкою 42 – 82%

Бажані із заниженою самооцінкою 2 – 4%

 

 

 

Діаграма 4.

Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0.09 – 0.01 (відторгнуті).

Відторгнуті із завишеною самооцінкою 1 – 9%

Відторгнуті із адекватною самооцінкою 6 – 55%

Відторгнуті із заниженою самооцінкою 4 – 36%

 

 

 

Діаграма 5.

Розподіл самооцінки між учнями із статусом 0 (ізольовані).

Ізольовані із завишеною самооцінкою 0 – 0%

Ізольовані із адекватною самооцінкою 0 – 0%

Ізольовані із заниженою самооцінкою 2 – 100%

 

 

 

Висновки.

Аналіз психологічної літератури з проблем формування самосвідомості в підлітків показав, що самооцінка, як один з її основних структурних компонентів є важливим регулятором поведінки і діяльності людини. Самооцінка впливає на всі сторони її життя, емоційне самопочуття, взаємини з оточуючими, розвиток творчих здібностей, ставлення до успіхів і невдач.

Дослідження свідчать про те, що у сфері самопізнання дошкільників і молодших школярів переважають зовнішні дії та вчинки, а у підлітків домінують інтерес до себе – свого внутрішнього життя, якостей власної особистості, потреба в самооцінці, порівнянні себе з іншими. Така потреба зумовлюється практичною життєдіяльністю підлітка: бурхливою перебудовою організму, змінами в житті, становище в сім’ї, появою нових обов’язків і розширення прав; підвищеними вимогами до навчальної діяльності. Рушійними силами розвитку самосвідомості є зростаюча самостійність індивіда, яка виявляється у зміні його взаємин з оточуючими.

У експериментальній частині роботи ми дослідили як самоцінка учнів – старшокласників залежить від їх статусу в класі. В результаті діагностики ми отримали, що в учнів із соціометричним статусом 1 – 0.5 самооцінка адекватна, із статусом 0.49 – 0.1 домінує адекватна самооцінка, проте спостерігається відхилення в бік неадекватної (завищеної і заниженої) самооцінки. В учнів із статусом 0.09 – 0.01 спостерігається спад самооцінки у сторону заниженої. Підтвердження цього видно в учнів з статусом 0, у яких самооцінка занижена і в даній науковій роботі складає 100%.

Таким чином, висунута нами гіпотеза підтвердилася не повністю. Ми припускали, що в учнів із соціометричним статусом 1-0.5(лідери) самооцінка завишена або адекватна. Після проведення експериментального дослідження виявилось, що їх самооцінка адекватна на 100%. Значне відхилення у бік завишеної самооцінки у бажаних учнів, що свідчить про те, що лідерство вони компенсують завишеним рівнем самооцінки. Проте надалі наша гіпотеза підтверджується: при спаданні в учнів – старшокласників соціометричного статусу зростає відсоток учнів із заниженою самооцінкою.

Отже, отримані на основі експериментального дослідження результати мають вагоме практичне значення для роботи вчителів з учнями, а також для самих учнів з метою саморозвитку та самовдосконалення. Врахування цих результатів дає можливість більш ефективно і цілеспрямовано вести навчально-виховну роботу із старшокласниками.

 

Ковалёв С.В.Подготовка старшекласника к семейной жизни.-М.:Просвещение,1991.                       

Кон И.С.Открытие”Я”.-М.:Политиздат,1978.

Судження

Мене хвилює моє майбутнє.

Багато хто ненавидить мене.

Я боюсь здатися невігласом.

Я часто роблю помилки.

Я занадто скромний.

Моє життя марне.

Я трохи соромлюсь.

Я почуваю себе скуто.

Обробка даних

Для виявлення рівня самооцінки потрібно підсумувати бали за всіма 32 судженнями:

від 0 до 25

- свідчить про високий рівень самооцінки, за яким людина, як правило, не обтяжена “комплексом неповноцінності”, правильно реагує на зауваження і рідко піддає сумніву власні дії;

від 26 до 45

- свідчить про середній рівнь самооцінки, коли людина рідко

страждає від “комплексу неповноцінності” й лише іноді намагається підлаштуватись під думку інших;

     від 46 до 128

- вказує на низький рівень самооцінки, за яким людина болісно

сприймає критичні зауваження на свою адресу, намагається завжди зважати на думку інших і часто страждає від “комплексу неповноцінності”.

 

 

 

ВОЛИНСЬКЕ ОБЛАСНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ