Визначення довжини і висоти підвищеної колії для вивантаження насипних вантажів з піввагонів і розрахування його місткості

Щодоби під вивантаження прибуває  чотиривісних піввагонів, число подач-збирань їх на вантажний двір х_пу = 2.

Довжина розвантажувальної частини підвищеної колії, м,

 

,

де  — довжина вагона;

а - величина, що враховує неточність установки всієї подачі на розвантажувальному фронті; приймається рівній довжині одного - трьох вагонів залежно від загальної довжини подачі.

Довжина розвантажувального фронту при довжині чотиривісного піввагона м.

 м.

Висота підвищеної колії (див. рис. 4), м

 

 

де  — число піввагонів, що розвантажують на одному місці (приймається рівним 2);

 — маса вантажу в одному піввагоні, т ( = 60 т);

γ — щільність вантажу, т/м³, для вугілля γ = 0,9 т/м³;

φ - коефіцієнт заповнення відвала (0,8 - 0,9);

ρ — кут природного укосу, град (для насипних вантажів ρ = 45⁰).

  м.

Приймаємо типову висоту підвищеної колії 3 м.

Довжина похилої частини підвищеної колії (при i = 20 %):

 

 м.

 

Місткість складу по обидва боки підвищеної колії, т

 

де F — площа перетину вантажу у відвалі, м² (див. рис. 4):

 

 

 - ширина відвала, м (залежить від висоти підвищеної колії й кута природного укосу при  = 3 м й ρ = 45°, );

φ - коефіцієнт заповнення відвала (φ =0,8).

 

Рисунок 4. Схема для визначення місткості складу у підвищенній колії

 

При  м²;  м; γ = 0,85 т/м³ й φ = 0,80 місткість складу по обидва боки підвищеної колії складе

 т

а маса вантажу в одній подачі:

 

 т.

 

Як бачимо, місткість складу значно перевищує масу вантажу в одній подачі. Отже, до проектування приймаємо  м.

 

2.5.5 Розрахунок площі і довжини критого складу для зберігання інших вантажів (тарно-штучних)

Площі для переробки й складування тарно-штучних вантажів по прибуттю та відправленню (по фромулі 5):

 

 

де t_xр – термін зберігання вантажів, доба (2,5 доби – по прибуттю; 2 доби – по відправленню);

k_пр – коефіцієнт, що враховує розмір додаткової площі для проходів, проїздів і ін. (k_пр= 2)

Р_н — середня кількість вантажу, що укладається на 1 м² корисної площі складських приміщень (0,85 т/м²).

Q_с – добовий вантажообіг тарно-штучних вантажів, приймаємо Q_с=378 т.

α = 1,2 - коефіцієнт нерівномірності прибуття;

β = 0,25 - коефіцієнт, що враховує перевантаження вантажу, що прибуває, безпосередньо з вагону в автомобіль.

Загальна площа складів по прибуттю і відправленню буде дорівнювати:

Довжина складу визначається за розрахунковою площею і типовою шириною приміщення. При ширині b_ск = 18 м і розрахунковій площі  м² загальна довжина складе:

 м.

 

У покритих складів улаштовують рампи шириною 3,2 м з боку залізничної колії й 1,7 м з боку під'їзду автомобілів.

Тоді загальна ширина складу складе: 18 + 3,2 + 1,7 = 22,9 м.

Оптимальне число подач і збирань:

 

 подачі.

 

де  - вартість 1 вагоно-години простою вагона,  грн.;

 - вартість 1 маневрової локомотиво-години, для локомотива ЧМЕЗ  грн.

 

На підставі техніко-економічних розрахунків, згідно з (6):

 подачі.

Визначимо необхідну довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт, як з боку залізничної колії, так і з боку під'їзду автомобілів.

Довжину фронту вантажно-розвантажувальних робіт з боку залізничної колії, необхідна для операції одночасно з усіма вагонами поданої групи (подачі) визначимо:

 м

Довжина фронту з боку автомобільного транспорту при установці автомобілів уздовж складу визначимо:

 

м.