Аналіз кошторисно – бюджетного фінансування Чернігівської міжрайонної ДПІ

 

 

До лютого 2000 року діяло “Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації” від 16.02.1998 р. N 164, згідно якого єдиний кошторис доходів і видатків бюджетної установи та організації був основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження, використання і поквартальний розподіл коштів установи. Формування єдиного кошторису здійснювалося на підставі лімітної довідки про асигнування з бюджету, яку вищестояща організація надсилає всім підпорядкованим установам.

9 лютого 2000 року вийшла Постанова Кабінету Міністрів України “Про Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги щодо виконання кошторисів доходів і видатків бюджетних установ та організацій” №17. Згідно до цієї Постанови кошторис доходів і видатків бюджетної установи,організації є основним плановим документом, який підтверджує повноваження щодо отримання доходів та здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання нею своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.

Відповідно до зазначеної Постанови кошторис має дві складові:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою, організацією основних функцій;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення видатків спеціального призначення, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

План асигнувань із загального фонду бюджету установи є невід'ємною частиною кошторису і затверджується разом з ним.

Порядок складання проектів кошторисів починається з того, що Мінфін України, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників дані про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік. Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня з точки зору законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів),норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства.

На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіном України,місцевими фінансовими органами для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

У дохідній частині проектів кошторисів зазначаються планові обсяги асигнувань, які передбачається спрямувати на покриття видатків установи із загального та спеціального фондів проектів відповідних бюджетів.

Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.За основу цих розрахунків беруться такі показники: обсяг надання тих чи інших платних послуг, а також інші розрахункові показники (площа приміщень та вартість обладнання, іншого майна, що здаються в оренду тощо) та розмір плати в розрахунку на одиницю показника, який повинен встановлюватися відповідно до законодавства; прогнозне надходження зборів (обов'язкових платежів) до спеціального фонду бюджету. На підставі перелічених показників визначається сума доходів на наступний рік за кожним джерелом їх надходження з урахуванням конкретних умов роботи установи. Під час формування показників, на підставі яких визначаються доходи планового періоду, обов'язково враховується рівень їх фактичного виконання за останній звітний рік, а також очікуваного виконання за період, що передує планованому. Показники повинні наводитися в обсязі, зазначеному у розрахунку, і повною мірою відповідати показникам бухгалтерської звітності за відповідні періоди.

Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання (за видами).Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться в межах надходжень, запланованих на цю мету в даному фонді.

Після затвердження відповідних бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.У тижневий термін після опублікування Закону України про Державний бюджет України, Мінфін України, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки.

Згідно із зазначеними лімітними довідками головні розпорядники та розпорядники вищого рівня уточнюють розпорядникам нижчого рівня річні обсяги бюджетних асигнувань, проводять помісячний розподіл асигнувань із загального фонду та доводять до них відповідні лімітні довідки.

Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань і подають зазначені документи головним розпорядникам для уточнення проектів зведених кошторисів та складання проектів зведених планів асигнувань.

Розпорядники згідно з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками, приводять у відповідність з ними свої витрати. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Головні розпорядники у тритижневий термін після одержання лімітних довідок подають уточнені проекти зведених кошторисів та складені проекти зведених планів асигнувань Мінфіну України, місцевим фінансовим органам для складання і затвердження річного розпису призначень відповідних бюджетів (розпису річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального і спеціального фондів в розрізі головних розпорядників, за повною економічною класифікацією, що відповідає зведенню усіх проектів кошторисів) та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розпису річних бюджетних призначень, затверджених у відповідному бюджеті для загального фонду в розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною класифікацією помісячно, що відповідає зведенню усіх планів асигнувань).

Мінфін України надсилає для реєстрації, обліку та виконання затверджений річний розпис призначень державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству, яке у триденний термін доводить до головних розпорядників витяги із зазначених документів, що є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань усіма розпорядниками.

Місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затверджених річного розпису призначень відповідного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного бюджету, що є підставою для  затвердження в установленому порядку кошторисів і планів асигнувань розпорядниками.

Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами року в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Одночасно з кошторисом на затвердження подається план асигнувань та штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень.Зазначені документи затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається установі, а другий залишається в установі, яка їх затвердила.

Установи мають право брати зобов'язання щодо видатків загального фонду бюджету відповідно до плану асигнувань виходячи з необхідності забезпечення виконання пріоритетних заходів  та з урахуванням здійснення платежів для погашення зобов'язань минулих періодів, якщо інше не передбачено законодавством.

Обсяг зобов'язань, узятих установою протягом року, повинен забезпечити зменшення рівня заборгованості за зобов'язаннями минулих періодів та недопущення утворення заборгованості за зобов'язаннями поточного року.

За результатами діяльності ДПІ згідно з даними кошторису за 1999 рік (див.додаток 2) Чернігівською міжрайонною державною податковою службою було фактично витрачено на 70,1 тис.грн. (26,06%) менше, ніж затверджено бюджетних асигнувань. Згідно даних таблиці 2.5 кошти було зекономлено за рахунок зменшення витрат на оплату праці працівників бюджетних установ на 40 тис.грн. (21,41%). Відповідно, знижуються і нарахування на заробітну плату (які складають 37,5%) на 20 тис.грн. (28,45%). Разом з цим було перевищено затверджений розмір видатків по придбанню предметів постачання і матеріалів на 0,1 тис.грн. та по відрядженню на 0,2 тис.грн. (14,29%).

Таблиця 2.5

Аналіз виконання кошторису ЧМДПІ за 1999 рік

 

Показники	Затверджено асигнувань	Фактично витрачено	Відхилення
			Тис.грн.	%
1. Оплата праці працівників бюджетних установ	186,7	146,7	40	-21,43
2.Нарахування на заробітну плату	70,3	50,3	20	-28,45
3. Придбання предметів постачання і матеріалів	0,2	0,3	0,1	50
4. Видатки на відрядження	1,4	1,6	0,2	14,29
5. Оплата послуг з утримання бюджетних установ	6,8	-	-6,8	-
6. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	3,6	-	-3,6	-
Всього	269	198,9	-70,1	-26,06

 

Щодо 1998 року, то за даними таблиці 2.6 спостерігається перевищення фактично витрачених сум над затвердженим обсягом асигнувань. Так, в сумі фактичних витрат найбільшу питому вагу мають витрати на оплату праці працівників бюджетних установ, норма по яким була перевиконана на 6,7 тис.грн. (3,9%). Відповідно і нарахування на заробітну плату теж збільшились на 3,2 тис.грн. (4,9%). Інші показники незначно вплинули на загальну суму витрат. Хоча видатки на відрядження склали в порівнянні з затвердженим розміром втричі більшу суму, ніж планувалося. Також на 0,1 тис.грн. більше було витрачено на оплату послуг з утримання бюджетних установ та оплату транспортних послуг.

Таблиця 2.6

Аналіз виконання кошторису ЧМДПІ за 1998 рік

 

Показники	Затверджено асигнувань	Фактично витрачено	Відхилення
			Тис.грн.	%
1. Оплата праці працівників бюджетних установ	186,7	146,7	40	-21,43
2.Нарахування на заробітну плату	70,3	50,3	20	-28,45
3. Придбання предметів постачання і матеріалів	0,2	0,3	0,1	50
4. Видатки на відрядження	1,4	1,6	0,2	14,29
5. Оплата послуг з утримання бюджетних установ	6,8	-	-6,8	-
6. Оплата комунальних послуг та енергоносіїв	3,6	-	-3,6	-
Всього	269	198,9	-70,1	-26,06

 

        Згідно даних таблиці 2.7 в структурі виконання кошторису за 1998 та 1999 роки найбільшу питому вагу складали витрати на оплату праці працівників бюджетних установ та нарахування на неї. В 1998 році згідно з фактичними даними її обсяг складав 73,2%, а в 1999 році – 73,76%. Відповідно нарахування на заробітну плату за 1997 рік – 6!,4%, за 1998 рік – 50,3%. В 1999 році скоротились видатки на оплату послуг з утримання бюджетних установ та по оплаті комунальних послуг.

        Таким чином, можна зробити висновок про підвищення ефективності роботи ЧМДПІ в 1999 році.

Таблиця 2.7

Аналіз структури виконання кошторису Чернігівської міжрайонної ДПІ за 1998– 1999 роки

Показники	1998 рік				1999 рік
	Затве-рдже-но	В % до загаль-ної суми	Фак-тично вико-нано	В % до зага-льної суми	Затве-рдже-но	В % до зага-льної суми	Фак-тич-но вико-нано	В % до загаль-ної суми
Оплата праці працівників бюджет-них установ	173,6	72,2	180,3	73,2	186,7	69,41	146,7	73,76
Нарахування на заробітну плату	64,6	26,5	61,4	24,5	70,3	26,13	50,3	25,29
Придбання предметів постачання і матеріалів	0,3	0,1	0,3	0,1	0,2	0,07	0,3	0,15
Продукти харчуван-ня	0,3	0,1	0,3	0,1	-	-	-	-
Видатки на відрядження	1,2	0,5	3,3	1,3	1,4	0,52	1,6	0,80
Оплата послуг з утримання бюджет-них установ	0,8	0,3	0,9	0.4	6,8	2,53	-	-
Оплата комунальних послуг	-	-	-	-	3,6	1,34	-	-
Оплата транспорт-них послуг	0,8	0,3	0,9	0,4	-	-	-	-
Всього видатків	241,6	100	247,4	100	269,0	100	198,9	100

          

    Взагалі кошторис доходів і видатків затвердується на рік та окремо по кварталах, а звіт про виконання кошторису складається на перше січня наступного року. Сума поквартальних затверджених асигнувань дорівнює сумі загальних асигнувань за рік.

    Таким чином, в 1999 році діяльність ЧМДПІ покращилась.

 

2.3 Перевірка правильності нарахування та сплати непрямих податків з юридичних осіб

При перевірці правильності заповнення податкової декларації по податку на додану вартість перевіряється Чернігівською міжрайонною ДПІ правильність визначення оподаткованого обороту, правильність визначення ставки податку, своєчасність подання документів до адміністрації та перерахування до бюджету. Цими заходами займається відділ по справлянню непрямих податків. Подання податкової декларації по податку на додану вартість здійснюється до Чернігівської міжрайонної ДПІ щомісячно, не пізніше 25 числа місяця, слідуючого за звітним.

Розрахунок по акцизному збору складається на основі даних накопичувальних відомостей підакцизних товарів. При перевірці Чернігівською міжрайонною ДПІ правильності відчислення та сплати акцизного збору, звертається увага на правильність визначення обороту з реалізації, правильність визначення ставок акцизного збору твердих ставок акцизного збору у відсотках, правильність визначення суми акцизного збору.

На виконання Наказу ДПА України № 376 від 01.08.98 р. “Про затверд-ження методичних вказівок по організації порядку адміністрування відшкодування ПДВ” в Чернігівській Міжрайонній ДПІ був створений наказ, у якому визначалось, яким чином повинна бути оформлена вхідна документація – податкові декларації з податку на додану вартість.

Згідно наказу канцелярія забезпечує прийом декларацій по ПДВ до 20 числа, візуально в присутності платника перевіряє всі форми поданої звітності щодо наявності коду ЄДРПОУ (ДРФО-для фізичних осіб), підписів посадових осіб, печаток, одиниць виміру, ознаки бюджетного відшкодування.

Потім забезпечує підготовку реєстрів і підбір декларацій до кожного реєстру. Декларації в день отримання, разом з реєстрами передаються до відділу обліку з актом прийому-передачі.

Відділу обліку та звітності після отримання реєстрів забезпечує нарахування сум податків в картки особових рахунків та аналіз нарахованих сум на предмет достовірності.

Начальник відділу обліку та звітності підписує акт, оригінал якого передає у відділ непрямих податків, а копію залишає у відділі обліку та звітності. Один примірник реєтру залишається у відділі обліку та звітності, а другий з відміткою на кожній сторінці про проведення нарахованих сум разом із податковою звітністю передає для проведення перевірок.

По завершенню терміну проведення звітності в особових рахунках платників відділу обліку та звітності забезпечує формування реєстрів платників, які не подали звітності у встановлені терміни.

На підставі одержаних реєстрів неподаної звітності управлінням прямих і непрямих податків з юридичних осіб, оподаткування фізичних осіб та контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів у 3-х денний термін вживаються заходи, передбаченні діючим законодавством до вказаних суб`єктів господарювання (припинення операцій по рахункам в банківських установах, притягнення до адміністративної відповідальності винних посадових осіб).

Управління прямих та непрямих податків з юридичних осіб, управління оподаткування фізичних осіб і контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів забезпечує попередню перевірку декларацій.

Управління документальних перевірок юридичних осіб оподаткування фізичних осіб і контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів забезпечують своєчасне проведення документальних перевірок.

Якщо по наслідках документальних тематичних перевірок сума ПДВ, заявлена до відшкодування не підтверджується, управління документальних перевірок юридичних осіб, оподаткування фізичних осіб і контролю у сфері ЗЕД та оподаткуваня нерезидентів на підставі актів документальних перевірок правильності зазначених платником сум до відшкодування готують розпорядження і не пізніше 20-го числа наступного за місяцем, в якому платником подано податкову декларацію передають до відділу обліку та звітності окремим реєстром.

За результатами перевірки згідно з отриманними розпорядженнями відділом обліку та звітності проводиться донарахування по особовому рахунку та формулюються висновки до органів казначейства, на суму донарахування здійснюються зміна бюджетного відшкодування.

Управління документальних перевірок юридичних осіб передає декларації, за результатами перевірки яких донараховано суми податку, разом з актом документальної перевірки по реєстру до управління прямих і непрямих податків з юридичних осіб.

Загальне керівництво, контроль і відповідальність за процес форму-вання і збереження облікових справ після одержання від відділу обліку платників податків здійснює начальник управління прямих і непрямих податків з юридичних осіб, оподаткування фізичних осіб і контролю у сфері ЗЕД та оподаткування нерезидентів.

Безпосередній контроль та персональна відповідальність за їх збережен-ням покладається на посадову особу по визначених за нею платниках.

Податкова декларація по податку на додану вартість складається із вступної частини та чотирьох розділів, з них платником заповнюються перші три розділи та вступна частина, четвертий розділ заповнюється працівниками податкової інспекції лише на оригіналі декларації, який залишається в податковій інспекції. Після реєстрації в канцелярії податкової інспекції, в день реєстрації податкові декларації передаються до обліку, де дані щодо нарахування чи відшкодування податку на додану вартість, визначені платником, заносяться до особового рахунку платника.

Відомості про проведення даних по нарахуванню чи відшкодуванню податку в особовому рахунку платника відображаються в четвертому розділі декларації, після чого декларація передається до відповідного відділу для здійснення перевірки щодо відповідності розміру податку, зазначеного у декларації, розміру податку, що випливає з поданих розрахунків.

При перевірці декларації перевіряється правильність заповнення декларації, проводиться її арифметична перевірка, наявність та правильність заповнення всіх додатків, які необхідно було подати платнику разом з цією декларацією, а також перевіряється відповідність суми податку, заявленої платником у декларації, поданим розрахункам.

Якщо під час такої перевірки виявлено помилки у визначенні платником суми податку, то за результатами перевірки робиться відповідний запис у пункті 4 розділу ІV податкової декларації та складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації по податку на додану вартість.

Якщо платником у поданій декларації допущені арифметичні помилки, що призвели до заниження суми податку, належної до сплати, податковий орган самостійно здійснює перерахунок такої суми податку та повідомляє платника про суму податкових донарахувань, належних до сплати.

У разі, коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації, сума такого завищення вважається сумою податкового зобов’язання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

На суму податку на додану вартість, донараховану за результатами попередньої перевірки, виписується Розпорядження про внесення змін у визначену платником суму податку, що підлягає нарахуванню.

Копія Довідки та Розпорядження у разі донарахування суми податку за результатами попередньої перевірки надається платнику податку.

У разі виявлення завищеної суми податку платник запрошується до податкової адміністрації з відповідними документами податкового обліку для перевірки.

Додаткова сума податку, нарахована за результатами перевірки, підлягає внесенню до бюджету в строки, зазначені в Розпорядженні податкового органу, але не пізніше 10 календарних днів із дати виписки такого Розпорядження.

Перевіряється арифметична правильність складання платниками податкової декларації. Перевірці підлягає правильність визначення платниками ПДВ, належної до відшкодування:

- платником при визнаяенні суми до відшкодування в 24,25,26 номера після рядка 23б в розділі Ш податкової декларації, в відмітці платника про бажаний порядок проведення відшкодування ПДВ має бути враховано результати одноразового перерахунка, сума податкових векселів, актів перевірок;

- відображення платником податку в податковій декларації руху виданих ним податкових векселів щодо правильності та повноти включення векселя до податкових зобов”язань, оплати векселів і як саме чином такий вексель оплачується, (за рахунок сум, належніх до відшкодування, чи за рахунок коштів платника через установі банку;

-  правомірність віднесення податкового векселя до податкового кредиту;

 - результати перевірок податковоі звітності попередніх звітних періодів.

Під час перевірки дані податкової декларації звітного та попереднього періодів порівнюються з відповідними даними декларації по податку на прибуток.

За результатами попередньої перевірки достатньо підтвердити від 50 до 75 % суми ПДВ, задекларованої до відшкодування (або суми податкових зобо”язань і податкового кредиту). Повне відтворення суми ПДВ здійснюється при проведенні документальної перевірки.

Якщо за результатами перевірки виявлено помилки та є необхідність донарахувати або змінити задекларовану суму ПДВ, або виникли підстави передати податкову декларацію для проведення документальної перевірки, за результатами попередньої перевірки складається Довідка про попередню перевірку податкової декларації по податку на додану вартість, при цьому у разі донарахування за результатами попередньої перевірки суми ПДВ (якщо розмір податку, вказаний платником у декларації, є меншим за розмір, що випливає з поданих платником розрахунків), виписується Розпорядження про внесення змін у визначену платником суму податку, що підлягає нарахуванню.

У разі виявлення завищеної суми податку, тобто коли за результатами перевірки виявлено, що платником задекларовано до нарахування (в рядку 23а) більше, ніж визначено розрахунками або ж задекларовано до відшкодування (в рядку 23б) меньше, ніж визначено розрахунками, платник запрошується до податкової адміністрації з відповідними документами податкового обліку для перевірки.

За результатами перевірки в пункті 4 розділу 1У податковоі декларації робиться відповідний запис:

“Помилок не виявлено. Сума ПДВ, задекларована до відшкодування, залишена без змін”.

 “Передано для проведення документальної перевірки, Довідка додається “.

 “Виявлено помилки,донараховано суму ПДВ, Довідка та Розпорядження додаються”.

 При цьому, у разі зменшення суми ПДВ, задекларованої до відшкодування, за результатами попередньої чи документальної перевірки таке зменшення проводиться в першу чергу за рахунок рядка 24 податкової декларації, а коли суми, вказаної в рядку 24 недостатньо, то за рахунок рядка 25.

 При встановленні значних порушень при проведенні попередніх перевірок відділ (сектор) непрямих податків (відділ (сектор) податків з фізичних осіб) направляє службову записку до відділу документальних перевірок з юридичних(фізичних) осіб з обгрунтуванням необхідності включення вказаного платника в найближчий час до плану проведення документальної перевірки.

При виявленні порушень при нарахуванні та сплаті непрямих податків міри адміністративної відповідальності за порушення податкового законодавства у вигляді штрафів застосовуються державними податковими органами відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення.