Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Історія виникнення гуманістичних ідеалів олімпізму
олімпійська система освіти фейр плей Олімпійський спорт - унікальне явище, засноване на співпраці між державами і народами. Учасниками олімпійського руху є глядачі, організатори спортивних змагань, тренери, судді, науковці, лікарі, фахівці з допінг-контролю, представники ділових кіл і засобів масової інформації, інженери, режисери і т.д. Проте центральне місце в олімпійському спорті належить спортсмену, який є зразком для наслідування, прикладом, який зачаровує, служить стимулом, надихає і змушує мріяти про участь в Олімпійських іграх [11, с.22]. Спортивна діяльність олімпійця спрямована на завоювання олімпійської медалі. І на цьому шляху перед ним виникає проблема вибору: перемогти, слідуючи етичним нормам і принципам, або - за всяку ціну. Гуманізм від латинського словаHumanus - людський, людяність - визнання цінності людини як особистості, її права на свободу, розвиток, виявлення своїх здібностей, утвердження блага людини як критерію оцінки всіх соціальних інститутів від сім'ї до держави [5, с.52]. Своє виявлення гуманізм знаходить у співчутті людині, готовності прийти на допомогу тому, хто потрапив у біду. Гуманною можна назвати ту людину, що прагне боротися проти жорстокості, насильства, дискримінації, приниження людської гідності, що відстоює добро і бориться проти зла. Абсолютно всі сфери людського життя відображають гуманізм. Спортивна діяльність не є виключенням. Саме соціальна сутність спорту, його прогресивна роль у суспільстві визначається гуманістичною природою основного його компоненту. Ще на початку історії розвитку людського суспільства відбулося зародження елементів спорту у вигляді змагальних вправ та ігор. Гуманістичний характер практики спортивних змагань, що народжувались, визначався, пешзавсе, тими цілями, які ставила людина: більш ефективне засвоєння виробничих навичок, розвиток фізичних якостей і зміцнення здоров'я, формування духовних і моральних цінностей, задоволення найбільш сильних людських потреб - потреб у спілкуванні й співчутті [8,с. 36]. Змагання - складне явище. З одного боку, змаганням притаманний особливий дух боротьби та протиріч, а з другого, - в ньому закладена творча здатність об'єднувати людей спільними переживаннями, інтересами, перспективами.
Змагання - це форма соціальної активності, яка створює фізичні і моральні цінності особистості людини. З глибокої давнини моральні вимоги і «закони честі» належали до правил, якими регулювались змагання: рівність умов змагань і справедливе визначення переможця, неухильне виконання правил гри, толерантне ставлення до переможеного, особиста і колективна чесність, повага до суперника, суддів, глядачів тощо. Змагальна діяльність як форма суспільного життя досягла значного розквіту у Стародавній Греції. Саме у еллінів спорт проявився у тісному взаємозв'язку з суспільно-політичним, культурним життям, спробами врегулювання мирних відносин між грецькими містами-полісами. І не дивно, що греки в Олімпійських іграх знайшли противагу війні, як мирне суперництво у фізичних вправах і мистецтві. Етика як практичне спрямування філософії бере початок з часів Аристотеля. Мислителю належить першість і в обгрунтуванні її теорії. Поняття етика має грецьке коріння: ethica від ethos - звичай, характер, тобто філософська дисципліна, що вивчає мораль та етичні норми [5, с.53]. Олімпійські ігри, що зародилися в Стародавній Греції в VIII ст. до н.е., регулярно проводилися більше 1000 років і були однією з найбільш важливих складових розвитку еллінської цивілізації. Вже в ті часи існував Кодекс честі спортсменів-олімпійців, який базувався на наступних принципах: • почесна і бажана великою працею перемога; випадкова чи легка перемога не приносить морального задоволення; • атлет завжди повинен пам'ятати, завдяки чиїм зусиллям він став переможцем; слова подяки тренеру - ознака хорошого тону; • не слід загострювати увагу на негативних моментах змагань; • необхідна гармонія фізичної сили і порядності; • спрага нагороди нерідко перевершує порядність; нехай жага слави не змусить звернути з прямого шляху [16, с.19]. Однак у священному гаю в Олімпії поруч з почесними статуями переможців Олімпійських ігор стояли й такі, на яких для повчання нащадків були висічені імена тих, хто порушив клятву й заплямував себе нечесною грою. Одним з перших порушників регламенту Олімпійських ігор був Європол з Фессалії: в 388 році до н.е. він підкупив трьох учасників змагань, які повинні були змагатися з ним у кулачному бою.
У 92 році до н.е. грецький спортсмен Аполлоній був виключений з числа учасників Олімпійських ігор за те, що запізнився до початку Ігор. Атлет називав різні поважні причини своєї затримки, проте, як виявилося, істиною причиною була участь в інших змаганнях - заради винагороди. У 12 році до н.е. Дамонік, батько учасника олімпійських змагань, забезпечив перемогу синові, підкупивши його суперника. Покарання зазнали батьки, про що свідчать написи на статуях, встановлених за гроші винуватців [17, с.145]. Олімпійська етика сучасного спорту має логічний зв'язок з історією змагань стародавніх греків і принципами їхньої поведінки, що дійшли до нас з глибини століть. Саме у Стародавній Греції спорт починає відокремлюватись у самостійне суспільне явище. Складаються основні визначальні риси спорту: - з'являється термін «агоністика» (від слова «адви» - змагання, боротьба) для визначення публічних змагань з фізичних вправ; - визначаються фізичні вправи, які можна використовувати для змагальної діяльності, а досягнення в них краще піддаються кількісним і якісним оцінкам; - створюється матеріальна основа спорту у вигляді двох типів споруд: стадіону та гімнасія, як місце для тренувань; - стають публічними змагання із забезпеченням контролю за їх ходом і результатами; - започатковується моральний кодекс і технічні правила, які регламентують дух рівності та чесності при проведенні змагань; створюється інститут суддів, який спостерігає за дотриманням учасниками змагань етичних і технічних вимог й визначає переможців; - утверджуються ритуали нагородження та вшанування переможців. Минуло багато часу, перш ніж П'єр де Кубертен, ініціатор відродження сучасних Олімпійських ігор, зміг перенести кращі традиції Стародавньої Греції в побудову та розвиток олімпійського руху сьогодення. Йому належить концепція сучасногоолімпізму, який є життєвою філософією, що звеличує та об'єднує в гармонійне ціле якості тіла, волі й розуму.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 163; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.135.190.232 (0.006 с.) |