Дослідження забруднення повітря методом спостереження за лишайниками

 

Ще одним з відомих методів дослідження забруднення повітря є метод спостереження за однаковими за розмірами лишайниками одного виду (пармелія, цетрарія, кладонія та ін.) на корі дерев.

Відомо, що лишайники дуже чутливі до забруднень повітря, особливо згубний вплив на них має сірчистий газ, який вже в концентрації 0,08-0,1 мг/м³ пригнічує більшість лишайників, а в концентрації 0,5 мг/м згубний практично для всіх видів. З'ясовано, що в разі підвищеного рівня забруднення повітря першими з міст зникають кущисті форми, потім лискові і, нарешті, найбільш стійкі - накипні. На основі спостережень виділяються зони лишайників, які дозволяють судити про ступінь забруднення атмосферного повітря.

Для досліджень забруднення повітря за змінами розмірів, форм і кольору лишайників була вибрана ділянка території, що обмежується вул. Білогородська, вул. Б. Хмельницького, які перетинають одна одну.

Спостереження проводилися на ділянці у 800 метрів від перехрестя обраних вулиць через рівні проміжки та по можливості на однаковій відстані від проїжджої частини.

У ході роботи було проведено дослідження території на наявність лишайників та зроблено фотографії, які найбільш наглядно демонструють відмінності у їх розмірі, кольорі та формі (Додатки 1-3).

На всіх деревах, що знаходяться найближче до проїжджої частини, взагалі відсутні лишайники (Додаток 1). Це говорить про те, що ця територія забруднена шкідливими викидами і є неможливим для існування лишайників. Вони є індикаторами чистого повітря і тому цілковита відсутність лишайників говорить про те, що проїжджа частина міста є вкрай небезпечним та несприятливим районом міста Боярки.

На незначній відстані від дороги (10-20 метрів) вже з`являються лишайники, але кількість їх обмежена і найбільш стійкі форми - накипні (Додаток 2). Вони мають сіро-зелений колір, менші за розмірами та висотою проростання. На цій території не можна побачити все різноманіття форм лишайників, кущисті форми взагалі відсутні, оскільки ця ділянка знаходиться відносно близько від дороги та залишається під впливом автомобільних викидів від проїжджої частини. Висока концентрація шкідливих газів-забруднювачів безпосередньо діє на склад повітря і унеможливлює проростання менш стійких до сірчистого газу форм лишайників.

В менш забруднених місцях на більшій відстані від дороги (від 20 метрів) з`являються інші форми лишайників та збільшується їх кількість, різноманітність форм, густота рослинності. Тільки в лісопарку біля стадіону зустрічається майже всі види лишайників різноманітної форми, кольору і забарвлення. Але навіть у такому незабрудненому місці, як парк, кущисті форми не зустрічаються, листкові форми наявні в незначній кількості порівняно з накипними (Додаток 3). Це говорить про здатність живої природи до саморегуляції. Дерева лісопарку на сьогоднішній час здатні долати цю кількість шкідливих викидів в повітря і відновлювати повітряний баланс міста.

На підставі спостережень є можливість виділити три зони забруднення:

§ лишайникова пустеля - цілковита відсутність лишайників, найбільш несприятливі райони міста біля проїжджої частини;

§ зона змагання - лишайникова флора бідна;

§ нормальна зона - периферійна частина міста, лісопарки.

За результатами даного досліду була складена картосхема зон забруднення повітря (Додаток 4).

Наслідками дослідження є висновки стосовно залежності існування флори лишайників від чистоти повітря і кількості викидів газів-забруднювачів.

Автомобільні викиди безпосередньо впливають на наявність та розміри лишайників у місті. Через збільшення кількості автотранспорту збільшується кількість викидів шкідливих газів у повітря. ця закономірність була простежена у попередньому досліді. Дослідження з лишайниками та виділення трьох умовних зон забруднення підтверджують вірність проведених розрахунків автомобільних викидів. Забруднення відображається на популяції лишайників у вигляді зменшення їх розмірів, кількості, висоти проростання, зникнення кущистих форм і зменшення листових форм. Наявність паркових та лісопаркових зон суттєво впливають на екологічну обстановку. Там, де вулиця примикає до густо посаджених дерев, зона лишайникової пустелі практично відсутня. Це характерно для вул. Б. Хмельницького. А от продовж усієї вул. Білогородської лишайникова пустеля існує і має чималі розміри.

В нашому місті є гостра проблема забруднення повітря. Спричинена вона зростаючою кількістю автотранспорту. Можна із впевненістю сказати, що ця проблема стосується кожного мешканця міста.

Вирішення проблеми полягає в зменшенні шкідливих викидів автомобілями. Досягти цього можна:

встановленням на двигуни каталізаторів для нейтралізації чадного газу;

заміною пального яке зараз використовується на газову суміш;

впровадженням енергозберігаючих технологій;

зменшенням кількості авто; переходом на альтернативні види палива;

збільшення кількості зелених насаджень, парків, лісосмуг як у місті так і навколо нього;

заборона вирубки дерев у місті та навколо.

заборона заїзду вантажівок у центральну частину міста.

Висновки

 

Можливості впливу людини на природу постійно ростуть і вже досягли такого рівня, коли людина може зруйнувати планету, знищити все живе, повністю змінити кліматичні умови. Повітряна оболонка Землі є однією з найголовніших умов життя. Без їжі людина може прожити місяць, без води - тиждень, а без повітря не може прожити і кількох хвилин.

Атмосфера має велике екологічне значення. Вона захищає живі організми від згубного впливу космічних випромінювань та ударів метеоритів, є носієм тепла і вологи. Через атмосферу відбувається фотосинтез та обмін енергії та інформації - основні процеси в біосфері. Наявність атмосфери на планеті обумовлює ряд складних екзогенних процесів (вивітрювання гірських порід, діяльність повітряних мас і природних вод тощо). Для деяких організмів (бактерії, літаючі комахи, птахи та інші) атмосфера є основним середовищем життя.

Розвиток автомобільного транспорту призвів до забруднення атмосфери міст і транспортних комунікацій важкими металами і токсичними вуглеводнями. Масове застосування мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин призвело до появи отрутохімікатів в атмосфері, ґрунтах і природних водах, забрудненню шкідливими елементами водойм, водотоків і сільськогосподарської продукції (нітрати, пестициди). В процесі експлуатації хімічних заводів і теплових електростанцій також утворюються величезні кількості твердих відходів (недогарок, шлаки, золи), що складуються на великих площах, вчиняючи негативний вплив на атмосферу, поверхневі і підземні води, грунтовий покров (пилування, виділення газів і т.п.). На території України знаходиться 877 хімічно небезпечних об'єктів та 287 000 об'єктів використовують у своєму виробництві сильнодіючі отруйні речовини або їх похідні (у 140 містах та 46 населених пунктах).

Діяльність людини порушує рівновагу в природі, що призводить до виникнення екологічних проблем. Серед них можна назвати парниковий ефект, озонові діри в атмосфері, смог, кислотні дощі, забруднення атмосферного повітря тощо. Проблема забруднення повітря вже не є проблемою країни. Це проблема кожного міста, кожної людини. Ми не можемо залишити без уваги поступове погіршення хімічного складу повітря і негативний вплив різноманітних шкідливих домішок на організм.

Добитися відповідної чистоти повітря можна тільки при проведенні комплексу законодавчих, технологічних, планових і санітарних заходів, які будуть здійснюватися на державному рівні й потребують значних фінансово-матеріальних затрат, але суттєву роль в цьому відіграє і підвищення культурного рівня та свідомості населення України. Хорошими засобами збереження чистоти атмосферного повітря є заміна у виробничих процесах шкідливих речовин на менш токсичні, створення нових замкнутих технологічних ліній, що працюють без викидів у атмосферу, безвідходне використання природних ресурсів, застосування ефектних фільтрів.

Вирішити проблему зменшення забруднення атмосферного повітря можна тільки у тісній співпраці громадських організацій та державних закладів, а у планетарному обсязі - лише на основі міжнародного співробітництва та спільних зусиль всіх країн.

Серед системи заходів спрямованих на запобігання атмосферних забруднень, виділяють декілька основних груп: до першої групи відносять заходи, спрямовані на скорочення валових викидів забруднювачів в атмосферу. Це заходи технічного, економічного і юридичного характеру: вдосконалення технологічних процесів промислових підприємств; орієнтація на екологічно безпечні джерела виробництва електроенергії (вітрові-, геліо-, припливні-, гідроелектростанції); покращення карбюрації палива, перехід транспортних засобів на екологічно безпечні види палива.

Для захисту атмосферного повітря від забруднень автотранспортом велике значення мають заходи по плануванню та розбудові міських поселень. Зокрема озеленення автомагістралей, зонування жилих масивів, створення різнорівневих транспортних розв’язок, кільцевих доріг, використання підземного простору для розміщення автостоянок, гаражів, створення швидкісних автомагістралей, санітарно-захисних зон.

До заходів економічного характеру спрямованих на скорочення викидів в атмосферу належать: встановлення економічних санкцій (плата за викиди, плата за надмірні викиди, штрафи за заподіяння шкоди навколишньому середовищу); формування екологічних бірж, в рамках яких можна придбати чи продати право на додаткові викиди забруднюючих речовин в атмосферу; розробка заходів по стимулюванню впровадження нових технологічних процесів.

Групу заходів юридичного характеру представляють законодавчі акти про охорону та використання атмосферного повітря. До них належать міжнародна конвенція ООН про зміну клімату, а також ряд законодавчих актів державного рівня: закон України “Про атмосферне повітря”, Положення про порядок видачі дозволів на викиди забруднювачів в атмосферу (Постанова КМ України), Інструкція про порядок розробки, встановлення, перегляду та доведення лімітів викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (Наказ Мінекобезпеки України).

Другу групу заходів складають ті, які направлені на зменшення концентрації забруднюючих речовин в границях промислових вузлів, центрів, агломерацій. До них відносять заходи з планування розосередження, деконцентрації шкідливих виробництв по території.

До третьої групи заходів по запобіганню атмосферним забрудненням належать екологоосвітні та екологовиховні. Формування складових екологічної культури населення дозволяє впорядкувати побутове забруднення повітряного середовища, з розумінням відноситись до запровадження повітряноочисних заходів на робочих місях, в установах, організаціях і підприємствах.

Література

 

1. Савіна Л., Я пізнаю світ, К., "Школа" 2002.

2. Рудзітіс Г. Є. Фельдман Ф.Г. Неорганічна хімія, К.,"Радянська школа" Д990.

3. Волошин І.М. Методика дослідження проблем природокористування. - Львів: ЛДУ, 1997. - 160 с.

4. Екологічний словник: Навч. посібник /В.В. Прежко та ін. - Харків: ХДАМГ, 1999. - 416 с.

6. Злобін Ю.А. Основи екології. - К.: Лібра, 1999. - 249.

7. Корсак К.В., Плахотнік О.В. Основи екології, - К.: МАУП, 2000. - 238 с.

8. Кучерявий В.П. Екологія, - Львів: Світ, - 500 с.

9. Білявський Г.О., Падун М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - К.: Либідь. 1995 - 368 с.

10. Білявський Г.О., Фурдуй Р.С. Практикум із загальної екології. // Навч. посібн. - К.: Либідь, 1997. - 160с.

11. Буринська Н.М. Хімія Икл., "Перун", Ірпінь, 2001

12. Копілевич В.А. Хімія, Видавничий центр НАУ, К., 2005.

13. Домбровський А.В. Органічна хімія 10-11кл., "Освіта", К., 1998

14. Александрова М.П. Хімія: Довідник. - Д., Сталкер, 1998-512с

15. Василега М.Д. Цікава хімія, "Радянська школа", К. - 1989

16. Шандала М.Г., Звиняцковський Я.Й. Окружающая среда и здоровье населения, - К.: Наук, думка, 1988.