Формування світогляду молодших школярів 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Формування світогляду молодших школярів



Формування світогляду молодших школярів

 


 

ЗМІСТ

 

Вступ

Розділ 1. Теоретичні основи формування наукового світогляду молодших школярів

1.1 Загальні уявлення про процес формування світогляду молодших школярів в світі вимог сучасної школи

1.1.1 Суть та основні структурні елементи світогляду

1.1.2 Особливості наукового світогляду

1.1.3 Основні шляхи та засоби формування наукового світогляду учнів молодших класів

1.2 Психологічно-педагогічні основи формування науково-матеріалістичного світогляду учнів.

1.2.1 Рушійні сили процесу формування науково-матеріалістичного світогляду

1.2.2 Основні психолого-педагогічні умови формування науково

Матеріалістичного світогляду

1.2.3 Особливості формування в учнів молодшого шкільного віку світоглядних умінь, понять, ідей

1.3 Мистецтво і світогляд

Розділ 2. Експериментальна перевірка впливу системи засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду молодших школярів

2.1 Визначення показників первісного рівня сформованості наукового світогляду в експериментальному і контрольному класах

2.2 Формування наукового світогляду молодших школярів у процесі застосування засобів художньо-творчої діяльності в навчально-виховному процесі

2.3 Порівняльний аналіз результатів експериментальної роботи в експериментальному і контрольному класах

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

 


 

ВСТУП

 

Освітня політика будь-якої сучасної держави визначає майбутнє нації, місце держави у світовому товаристві. Державна національна програма "Освіта (Україна XXI ст.)", що в листопаді 1993 року була прийнята Кабінетом Міністрів і підписана Президентом України, започаткувала процес розбудови української освіти. Як зазначено в цьому документі - головна мета програми -"визначення стратегії розвитку освіти в Україні в XXI ст., створення життєздатної системи безперервного навчання і виховання для досягнення високих освітніх рівнів, забезпечення можливостей постійного духовного самовдосконалення особистості, формування інтелектуального та культурного потенціалу як найвищої цінності нації"". У програмі визначені стратегічні завдання реформування освіти в Україні: відродження і розбудова національної системи освіти як найважливішої ланки виховання свідомих громадян, формування освіченої, творчої особистості. Національне виховання в Україні має бути спрямоване на формування у молоді і дітей світоглядної свідомості, звичаїв, інших соціально значущих надбань вітчизняної і світової духовної культури.

У процесі будівництва демократичного суспільства в нашій країні постійно зростає свідомість людей, ширше розгортається їх творча активність. Життя висуває сьогодні високі вимоги до духовного, морального світу громадян, визначає необхідність глибокого усвідомлення закономірностей розвитку суспільства і використовування їх для подальшого перетворення дійсності. У зв'язку з цим посилюється роль світоглядних поглядів, переконань, якими кожна людина керується в своєму повсякденному житті. Світоглядна зрілість підростаючого покоління допомагає йому самостійно розібратися, правильно зорієнтуватися в складних подіях і явищах сучасного життя, забезпечує активну участь його в будівництві демократичного суспільства.

Закономірно, що в нашій країні особливо велика увага у молодших школярів приділяється проблемі формування наукового світогляду.

Дедалі більшого значення надається проблемам дослідження науково-матеріалістичного світогляду в науковій літературі.

Значний внесок у розробку питань формування світоглядних якостей в учнів різних вікових груп зробив В.О. Сухомлинський. Він дав зразки комплексного підходу до розв'язання завдань, пов'язаних з формуванням у молодших школярів наукового світогляду; визначив основні шляхи й методи роботи, які допомагають успішно виховувати в учнів патріотизм, гуманізм; розкрив роль емоцій у формуванні в учнів наукового світогляду. У працях Сухомлинського з'ясовуються особливості оволодіння учнями світоглядними уявленнями, поняттями, ідеями. Велике значення для вчителів мають положення видатного педагога про роль художньо-естетичної діяльності у формуванні світогляду школярів.

Ш.П. Балавадзе, О.М. Лушников, М.Д. Нелюбін та інші педагоги в працях визначають основні завдання, зміст роботи щодо формування в учнів світоглядних уявлень, розкривають деякі шляхи досягнення цієї мети.

Л.І. Божович, Н.О. Менчинська, Г.Є. Залеський, Т.К. Мухіна, Т.С. Тамбовцева та інші дослідники розглядають психологічні аспекти проблеми формування світогляду, виявляють основні умови, які забезпечують успішне виховання в учнів світоглядних уявлень, понять, ідей. Зроблено перші важливі кроки в напрямі розкриття психологічних механізмів вироблення поглядів і переконань учнів. Останнім часом психологи активно досліджують роль самовиховання учнів у формуванні світогляду, специфіку вироблення поглядів на природу, суспільство, на своє місце в житті.

У своїй роботі ми зробили спробу розкрити психолого-педагогічні основи формування світогляду молодших школярів засобами предметів художньо-естетичного циклу, визначили основні шляхи, форми і методи роботи в даному напрямку, узагальнили матеріал психолого-педагогічного дослідження, передового педагогічного досвіду, а також навели результати провезеної нами експериментальної роботи з проблеми формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду засобами художньо-естетичної діяльності. Таким чином, актуальність проблеми формування світогляду молодших школярів засобами навчальної діяльності.

 


Мистецтво і світогляд

 

Світоглядні орієнтири людини та суспільства мають також і мистецьки окреслений характер.

Мистецтво - це відображення людиною світу в художніх образах. Мистецтво - це естетичне освоєння світу в процесі художньої творчості. При цьому під художньою творчістю розуміють особливу сферу людської діяльності, в межах якої відбувається відображення дійсності в конкретно-чуттєвих образах відповідно до певних естетичних ідеалів.

Загальноприйнятим вважається положення про те, що мистецтво зародилося у первісному суспільстві доби пізнього палеоліту. Про це свідчать різноманітні пам'ятки, наприклад малюнки в печерах, різьблення на кістці та камені, ритуальні танці, знаряддя праці, зброя тощо.

З моменту свого зародження і до сьогодення мистецтво пройшло тривалий і складний шлях, з кожним етапом свого розвитку збагачуючись і вдосконалюючись.

Мистецтво країн стародавнього світу, а також мистецтво Київської Русі, гуманістичний живопис, архітектура і література епохи Ренесансу, класицизм ХУІІ - ХУІІІ ст. і романтизм кінця ХУІІІ - початку XIX ст.; критичний реалізм XIX ст. та прогресивні напрями сучасного демократичного мистецтва збагатили людство невмирущими художніми цінностями, які несуть в собі колосальний обсяг знань і життєвий досвід цілих епох, поколінь і суспільних культур.

Мистецькі знання і життєво - художній досвід відіграють значну роль у діяльності людини. І ця роль проявляється передусім у мистецько-орієнтованому світогляді. Як органічно-цілісне явище мистецтво в цілому виступає у вигляді складної системи видів і жанрів, що історично еволюціонують і за змістом та формальними ознаками утворюють певні напрями, стилі, школи та манери художньої творчості, зумовлені особливістю образного відтворення дійсності в специфічному матеріалі: дереві, камені, фарбах, металі, звуках, слові тощо. Зародження стилів, манери, напрямів мистецтва здійснюється як під впливом відповідного рівня духовності, так і завдяки історично-визначеним соціальним і природним потребам та інтересам людини і суспільства. Суттєвий вплив на зародження і розвиток того чи іншого виду і жанру мистецтва справляє культура, звичаї, традиції і обряди, концепції і теорії художньо-образного бачення світу.

Одним із найперших видів мистецтва є живопис - зорове втілення задуму (теми, сюжету) митця за допомогою композиції й малюнка. Живопис - це також зорове втілення обсягу і розташування у просторово - часовому вимірі постатей і предметів, що передається за допомогою світлотіні, лінійної та просторово-кольорової перспективи. Найважливішим зображувальним та емоційним засобом живопису є колір. За допомогою кольору, зведеного в творі в гармонійну систему, підкреслюється різноманітність барв реального світу, їхнє природне забарвлення та зміни цього забарвлення залежно від освітлення навколишнього світло - повітряного середовища. Залежно від призначення живопис визначають як монументальний, декоративний, станковий, декораційний і мініатюру. Відповідно до тематики і предмета зображення розрізняють жанри живопису: анімалістичний, побутовий, історичний, батальний, портрет, пейзаж, натюрморт, міфологічний, релігійний та алегоричний.

Визначення рівня світоглядного впливу живопису залежить від глибини і правдивості зображення дійсності, майстерності застосування художніх і технічних засобів та ідейно-емоційного духу живописного твору.

Глибин зародження первісного суспільства сягає такий вид мистецтва, як графіка.

Графіка - це специфічне зображення людиною реальних предметів чи задуму за допомогою таких засобів, як лінія, штрих і пляма у взаємодії з незайманим тлом. За технікою виконання графіку поділяють на рисунок твердими матеріалами (олівець, вугіль, крейда), малюнок - рідкими (чорнило, туш, акварель) та друковану графіку (гравюра, літографія). Графіка має багато жанрових різновидів. Найголовнішими з них є: станкова графіка, книжкова графіка - ілюстрації, журнальна і газетна графіка, ужиткова - поштові марки, етикетки та малюнки на упаковці товарів, фірмові та фабричні знаки тощо. Масовість, яка досягається тиражуванням інформації, здатність оперативно відгукуватися на події та явища сучасності зумовлюють важливість світоглядного значення графіки.

У первісному суспільстві зароджується й такий вид мистецтва, як архітектура. Архітектура - мистецтво створення будинків і споруд, а також їхніх комплексів і самі будинки і споруди, які формують просторове середовище для життя та діяльності людей.

Головні засоби створення художнього образу в архітектурі - формування простору й архітектоніка, а також симетрія і асиметрія, контрасти, ритм, пропорції, масштаб. Архітектура виконує світоглядну функцію, яка проявляється в тому, що вона, з одного боку, розкриває загальнолюдське у стилі і характері, організації умов людського життя, з другого - показує своєрідність національних рис, побут і духовну культуру різних народів.

Скульптура - вид мистецтва, основним засобом художньої виразності якого є співвідношення обсягових форм у реальному просторі. Скульптурне мистецтво вміло використовує закономірності пропорційності та ритму й враховує освітлення. Скульптурні твори виконують з твердих або пластичних матеріалів - глини, пластиліну, граніту, мармуру, дерева, бронзи, чавуну, неіржавіючої сталі, міді, алюмінію. Об'єктом скульптурного зображення є людина, іноді тварина. Основними двома видами скульптур є: кругла скульптура, розрахована на круговий огляд (статуя, бюст) і рельєф, де опукле зображення виступає з площини, що становить основу твору. Завдяки цьому скульптор у рельєфі має більше, ніж у круглій скульптурі, можливостей вільно групувати постаті та відтворювати елементи пейзажного і архітектурного середовища. Залежно від того, наскільки високо виступає зображення над фоном, розрізняють барельєф, горельєф і контр рельєф. Своєрідним різновидом рельєфу є медаль. За призначенням скульптуру поділяють на монументальну (пам'ятник надгробок), монументально-декоративну (фонтан, каріатида) та станкову (скульптура у музеях, на виставках, в інтер'єрі громадських, державних та особистих будівель). Окремим різновидом станкової скульптури є скульптура малих форм (статуетки людей, тварин).

Скульптура відіграє важливу світоглядну роль, оскільки сприяє формуванню ідеалів, дає змогу людині побачити себе збоку.

До найдавніших видів мистецтва належить і декоративне мистецтво широка галузь мистецтва, пов'язана з естетично-художнім формуванням матеріального середовища, що створюється людиною.

Серед основних складових декоративного мистецтва чільне місце належить декоративно-ужитковому мистецтву та оформлювальному мистецтву.

Декоративно-ужиткове мистецтво - це таке явище, що охоплює ряд галузей творчості, пов'язаних із створенням художніх виробів для побуту.

Декоративно-ужиткове мистецтво розв'язує водночас практично-світоглядні завдання, воно сприяє художній організації предметного середовища, яке відповідає естетичним запитам людини. Твори декоративно-ужиткового мистецтва є надбанням матеріальної культури тієї епохи,за якої вони створюються, й тісно пов'язані з її звичаями раціональними та етнічними особливостями, соціальними відносинами.

Суттєву роль у формуванні світоглядно-мистецького бачення дійсності відіграє фольклор (народна творчість). На сучасному рівні світоглядної культури фольклор розглядається, з одного боку, як народна поетична творчість, з другого як сукупність народних традицій, поглядів, звичаїв, обрядів, вірувань, що отримали художньо-творче, мистецьке оформлення.

Специфічним різновидом творчої діяльності і спілкування людей є музика вид мистецтва, який відображає світ у художніх, звукових образах. Вона відображає почуття, думки, процеси, що переймають внутрішній світ людини, його становлення і розвиток. Змістом музики є втілений у музичних образах ідейно-художній задум композитора, результат емоційного відображення, перетворення й естетичної оцінки явищ об'єктивної дійсності в свідомості музиканта. Музика не може, як слово, виражати конкретні почуття і наочно, як образотворче мистецтво, зображувати зміст. Образні системи музики дають змогу втілювати поняття, що визначають світоглядні ідеї. Для конкретизації ідей своїх творів композитори вдаються до синтезу музики зі словом, сценічною дією, танцем, зображенням. Музика має велике пізнавальне, виховне, організуюче значення в житті суспільства. Як важливий засіб світоглядного виховання людини вона формує естетичні смаки та ідеали, розвиває емоційну чутливість, відчуття прекрасного. Вона здатна збуджувати співпереживання, впливати на сферу почуттів, інтелект людини, її поведінку.

Музика є предметом дослідження окремої галузі мистецтвознавства -музикознавства. Наше завдання - знайомити в загальних рисах з музикою як могутнім мистецьким фактором формування високого рівня світоглядної культури людини.

Родову сутність мистецтва особливо яскраво демонструє театр - вид мистецтва, який відображає світ у художньо-сценічних образах. Театральне мистецтво є своєрідним проявом світоглядної культури, засобом естетичного та ідейного виховання людини і суспільства. Театр відображає особливості встановлення людини, її душевний стан, ідеали і суперечності суспільства. Театр як вид мистецтва поділяється на види: драматичний театр, музичний театр (опера, балет), музично-драматичний (поєднує ознаки двох перших), оперета; театр ляльок, тіньовий театр, пантоміма; до них примикає театр одного актора. Види театру мають різноманітні структурні варіанти, жанрові модифікації. Так, драматичний театр ставить трагедію, комедію, драму тощо. Драма буває соціальна, сімейно-побутова, психологічна, камерна, історична, лірична тощо. Деякі театри мають жанрову спеціалізацію (театр сатири, комедії, водевілю, малих форм) або орієнтуються на певне коло глядачів (театр молодіжний, юного глядача).

Кіномистецтво - вид мистецтва, який засобами кінематографічної техніки, оперуючи рухомим зображенням і звуком, відтворює світ у художніх та художньо-документальних образах.

Виділяють чотири основні види кіномистецтва: художнє (ігрове) кіно, яке засобами виконавської майстерності втілює твори кінодраматургії, документальне кіно, мультиплікаційне кіно і науково-популярне кіно. Кожен із видів має свої особливості і завдання. Жанри художнього кіно: мелодрама, пригодницький фільм, кінокомедія, вестерн, детектив та ін.

Доступність фільмів широким масам, особливий ефект достовірності екранного зображення, інформативність визначають соціальні функції і світоглядне значення кіномистецтва, яке справляє величезний ідейно-художній вплив на формування поглядів та переконань, естетичних смаків і почуттів на свідомість людей, їх духовну культуру.

Нині найбільш відомим і поширеним є телевізійне мистецтво - вид мистецтва, що відтворює світ за допомогою телебачення. Телебачення - передавання на відстань зображень рухомих і нерухомих об'єктів за допомогою електричних сигналів, що поширюються каналами зв'язку?

Термін "телевізійне мистецтво" вживається переважно в значенні "художнє телебачення". На відміну від інформаційного, науково-популярного і навчального телебачення телевізійне мистецтво відображає життя в художньо-образній формі, розкриває характери людей.

Набуло поширення радіо мистецтво - різновид словесно-звукового мистецтва, яке виникло з розвитком технічних засобів радіо. В поняття "радіо мистецтво" входять літературні, театральні, музично сценічні твори, які з використанням творчих прийомів і технічних засобів радіомовлення набувають нових художньо-образних якостей і нових особливостей естетичного впливу. Специфіка радіо мистецтва - невидимість того, що відбувається у радіовиставі та в інших літературних формах, які використовує радіо. Художній образ у ньому поєднує в собі численні звукові компоненти. Особливого значення набуває звучання акторського слова, а також багатоманітні звуки дійсності, музика, акустичні ефекти. Радіомистецтво вимагає від актора достовірної, психологічно глибокої гри з тонкими голосовими нюансами, характер якої залежить від змісту образу, від його тлумачення, а також жанру твору. Радіомистецтво, потужно виражаючи почуття і думки у словесних діях героїв переважно в роздумах, монологах, діалогах тощо, є важливим засобом формування світогляду людини.

Потужним засобом художньо-образного освоєння людиною світу є фотомистецтво - різновид творчості, суттю якої є використання відображувальних можливостей фотографії. Розрізняють документальне фотомистецтво, художню фотографію та ужиткове фотомистецтво. Фотомистецтво стало одним із засобів формування світогляду, оскільки є безцінним фактичним матеріалом, без якого для людини світ не є таким виразно-зримим і досяжним.

Серед сучасних видів мистецтва особливе місце посідає дизайн. Ця особливість окреслюється перед усім тим, що дизайн - це художнє конструювання. Як творча проектно-конструкторська діяльність, дизайн покликаний вдосконалювати предметне середовище, що оточує людину. Це вдосконалення веде до розробки не лише естетичних властивостей промислових виробів, а й до розв'язання ряду соціальних проблем. Світоглядний фактор дизайну проявляється у прагнення людини свідомо моделювати візуальні й функціональні елементи середовища з урахуванням специфіки промислового виробництва.

Виклад матеріалу про співвідношення мистецтва і світогляду буде неповним, якщо не згадати величезну мистецьку силу художньої літератури, яку детально розглядає літературознавство.


Завдання дослідження:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність понять "світогляд", "знання", "погляд", "переконання", "ідеал", виявити структуру світогляду, дослідити його залежність від діяльності, розглянути педагогічні умови формування наукового світогляду школярів 1-4 класів.

2. Теоретично обґрунтувати необхідність використання системи засобів художньо-творчої діяльності, розробленої на основі принципів наочності,

свідомості і активності учнів, зв'язку навчання з життям, при формуванні світогляду молодших школярів.

3. Експериментально перевірити вплив системи засобів художньо-творчої діяльності на формування світогляду молодших школярів.

Методи дослідження: аналіз наукової літератури з проблеми дослідження, і вивчення учнівських робіт, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.

З метою визначення показників первісного рівня сформованості світогляду учнів 3-А та 3-Б класів нами було проведено констатуючий експеримент. Зокрема, було визначено критерії та показники вимірювання.

Критерії вимірювання:

1. Володіння науковими поняттями, пов'язаними зі змістом художньо-творчої діяльності.

2. Сформованість поглядів і переконань, пов'язаних з діяльністю, поведінкою та особистісним розвитком людини.

3. Готовність реалізувати переконання в конкретних життєвих ситуаціях через вираження свого ставлення до людини, праці, мистецтва, природи.

Показники вимірювання:

1. володіє термінологією, правильно і науково розкриває зміст понять і термінів - 3 бали

v має достатньо повне і точне уявлення про зміст понять і термінів, що характеризують художньо-творчу діяльність людини - 2 бали

v має поверхове знання, недостатньо науково і точно визначає поняття і терміни - 1 бал

v низький рівень сформованості наукових уявлень про сутність і зміст художньо-творчої діяльності - 0 балів.

2. має чітко визначені і стійкі погляди та переконання, пов'язані з усвідомленням, розумінням залежності розвитку людини від змісту і характеру її діяльності - 3 бали *

v має достатньо визначені погляди і переконання, пов'язані з впливом діяльності людей на їх розвиток - 2 бали а

v погляди і переконання характеризуються відносною стійкістю, недостатньо сформовані і узагальнені - 1 бал а

v відсутність чітко визначених поглядів і переконань - 0 балів

3. проявляє впевненість і об’єктивність в оцінюванні, аргументує свою позицію у ставленні до навколишнього світу - 3 бали

v не завжди об’єктивно і правильно оцінює окремі життєві ситуації 2 бали

v недостатньо чітко і аргументовано виражає, свою позицію - 1 бал

v аргументація вчинків і дій в певних життєвих ситуаціях непереконлива, хибна, або відсутня зовсім 0 балів.

Учням обох класів було запропоновано відповісти на запитання анкети (див. додаток А).

Опрацювання результатів анкетування здійснювалось за таблицями 1 і 2.

Таблиця 2

Облік результатів анкетування учнів З-Б класу

п.п. Прізвище, ім"я учня Вар. від. 1 2 3 Кільк. балів Вар.від. 4 5 6 Кільк. балів Вар.від. 7 8 9 Кільк. балів Заг.кільк Балів
1. Білик В. А б б 7 В в а 5 Б б в 5 17
2. Бірюкова І. Б а г 5 Г в б 5 А г г 3 13
3. ВласенкоО. А б а 8 Б а а 8 А а а 9 25
4. Гуленко С. В в б 4 Г в в 7 Б г в 5 11
5. Ісаєв Н. В б в 4 А а б 8 Г а в 4 16
6. Катков В. В б б 5 А б а 8 А б б 7 20
7. Кликова А. Б в б 5 Г в в 2 А в в 5 12
8. Кушнір Ю. Г в в 2 Б в г 3 А в г 4 9
9. Левіна М. А б а 8 А а а 9 А а а 9 26
10. Масалов О. Г в б 5 Б а г 5 А г г 3 13
11. МорозоваГ. А а в 7 Г б в 3 А б а 8 18
12. Обабко Ю. А б г 5 А б в 6 Б в в 4 15
13. Обухов А. А б а 8 А а а 9 А б б 7 24
14. Ліерлова Н. А а б 8 В а в 5 В в б 4 17
15. Плахов Д. В а а 7 А а б 8 Б б б 6 21
16. Рибін М. А а а 9 А а а 9 А а а 9 27
17. СеменоваК. В г а 4 А б г 5 Б б в 5 14
18. Скляров Р. В б б 5 А б а 8 Б б а 7 20
19. ТрибановМ Г а в 4 В б б 5 Г б а 5 14
20. ФедорчукГ. Вав 5 А б б 7 Б б г 4 16
21. Цупко Н. А а б 8 В в в 3 Б г б 4 15
22. Шаповал Т. А а а 9 А а а 9 А б а 8 26
23. Шевчук Б. Б б б 6 В б г 3 Б б г 4 13
24. Ярина А. А а б 7 Б б б 6 А б в 6 19

 

«А» - З бали

«Б» - 2 бали

«В» - 1 бал

«Г» - 0 балів

 

Групування учнів за результатами анкетування з метою визначення первісного рівня сформованості науково-матеріалістичного світогляду ми здійснювали за правилом Заціорського, як показано в таблицях 3 і 4.

Таблиця 3

Визначення рівня сформованості світогляду в 3-А класі.

№ п.п. Прізвище, ім"я учня Абсолютна кільк. балів Відносна кільк.Балів(%) Рівень сформ. світогляду
1. Абрамов М. 22 81,4 в
2. Асютіна Л. 12 44,4 с
3. Бабичев Н. 19 70,3 ВС
4. Варенов І. 15 55,5 С
5. ЗалицькаМ. 13 48,1 С
6. Зайченко К. 8 29,6 Н
7. Захаров Т. 20 74,0 ВС
8. Іщенко Г. 12 44,4 с
9. Карась X. 25 92,5 в
10. Карацюба В. 14 51,8 с
11. Кисленко Б. 13 48,1 с
12. Ковтун О. 18 66,6 ВС
13. Кучеренко 3. 10 37,0 н
14. Мірош О. 13 48,1 с
15. Носик Ю. 23 85,1 в
16. ПавликМ. 21 77,7 ВС
17. Працюк В. 16 59,2 с
18. Рибалко Є. 14 51,8 с
19. Тесля Д. 16 59,2 с
20. Уралова К. 12 44,4 с
21. Фоменко 0. 24 88,8 в
22. Шумаков Л. 18 66,6 ВС
23. Щербак Ю 7 25,9 н
24. Юрченко Д. 15 55,5 с

Таблиця 4

Визначення рівня сформованості світогляду в 3-Б класі

№ п.п. Прізвище, ім"я учня Абсолютна кільк. балів Відносна Кільк. балів Рівень сформ. світогляду
1. Білик В. 17 62,9 ВС
2. Бірюкова І. 13 48,1 С
3. Власенко О. 25 92,5 В
4. Гуленко С. 11 40,7 Н
5. Ісаєв Н. 16 59,2 С
6. Катков В. 20 74,0 ВС
7. Кликова А. 12 44,4 С
8. Кушнір Ю. 9 33,3 Н
9. Левіеа М. 26 96,2 В
10. Масалов О. 13 48,1 С
11. Морозова Г. 18 66,6 ВС
12. Обабко Ю. 15 55,5 С
13. Обухов А. 24 88,8 В
14. Перлова Н. 17 62,9 ВС
15. Плахов Д. 21 77,7 ВС
16. Рибін М. 27 100,0 В
17. Семенова К. 14 51,8 С
18. Скляров Р. 20 74,0 ВС
19. Трибанов М. 14 51,8 С
20. Федорчук Г. 16 59,2 С
21. Цупко Н. 15 55,5 С
22. Шаповал Т. 26 96,2 В
23. Шевчук Б. 13 48,1 С
24. Ярина А. 19 70.3 ВС

 

Рівні:

1. Високий (81-100%)

2. Вище середнього (61-80%)

3. Середній (41-60%)

4. Низький (0-40%)

 

Абсолютним показником (Аа) є загальна кількість балів, а відносний показник (Ав) визначаємо за формулою:

Аа

Ав = --------------------------х 100%

мах сума балів

 

З метою порівняння первісних рівнів сформованості світогляду в 3-А і 3-Б класах робимо їх статистичне угрупування і будуємо секторні діаграми

 

3 – А 3 - Б

 

 

Дугу сектору обчислюємо за формулою:

 

L = 3,6 х f, де f - відносний показник (відносна частина).

 

Оскільки первісний рівень сформованості світогляду в 3-А класі порівняно низький, ми визначили його як експериментальний.

 


ВИСНОВКИ

 

Отже, формування у школярів молодшого шкільного віку науково-матеріалістичного світогляду - складена й актуальна проблема шкільної педагогіки.

Науковий світогляд є основою багатогранної діяльності учнів, спрямованої на пізнання дійсності, перетворення її в інтересах суспільства, тому робота по формуванню в учнів наукового світогляду має забезпечувати глибоке усвідомлення матеріалістичності світу, демократичного характеру його становлення, виховання стійких поглядів, переконань, ідеалів тощо.

Одним з найважливіших завдань школи є формування в учнів системи знань, створення ціннісної наукової картини світу.

Міцні і глибокі знання з основних предметів, вироблення певного емоційно-оцінюючого ставлення учнів до навчального матеріалу світоглядного характеру - необхідна умова формування різних компонентів їх світогляду. Особливу роль у пізнавальній діяльності учнів відіграють "знання про знання". Вони допомагають правильно орієнтуватись у великому за обсягом фактологічному матеріалі і пізнавати нові закономірності розвитку навколишньої дійсності.

Найважливішим засобом формування в учнів наукового світогляду є вивчення наук. Чітке виділення в кожному предметі провідних понять, ідей і забезпечення глибокого усвідомлення їх учнями сприяють успішному формуванню в них світоглядних поглядів, переконань. Доцільно організовувати засвоєння учнями навчального матеріалу як процес їх самостійного відкриття закономірностей розвитку природи, суспільства.

У процесі вивчення основ наук, позакласних заходів слід дотримуватись особливостей формування світоглядних уявлень, понять, ідей, які визначаються змістом, характером того чи іншого навчального предмета, певним видом практичної діяльності учнів.

Навчально-виховна робота педагогів має спиратися на знання реального рівня сформованості в кожного учня певних світоглядних поглядів, переконань, ідеалів. Не кількість проведених навчально-виховних заходів, а їх якість (конкретна виховна цілеспрямованість, емоційна наснаженість, активізація пізнавальних процесів, створення умов для перевірки і застосування знань на практиці, вироблення в учнів уміння переносити сформовані мислительні дії, світоглядні знання в інші нестандартні ситуації тощо) забезпечує успішне формування у школярів наукового світогляду.

Слід забезпечувати комплексний підхід до формування в учнів світоглядних понять, поглядів, переконань, ідеалів, морально-емоційних оцінок. Ступінь сформованості одного структурного компоненту світогляду впливає на інші І, таким чином, позначається на всій світоглядній системі особистості. Комплексний підхід до формування в учнів світогляду створює сприятливі умови для одночасного впливу на інтелектуальну, емоційну і вольову сфери, рівномірного розвитку всіх структурних компонентів світогляду. При цьому дуже важливо сформувати в учнів уміння оцінювати будь-який факт, подію з різних сторін.

Формування науково-матеріалістичного світогляду не закінчується в молодшому шкільному віці. У процесі самостійного життя, навчання в середніх і вищих учбових закладах, у трудовій діяльності науковий світогляд продовжує поглиблюватись, удосконалюватись. Сформовані в початковій школі компоненти наукового світогляду регулюють поведінку дітей, визначають їх спрямованість.

Розглядаючи мистецтво як один із важливих засобів формування діалектичного світогляду, ми дійшли висновку, що художньо-творча діяльність учнів є невід"ємною ланкою педагогічної роботи кожного освітнього закладу і кожного вчителя, спрямованої на формування і розвиток зародків цілісного, осмисленого відображення в свідомості кожної дитини навколишньої дійсності у всіх її видах і формах.

Використання спеціально розробленої системи засобів художньо-творчої діяльності в процесі навчання, як показало наше педагогічне дослідження, слід вважати одним з інструментів педагогічної діяльності, що ефективно впливають на формування в учнів здатності об'єктивно сприймати і правильно розуміти світ.


 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. Балавадзе Ш.П. Вопросьі формирования диалектико-материалистического мировоззрения школьников. Смоленск, 1982.

2. Балавадзе Ш.П. Формирование научного мировоззрения в школе. Тула, 1984.

3. Выготский Л.С. Избранньїе психологические исследования. М., Изд-во АПН РСФСР, 1986, с 290.

4. Галузинський В.М., Євтух М.Б. Педагогіка: Теорія та Істрія. Навч.посібник. -К.: Вища пік., 1995.-237 с.

5. Димитров Г.М. Избранньїе произведения. Т.2. М., Госполитиздат, 1967, с434.

6. Добролюбов Н.А. Философские сочинения. Т.2. М., 1974, с 250.

7. Зорина Л.Я. Системность - качество знаний.М., "Знание", 1992

8. Залесский Г.Е. Психологические вопросьі формирования убеждений. -М.: Изд-во Моск.ун-та, 1982. 120 с.

9. Ігнатенко П.Р. Ціннісні орієнтації учнів як об"єкт педагогічної роботи.-"Радянська школа", 1987, № 7, с 287

10. Короткий психологічний словник. За ред. Войтка В.І. К., "Вища школа", 1985, с 185

11. Лушников А., Нелюбин Н. Формировать мировоззрение школьника. М., "Знание", 1996

12. Людина і світ: Підручник (Л.В.Губерський, А.О.Приятельчук, В.П.Андрущенко та ін): за ред.: АВ.Губерського, А.О.Приятельчука: К.: Український Центр духовної культури, 1999. - 512 с.

13. Макаренко А.С. Мої педагогічні погляди.- Твори в семи томах. ^.5, "Радянська школа", 1987

14. Медведев В.М. Формирование мировоззрения учащихся -«Народное образование", 1983

15. Психологические проблеми формирования научного мировоззрения школьников (под редакцией Менчинской НА.). М., "Просвещение", 1984

16. Руденко Ю.Д. Формування в учнів науково-матеріалістичного світогляду - К.: Видавництво "Радянська школа", 1987. - 124 с

17. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в п"яти томах. К., "Радянська школа". 1986-1987

18. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. -К: Видавничий центр "Академія", 2000. - 544 с. (Атьмаматер)

19. Черноволенко В.Ф. Мировоззрение и научное познание. Изд-во

Киевского университета, 1980.

 


 

Додаток А

Анкета

1. Що таке вишивка?



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 256; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.196.105.235 (0.13 с.)