Розділ 2. Аналіз стану пдв на україні

Методика розрахунку ПДВ

Відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 р. № 168/97-ВР податок на додану вартість справляється за ставкою 20% до бази оподаткування.

База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків та зборів (обов'язкових платежів) за винятком ПДВ, що додається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законодавством України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), проданих (виконаних, наданих) таким платником податку.

Основою для визначення оподатковуваного обороту, що не включає суму ПДВ, є відпускні (оптові) ціни, не нижче звичайних, які включають собівартість та прибуток.

Слід звернути увагу, що сума акцизного збору по підакцизних товарах також включається в оподатковуваний оборот ПДВ. Крім того до нього входять суми надбавок до цін, передбачені чинним законодавством.

У вигляді формули ціну реалізації можна виразити слідуючим чином:

¥=(С+П)х1,20

де V - ціна реалізації, що включає ПДВ

С -собівартість; П – прибуток

При формуванні ціни реалізації на підакцизні товари необхідно спочатку сформувати ціну, яка включала б суму акцизного збору, і тільки тоді визначити кінцеву ціну реалізації, що включатиме суму акцизного збору і ПДВ. Ціна з урахуванням акцизного збору визначається за формулою.

 

Y = C + П / 100 – С m * 100

 

Де Y – ціна, що включає суму акцизного збору

  Cm – ставку акцизного збору в %

Отже, кінцева ціна реалізації для підакцизних товарів визначається формулою:

 

Y= C + П / 100 – Сm * 100 * 1,2

 

 Як уже зазначається, обчислення ПДВ проводиться за ставкою 20 % до об'єкту оподаткування, що не включається в суму ПДВ. Тобто навіть маючи кінцеву ціну реалізації ми можемо визначити ПДВ.

Порядок справляння ПДВ зображено у додатку №2.

Із змінами, внесеними ЗУ "Про ПДВ" від 03.04.97 р., введеного в дію з 01.10.97р., механізм справляння ПДВ докорінно змінився і полягає в тому, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті до бюджету визначається як різниця між сумою податку, нарахованого при реалізації, товарів (робіт, послуг) і сумою податку, що сплачений або підлягає сплаті постачальникам за придбані товари (виконані роботи, надані послуги), матеріальні ресурси, паливо, вартість яких відноситься до витрат виробництва та обігу відповідно до ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", та податку за придбані та введені в експлуатацію основні виробничі фонди і взяті на облік нематеріальні активи (вартість майнових та інших прав, ліцензій та інше).

Загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді згідно із цим законом визначена як податкове зобов'язання.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський
рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають
продажу, а в разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти – дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника
податку;

• або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Враховуючи численні прохання платників податку Верховною Радою України було внесено зміни, згідно з якими до 01.01.99 р. датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) є дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг).

Це правило не поширюється на продаж або купівлю товару бартерних (товарообмінних) операцій, при яких датою виникнення податкового зобов'язання вважається будь яка із подій, що настала раніше:

або дата відвантаження платником податку, товарів, а для робіт (послуг)

дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Ідучи на такі поступки платникам податків уряд сподівався що до бюджету проступатимуть "живі" гроші.

 Однак цього не сталося. За 4 місяці 1998 року до держбюджету надійшло тільки 64 відсотки від запланованої суми.

Не краща ситуація із наповненням держбюджету склалася і наступні 5 місяців. Тому, Президент України видав Указ "Про деякі зміни в оподаткуванні" № 857/98 від 07.08.98 р., згідно з яким внесено зміни щодо дати виникнення податкових зобов'язань перенесено строк впровадження цих змін з 01.01.99 року на 01.10.98 року.

З введенням податкового обліку застосовується новий різновид бухгалтерських документів під назвою "податкова накладна", яка є обов'язковою при реалізації товарів (робіт, послуг) платниками податку на додану вартість.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначеними окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи,
зареєстрованої як платник податку на додану вартість.;

г) податковий номер платника податку (продавця та покутня);

д) місце розташування юридичної особи, або місце податкової адреси фізичної
особи зареєстрованої як платник ПДВ;

є) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм)',

ж) повну назву одержувача;

з) ціну продажу без урахування податку;

і) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягає оплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю товарів на його вимогу, який і свою чергу реєструє її в книзі обліку придбання товарів. Податкова накладна зберігається у порядку і протягом строку зазначених для зберігання облікових податкових документів та зобов'язань зі сплати податків, а також дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту.

Друга копія податкової накладної залишається у продавця товарів (робіт, послуг) як звітний розрахунковий податковий документ і зберігається в порядку та протягом строку, передбаченому законодавством для зобов'язань зі сплати податку. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову оплату товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару не містить відокремленої вартості, перелік частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним податковим органом України, та враховується у визначені загальних податкових зобов'язань.

Податкова накладна видається у разі продажу товару (робіт, послуг) покупцю на його вимогу.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця покупець має право звернутись до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до податкового органу за своїм місцем знаходження. До заяви додається копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченого в зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна не виписується якщо обсяг разового продажу товарів (робіт, послуг) не більше двадцяти гривень у разі продажу транспортних квитків та при виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для збільшення суми податкового кредиту є чек (інші розрахункові або платіжні документи).

ПДВ сплачений у ціні придбання товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації, кредитуються (тобто відносяться до податкового кредиту).

Платник ПДВ, має право на отримання податкового кредиту тільки за умови, якщо придбання будь-якого товару підтверджується податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (робіт) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій.

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання

платником податку товарів (робіт, послуг)',

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату

товарів (робіт, послуг).

До 01.10,98 року датою виникнення права на податковий кредит вважалася дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг). У разі коли за результатами звітного періоду сума визначена як різниця між загальною сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту має від'ємне значення, то вона підлягає відшкодуванню платнику податку з державного бюджету України протягом

місяця, наступного після подачі декларації. Зауважимо, що, після того як

незначні поправки з 1 жовтня 1997 року набрали сили закону, в найкоротші строки було розроблено безвідмовно функціонуючу індустрію відшкодування коштів із держбюджету. Вже у грудні 1997 року було пред'явлено безліч претензій на відшкодування ПДВ на величезну суму. Коментуючи ситуацію, що склалася, Голова ДПА України М. Я. Азаров на прес-конференції 21 травня 1999 року зазначив, що якби всі ці відшкодування пішли на зростання обігових коштів реальних товаровиробників, держава могла б піти на тимчасові жертва заради пожвавлення виробництва. Але 90 відсотків усіх відшкодувань виплачено посередникам! А ситуація з обіговими коштами за вказаний період тільки погіршилась. Значить, ті величезні кошти, які недодержав державний бюджет, не вплинули на збільшення обігових коштів підприємств - виробників. ПДВ не повинен "вимивати" обігові кошти підприємств виробників, він повинен компенсуватись виробнику. Адже ПДВ - це податок на споживання закладений у ціну товару.

Проаналізувавши ситуацію, яка склалася Президент України прийняв Указ "Про деякі зміни в оподаткуванні" № 857/98 від 07.08.98 р. Згідно яким у ст.4 зазначено: "У разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітній період після виникнення від'ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, проводиться у порядку^ передбаченому законодавством для платників податку, які застосовуютьквартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітній період у якому були здійснені такі операції.

Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів, (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника відображається в податковій декларації."

Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних сум з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в установі банку, що його обслуговує.

Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку Україні, встановленої на момент її виникнення протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутись до суду з позовом про стягнення коштів з бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Отже з введенням Закону "Про ПДВ", платник податку отримав право не тільки на кредитування ПДВ, але й за невчасне відшкодування з бюджету надмірно сплачених сум податку нараховувати пеню державі.

У строки передбачені для сплати податку (до 20 числа місяця наступного за звітним) платник податку подає податковому органу за місцем його знаходження податкову декларацію, незалежно від того чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.

Скорочена податкова декларація подається податковим органам особами, обсяг оподатковуваних операцій яких менше ніж 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду за 12 календарних місяців, а також новоствореними платниками ПДВ. Всі інші платники ПДВ подають звичайну декларацію по ПДВ. Також в залежності від обсягу оподатковуваних операцій встановлено податкові періоди.

Для платників податку в яких обсяг оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, податковий (звітній) період дорівнює календарному місяцю.

Платники податку, що мають обсяг операцій з продажу менший ніж зазначено вище можуть застосовувати за своїм вибором податковий період, що дорівнює кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку подає податковому органу за один місяць до початку календарного року.

Протягом календарного року дозволяється зміна квартального, податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу з початку року.

Заява про таку заміну подається платником податку до податкового органу за

один місяць до початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році

не дозволяються.

2.2. Строки сплати податку та пред'явлення розрахунків

Для платників податку, в яких об'єм обкладених податком операцій по продажу товарів (робіт, послуг) за попередній календарний рік перевищує 7200 не обкладених податком доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.

Платники податку, що мають об'єм операцій по продажу менший, ніж 7200 не оподаткованих мінімумів доходів громадян, можуть використовувати податковий період за своїм вибором, якій дорівнює календарному місяцю чи кварталу. Заяву про своє рішення по цьому питанню платник податку має подати до податкового органу за один місяць до початку календарного року.

На протязі календарного року дозволяється заміна квартального податкового періоду на місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заяву про таку заміну платник податку має надати до податкового органу за місяць до початку кварталу. Зворотні зміни на протязі одного календарного року не дозволяються.

Суми податку, що належать до сплати в бюджет чи відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Сплата податку проводиться не пізніш двадцятого числа місяця, що йде за звітним періодом.

В строки, передбачені для сплати податку, платник податку надає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло в даному періоді податкове зобов'язання, чи ні.

У разі, якщо сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, які виникли в зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) на протязі звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується в погашення заборгованості платника податку по сплаті податку на додану вартість, яка виникла за попередні звітні періоди, а при відсутності заборгованості — на зменшення податкових зобов'язань платника податку на протязі трьох наступних звітних періодів. Це правило не розповсюджується на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що обкладаються податком по нульовій ставці.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, виниклих на протязі наступних трьох звітних періодів, така сума належить до відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, на протязі місяця, що йде після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій по продажу товарів (робіт, послуг), які обкладаються податком по нульовій ставці, провадиться в порядку, передбаченим законодавством для платників податку, що застосовують квартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється на протязі місяця, що йде після надання декларації за звітний період, в якому були здійснені таки операції.

Сума бюджетного відшкодування має бути повністю чи частково зарахована в рахунок платежів по цьому податку чи іншим податкам, зборам (обов'язковим платежам), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Пільги щодо ПДВ

Перш ніж навести перелік пільг, які діють згідно із законодавством України, зупинимось ось на яких питаннях: чому на відміну від інших держав цей перелік є досить поширеним, та що мають на меті законодавці, вводячи ту чи іншу пільгу?

Оскільки ПДВ включається, в ціни товарів та послуг, остільки він є ціноутворюючим чинником. Якщо ж деякі товари та послуги звільняються від оподаткування, це повинно привести до зниження цін на них. Хто заінтересований у зниженні цін? Насамперед покупці, бо вони несуть на собі основний податковий тягар. Крім того, у цьому; заінтересовані і продавці та виробники продукції, оскільки в них з'являється можливість за рахунок зниження цін збільшити обсяг реалізованої продукції в кількісному виразі. Отже, звільнення від ПДВ має на меті два основних завдання: по-перше, захист інтересів малозабезпечених верств населення (соціально-політичиі мотиви) та стимулювання виготовлення окремих видів товарів (робіт, послуг).

В Україні перелік товарів та послуг, які звільняються від ПДВ, є досить поширеним. Основна причина полягає в тому, що податок стягується лише за однією ставкою, яка до того ж є доволі високою, на відміну від інших країн, де ПДВ, як правило, стягується за кількома ставками. У багатьох розвинутих країнах предмети першої необхідності оподатковуються за ставками, нижчими від основної, завдяки чому перелік товарів, які звільняються від податку, є набагато меншим.

Розглянемо перелік деяких товарів (робіт, послуг), які не оподатковуються ПДВ у нашій державі..

Від податку на додану вартість звільняються:

- продажу вітчизняних продуктів дитячого харчування у порядку і за
переліком продуктів, установленими КМУ;

- продажу (передплати) і доставки періодичних видань (друкованих
засобів масової інформації вітчизняного виробництва), продажу книжок,

- учнівських зошитів, підручників і навчальних посібників вітчизняного виробництва;

- надання (згідно з переліком КМУ) послуг з вищої, середньої,
професійно-технічної і початкової освіти та послуг з виховання та освіти дітей

будинками культури в сільський місцевості, дитячими музичними і художніми школами, школами мистецтв;

- послуг з доставки пенсій і грошової допомоги населенню;

- продажу лікарських засобів і виробів медичного призначення,
зареєстрованих встановленому законодавством порядку (у тому числі
аптечними закладами);

 

- надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком КМУ;

- продажу путівок резидентам України на санаторно-курортне лікування  
дітей у закладах за переліком КМУ;

- надання послуг в межах норм, установлених КМУ: з утримання дітей  
в дошкільних закладах; школах-інтернатах; осіб в будинках для престарілих і інвалідів; харчування дітей у школах, ПТУ і громадян у закладах охорони здоров'я;

- надання послуг держслужбами зайнятості та архівними становами
України;

    - надання послуг з перевезення пасажирів пасажирським та автомобільним; транспортом у межах району по регульованим тарифам, за винятком опері надання пасажирського транспорту в оренду (прокат);

- надання культових послуг релігійними організаціями за переліком КМУ;

- надання послуг із поховання за переліком КМУ;

- передачі конфіскованого майна, знахідок, скарбів або майна, безхазяйними, у розпорядження державних органів або організацій, уповноважених здійснювати їх збереження або продаж згідно із законодавством;

- передачі земельних ділянок, що знаходяться під об'єктами нерухомості незабудованої землі, у разі коли така передача дозволена згідно з положенні Земельного кодексу України;

- безкоштовної передачі рухомого складу підприємством залізничного, трансі іншим підприємствам залізничного транспорту державної форми власності згідно з, Порядком КМУ;

- приватизації державного та комунального майна, житлового фонду,
присадибних земельних ділянок і паїв відповідно до законодавства, також,
продажу або передаї власність новозбудованого житла фізичним особам для-
його використання як місця проживання;

- надання благодійної допомоги особам, визначеним ЗУ "Про
оподаткування прибутку; підприємства";

- оплати вартості фундаментальних досліджень і дослідницьке

- конструктором робіт, які здійснюються за рахунок Держбюджету України;

- продажу товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком,
встановленої КМУ;

- продажу товарів (робіт, послуг) громадськими організаціями інвалідів
відповідно ЗУ "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні";

- надання послуг в сільській місцевості з ремонту шкіл, дошкільних
закладів, охорони здоров'я та ін. сільськогосподарськими товаровиробниками; І

- надання послуг із збирання та заготівлі окремих видів відходів за
переліком КМУ.

Звільнені від оподаткування ще деякі господарські операції, що проводам досить рідко.

Слід звернути увагу на те, що при наявності, оборотів із реалізації товарів (робіт, послуг), як звільнених, так і не звільнених від оподаткування, підприємства та організації повинні вести окремий облік зазначених товарів (робіт, послуг).

Таким чином, надання пільг з ПДВ має на меті кілька основних завдань, серед них такі, як:

Стимулювання експорту;

2. розширення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт;