Розділ I. Уява та творчість, як психологічна проблема

КУРСОВА РОБОТА

ПО ПСИХОЛОГІЇ

НА ТЕМУ: „ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ І ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ”

 

 

г. Одесса, 2011г.

 

ПЛАН

 

ВСТУП

РОЗДІЛ I. УЯВА ТА ТВОРЧІСТЬ, ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Аналіз психологічної літератури з проблеми розвитку уяви у дітей дошкільного віку

1.2 Поняття творчості у дітей дошкільного віку в психологічної літературі

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ І ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Експериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку

2.2 Експериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Реформування системи освіти, що торкнулося й дошкільної справи, висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Без його розв'язання нереально здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні: формування базису "особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності". При цьому дитина не повинна пасивно спостерігати світ довколо неї, споживати готову інформацію і репродукувати чи копіювати пропоновані їй готові моделі, алгоритми дій тощо. Бо відтак людство перетвориться на сукупність бездумних виконавців чиєїсь волі, а „цивілізація зупиниться на своєму шляху до прогресу”. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка.— К., 1976.-с. 56.

Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства. Перші творчі прояви особистості з'являються на етапі дошкільного дитинства, Про них свідчать і постійні запитання дитини, і прагнення до перевтілень в іграх, і перші спроби заримувати слова у віршик, заспівати власну пісеньку, намалювати неповторного казкового птаха... Проблема розвитку творчо спрямованої особистості дошкільняти різноаспектна. Творчо спрямованій особистості притаманні: активність у мисленні та діях; ініціативність; наявність певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; небайдуже ставлення до навколишньої дійсності; здатність помічати, переживати, творити нове, сумніватися й шукати шляхи рішень, отримувати задоволення від результату й самого процесу творення; достатній рівень життєвої компетентності. Трактуючи зазначену проблему, дослідники часто приділяють більшу увагу одному з її аспектів. Зокрема, найчастіше розглядається аспект розвитку творчих здібностей. Педагоги та психологи висловлюють щодо цього різні погляди. Дехто ставить під сумнів саме існування творчих здібностей у дітей дошкільного віку та можливість їхнього розвитку на даному віковому етапі. Інші, навпаки, вважають обдарованим і талановитим від природи кожного малюка, стверджуючи: всі діти обдаровані в тій чи іншій галузі, а от бездарність дитини є наслідком бездарного виховного впливу з боку дорослих. Саме цей погляд співзвучний із сучасними тенденціями гуманізації дошкільної освіти, з новітніми концепціями становлення дитячої особистості. Одним із наріжних каменів чинних освітніх стратегій є пріоритетна зорієнтованість на розвиток дитини та активізацію її творчості. Отже, в розмові про формування творчої особистості не слід обмежуватися лише розвитком творчих здібностей. Відомо, що становлення особистості взагалі та її творчого спрямування зокрема залежить від гармонійного поєднання природних задатків, вагомих для конкретної дитини мотивів діяльності та сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також виховання морально-вольових якостей, розвиток емоційної сфери та набуття дошкільнятами певних знань, умінь і навичок, необхідних для повнішого прояву творчого потенціалу. Водночас педагоги мають пам'ятати, що власне знання, уміння й навички — це необхідні "інструменти" втілення дитячих творчих задумів. Доводиться тепер дещо змінювати й усталений стереотипний погляд на дитину лише як на об'єкт виховання, що потребує прямого керівництва, тим паче в такій тонкій сфері, як творчість. Якщо ж розглядати дитину як суб'єкт творчого процесу, то слід визнати її право на активність, самостійність, Ініціативу у виборі виду діяльності, способів дій, інструментарію, партнерів тощо. Неприпустиме жорстке, безальтернативне управління творчою діяльністю малюків, яке ґрунтується на авторитарності дорослого й постійному нав'язуванні регламентованих норм, зразків, шаблонів та власного бачення.

У даній курсовій роботі будуть розглянути наступні питання. Такі як: аналіз психологічної літератури з проблем розвідку уяви у дітей дошкільного віку;поняття творчості у дітей дошкільного віку в психологічної літературі. Далі буде розглянуто в розділі II. Експеріментальне дослідження у уяві і творчості дітей дошкільного, в якому буде розглянуті такі питання як єкспериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку, та єкспериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку. Будуть дани висновки до розділовI і II, список використаних джерел та літератури.

 

Висновки до розділу I

уява творчість психологія дитина

Різноманіття форм дитячої творчості тісно пов'язане з особливим, поки мало вивченим класом емоцій, суперечливих і несподіваних, як сам процес творчості. У кожному конкретному випадку взаємодії творчості і емоцій утворюється якісно неповторна єдність, яка і визначає новизну, оригінальність як самого творчого процесу, так і одержуваного продукту. Дослідження по розвитку дитячої творчості дозволяють виділити як одну з основних ліній педагогічної роботи з дітьми дошкільного віку формування у них загального творчого відношення до явищ навколишньої дійсності як в плані сприйняття і пізнання цих явищ, так і в плані їх практичного перетворення. Творчість — одна з найбільш змістовних форм психічної активності дітей, яку можна розглядати як універсальну здатність, що забезпечує успішне виконання найрізноманітніших дитячих діяльностей.

Висновки до розділу II

 

Творча уява розвивається поступово: від найпростішого до найскладнішого видів діалогу. Держава, в якій ми живемо стала незалежною зовсім недавно, хоча Україна була відома у світі ще з давніх давен своєю історією, традиціями, культурою. Розбудова молодої демократичної держави — це нелегка справа, але актуальна та вкрай потрібна для нашого майбутнього. Необхідні насамперед зусилля кожного з нас — громадян України. І від того, наскільки хорошими громадянами ми будемо, залежить і наше майбутнє. Добре орієнтуючись у сьогоденні, ми краще розуміємо і уявляємо майбутнє. А для передбачення майбутнього треба активізувати творчу уяву.

 

Висновки

 

Отже автор курсової розглянула тему: ”Уява як джерело творчості особистості”. Уява-продуктивна сила, що створює внутрішній і зовнішній світи;духовна творча функція, яка разом з інтенцією передчуває таємниці життя у символах смислу; посередник між сокровенними глибинами духу й дійсністю; конструктивна і руйнівна функція свідомості.

Творчість-процес народження нового, що об’єктивно здійснюється в людині-створення нових думок, почуттів або образів, які стають безпосередніми регуляторами творчих дій.

І тому творчий процес має результатом продукт оригінальний, об’єктивно цінний і самодостатній.

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ”

 

Амонашвілі Ш.А. „Какживёте дети?”- М.: “Просвещение”.- 1991.- с.112.

Белова Е.С. Одаренностьмалыша: раскрыть, понять, поддержать. — М.: Московскийпсихолого-социальныйинститутФлинта, 2004. — 144 с.

Бердяев Н.Л. Царство Духа и царство Кесаря. М.: Республика, 1995. -с. 252-258. Брушлинский А.В. Воображение и творчество. //Научное творчество. – М.: «Знание», 1965.- с. 45.

Брушлинский А.В. Воображение и творчество. //Научное творчество. - М,1965, с. 345.

Ваганова Н.А. Розуміння як показник інтелектуальної та творчої обдарованості старших дошкільників // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2001. — Т.III. - Ч. 8. - С. 56-64.

Ваганова Н.Розвиток творчого потенціалу в дошкільному віці //Психолог.- 2006.-№20.-с.16-18.

Венгер Л.А., Мухина В.С. Психология.– М., 1988.

Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка.— К., 1976.-с. 56.

Возрастная и педагогическаяпсихология / Под ред. А. В. Петровского. — М., 1979.- с.91.

Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 3. М., 1983. с.68.

Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. -М., 1983 -т.5. -с. 95.  ГегельГ.В.Ф. Соч.: В 12-тит.-М.-Л., 1935.Т.8.-С.125. Гильбух Ю. З. Внимание: одаренныедети. М.: „ Знание”, 1991.- с. 44.

Даль В.И. Толковыйсловарь живого великор)сскогоязыка.: В 4 т., т.2, М.,: Рус.яз., 1998 г., с. 25. Дьяченко О. М., Кириллова А. И. О некоторых особенностях развития воображения у детей дошкольного возраста // Вопр. психол.- 1980. -№ 2.- С. 107—114.

Дьяченко О. М. Пути активизации воображения дошкольников // Вопр. психол. -1987. -№ 1. -С. 44—51.

Заброцький М. М. Вікова психологія: Навч. посібник.-К.: МАУП, 1998.- 92 с.1.- с. 78..,

Кириллова А.И. О некоторыхособенностяхразвитиявоображения. Вопросыпсихологии. №2 1980г.

Краткий психологический словарь. Дьяченко М.И., Кандыбович Л.Л. - Мн.: Хэлтон, 1998 - с.2

Лазарєв М.О. Основи педагогічної творчості. — Суми: ВВП «Мрія»-ЛТД, 1995. — 212 с.82.

Максименко С. Д., Соловієнко В. О. Загальна психологія: Навч. посібник. — К.: МАУП, 2000. — 256Маслоу А. Самоактуализирующаяся личность // Психология личности. Под ред. Ю. Б. Гиппенрейтера, А. А. Пузырея. М., 1985. – с. 44.

Моляко В.А. Психологические проблемытворческойодаренности. -~- К.: Знание, 1995. — 52 с.

Педагогічна психологія / За ред. Л. М. Проколієнко, Д. Ф. Ніколенко.— К., 1999

Пономарьов Я. А. Психологіятворчості // Тенденціїрозвиткупсихологічної науки. М.: Наука, 1988. С. 21-25.

Пономарев Я.А. Психологиятворческогомышления. - М., 1960, с. 49.

Поддьяков Н.Н. Особенности познавательного развития детей дошкольного возраста // Актуальные проблемы современной психологии: Материалы международной конференции. М., 1983.

 Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений: В 3 кн. — 4-е изд. — М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. - Кн. 1: Общиеосновыпсихологии. — с.85-88.

Никитин Б.П.. Развивающие игры. - 5-е изд. доп. - М.: „Знание”, 1994.-с.76.

Одаренность и возраст. Развитиетворческогопотенциалаодаренныхдетей / Под ред. А.М.Матюшкина. — М.; Воронеж, 2004. — 192 с.

Рибо Т. Творческое воображение. 1901.

Романовська Д. Методи та прийоми стимулювання творчої активності //Психолог.-2006.-№11.-с.13-16

Смирнова Е.О. Детскаяпсихология: Учеб. для студ. высш. пед. учеб. заведений. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – с. 36.

СоловьевB.C. Соч. в 2 т. 2-е изд. Т.2 - М.: ЛИ СССР, Мысль, 1990.- с. 390. Тихомиров O.K. Структура мыслительнойдеятельностичеловека. - М., 1969, -с. 35. Тойнби Л. Постижение истории. М., Мысль, 1991, с. 122.

Тунік Е. Психодиагностикатворческогомышления // Школьный психолог. — 2001. — № 45.

Шуркова Н.Е. Собраниепестрыхдел. М.: „Новая школа”, 1994.-с. 67.

Философский словарь / под.ред. Фролова И.Т. -5-е изд. - М.; Политиздат, 1986 - с.474.

Эльконин Д. Б. Психологияигры. М., 1978.-с.25.

 

 

КУРСОВА РОБОТА

ПО ПСИХОЛОГІЇ

НА ТЕМУ: „ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ І ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ”

 

 

г. Одесса, 2011г.

 

ПЛАН

 

ВСТУП

РОЗДІЛ I. УЯВА ТА ТВОРЧІСТЬ, ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА

1.1 Аналіз психологічної літератури з проблеми розвитку уяви у дітей дошкільного віку

1.2 Поняття творчості у дітей дошкільного віку в психологічної літературі

РОЗДІЛ II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ УЯВИ І ТВОРЧОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

2.1 Експериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку

2.2 Експериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

 

ВСТУП

 

Реформування системи освіти, що торкнулося й дошкільної справи, висуває розвиток творчої особистості дитини як одне з пріоритетних завдань. Без його розв'язання нереально здійснити головну мету дошкільної освіти, окреслену Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні: формування базису "особистісної культури дитини через відкриття її світу в його цілісності та різноманітності". При цьому дитина не повинна пасивно спостерігати світ довколо неї, споживати готову інформацію і репродукувати чи копіювати пропоновані їй готові моделі, алгоритми дій тощо. Бо відтак людство перетвориться на сукупність бездумних виконавців чиєїсь волі, а „цивілізація зупиниться на своєму шляху до прогресу”. Вікова психологія / За ред. Г. С. Костюка.— К., 1976.-с. 56.

Саме від творчих людей, які можуть досягти успіхів у діяльності завдяки певним індивідуальним та типологічним рисам, залежить розвиток суспільства. Перші творчі прояви особистості з'являються на етапі дошкільного дитинства, Про них свідчать і постійні запитання дитини, і прагнення до перевтілень в іграх, і перші спроби заримувати слова у віршик, заспівати власну пісеньку, намалювати неповторного казкового птаха... Проблема розвитку творчо спрямованої особистості дошкільняти різноаспектна. Творчо спрямованій особистості притаманні: активність у мисленні та діях; ініціативність; наявність певних нахилів, здібностей, інтересів, творчої уяви; небайдуже ставлення до навколишньої дійсності; здатність помічати, переживати, творити нове, сумніватися й шукати шляхи рішень, отримувати задоволення від результату й самого процесу творення; достатній рівень життєвої компетентності. Трактуючи зазначену проблему, дослідники часто приділяють більшу увагу одному з її аспектів. Зокрема, найчастіше розглядається аспект розвитку творчих здібностей. Педагоги та психологи висловлюють щодо цього різні погляди. Дехто ставить під сумнів саме існування творчих здібностей у дітей дошкільного віку та можливість їхнього розвитку на даному віковому етапі. Інші, навпаки, вважають обдарованим і талановитим від природи кожного малюка, стверджуючи: всі діти обдаровані в тій чи іншій галузі, а от бездарність дитини є наслідком бездарного виховного впливу з боку дорослих. Саме цей погляд співзвучний із сучасними тенденціями гуманізації дошкільної освіти, з новітніми концепціями становлення дитячої особистості. Одним із наріжних каменів чинних освітніх стратегій є пріоритетна зорієнтованість на розвиток дитини та активізацію її творчості. Отже, в розмові про формування творчої особистості не слід обмежуватися лише розвитком творчих здібностей. Відомо, що становлення особистості взагалі та її творчого спрямування зокрема залежить від гармонійного поєднання природних задатків, вагомих для конкретної дитини мотивів діяльності та сприятливого розвивального середовища. Важливим чинником успіху є також виховання морально-вольових якостей, розвиток емоційної сфери та набуття дошкільнятами певних знань, умінь і навичок, необхідних для повнішого прояву творчого потенціалу. Водночас педагоги мають пам'ятати, що власне знання, уміння й навички — це необхідні "інструменти" втілення дитячих творчих задумів. Доводиться тепер дещо змінювати й усталений стереотипний погляд на дитину лише як на об'єкт виховання, що потребує прямого керівництва, тим паче в такій тонкій сфері, як творчість. Якщо ж розглядати дитину як суб'єкт творчого процесу, то слід визнати її право на активність, самостійність, Ініціативу у виборі виду діяльності, способів дій, інструментарію, партнерів тощо. Неприпустиме жорстке, безальтернативне управління творчою діяльністю малюків, яке ґрунтується на авторитарності дорослого й постійному нав'язуванні регламентованих норм, зразків, шаблонів та власного бачення.

У даній курсовій роботі будуть розглянути наступні питання. Такі як: аналіз психологічної літератури з проблем розвідку уяви у дітей дошкільного віку;поняття творчості у дітей дошкільного віку в психологічної літературі. Далі буде розглянуто в розділі II. Експеріментальне дослідження у уяві і творчості дітей дошкільного, в якому буде розглянуті такі питання як єкспериментальне дослідження уяви у дітей дошкільного віку, та єкспериментальне дослідження творчості у дітей дошкільного віку. Будуть дани висновки до розділовI і II, список використаних джерел та літератури.

 

РОЗДІЛ I. УЯВА ТА ТВОРЧІСТЬ, ЯК ПСИХОЛОГІЧНА ПРОБЛЕМА