Методологічні підходи до прогнозування банкрутства підприємств, розповсюджені у вітчизняній практиці 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Методологічні підходи до прогнозування банкрутства підприємств, розповсюджені у вітчизняній практиці



 

Державний підхід до діагностики банкрутства представлений Методичними рекомендаціями щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємства та ознак дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства, розроблених Вищим арбітражним судом України. У відповідності з Методичними рекомендаціями встановлюється ступінь неплатоспроможності підприємства і момент відновлення платоспроможності. Останній момент особливо важливий, так як відповідно зі ст. 21 Закону санація вважається виконаною, якщо підприємство відновило свою платоспроможність. Методичними рекомендаціями визначено три види неплатоспроможності (або рівня платоспроможності):

- поточна;

- критична;

- надкритична.

Економічним показником ознак поточної платоспроможності (Пп) при наявності простроченої кредиторської заборгованості є різниця між сумою наявних у підприємства грошових коштів, їх еквівалентів та інших високоліквідних активів і його поточних зобов'язань, що визначається за формулою:

 

ПП = А040 + А045 + А220 + А230 + А240 - П620 (2.2.)

 

Де: А040, А045, А220, А230, А240 — відповідні рядки активу балансу,

П620 — підсумок 4 розділу пасиву балансу.

Якщо підприємство має позитивне значення ПП, то воно вважається повністю платоспроможним. Від'ємне ж значення свідчить про наявність поточної неплатоспроможності. Якщо підприємство на початок або кінець кварталу, що аналізується, має позитивне значення ПП воно не є боржником в розумінні Закону і, звичайно, не підпадає під його дію [19, c. 384].

ЗАТ «Кримвтормет» у 2005-2007 роках має такі значення показників платоспроможності:

 

ПП2005 = 93,1 + 5,5 + 1384,2 – 8620,4 = -7137,6

ПП2006 = 93,1 + 3 – 6865,9 = - 6769,8

ПП2007 = 93,1 + 2,2 – 12154,6 = - 12059,3

 

Таким чином, отримані результати свідчать про наявність поточної неплатоспроможності на аналізованому підприємстві протягом 2005-2007 років, так як показник ПП має від’ємне значення.

Для визначення критичної та/або надкритичної неплатоспро-можності розраховують коефіцієнт покриття (Кп) і коефіцієнт забезпеченості власним капіталом (К3):

 

Кп= Оборотні активи / Поточні зобов'язання (2.3.)

К3= (Власний капітал - Необоротні активи) / Оборотні активи (2.4.)

 

ЗАТ «Кримвтормет» у 2005-2007 роках має такі значення коефіцієнту покриття і коефіцієнту забезпеченості власним капіталом:

 

Кп2005= 14469,2 / 8620,4 = 1,67

Кп2006= 13184,2 / 6865,9 = 1,92

Кп2007= 16300,6 / 12154,6 = 1,34

Кз2005= (15139,5 – 9294,4) / 14469,2 = 0,4

Кз2006= (11331,2 – 8244,9) / 13184,2 = 0,23

Кз2007= (7582,8 - 7098) / 16300,6 = 0,029

 

Нормативне значення коефіцієнта Кп встановлено в розмірі не менше 1,5; К3 — не менше 0,1.

Якщо на кінець кварталу коефіцієнт Кп і К3 менше нормативного значення, то при наявності на початок і кінець аналізованого періоду, ознак поточної неплатоспроможності фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність (п.5 Методичних рекомендацій). Тому в цій ситуації є передумови до застосування санації. Але для того, щоб в якості відновлення платоспроможності застосувати санацію, необхідно, щоб один з коефіцієнтів (Кп або К3) на кінець кварталу перевищував нормативне значення або протягом періоду, який досліджується, відбувалося їх зростання (п.6 Методичних рекомендацій).

Таким чином, отримані значення коефіцієнтів покриття і забезпечення власним капіталом свідчать про те, що ЗАТ «Кримвтормет» у 2005-2006 роках не має критичної неплатоспроможності, так як Кп >1,5 і К3 >0,1. А от у 2007 році аналізоване підприємство має значення даних показників нижче нормативного, що говорить про те, що фінансовий стан підприємства визначається як критична неплатоспроможність (Кп2007=1,34, Кз2007=0,029), а значить існує можливість відновлення платоспроможності.

Якщо за результатами року підприємство отримало збиток (бухгалтерський) і коефіцієнт покриття менше одиниці, то рівень неплатоспроможності такого підприємства буде розглядатися як надкритичний (п.7 Методичних рекомендацій). Наявність ознак надкритичної неплатоспроможності відповідає фінансовому стану боржника, коли він у відповідності з Законом повинен звернутись в місячний термін до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство.

Відповідно до методичних рекомендацій платоспроможність боржника буде вважатися відновленою, якщо:

- буде забезпечене позитивне значення поточної ліквідності;

- коефіцієнт покриття перевищить нормативне значення при наявності тенденції до збільшення рентабельності.

Альтернативою методичним рекомендаціям Вищого арбітражного суду є Методика проведення поглибленого аналізу фінансово-господарського стану неплатоспроможних підприємств та організацій, розроблена Агентством з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 1997 року. У методиці наведені дванадцять основних фінансово-економічних показників, що дозволяють спеціально створеній комісії встановити факт фінансової неспроможності підприємства і занести його до Реєстру неплатоспроможних підприємств і організацій, а саме: коефіцієнт забезпеченості власними коштами; коефіцієнт абсолютної ліквідності; коефіцієнт автономії; коефіцієнт фінансової стабільності; показник фінансового левериджу; робочий капітал; маневреності робочого капіталу; коефіцієнт оборотності оборотних засобів; час обороту оборотних засобів; коефіцієнт оборотності запасів; тривалість обороту запасів; фондовіддача. В методиці наведені нормативні значення перерахованих показників. Саме відповідність або невідповідність фактичних показників нормативним і дає підстави Агентству з питань запобігання банкрутству. Підприємств та організацій вносити або не вносити досліджуване підприємство у відповідний Реєстр.

У вітчизняній практиці фінансового аналізу для прогнозування ймовірності банкрутства використовуються також показники з Методичних положень по оцінці фінансового стану підприємства та встановленню незадовільної структури балансу, затверджених Розпорядженням Федерального управління про неспроможність (банкрутство) № 31-р від 12.08.1994, № 5б-р від 12.09.1994, № 67-р от 11.10.1994. Відповідно до них основою для прийняття рішення про банкрутство слугує оцінка структури балансу неплатоспроможних підприємств шляхом розрахунку коефіцієнту покриття, коефіцієнту забезпечення власними оборотними активами та коефіцієнту відновлення (втрати) платоспроможності [16, c. 177].

Коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності визначається за формулою:

 

КВП = [КПК + (ВП / Т) * (КПК - КПП)] / 2 (2.5.)

 

де КПК — коефіцієнт покриття на кінець звітного періоду;

КПП — коефіцієнт покриття на початок звітного періоду;

ВП— період відновлення (втрати) платоспроможності;

Т — тривалість звітного періоду в місяцях.

При розрахунку коефіцієнта відновлення платоспроможності «ВП» приймається за 6 місяців, а при розрахунку коефіцієнта втрати платоспроможності — за 3 місяці.

Коефіцієнт відновлення платоспроможності обчислюють за умови, що один із коефіцієнтів — покриття або забезпеченості власними оборотними активами, має значення нижче за оптимальне (перший — < 2, другий — < 0,1).

Коефіцієнт втрати платоспроможності визначають якщо значення обох вказаних коефіцієнтів нижчі за оптимальні.

Якщо коефіцієнт відновлення платоспроможності:

- >1, то підприємство має реальні шанси поновити свою платоспроможність і може бути прийняте рішення відкладання визнання структури балансу незадовільною, а підприємства — неплатоспроможним строком на 6 місяців;

- <1 — у підприємства немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців.

Якщо коефіцієнт втрати платоспроможності:

- >1 — підприємство у найближчі три місяці має реальну можливість не втратити платоспроможність;

- <1 — у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність.

У 2005-2006 роках підприємство ЗАТ «Кримвтормет» має значення КП < 2 і КЗ >0,1, а значить для цього періоду коефіцієнт відновлення платоспроможності буде становити:

 

КВП2005 = [1,67+ (6 / 12) * (1,67 – 1,32)] / 2 = 0,84

КВП2006 = [1,92 + (6 / 12) * (1,92 – 1,67)] / 2 = 0,96

 

У 2007 році аналізоване підприємство має значення обох вказаних коефіцієнтів нижче оптимального, а значить розраховуємо показник втрати платоспроможності, який становить:

 

КВП2007 = [1,34 + (3 / 12) * (1,34 – 1,92)] / 2 = 0,67

 

Таким чином, отримані результати розрахунків свідчать про те, що підприємство ЗАТ «Кримвтормет» немає реальної можливості поновити свою платоспроможність протягом 6 місяців, так як коефіцієнт відновлення платоспроможності менше 1, і, навпаки, у підприємства в найближчий час існує загроза втратити платоспроможність, а отже існує ймовірність його банкрутства.

Вченими Іркутської державної економічної академії запропонована чотирьох-факторна модель прогнозу ризику банкрутства (R-модель), яка має наступний вигляд [16, c. 178]:

 

R= 8,38*К1 + К2 +0,054*К3 +0,63*К4, (2.6.)

де К1 — оборотний капітал/актив;

К2 — чистий прибуток/власний капіталу;

К3 — виручка від реалізації/активи;

К4 — чистий прибуток/інтегральні витрати.

Результати розрахунку показників R-моделі зведені в табл. 2.10.

 

Таблиця 2.10.

Ймовірність прогнозу ризику банкрутства за R-моделлю

Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік
К1 0,246 0,293 0,177
К2 0,102 - 0,365 - 0,494
К3 2,734 2,524 1,435
К4 0,023 - 0,075 - 0,114
R -показник 2,33 2,18 0,99
Ймовірність банкрутства мінімальна мінімальна мінімальна

 

Ймовірність банкрутства підприємства у відповідності зі значенням моделі R визначається за допомогою розробленої шкали граничних значень (таблиця 2.11.).

 

Таблиця 2.11.

Загальна оцінка ймовірності банкрутства підприємства за R моделлю

Значення R (коефіцієнту ймовірності банкрутства) Ймовірність банкрутства, %
Менше 0 Максимальна (90—100)
0—0,18 Висока (60—80)
0,18—0,32 Середня (35—50)
0,32—0,42 Низька (15—20)
Більше 0,42 Мінімальна (до 10)

 

За результатами, отриманими в таблиці 2.11.ймовірність банкрутства ЗАТ «Кримвтормет» мінімальна, а саме до 10%. Але аналітики вважають, що дана модель не може застосовуватися для українських підприємств і основними причинами цього факту є відсутність даних по деяких статтях балансу підприємств, а саме:

- підприємство має ці дані, але приховує їх;

- підприємство не має цих даних (вони кількісно не підраховані);

- підприємство просто не здійснювало цих операцій.

Р. С. Сайфулін і Г. Г. Кадиков запропонували використати для оцінки фінансового стану підприємства рейтингове число:

 

R = 2Ко + 0,1Кпл + 0,08Кі + 0,45Км + Кпр, (2.7.)

 

де Ко — коефіцієнт забезпеченості власним капіталом;

Кпл — коефіцієнт поточної ліквідності;

Кі — інтенсивність обігу капіталу, що авансується, яка характеризує обсяг реалізованої продукції, що припадає на одну грошову одиницю коштів, вкладених в діяльність підприємства;

Км — коефіцієнт менеджменту, характеризується відношенням прибутку від реалізації до виручки від реалізації;

Кпр — рентабельність власного капіталу (відношення прибутку до власного капіталу).

Якщо рейтингове число R для підприємства має значення:

- більше 1, то підприємство знаходиться у задовільному стані;

- менше за 1, то це характеризує стан підприємства як незадовільний [16, c. 179].

Результати розрахунків за моделлю Р.С. Сайфуліна і Г.Г.Кадикова зведені в табл. 2.12.

 

Таблиця 2.12.

Оцінка ймовірності банкрутства ЗАТ «Кримвтормет» за моделлю Р.С. Сайфуліна і Г.Г. Кадикова

Показники 2005 рік 2006 рік 2007 рік
Ко 0,4 0,23 0,029
Кпл 1,67 1,92 1,34
Кі 4,29 3,71 2,99
Км 0,147 0,105 0,043
Кпр 0,102 - 0,365 - 0,494
R -показник 1,47 0,63 - 0,04
Ймовірність банкрутства мінімальна висока висока

 

По результатам розрахунку, які представлені в таблиці 2.12.можна сказати, що підприємство ЗАТ «Кримвтормет» у 2005 році має задовільний стан, так як R>1, а от вже за 2006-2007 рр. цей показник значно зменшився. У 2007 році R-показник спав на 102,7 % у порівнянні з 2005 роком у результаті значного зменшення коефіцієнту забезпеченості власним капіталом, виручки від реалізації та валового прибутку, власного капіталу і збільшення довгострокових зобов’язань.

Рейтингова оцінка фінансового стану може застосовуватися з метою класифікації підприємств за рівнем ризику, взаємовідносин з ними банків, інвестиційних компаній, партнерів. Діагностика неспроможності на базі рейтингового числа, однак, не дозволяє оцінити причини потрапляння підприємства «в зону неплатоспроможності».

Вагомий внесок у розвиток цього напрямку фінансового аналізу зроблений Терещенко О.О., яким було обґрунтовано новий методологічний підхід до діагностики банкрутства вітчизняних підприємств, в основу якого покладено мультиваріантний дискримінантний аналіз. Суттєвою перевагою зазначеного переходу є врахування галузевих особливостей об’єктів дослідження при побудові дискримінант них моделей діагностики банкротства (таблиця 2.13.)

Здобуті у таблиці 2.13. значення Z - показника можна інтерпретувати так:

Z>2 — підприємство вважається фінансово стійким, і тому йому не загрожує банкрутство;

1<Z<2 - фінансова рівновага (фінансова стійкість) підприємства порушена, але за умови переходу на антикризове управління банкрутство йому не загрожує;

0<Z<1 — підприємству загрожує банкрутство, якщо воно не здійснить санаційних заходів;

Z<0 — підприємство є напівбанкрутом [16, c. 182-183].

 

Таблиця 2.13.

Дискримінантні моделі діагностики банкрутства

Групи видів економічної діяльності Дискримінанта модель
Сільське господарство Z=0,105Х1+1,567Х2+0,301Х3+1,375Х4+1,689Х8+ +0,168Х9-0,260
Харчова промисловість Z=0,261Х1+1,272Х2+0,13Х3+0,486Х4+0,639Х9+ +0,221Х10-1,433
Інші галузі обробної промисловості Z=0,139Х1+1,535Х2+0,486Х3+1,459Х4+0,265Х9+ +0,159Х10-1,757
Добувна промисловість, металургія, машинобудування, виробництво електроенергії, газу, води Z=0,213Х1+2,208Х2+0,67Х3+1,13Х4+1,48Х5+ +0,515Х8+0,467Х10 -2,599
Будівництво Z=0,333Х1+1,458Х2+0,395Х4+1,407Х5+0,040Х6+ +0,41Х10 -2,325
Оптова та роздрібна торгівля, готелі та ресторани Z=0,268Х1+1,773Х2+1,478Х4+0,775Х5+0,028Х6+ +0,097Х9 + 0,177Х10 – 2,026
Транспорт Z=0,145Х1+1,481Х2+1,007Х4+0,048Х6+ 0,146Х10 – -1,779
Інші види діяльності Z=0,306Х1+0,331Х2+1,309Х4+0,050Х6+ +0,363Х9+0,258Х10 –1,387

де Х1 — коефіцієнт покриття (поточні активи/поточні зобов'язання)

Х2 — коефіцієнт фінансової незалежності (власний капітал/валюту балансу)

Х3—коефіцієнт оборотності капіталу(чиста виручка від реалізації/валюта балансу)

Х4— коефіцієнт рентабельності операційних продаж cash-flow 1 (cash-flow 1 /(чиста виручка від реалізації + інші операційні доходи))

Х5 — коефіцієнт рентабельності активів по cash-flow 2 (cash-flow 2/валюта балансу)

Х6 — коефіцієнт оборотності позичкового капіталу (чиста виручка від реалізації/позичковий капітал)

Х7 - відношення cash-flow 1 до позичкового капіталу

Х8 — рентабельність продажів (прибуток (збиток) до оподаткування/чиста виручка від реалізації)

Х9 — рентабельність власного капіталу (прибуток (збиток) після оподаткування/власний капітал)

Х10 — коефіцієнт оборотності оборотних активів (чиста виручка від реалізації/середні залишки оборотних активів)

 

Отже, і в зарубіжній, і у вітчизняній практиці вже існує багато методів визначення ймовірності настання банкрутства підприємства, як окремі показники, так і моделі факторів з ваговими коефіцієнтами. Проте факторні моделі, що пропонуються науковцями інших країн, не завжди придатні для використання в економічних умовах України, через надмірний податковий важіль; більший вплив на господарсько-фінансовий стан підприємств внутрішніх факторів, а ніж зовнішніх; відмінність в бухгалтерському обліку та звітності та ін.

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 149; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.221.43.155 (0.045 с.)