Склад дохідної бази місцевих бюджетів та тенденція їх формування

 

Доходи місцевих бюджетів формуються з різних джерел, причому порядок їхнього формування залежно від джерела регулюється різними законодавчими актами.

Склад доходів місцевих бюджетів, форми мобілізації ресурсів до місцевих бюджетів залежить від системи і методів господарювання, а також від завдань, що вирішуються суспільством у той чи інший період. Сукупність усіх видів доходів місцевих бюджетів, які формуються різними методами, їх взаємопов’язане застосування становить систему доходів місцевих бюджетів. Ця система покликана вирішувати не тільки фіскальні, а й регулюючі завдання: стимулювати зростання виробництва і підвищення його ефективності, забезпечувати соціальний захист населення та розвиток соціальної сфери. У сучасних умовах ринкових відносин доходи місцевих бюджетів повинні дозволяти у повному обсязі вирішувати завдання, покладені на органи місцевого самоврядування.

Дослідження процесів формування доходів місцевих бюджетів передбачає їх аналіз за різними характерними ознаками: економічної природи, територіальної локалізації, відношення до чинної системи оподаткування тощо. За бюджетною класифікацією, запровадженою у 1996р., всі доходи місцевих бюджетів за економічною природою поділились так:

1) податкові надходження (податки на доходи, на прибуток, на збільшення ринкової вартості, податки на власність, збори за спеціальне використання природних ресурсів, внутрішні податки на товари та послуги, податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції, інші податки);

2) неподаткові надходження (доходи від власності та підприємницької діяльності, адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, надходження від штрафів та фінансових санкцій, інші неподаткові надходження);

3) доходи від операцій з капіталом (надходження від продажу основного капіталу, державних запасів товарів і нематеріальних активів, податки на фінансові операції та операції з капіталом);

4) державні цільові фонди (перелік фондів та їх включення до бюджетів визначається чинним законодавством);

5) офіційні трансферти (від органів державного управління інших рівнів, з недержавних джерел).

Бюджетний кодекс України вніс зміни у класифікацію бюджетних доходів і поділяє їх на чотири розділи: податкові надходження, неподаткові надходження, доходи від операцій з капіталом, офіційні трансферти. Виключення державних цільових фондів з переліку доходів бюджетів пов’язано з включенням цих цільових надходжень до спеціального фонду бюджету, а також з позбавленням органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування і бюджетних установ права створювати позабюджетні фонди.

Сьогодні доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок:

1. місцевих податків і зборів,

2. неподаткових доходів,

3. надходжень із бюджетів вищого рівня.

Співвідношення між цими джерелами залежить від функцій, що покладені на регіональні органи управління, від потенційних можливостей отримання ними місцевих податків, а також від можливостей вищих органів влади надавати фінансову підтримку територіям.

Податки є головним джерелом місцевих бюджетів. В свою чергу всі податки, що надходять до місцевих бюджетів, поділяють на дві групи: місцеві податки і надходження із бюджетів вищого рівня.

Ефективне використання інституту місцевих податків і зборів є важливим способом зміцнення всієї фінансової системи держави.

За Бюджетним кодексом України виділяються таку структури доходної частини місцевого бюджету, яка складається із загального та спеціального фондів.

Загальний фонд бюджету включає:

1) всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду;

2) всі видатки бюджету за рахунок надходжень до загального фонду;

3) фінансування загального фонду бюджету.

Спеціальний фонд бюджету включає:

1) бюджетні призначення на видатки за рахунок конкретно визначених джерел надходжень;

2) гранти або дарунки, одержані розпорядниками бюджетних коштів на конкретну мету;

3) різницю між доходами і видатками спеціального фонду бюджету[3].

Розподіл бюджету на загальний та спеціальний фонди визначається законом про Державний бюджет України, джерела яких формуються виключно законами України.

Можна сказати, що місцеві фінанси виконують багатопланову роль у формуванні державного бюджету і вони виступають: вагомим чинником економічного розвитку і фінансової стабільності, інструментом макроекономічного регулювання; важелем здійснення перерозподільних процесів; фінансовою базою місцевого самоврядування; основним важелем проведення фінансового вирівнювання; головним джерелом фінансових ресурсів для утримання і розвитку місцевого господарства, вирішення місцевих проблем; з їх допомогою проходить реалізація перспективних цілей національного розвитку і загальнодержавних програм. Місцевим бюджетам належить важлива роль у забезпеченні конституційних гарантій, вирішенні соціальних проблем.

Таким чином, роль місцевих бюджетів можна представити у табл.1.2.

 

Таблиця 1.2 - Роль місцевих бюджетів у структурі держави

В економічній системі держави
Впливають на:	Використовуються як інструмент:
1 - соціально-економічний розвиток 2 - фінансову безпеку 3 - фінансову стабільність 4 - розвиток демократії 5 - добробут населення	1 - перерозподілу ВВП 2 - державного регулювання на мікрорівні 3 - економічної політики 4 - фінансової політики 5 - регіональної політики
Місцеві бюджети
У державних фінансах:	У місцевих фінансах:
1. складова бюджетної системи 2. інструмент реалізації загальнодержавних програм 3. джерело фінансування державних видатків 4. інструмент фінансового вирівнювання.	1. фінансова база місцевого самоврядування 2. фінансові плани територіальних формувань 3. джерело утримання і розвитку місцевого господарства 4. джерело фінансування локальних послуг

 

Новацією Бюджетного кодексу України є запровадження такого поділу доходів місцевих бюджетів (відповідно до чинного порядку розрахунку дотацій вирівнювання):

1) власні доходи – доходи, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів;

2) закріплені – доходи, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.

Перелік власних та закріплених доходів визначений у Бюджетному кодексі на тривалу перспективу, що покликано створити необхідні передумови для здійснення перспективного планування[18].

Склад власних та закріплених доходів можна представити у вигляді табл.1.3.

 

Таблиця 1.3- Склад власних та закріплених доходів місцевих бюджетів.

Доходи місцевих бюджетів України	Джерела формування доходів
1	2
Власні	Місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування
	100% плати за землю для бюджетів міст Києва і Севастополя; 75% плати за землю для бюджетів міст АРК та міст обласного значення; 60% плати за землю для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об’єднань
	Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету
	Надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами
	Податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування
	Надходження дивідендів, нарахованих на акції господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади
	Плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету
	Кошти від відчуження майна, яке знаходиться у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебувають у комунальній власності
	Фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування
	Гранти та дарунки у вартісному обрахунку
	Власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету
	Податок на прибуток підприємств комунальної власності
	Платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення
	Інші надходження,передбачені законом
Закріплені	Податок з доходів фізичних осіб: до бюджетів міст Києва та Севастополя – 100%, бюджетів міст республіканського і обласного значення – 75%, до бюджетів міст районного значення, сіл, селищ та їх об’єднань – 25% від загального обсягу податку, що справляється на їх території
	Держане мито в частині, що належить відповідним бюджетам
	Плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад
	Плата за державну реєстрацію суб’єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад
	Плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад
	Надходження адміністративних штрафів,які накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями
	Єдиний податок для суб’єктів малого підприємництва у частині, що належить відповідним бюджетам

 

Власні і закріплені доходи у більшості випадків виявляються недостатніми для фінансування витрат органів місцевого самоврядування і тому для збалансування місцевих бюджетів використовують офіційні трансферти.

Забезпечення достатніх обсягів і стабільності закріплених доходів для всіх рівнів бюджетної системи України і особливо для місцевого самоврядування є значною проблемою.

Згідно з законодавством доходи місцевих бюджетів України можуть включати дотації, субвенції, які надаються з державного або місцевих бюджетів, Рад вищого адміністративного рівня до місцевих бюджетів Рад нижчого рівня.

Податки і збори (обов’язкові платежі), що закріплюються Бюджетним кодексом України на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування, складають кошик доходів бюджету та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого[16]. Основними формами надання міжбюджетних трансфертів за Бюджетним кодексом є дотації вирівнювання і субвенції.

Дотації вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності відповідного бюджету, до якого спрямований цей трансфер[16]. Дотація вирівнювання визначається як перевищення обсягу видатків над кошиком доходів бюджетів місцевого самоврядування.

За Бюджетним кодексом розподіл обсягу міжбюджетних трансфертів визначається на основі формули, яка повинна затверджуватися Кабінетом Міністрів України.

Субвенція – форма фінансової допомоги держави місцевим органам влади,що надається з метою забезпечення ними реалізації конкретних заходів чи програм [16]. Тобто, це міжбюджетний трансферт призначений на певну мету в порядку, визначену тим органом, який її надав:

1. субвенція на здійснення програм соціального захисту;

2. субвенція на виконання інвестиційних проектів;

3. субвенція за компенсацію втрат доходів бюджетів місцевого самоврядування на виконання власних повноважень внаслідок надання пільг, установлених державою.

Стан і рівень доходів місцевих органів влади значною мірою визначаються способами їх формування. Способи формування доходів, у свою чергу, зумовлені характером та особливостями економічної системи.