Розділ VI. Оподаткування діяльності та звітність в сфері недержавного пенсійного страхування

 

Як інститут фінансового права недержавне пенсійне страхування підпадає під ще однин інститут фінансового права - оподаткування. Оподаткування в системі недержавного пенсійного страхування має важливе значення.

Як зазначає А.А. Нечай, ефективна система оподаткування має створювати достатнє економічне заохочення роботодавців для утворення корпоративних пенсійних фондів або сплати пенсійних внесків на користь своїх працівників до інших видів пенсійних фондів. Але вона також не повинна надавати необґрунтовано великі податкові пільги чи звільнення від оподаткування, які зменшують надходження до Державного та місцевих бюджетів[153].

В системі недержавного пенсійного страхування оподаткування потрібно розглядати з позиції страхування фізичних осіб, які є вкладниками недержавних пенсійних фондів та страхових організацій зі страхування життя; оподаткування юридичних осіб - роботодавців, які сплачують пенсійні внески за працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення; та з позиції оподаткування самих страхових організацій.

У світовій практиці існують моделі оподаткування пенсійних накопичень. Найпоширенішими є наступні чотири моделі:

Перша модель:

1) не оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;

2) не оподатковуються інвестиційний дохід недержавного пенсійного фонду та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;

3) оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку.

Друга модель:

1) оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;

2) не оподатковуються інвестиційний дохід та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;

3) не оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку.

Третя модель:

1) оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;

2) оподатковуються інвестиційний дохід та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;

3) не оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку.

Четверта модель:

1) не оподатковуються пенсійні внески під час їх сплати до недержавного пенсійного фонду;

2) оподатковуються інвестиційний дохід та інші пасивні доходи недержавного пенсійного фонду під час їх отримання пенсійним фондом та розподілення між учасниками недержавного пенсійного фонду;

3) оподатковуються пенсійні виплати під час їх переказу фізичним особам-учасникам пенсійного фонду, які вже досягли свого пенсійного віку[154].

Важливим є запровадження конкретної моделі оподаткування недержавного пенсійного страхування, і підбір найбільш досконалої, адже в результаті цього потрібно задовільнити інтереси як вкладників так і учасників, які здійснюють недержавне пенсійне страхування, та публічні інтереси держави.

Ці чотири моделі отримали найбільше застосування тому, що в них не виникає подвійного оподаткування одних і тих же сум коштів. В інших моделях виникає подвійне оподаткування сум або значно ускладнюється процедура сплати податків на суми, які ще не були оподатковані або ж виникає повне звільнення від оподаткування всіх коштів, які вносяться до недержавних пенсійних фондів[155].

Для розвитку страхових накопичувальних послуг в Україні створені певні податкові пільги як для юридичних, так і для фізичних осіб. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"[156], юридичні особи можуть відраховувати на валові витрати платежі за довгостроковим страхуванням життя своїх співробітників у межах 15% від фонду заробітної плати. При цьому сума таких платежів не може перевищувати розмірів зазначених п.6.5.1 ст.6 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб"[157]: податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата, якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, що діяє для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.

Тобто, якщо підприємство є учасником системи недержавного пенсійного страхування, і уклало договори страхування життя на 10 і більше років, воно матиме можливість накопичувати фонди для персоналу на з прибутку, а відносити такі витрати в межах встановленої суми на валові витрати. Крім цього при укладенні двох чи трьох договорів страхування (наприклад, договору на довгострокове страхування життя та договору на недержавне пенсійне забезпечення), загальна сума внесків за цими договорами не може перевищувати у сукупності 15% річної заробітної плати застрахованого працівника[158].

Податкові пільги держава встановила і до страхувальників фізичних осіб, які самостійно, за власний рахунок сплачують страхові внески. В такому випадку прибутковий податок, сплачений з цих коштів, держава повертає йому за схемою податкового кредиту. Страхувальник повинен у податковій декларації зазначити і підтвердити платежі на страхування життя, і має право отримати від держави компенсацію в рахунок сплаченого 13-відсоткового податку[159].

Таким чином держава активно стимулює (заохочує) як фізичних так і юридичних осіб до участі в системі недержавного пенсійного страхування. Податкові органи повертають податковий кредит, перерозподіляючи податкові надходження, з подальшим поверненням їх платнику.

Відповідним чином оподатковуються і страхові організації. Вони сплачують низку податкових платежів, таких як податок на додану вартість, податок на прибуток та ін. Страхові організації є активним учасником податкового процесу, в якому вони сприяють оподаткуванню та звільненні від оподаткування та повернення податкового кредиту як юридичним так і фізичним особам, так і самостійно підпадають оподаткуванню. Для різних видів оподаткування існують різні механізми оподаткування.

Розглянемо оподаткування страхових організацій податком на додану вартість.

Згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" не є об’єктом оподаткування надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов’язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів. Якщо обсяг операцій за останні 2 місяців не перевищує 300 тис. Грн без урахування ПДВ, то страховик не зобов’язаний реєструватись платником цього податку. У разі перевищення зазначеного обсягу операцій страховик зобов’язаний зареєструватись платником цього податку. При цьому, якщо обсяг оподаткованих операцій протягом звітного періоду перевищує суму 300 тис. грн не більше ніж у два рази, страховик зобов’язаний надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом дванадцяти календарних днів, наступних за таким звітним періодом[160].

Оподаткування страхових організацій податком на прибуток. Оподаткування страхових організацій податком на прибуток здійснюється на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"[161]. Таким чином інвестиційний дохід від розміщення коштів резервів страхування життя оподатковується в частці, що є різницею між загальною його сумою і часткою, яка належить страховику, та часткою яка спрямовується до математичних резервів зі страхування життя. При цьому частка не може перевищувати 15%, а відрахування до математичних резервів - 85% такого доходу. Ставка на оподатковувану частку цього доходу становить 25%.

Доходи, одержані за договором довгострокового страхування життя або недержавного пенсійного забезпечення при порушенні вимог, установлених законом, або довгостроковому розірванні вказаних договорів у повній сумі оподатковуються за ставкою 3%. При цьому на суму таких договорів нараховується і пеня, на суму податкового боргу, розрахована з початку податкового періоду, наступного за податковим періодом, на який припадає отримання таких доходів страховиком, до дня їх включення до валового доходу такого страховика. Пеня нараховується у розмірі 120% облікової ставки НБУ визначеної на дату, на яку облікова ставка є вищою, або дата отримання доходу або дата розірвання (порушення) договору. Страхова організація подає податкову декларацію додержавного податкового органу, та сплачує податок. У страховика можуть виникати тимчасові і постійні різниці з податку на прибуток. Постійні різниці одразу включаються до витрат з податку на прибуток, а тимчасові - до відстрочених податкових активів чи зобов’язань[162].

Також варто зазначити відбувається оподаткування та облік доходів з джерело їх походження. Відповідно до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"[163] визначено, що доходи з джерелом їх походження з України - це будь-які доходи, отримані резидентами або нерезидентами від будь-яких видів їх діяльності на території України, включаючи проценти, дивіденди, рояллі та будь-які інші види пасивних доходів, сплачених резидентами України. Включаються сюди і доходи, отримані у вигляді внесків та премій на страхування, перестрахування ризиків на території України та ін.

В системі недержавного пенсійного страхування обов’язковою є звітність та оприлюднення інформації щодо недержавного пенсійного забезпечення.

Адміністратор щоквартально подає звітність з недержавного пенсійного забезпечення: Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України; радам пенсійних фондів, з якими він уклав договори про адміністрування пенсійних фондів. Щорічно адміністратор подає Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України по кожному пенсійному фонду зведений звіт, який містить інформацію про пенсійний фонд, а також дані звітів про здійснення ним адміністрування такого пенсійного фонду та звітів, наданих протягом звітного року адміністратору особами, які здійснюють управління активами, та зберігачем. У разі погіршення фінансового стану пенсійного фонду Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України може встановлювати іншу періодичність подання звітності адміністратором, але не частіше одного разу на тиждень. Критерії оцінки фінансового стану пенсійного фонду встановлюються Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України[164].

Обов’язок щодо надання звітності поширюється на осіб, які здійснюють управління активами. Порядок подання звітності про управління активами пенсійних фондів встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Порядок подання звітності зберігачем про обслуговування пенсійних фондів особам, визначеним цією частиною, та вимоги до такої звітності встановлюються Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Страхові організації зі страхування життя, що надають послуги з недержавного пенсійного забезпечення подають звітність з недержавного пенсійного забезпечення Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, фізичним та юридичним особам, з якими укладено відповідні договори. Порядок подання страховою організацією звітності з недержавного пенсійного забезпечення встановлюється Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України[165].

 

Висновки до розділу

 

1. Оподаткування в системі недержавного пенсійного страхування потрібно розглядати з позиції страхування фізичних осіб, які є вкладниками недержавних пенсійних фондів та страхових організацій зі страхування життя; оподаткування юридичних осіб - роботодавців, які сплачують пенсійні внески за працівників до системи недержавного пенсійного забезпечення; та з позиції оподаткування самих недержавних пенсійних фондів та страхових організацій.

2. Важливим є запровадження конкретної моделі оподаткування недержавного пенсійного страхування, і підбір найбільш досконалої, щоб уникнути подвійного оподаткування. Адже в результаті цього потрібно задовільнити інтереси як вкладників так і учасників, які здійснюють недержавне пенсійне страхування, та публічні інтереси держави.

3. Держава активно стимулює (заохочує) як фізичних так і юридичних осіб до участі в системі недержавного пенсійного страхування шляхом надання податкових пільг.

4. Оподатковується діяльність страхових організацій. Відповідно страхові організації сплачують податок на додану вартість, податок на прибуток, податок доходів з джерелом їх походження.

5. Обов’язковим для виконання суб’єктами, які здійснюють недержавне пенсійне страхування є подання фінансової звітності відповідним контролюючим структурам - Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку за визначеними правилами.