Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Інтерпретація результатів дослідження ⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 8
Аналізуючи результати, які ми отримали в контрольній групі досліджуваних, було виявлено такі цікаві факти. Потреба під час пологів мати підтримку прямо корелює з віком породіль, тобто, у старших жінок-породіль, які народжують самі ця потреба значно більша ніж у молодших жінок. Згідно отриманих результатів можна стверджувати, що ця потреба у підтримці під час пологів зростає з кількістю перенесених жінкою пологів. З збільшенням віку, збільшується відповідно кількість пологів перенесених жінкою, і зростає в неї необхідність мати підтримку. На нашу думку, це пояснюється тим що з віком у жінки зменшується впевненість в собі, життєва енергія в порівнянні з молодою жінкою яка вперше народжує. На малюнках жінок, які перенесли звичні пологи частіше можна побачити, що між нею і чоловіком існує відстань. Можливо, вона відчуває якусь дистанцію, яку можна пояснити тим що чоловік був відсутній на пологах. Можливо,такі жінки не отримують від своїх чоловіків підтримки і в повсякденному житті, уваги якої їм так не вистачає. Жінкам, які народжували без підтримки близької людини в середньому притаманний вищий рівень тривожності, який пов’язаний з показником ситуативної тривожності і з рівнем депресивного стану. (Додаток А) Тобто, тривожні жінки і після пологів є більш тривожні і у них збільшується показник депресивного стану. Вони впадають у легкий депресивний стан і це можна простежити у результатах проективної методики. Такі „нові” мами у своїх малюнках частіше вибирають один колір (чорний, сірий, коричневий) (табл. 1) і малюють ним усіх членів сім’ї, що в свою чергу може свідчити про наявність у них стану депресії. Для половини досліджуваних даної вибірки пологи є природнім фізіологічним процесом, тобто вони народили, а не стали мамами. Можливо тому, породіллі з даної вибірки не сприймають своїх новонароджених малят, новонародженими і малюють їх як старших діточок. З результатів отриманих при дослідженні жінок, які народжували у сімейних пологах вимальовується така картина. (Додаток В. 1) З порівняльного аналізу середніх значень показників (Додаток А) можна побачити,що вік породіль, які народжували у сімейних пологах є більший ніж у жінок які народжували у звичних пологах. Рівень тривожності також є нижчий, тому у цих мам вік корелює з показником тривожності, а саме, з збільшенням віку відповідно зменшується рівень тривожності. В свою чергу показник тривожності у таких породіль обернено корелює з такими двома показниками: кількістю пологів у жінки і наявність підготовки до сімейних пологів. Для жінок які перенесли сімейні пологи і не перші пологи, до яких пройшли підготовку, властивий нижчий показник тривожності, як риси характеру і ситуативної тривожності. Отже, жінки які не вперше народжують і до сімейних пологів пройшли попередньо підготовку є менш тривожні в житті і в ситуації післяпологового періоду. З результатів нашого дослідження можна зробити висновки, що з зменшенням ситуативної тривожності знижується стан депресивності. Це можна відстежити і в малюнках досліджуваних. Вони є з меншими ознаками депресивності, жінки малюють веселі, кольорові малюнки на яких зображують себе поряд з батьком своїх дітей, часто усі тримаються за руки. (Табл. 1)
З міжгрупового кореляційного аналізу видно, що фактор група пов’язаний оберненими кореляційними зв’язками з такими факторами як ситуативна тривожність і станом депресивності, і з фактором який відповідає за необхідність мати підтримку на пологах існує прямий кореляційний зв’язок (Додаток В). Тобто, для породіль, які народжували у сімейних пологах характерно зниження ситуативної тривожності, також зниження стану депресивності, а ці показники пов’язані з фактором віку прямим кореляційним зв’язком. Жінки які є більш тривожні схильні вибирати звичний спосіб народження своєї дитинки. Вищий показник важливості мати підтримку під час пологів виявляється у тих жінок, які народжували у сімейних пологах. Жінки, переживши такий спосіб народження своєї дитинки, краще усвідомлюють те, що в такий момент як ніколи потрібна підтримка близької людини. Після таких пологів у породіль і тривожність пов’язана з цією ситуацією нижча. Слід відмітити, що прагнення мати підтримку у пологах збільшується з віком породіль і залежить від того в який спосіб вони народжують своїх діточок.
Підсумувавши отримані результати нашого дослідження, можна зробити висновки, що поставлені нами гіпотези знаходять своє підтвердження серед інтерпретації результатів. Висновки Один з найпрекрасніших процесів закладений природою - народження нового життя. Чи впливає спосіб народження маляти на психоемоційний стан жінки, було метою нашого дослідження. В одній з основних гіпотез ми припускали, що рівень ситуативної тривожності нижчий, у групи досліджуваних, які народжували у сімейних(сумісних) пологах. В результаті проведеного порівняльного аналізу ми отримали підтвердження нашої гіпотези. Графічне зображення можна побачити в додатку В. 3. Підтвердження цієї гіпотези можна побачити з графіку середніх значень показників. (додаток А) Досліджуючи стан дапресивності у породіль двох груп, гіпотеза про те, що стан депресивності досягає нижчого рівня у породіль в сімейних пологах, також підтвердилися. Зображення показані у додатку В. 4 і в додатку А, унаочнює правдивість цієї гіпотези. Припущення що стосувалося взаємозв’язку між рівнем ситуативної тривожності і наявністю підготовки у породіль з сімейних пологів, сформульоване у додаткові гіпотезі №1. Після проведеного нами кореляційного аналізу показників групи породіль в сімейних пологах, ми переконалися у правильності цього припущення. Між цими факторами існує обернений кореляційний зв’язок і становить р= - 0. 58 (Додаток Б. 1). Тобто, для жінок які пройшли підготовку до сімейних пологів спостерігається нижчий показник ситуативної тривожності. Невідоме завжди спричинює тривогу, так як жінка має знання що буде відбуватися з нею і з малятком, вона менш тривожиться і почуває себе спокійніше і впевненіше. Поряд з тим виявилося,що підготовку до пологів, проходять жінки з нижчим рівнем тривожності. Друга додаткова гіпотеза, сформульована нами, допускає що рівень важливості мати підтримку близької людини у час пологів, нижчий у жінок, які народжували без такої підтримки. Після проведеного порівняльного аналізу, ми мали змогу переконатися у правдивості цього припущення. (Додаток А, В. 3) Цікаво відмітити, що хача важливість підтримки для таких жінок не сягає високого рівня, вона зростає з віком породіль даної вибірки. Тобто, чим старша породілля, тим важливіше для неї є підтримка близької людини, що не є характерним для жінок які народжували у сімейних пологах. Можливо, це пов’язано з тим що породіллі у звичних пологах були в середньому молодші від породіль у сумісних пологах і не мали нагоди відчути цієї підтримки у пережитих ними пологах і з часом відчувають необхідність такої підтримки. На нашу думку, ми досягли поставленої мети у нашій роботі, переконалися у правильності наших гіпотез і виконали усі поставлені завдання. Отже, можемо зробити висновок,що вибір способу народження дитинки впливає на психоемоційний стан породіллі, впливає на стосунки з чоловіком, впливає на прийняття дитинки, як новонародженої. В результаті проведеного нами дослідження, перед нами виникло багато цікавих питань, що стосуються мотивації такого вибору способу народження маляти у сімейних пологах, як у майбутніх мам, так і у майбутніх татусів. І це ми маємо на меті дослідити у подальших наших роботах.
|
||||||
Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 155; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.85.224.214 (0.004 с.) |