Тема: «Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші » 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Тема: «Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші »



Тема: «Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші»


Вступ

 

Мета курсової роботи

Поглибити і закріпити теоретичні знання з оцінки і захисту робітників і службовців у разі вибуху газоповітряної суміші на підприємстві, набути навичок практичного використання знань.

Завдання курсової роботи

· виконання розрахунково-пояснювальної записки з оцінки обстановки на підприємстві у разі вибуху газоповітряної суміші нанесення обстановки, яка склалася на підприємстві після вибуху на карту або схему;

· прогнозування обстановки на об'єкті у разі вибуху газонебезпечної суміші;

· розробка заходів, щодо підвищення стійкості роботи підприємства у надзвичайних ситуаціях.

Загальні питання курсової роботи складається з пояснювальної записки та графічної частини.

 

 


Міжнародне співробітництво в галузі цивільного захисту

 

З метою ефективної реалізації завдань цивільного захисту, зменшення матеріальних втрат та недопущення шкоди об’єктам, матеріальним і культурним цінностям та довкіллю в разі виникнення надзвичайних ситуацій центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підпорядковані їм сили та засоби, підприємства, установи та організації незалежно від форм власності, добровільні рятувальні формування здійснюють оповіщення та інформування, спостереження та лабораторний контроль, укриття у захисних спорудах, евакуацію, інженерний, медичний, психологічний, біологічний, екологічний, радіаційний та хімічний захист.

Загальне керівництво єдиною системою цивільного захисту здійснює Кабінет міністр України.

Начальником цивільного захисту України є Прем’єр – міністр України.

Безпосередні керівництво діяльністю єдиної систему цивільного захисту покладається на спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань цивільного захисту. Керівник цього органу є заступником начальника цивільного захисту України.

До сил цивільного захисту належать:

Оперативно – рятувальна служба цивільного захисту.

Спеціальні (воєнізовані) і спеціалізовані аварійно-рятувальні формування та їх підрозділи.

Аварійно-відновлювальні формування, спеціальні служби центральних та інших органів виконавчої влади, на які покладено завдання цивільного захисту.

1. Формування особливого періоду.

2. Авіаційні та піротехнічні підрозділи.

3. Технічні служби та їх підрозділи.

4. Підрозділи забезпечення та матеріальних резервів.

До регіональних і місцевих сил цивільного захисту належать:

1. Аварійно-рятувальні формування і підрозділи.

2. Спеціалізовані аварійно-рятувальні служби.

3. Сили та засоби місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

4. Сили та засоби територіальних підсистем єдиної системи цивільного захисту.

5. Сили та засоби підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності і підпорядкування, які залучаються у відповідному порядку до здійснення заходів цивільного захисту.

6. Добровільні рятувальні формування.

Координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у сфері цивільного захисту здійснюють:

Рада національної безпеки і оборони України у межах, передбачених законом України «Про Раду національної безпеки і оборони України»

Кабінет Міністрів України

Для координації діяльності державних органів влади з питань цивільного захисту Кабінет Міністрів України утворює відповідні комісії.

Порядок забезпечення діяльності Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій визначається Кабінетом Міністрів України. Діяльність цих комісій здійснюється відповідно до положення про такі комісії, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.

Основні завдання комісії:

- координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, пов'язаних зі створенням та функціонуванням Національної системи запобігання і реагування на аварії, катастрофи та інші НС;

- участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері техногенно-екологічної безпеки;

- організація та керівництво проведенням робіт при ліквідації наслідків НС.

- Робота комісії під час НС – це:

- керівництво ліквідацією НС;

- вивчення обстановки, причин виникнення НС та підготовка інформації про вжиті заходи;

- організація робіт і взаємодія з органами виконавчої влади, громадськими організаціями з питань евакуації населення та надання допомоги потерпілим;

- залучення до ліквідації наслідків НС наявних сил і засобів;

- взаємодія з відповідними організаціями сусідніх регіонів, територія яких опинилася під впливом НС, що виникла на території району, області, регіону, України;

- визначення розмірів (масштабів) збитків, що зазнали об'єкти і населення від НС.

Залежно від наявної або прогнозованої обстановки і масштабу НС встановлюється відповідний режим функціонування єдиної системи захисту в межах конкретної території за рішенням відповідно Уряду України, Ради міністрів АРК, обласної, Київської та Севастопольської міської, районної державної адміністрації, міської ради.

У режимі повсякденної діяльності єдина система захисту функціонує за наявності нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, за відсутності епідемій, епізоотій.

У цьому режимі органи управління, сили і засоби єдиної системи захисту:

- забезпечують спостереження і контроль за обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, а також чергування оперативного персоналу;

- розробляють і виконують цільові та науково-технічні програми запобігання НС і зменшення можливих втрат;

- здійснюють заходи, спрямовані на забезпечення безпеки і захисту населення під час НС;

- забезпечують підготовку органів управління до дій у НС, організовують навчання населення використання засобів захисту в таких ситуаціях;

- створюють і поновлюють резерви фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації наслідків НС;

- здійснюють постійне прогнозування обстановки щодо її погіршення, яке може призвести до виникнення НС.

Режим підвищеної готовності встановлюється при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної, сейсмічної, гідрогеологічної, гідрометеорологічної обстановки, загрозі виникнення НС.

У режимі підвищеної готовності органи управління єдиної системи цивільного захисту:

- надають оперативну допомогу органам і структурам, причетним до забезпечення цивільного захисту, в разі виникнення несприятливих побутових або нестандартних ситуацій;

- формують комісії для виявлення причин погіршення обстановки безпосередньо в районі можливого виникнення надзвичайної ситуації, готують пропозиції щодо її нормалізації;

- посилюють спостереження і контроль за ситуацією на потенційно небезпечних об'єктах і прилеглих до них територіях, здійснюють прогнозування можливості виникнення надзвичайних ситуацій та їх масштабів

- розробляють заходи із захисту населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;

- приводять у стан підвищеної готовності наявні сили і засоби реагування, залучають додаткові сили і засоби, уточнюють плани їх дій та направляють їх у разі потреби в район загрози виникнення надзвичайної ситуації;

- здійснюють заходи із запобігання виникненню надзвичайної ситуації.

 


Режим надзвичайної ситуації

 

Режим НС встановлюється при виникненні НС та під час ліквідації наслідків НС.

У режимі надзвичайної ситуації органи управління єдиної системи цивільного захист:

- визначають межі території, на якій виникла надзвичайна ситуація;

- організовують захист населення і територій в умовах надзвичайної ситуації;

- організовують роботи з локалізації або ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, залучають необхідні сили і засоби;

- здійснюють безперервний контроль за розвитком надзвичайної ситуації, становищем на аварійних об'єктах і прилеглих до них територіях;

- оперативно доповідають вищим органам управління про розвиток надзвичайної ситуації, заходи, які виконуються, та оповіщають населення.

Режим надзвичайного стану єдиної системи захисту встановлюється відповідно до Закону України «Про правовий режим надзвичайного стану».

 

Режим воєнного стану

 

Режим функціонування єдиної системи цивільного захисту в умовах воєнного стану, порядок підпорядкування її військовому командуванню визначаються відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».


Умови ситуаційної задачі

Виконання розрахунків

Аналітичні та графічні розрахунки проводяться з використанням довідникових матеріалів.

Приклад виконання аналітичних та графічних розрахунків за умов вибуху газоповітряної суміші на об'єкті у кількості 17 т. (варіант 16)

1. Визначимо радіус зони детонаційної хвилі R1 для ∆Рф1, який приймається постійним і рівним 1700 кПа [1]:

R1=17,53 =17,53*2.66=46,62 ~ 47 м

де Q – кількість вибухонебезпечної речовини, т;

2. Визначимо радіус зони дії продуктів вибуху R 2, що охоплює всю площу розльоту продуктів газоповітряної суміші в результаті детонації, де ∆Рф2 змінюється від 1350 кПа до 300 кПа [3]:

R2=1,7*R1=1,7х 47=79.9 м;


3. Визначимо радіуси дії повітряної ударної хвилі

для ∆Рф=10; 20; 30; 50 кПа [1].

За графіком (рис. 1) визначаємо:

R 50 = 200 м, R 30 = 290 м, R 20 = 350 м, R 10 = 550 м.

(рис. 1)

 

Рис. 1 Графік залежності надлишкового тиску ∆Р від кількості газоповітряної суміші Q і відстані до центру вибуху L

 

Висновок

 

Під час виконання курсової роботи, я поглибив і закріпив теоретичні знання з оцінки і захисту робітників і службовців у разі вибуху газоповітряної суміші на підприємстві, набула навичок практичного використання знань.

Провів аналітичні розрахунки та прогнозування. Визначив головну мету дослідження а також склав необхідні документи щодо оповіщення робітників на підприємстві.

 

 


Література

 

1. Атаманюк В.Г. Гражданская оборона. – Учебник. – М., 1986.

2. Білякович М.О., Сусло С.Т., Харамда Г.М. Цивільний захист. Навч. посібник.-К, 2005. – 160 с.

3. Демиденко Г.П. Захист ОНГ від засобів масового ураження: Довідник. – К., 1989. – 290 с.

4. Демиденко Г.П. Справочник – защита обьектов народного хозяйства – М, 1989.

5. Андрусенко С.І., Сусло С.Т. Технологічне проектування автотранспортних підприємств. Розділ 9. – К., 2009, с. 364

6. Жидецький В.Ц., Джигірей В.С. Практикум із охорони праці. – К., 2000, с. 470.

7. Журнал «Безпека життєдіяльності» – К. «Основа»

8. Журнал МНС «Надзвичайна ситуація».

9. Закон України «Про цивільну оборону України».

10. Курніков І.П. та ін. Технологічне проектування підприємств автосервісу.

Навч.посібник. – К., 2003.

11. Методичні вказівки до виконання завдань з цивільної оборони у дипломних проектах студентів усіх спеціальностей НТУ /Укл. С.Т. Сусло, Г.М. Харамда. – К.: НТУ, 2004. – 69 с.

12. Правила пожежної безпеки для підприємств і організацій автомобільного

транспорту України. – Нормативний акт з питань пожежної безпеки. –

«Основа», – К., 1999, с. 240.

13. Стеблюк М.І. Цивільна оборона: Підручник. – К., 2004. – 460 с.

14. Сусло С.Т. Безпека життя і діяльності людини: Навч. посібник. – К., 2001. – 280 с.

15. Сусло С.Т. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з БЖД – К., 1988.

Тема: «Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші»


Вступ

 

Мета курсової роботи



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 112; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.89.70.161 (0.045 с.)