Характеристика класифікацій.

 

Наявнiсть багатьох типiв фiнансових ринкiв пов'язана з існуванням рiзних пiдходiв до їх класифiкацiї. Розгляну основні пiдхо­ди, вiдповiдно, основні класифiкацiї фiнансових ринкiв.

1. За умовами передачi фiнансових pecypciв в користування фi­нансовий ринок подiляють на ринок позичкового i ринок акцiонер­ного капiталу. На ринку позичкового капiталу ресурси передаються на умовах позики на визначений термін та пiд процент за допо­могою боргових цiнних паперів або кредитних інструментів. На ринку акцiонерного капiталу кошти вкладаються на невизначений термін. При цьому інвестор отримує право на частину прибутку у виглядi дивiденду, право спiввласностi на активи пiдприємства i повнiстю подiляє пiдприємницькi ризики з iншими акцiонерами пiдприємства.

2. За терміном обiгу фiнансових активiв, що можуть бути в обiгу на ринку, фiнансовий ринок подiляють на грошовий ринок та ринок капiталiв.

На грошовому ринку здiйснюється короткострокове iнвестування коштiв. На цьому ринку перебувають в обiгу фiнансовi активи, термін обiгу яких не перевищує одного року: короткострокові казначейськi зобов'язання, ощаднi та депозитнi сертифiкати, векселi, різні види короткострокових облiгацiй тощо. На ринку грошей корпорацiї за­лучають кошти для пiдтримки оборотного капiталу в разi виникнен­ня тимчасових короткострокових потреб у грошових коштах. Фiнан­cовi iнститути, зокрема комерцiйнi банки, залучають кошти на тако­му ринку для надання позичок iншим суб'єктам ринку та для пiд­тримки лiквiдностi на належному piвнi. Короткострокові цiннi па­пери на ринку грошей бiльш лiквiднi та характеризуються меншим коливанням цiн, нiж на ринку капiталiв, тому здiйснення iнвестицiй на грошовому ринку менш ризикове, нiж на ринку капiталiв.

Ринок капiталiв призначений для довгострокового iнвестування коштiв в основний капiтал. На ринку капiталiв надаються середньо- ­та довгостроковi кредити, перебувають в обiгу середні та довгостро­ковi борговi цiннi папери, а також iнструменти власностi - акції, для яких тepмін обiгу не встановлюється. Емiтуючи акції та облiгації, залучаючи банкiвськi кредити, корпорації формують на ринку капi­талiв фiнансовi ресурси, необхiднi для модернiзації i розширення виробництва, впровадження нових технологiй, освоєння виробниц­тва нових видiв продукції. Фiзичнi особи та будiвельнi органiзацiї залучають кошти для придбання та будiвництва нepyxoмoсті. Фiнан­cовi iнститути формують власнi фiнансовi ресурси, якi перебувають у їх використаннi протягом усього перiоду функцiонування i забез­печують економiчне зростання та економiчну стабiльнiсть фiнансо­вому iнституту.

В цiлому на ринку довгострокових запозичень держава, пiдприєм­ницькi структури i населення отримують за визначену плату в дов­гострокове або безстрокове користування фiнансовi ресурси iнших учасникiв ринку. Ринок капiталiв розвивається бiльшою мiрою в країнах з досить визначеними та сприятливими економiчними пер­спективами. Становлення ринку капiталiв передбачає невисокi тем­пи iнфляції, а також стабiльнiсть полiтичної та економiчної ситуа­ції в кpaiнi.

3. 3алежно вiд того, чи новi фiнансовi активи пропонуються для продажу, чи емітовані ранiше, фiнансовий ринок подiляють на пер­винний та вторинний. Первинний ринок, є ринком перших та повтор­них емiсiй, на якому здiйснюється початкове розмiщення фiнансо­вих активiв серед інвесторів та початкове вкладення капiталу в piзнi галузi економiки. Обов'язковими учасниками первинного ринку є емiтенти цiнних паперiв i iнвестори.

На вторинному ринку мають обiг емітентовані ранiше фiнансовi активи. Операцiї на вторинному ринку не збiльшують загальної кiлькостi фiнансових активiв i загального обсягу iнвестицiй в економіку. Важливi риси вторинного ринку - лiквiднiсть, можливiсть поглинати значнi обсяги фiнансових активiв у короткий час при незначних витратах на проведення операцiй. Основну частину опе­рацiй на вторинному ринку становлять операцiї, пов' язанi з перероз­подiлом сфер впливу на ринку, та спекулятивнi операцiї. Як прави­ло, вторинний ринок визначає цiни на первинному ринку.

Вторинний ринок для деяких типiв фiнансових активiв є досить обмеженим, для iнших - практично вiдсутнiм. Для таких фiнансо­вих активiв, як акцiї, ф'ючерси та опцiони, характерним є не тiльки розвинений вторинний ринок, а й наявнiсть спецiалiзованих бiрж для торгiвлi цими активами. Вторинного ринку кредитiв в Україні прак­тично немає. У країнах з розвиненою ринковою економiкою вторин­ний ринок кредитiв розвивається за рахунок впровадження фiнан­совими посередниками iновацiй на ринку інструментів позики, а саме внаслiдок використання процедури сек'юритизацiї активiв.

4. 3алежно вiд мiсця, де вiдбувається торгiвля фiнансовими ак­тивами, розрiзняють бiржовий та позабiржовий ринки. Бiржовий ринок, пов'язують iз поняттям бiржi як особливим чином орга­нізованoгo ринку, що сприяє збiльшенню мобiльностi капiталу та виявленню реальних ринкових цiн активiв. Бiржовий ринок є пе­реважно вторинним ринком, оскiльки на ньому в бiльшостi випад­ків вiдбувається торгiвля емiтованими ранiше фiнансовими актива­ми. На позабiржовому ринку дiють так званi торгово-iнформацiйнi системи. Учасники таких систем - фiнансовi посередники - ма­ють змогу ознайомитись iз попитом-пропозицiєю на фiнансовi ак­тиви та укласти угоди з тими посередниками, пропозицiї як их їх зацiкавлять.

На рiзних сегментах фiнансового ринку бiржовий та позабiржо­вий ринки вiдiграють piзну роль. Так, на валютному ринку торгiвля валютними ресурсами переважно зосереджується на позабiржовому мiжбанкiвському ринку. На ринку цiнних паперiв як бiржовий, так i позабiржовий ринки мають велике значення. Органiзаторами торгівлi на бiржовому ринку цiнних паперiв виступають фондовi та спе­цiалiзованi бiржi з торгiвлi ф'ючерсними та опцiонними контракта­ми. На позабiржовому ринку торгiвля цiнними паперами здiйсню­ється через торговельно-iнформацiйнi системи, якi створюються тор­говцями цiнними паперами вiдповiдно до законодавства конкретної країни. Торгiвля акцiями вiдбувається переважно на бiржовому рин­ку, а облiгацiями - на позабiржовому.

5. Якщо взяти за характерну ознаку для класифiкацiї поняття глобальностi, можна здiйснити подiл фiнансових ринкiв на мiжна­родний та нацiональнi. Останні, у свою чергу, можуть бути подiленi на ринки резидентiв та нерезидентiв.

Ринок резидентiв є ринком фiнансових активiв, емiтованих ре­зидентами на нацiональному ринку. Ринок нерезидентів - це ри­нок, на якому нерезиденти емiтують фiнансовi активи вiдповiдно до законодавства певної країни. Ринок нерезидентiв в Японiї назива­ють "самурайським", в Iспанiї - "матадорським". Цiннi папери, емітовані на ньому, називають iноземними цiнними паперами. Ринки нерезидентiв досить розвиненi лише в окремих країнах, де державне регулювання сприяє розвитку таких ринкiв.

На мiжнародному фiнансовому ринку активи, емітовані поза юрис­дикцiею будь-якої однiєї країни, пропонуються інвесторам багатьох країн. Учасниками мiжнародного ринку виступають уряди, центральнi банки, фiнансовi iнститути, великi промисловi корпорацiї, а також мiжнароднi фiнансовi iнститути та органiзацiї. Основними фiнансо­вими iнструментами, що мають обiг на мiжнародному ринку, є євро­кредити, єврооблiгації, євроакції та похiднi фiнансовi iнструменти ­ф'ючерси, форварди, опцiони, свопи.

З точки зору цінообразування на фінансові інструменти можуть бути виделені ринки: чистої конкуренції, монополістичної конкуренції (корпоративні ціні папери), олігополістичний (невелика кількість великих недержавних ємітентів), чиста монополія (державні ціні папери, державний кредит).

Ринок чистої конкуренції характеризується великою кількістю продавців (емітентів) та великою кількістю покупців (інвесторів). Ціна фінансового інструмента (наприклад, цінних паперів) регулюється ринком, окремий продавець або покупець не спроможний на неї впливати. Це міжнародний ринок акцій великих корпорацій.

Ринок монополістичної конкуренції складається із багатьох продавців та покупців, здійснюючий угоди не по одній риночній ціні, а у широкому діапазоні цін. Наявність діапазону цін тлумачиться здібностю продавців запропонувати покупцям різні варіанти фінансових інструментів, відрізняючих один від одного характеристиками або супроводжуючими послугами. Це внутрішній ринок корпоративних ціних паперів другорядніх емітентів.

Олігополістичний ринок складається з невеликої кількості продавців, дуже чутливі до політики цінообразування и маркетинговим стратегіям один одного.

При чистій монополії на ринку усього один продавець. Державна монополія може за допомогою політики цін переслідувати усіляки цілі. У випадку регулюємої монополії держава дозволяє компанії встановлювати расцінки, забезпечуючи получення «справедливої норми прибутку».

Однією з основних особливостей фінансових ринків є необхідність взаємної довіри учасників ринку, стабільність політичної та економічної ситуації у країні.

Постiйний розвиток мiжнародних ринкiв та iнтеграцiйнi проце­си на них сприяють розвитку світової економiки, оскiльки дають можливiсть кращого розподiлу фiнансових pecypciв у світовому мас­штабi. Водночас вони роблять бiльш взаємозалежними економiки рiзних країн i зменшують можливостi урядiв країн у регулюваннi процесiв на нацiональних фiнансових ринках.

6. Остання класифiкaцiя, на якій я зупинюсь, не має чiтко визначеної ознаки. Проте оскiльки oкpeмi сегменти вiтчизняного фi­нансового ринку мають специфiчну структуру та механiзми функ­цiонування, є сенс видiлити такi складовi фiнансового ринку, як ринок цiнних паперів (фондовий ринок), валютний та кредитний ринки.

Вiтчизняний валютний ринок вiдокремлений i жорстко-регульо­ваний, його функцiонування пов'язане iз великою кiлькiстю законо­давчих та нормативних aктів, що стосуються валютного регулюван­ня та валютного контролю, правил обiгу iноземної валюти на тери­торії України, основ функцiонування мiжбанкiвського валютного ринку тощо. Фондовий та кредитний ринки також функцiонують за своїми законами. В цiлому фiнансовий ринок України досить вiдок­ремлений вiд iнших фiнансових ринкiв, i сьогоднi досить „мляво” проходить його iнтеграцiя в систему мiжнародних фiнансових ринкiв.

Слiд зазначити, що на розвинених фiнансових ринках валютний ринок (ринок, на якому здiйснюється торгiвля iноземною валютою) не видiляється окремо як складова фiнансового ринку. Кредитний ринок виступає як специфiчна складова ринку інструментів позики.

Фiнансовий ринок може бути як повнicтю сегментований, так i повнiстю iнтегрований, якщо ринок повнiстю сегментований, інвестор з однiєї країни не може вкласти кошти в цiннi папери в iншiй країні. При цьому цiннi папери одного ступеня ризику на рiзних ринках мають рiзну ставку доходу, що обумовлюється як сегментованiстю ринкiв, так i рiзницею в курсах валют та вiдмiнностями в системах оподаткування. В повнiстю інтегрованому ринку інвестор може iнвe­стувати кошти будь-де. При цьому цiннi папери одного ступеня ризику забезпечують iнвестopy однаковий рівень доходу. Cьoгoднi фiнан­cовi ринки рiзного рiвня, а також ринки рiзних фiнансових інструментів рiзною мiрою інтегровані. Емiтенти мають обмеженi можли­вості щодо залучення дешевшого капiталу поза мiсцевим ринком, а iнвестори - щодо вкладення коштiв на ринках iнших країн та намiжнародному ринку.

Інодi поняття фондового ринку пов'язують лише з ринком середньо- та довгострокових або капiтальних цiнних паперiв.