Правовий статус Міжнародного комерційного арбітражу.

 

В процесі виконання зобов’язань, що виникають на підставі зовнішньоекономічних контрактів, між суб’єктами підприємницької діяльності (виступаючих, як правило, вже в якості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності) та їх контрагентами можуть виникати спори, які неможливо врегулювати шляхом переговорів.

Відповідно до статті 38 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 року спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами та господарськими судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.

В більшості країн спори, які виникають при виконанні зовнішньоекономічних контрактів, розглядаються в арбітражному (третейскому) порядку в міжнарожних комерційних арбітражах.

Міжнародний комерційний арбітраж здійснює свою діяльність в двох формах: а) постійно діючий арбітраж (інституційний) - включає в себе арбітражні суди, колегії арбітрів, арбітражні комісії, які функціонують при торгово-промислових палатах; б) арбітраж спеціально створений для розгляду конкретних спорів - арбітраж ad hoc (спеціальний, випадковий).

Основні принципові відмінністі арбітражних судів від державних полягають в наступному:

а) сторони за взаємною згодою можуть вибирати будь-який арбітраж і тих арбітрів, яких вони вважають найбільш придатними для розгляду спору;

б) арбітраж розглядає спори на закритих засіданнях, що в певних випадках запобігає розголошенню комерційної таємниці;

в) державний суд застосовує право своєї країни, тоді як арбітраж застосовує регламент і право, про яке домовились сторони.

Основними нормативними актами, які можуть регламентувати організацію і діяльність Міжнародного комерційного арбітражу та порядок розгляду спорів між суб’єктами підприємницької діяльності - учасниками зовнішньоекономічних відносин є: Закон України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.1994 року, вже зазначений Закон України “Про зовнішньоекономічну діяльність” від 16.04.1991 року, Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, Арбітражний регламент ЮНСІТРАЛ, Добровільний регламент з примирення та арбітражний регламент Міжнародної торговельної палати, Європейська конвенція про зовнішньоторговельний арбітраж, Конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень, Конвенція про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах.

Відповідно до статті 2 Закону України “Про міжнародний комерційний арбітраж” від 24.02.1994 року (далі - Закон) постійно діючоми арбітражними установами в Україні є Міжнародний комерційний арбітражний суд і Морська арбітражна комісієя при Торгово-промисловій палаті України.

Закон виходить з визнання корисності арбітражу (третейського суду) як методу, що широко застосовується для вирішення спорів, які виникають у сфері міжнародної торгівлі, і необхідності комплексного врегулювання міжнародного комерційного арбітражу в законодавчому порядку; враховує положення про такий арбітраж, які є в міжнародних договорах України, а також в типовому законі, прийнятому в 1985 році Комісією ООН з права міжнародної торгівлі і схваленому Генеральною Асамблеєю ООН для можливого використання державами у своєму законодавстві.

Згідно з положенням про Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України Міжнародний комерційний арбітражний суд є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.

Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Міжнародного комерційного арбітражного суду (далі - Регламент), порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат суду, сприяє його діяльності.

До Міжнародного комерційного арбітражного суду можуть за угодою сторін передаватись на вирішення: - спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також: - спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими суб'єктами права України.

Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення Міжнародного комерційного арбітражного суду, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.

Міжнародний комерційний арбітражний суд приймає до свого розгляду також спори, віднесені до його юрисдикції в силу міжнародних договорів України.

По справах, що підлягають розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному суді, голова Суду може на прохання сторони встановити розмір і форму забезпечення вимоги.

Міжнародний комерційний арбітражний суд (далі - Арбітражний суд) складається з голови, двох його заступників, арбітрів та секретаріату.

Арбітражний суд має Президію, членами якої є голова Арбітражного суду та його заступники. Голова Арбітражного суду є одночасно й головою Президії.

Два члени Президії утворюють кворум. Рішення Президії приймається більшістю голосів. При рівній кількості голосів голос голови Президії є вирішальним.

Голова Арбітражного суду та його заступники призначаються Президією Торгово-промислової палати України строком на 4 роки. Голова Арбітражного суду організує діяльність Арбітражного суду, виконує функції, які передбачені Регламентом, представляє Арбітражний суд в його стосунках в Україні і за кордоном.

Арбітрами можуть бути особи, призначені сторонами за умови дотримання Регламенту, або особи, призначені Президентом Торгово-промислової палати України.

Президія Торгово-промислової палати України затверджує Рекомендаційний список арбітрів, до якого можуть бути включені як громадяни України, так і громадяни інших держав та особи без громадянства.

В списку вказується ім'я та прізвище арбітра, його громадянство та постійне місце проживання, освіта, спеціальність, вчений ступінь (звання), посада та інші відомості за рішенням Президії Арбітражного суду.

Арбітри незалежні, об'єктивні і неупереджені при виконанні своїх обов'язків. Вони не можуть бути представниками сторін.

 Арбітри, Президія та секретаріат Арбітражного суду зобов'язані дотримуватись конфіденціальності щодо спорів, які розглядаються в Арбітражному суді.

Згідно з положенням про Морську арбітражну комісію

при Торгово-промисловій палаті України Морська арбітражна комісія є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України “Про міжнародний комерційний арбітраж”.

Торгово-промислова палата України затверджує Регламент Морської арбітражної комісії, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат Комісії, сприяє її діяльності.

Морська арбітражна комісія вирішує спори, які випливають з договірних та інших цивільно-правових відносин, що виникають із торгового мореплавства, незалежно від того, чи є сторонами таких відносин суб'єкти українського та іноземного або лише українського чи тільки іноземного права. Зокрема, Морська арбітражна комісія вирішує спори, що випливають із відносин:

1) щодо фрахтування суден, морського перевезення вантажів, а також перевезення вантажів у змішаному плаванні (ріка - море);

2) щодо морського буксирування суден та інших плавучих засобів;

3) щодо морського страхування і перестрахування;

4) пов'язаних з купівлею-продажем, заставою та ремонтом морських суден та інших плавучих засобів;

5) з лоцманської і льодової проводки, агентського та іншого обслуговування морських суден, а також суден внутрішнього плавання, оскільки відповідні операції пов'язані з плаванням таких суден морськими шляхами;

6) зв'язаних з використанням суден для здійснення наукових досліджень, видобування корисних копалин, гідротехнічних та інших робіт;

7) щодо рятування морських суден або морським судном судна внутрішнього плавання, а також щодо рятування в морських водах судном внутрішнього плавання іншого судна внутрішнього плавання;

8) зв'язаних з підніманням затонулих у морі суден та іншого майна;

9) зв'язаних із зіткненням морських суден, морського судна і судна внутрішнього плавання, суден внутрішнього плавання у морських водах, а також з заподіянням судном пошкоджень портовим спорудам, засобам навігаційної обстановки та іншим об'єктам;

10) зв'язаних із заподіянням пошкоджень рибальським сітям і іншим знаряддям лову, а також з іншим заподіянням шкоди під час здійснення морського рибного промислу.

Морська арбітражна комісія приймає до розгляду спори за наявності угоди між сторонами про передачу їх на її вирішення.

Комісія приймає до розгляду також спори, що їх сторони зобов'язані передати на її вирішення в силу міжнародних договорів.

По справах, що підлягають розгляду Морською арбітражною комісією, голова Комісії може на прохання сторони встановити розмір і форму забезпечення вимоги і, зокрема, прийняти постанову про накладення арешту на судно або вантаж іншої сторони, які знаходяться в українському порту.