Заходи щодо збільшення прибутковості підприємства та підтримки ефективної господарської діяльності

На сучасному етапі ринкових відносин приватні підприємства не завжди мають достатні грошові засоби для здійснення господарської діяльності.

Покращення функціонування ПП „Колос” на ринку товарів та послуг пов’язане, насамперед, з ретельним аналізом результатів діяльності за попередній рік і, як наслідок, прийняттям відповідних рішень щодо вдосконалення діяльності підприємства на ринку.

Для одержання позитивного результату від функціонування на ринку підприємство має провести заходи, спрямовані на розв’язання завдань щодо поліпшення фінансового стану. Тут доцільним є використання підприємцями антикризової фінансової стратегії за кожним із напрямків:

· проведення поглибленого аналізу структури кредиторської заборгованості у динаміці з метою пошуків способів і джерел її погашення;

· аналіз структури дебіторської заборгованості, причин її виникнення і можливостей погашення;

· забезпечення необхідного рівня самофінансування виробничого розвитку підприємства за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики;

· підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої ваги оборотних активів;

· проведення інвентаризації основних виробничих фондів для визначення їх придатності й необхідності в експлуатації;

· проведення аналізу ефективності й доцільності довгострокових фінансових вкладень;

· забезпечення компенсації можливих фінансових збитків шляхом:

1) резервування частини фінансових ресурсів у вигляді формування цільових резервних фондів, страхового фонду підприємства відповідно до вимог чинного національного законодавства та статуту приватного підприємства;

2) формування системи штрафних санкцій — за несвоєчасної оплати послуг встановити штрафи у розмірі 0,5% від суми несплати за кожний день прострочення [39,с.132].

Важливим етапом при аналізі діяльності приватного підприємства, а саме ПП „Колос”, а також внесенні пропозицій щодо зміцнення позицій фірми на ринку товарів та послуг є проведення контролю за використанням матеріальних ресурсів, що знаходяться в розпорядженні підприємства. Цей контроль має включати:

Ø перевірку зберігання наявних у підприємства матеріальних ресурсів;

Ø перевірку вірності витрачання матеріальних ресурсів, виявлення та ліквідацію надлишкових та непотрібних підприємству активів;

Ø перевірку ефективності здійснюваних на підприємстві заходів по економному витрачанню грошових коштів.

З метою удосконалення політики управління підприємством на майбутній період та зважаючи на коливання окремих показників, загальні тенденції формування, використання та розподілу прибутку, доцільно запропонувати певні рекомендації:

1. Підприємству „Колос” потрібно чіткіше визначити реальні потреби у фінансових ресурсах шляхом розрахунку загальної потреби у власних фінансових ресурсах з визначенням необхідного розміру залучення фінансових ресурсів із зовнішніх джерел і додаткового залучення власних фінансових джерел, що дозволить оптимізувати власні обігові кошти.

2. Якщо зовнішні фактори, що впливають на збільшення прибутку (як-от, об’єми бюджетних відрахувань, податки, інфляція тощо) не піддаються регулюванню, підприємство може і повинно більш зважено управляти внутрішніми факторами, які дозволяють формувати їх відповідно до конкретних умов господарювання, ситуацій на ринку тощо.

Поряд із оптимізаційними заходами на підприємстві вкрай необхідно здійснити політику щодо утримання наявного рівня результативності діяльності, так як саме результативність діяльності визначає потенційні можливості підприємства підтримувати наявний рівень фінансової стійкості і при цьому із збільшенням суми отримуваного підприємством суми нерозподіленого прибутку, збільшувати частку власного капіталу, а відповідно і показники незалежності від позикового капіталу. Тому, поряд із визначенням основних напрямків підвищення ефективності діяльності та підвищенням рівня фінансової стійкості вкрай важливим є визначення резервів зростання прибутковості діяльності.

Резервами зростання прибутку є кількісно вимірні можливості його збільшення за рахунок зміни факторів, що впливають на нього, а також недопущення (попередження) збитків від інших видів діяльності.

Визначення (прогнозування) розмірів резервів, їх мобілізація і використання базуються на науково обґрунтованій методиці. Основними джерелами резервів збільшення прибутку є:

1) збільшення обсягу реалізації продукції (товарів, робіт, послуг). Для визначення резервів зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації необхідно різницю в обсягах реалізації помножити на фактичний прибуток за певним видом продукції. Сума таких резервів за різними видами продукції складе загальний резерв зростання прибутку за рахунок зміни обсягу реалізації. Джерелами інформації для визначення резерву е результати аналізу випуску та реалізації продукції;

2) зниження собівартості продукції (робіт, послуг). Важливим напрямом пошуку резервів зростання прибутку є зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції (наприклад, економія палива, сировини, трудових витрат через удосконалення технології тощо). На підставі порівняння нормативів витрат, використання виробничих потужностей з фактичними витратами визначається резерв їх зниження, а отже, й зростання прибутку;

3) підвищення ціни реалізації при підвищенні якості продукції, продажу на більш вигідних ринках збуту [45,с.75].

Підприємство має також можливість збільшити прибуток за рахунок зміни ринків збуту продукції. У цьому важлива роль належить маркетинговій службі підприємства. Моніторинг ринків збуту дає змогу виявити незадоволені потреби споживачів, коригувати цінову політику з метою підвищення ефективності діяльності підприємства.

Необхідно значну увагу приділяти аналізу фінансових результатів від надзвичайних подій, тобто чітко розрізняти де було справжнє стихійне лихо (пожежа, аварія тощо), а де звичайна недбалість, безгосподарність. Збитки від цих подій є резервами зростання прибутку.

Здійснюючи визначення напрямків підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів підприємства, важливим перш за все є визначення загальної ефективності використання оборотних активів підприємства та шляхів її збільшення. Це визначається тим, що саме склад і структура оборотних активів підприємства визначає напрямки формування матеріального складу діяльності підприємства.

Політика управління оборотним капіталом повинна забезпечувати пошук компромісу між ризиком втрати ліквідності та ефективністю роботи підприємства.

Розробляючи заходи щодо збільшення прибутковості підприємства та підтримки ефективної господарської діяльності керівництво ПП „Колос” значну увагу повинно приділити фінансовому плануванню. Фінансове планування є небхідним для фінансового забезпечення розширення кругообороту виробничих засобів, досягнення високої результативності виробничо-господарської діяльності, створення умов, які б забезпечили платоспроможність та фінансову стійкість ПП „Колос”. Ринок ставить високі вимоги до якості фінансового планування, оскільки нині за негативні наслідки своєї діяльності відповідає само підприємство.

Фінансове планування на ПП „Колос” має орієнтуватись на ринкову кон’юнктуру, ураховувати ймовірність настання певних подій і водночас розробляти моделі поведінки підприємства за зміни ситуації з матеріальними, трудовими та фінансовими ресурсами. Планування на підприємстві має бути спрямоване, з одного боку, на усунення помилкових дій в сфері фінансів, а з другого – на зменшення невикористання внутрішніх резервів.

Фінансове планування підприємства можна розглядати як єдиний процес, що включає шість етапів (Рис.3.1.) [38,с.145].

 

Рис. 3.1. Основні етапи фінансового планування на підприємстві.

 

Одним з основних завдань ПП „Колос” при розробленні заходів ефективного функціонування на ринку повинно стати забезпечення безперервності надання товарів та послуг. Тобто не повинно бути довгострокових простоїв у забезпеченні населення товарами та послугами, які можуть призвести до негативних наслідків.

Важливе значення для приватного підприємства „Колос” має конкурентоспроможність товарів та послуг на ринку. Для отримання більшого прибутку підприємство повинно покращувати якість товарів та послуг, що надаються, відповідно до вимог ринку і безпосередньо самих споживачів. Так, основними принципами підвищення якості та конкурентоспроможності товарів та послуг для ПП „Колос” мають стати:

1. високоякісні та конкурентоспроможні товари та послуги завжди повніше та краще задовольняють суспільно-соціальні потреби в них;

2. конкурентоспроможні товари та послуги забезпечують постійну фінансову стійкість фірми, а також одержання нею максимально можливого прибутку;

3. запровадження сучасних форм і методів організації діяльності дозволяє фірмі утримувати конкурентну позицію на ринку.

Отже, можна запропонувати декілька способів підвищення якості та конкурентоспроможності товарів та послуг для ПП „Колос”:

· використання досягнень науки і техніки в процесі надання відповідних товарів та послуг;

· встановлення прийнятних для споживачів цін на окремі види товарів та послуг;

· удосконалення застосовуваних стандартів та технічних умов;

· проведення кадрової політики, адаптованої до ринкових умов господарювання, та ін.

Важливим кроком в досягненні підприємством бажаних результатів діяльності (для будь-якого підприємства бажаним результатом є отримання високих прибутків) є ефективна кадрова політика. Сучасна система управління персоналом фірми має бути спрямована на ринкові умови господарювання. Так, досягнення кінцевої мети кадрової політики приватним підприємством „Колос” має передбачати виконання таких основних функцій:

1. розробка і корекція стратегії формування та використання трудового потенціалу відповідно до змін в умовах господарювання;

2. відбір і формування необхідних категорій персоналу;

3. мотивація дотримання належного режиму трудової діяльності та високої продуктивності праці;

4. забезпечення соціальної захищеності персоналу підприємства;

реалізація постійних контактів між керівництвом і представниками.

Для покращення ефективності діяльності підприємство може запроваджувати інноваційні технології, які виведуть фірму на якісно новий рівень обслуговування споживачів. Такими нововведеннями для досліджуваного нами підприємства можуть бути:

· запровадження нових методів і форм організації діяльності підприємства;

· новий рівень професійної підготовки та підвищення кваліфікації персоналу;

· завдяки технічним новинкам, поліпшення умов і постійне підтримування високого рівня безпеки праці;

· надання нових товарів та послуг, можливість здійснення яких дають нові технології.

Окремо для ПП „Колос” необхідно виділити заходи по підтриманню та підвищенню рівня платоспроможності:

1) зменшити суми кредиторської заборгованості перед кредиторами, короткострокових кредитів банків, тобто при умові сплати певної частини кредиторської заборгованості можна підвищити значення показників платоспроможності;

2) вжити заходи, щодо збільшення суми грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства, в касі та короткострокових фінансових вкладень. Це можливе за рахунок реалізації готової продукції, непотрібних запасів, чи здійснення оплати рахунків дебіторами;

3) збільшити суми запасів товарів, що вплине на зростання коефіцієнта загальної ліквідності;

4) збільшити частку власного капіталу в загальній структурі майна підприємства, шляхом додаткової емісії акцій. Також збільшення частки власного капіталу можливе при сплаті кредитів чи зобов’язань перед кредиторами.

Важливою об'єктивною причиною фінансових труднощів підприємсива може бути погана забезпеченість виробничого процесу фінансовими ресурсами. У цьому випадку слід потурбуватися про реалізацію понаднормативних запасів товарно-матеріальних цінностей, ліквідацію надлишкових і маловикористовуваних основних фондів, реалізацію наявних у підприємства цінних паперів. Серед інших засобів збільшення фінансових результатів — мобілізація наявних у підприємства засобів спеціальних фондів, в тому числі резервного, створюваного спеціально з такою метою. Необхідно вивчити можливість отримання кредитів у банках, постачальників, покупців.

Аналізуючи напрямки вдосконалення діяльності ПП „Колос”, необхідно відмітити, що існують зовнішні і внутрішні фактори впливу на підприємство, залежні і незалежні від діяльності підприємства. Якщо внутрішніми факторами підприємство може керувати, то зовнішні фактори впливають на фірму незалежно від того, позитивні чи негативні наслідки вони принесуть підприємству. До зовнішніх факторів належать:

· зміна законодавчих норм та правил ведення підприємницької діяльності;

· зміна ринкових цін на відповідні товари та послуги;

· недостатня проінформованість підприємців щодо здійснення діяльності конкурентами; та ін.

Таким чином, ПП „Колос” повинно приділяти значну увагу факторам, які можуть негативно вплинути на результати діяльності. Для цього на підприємстві мають створюватись спеціальні служби, які будуть аналізувати та визначати ступінь впливу того чи іншого фактора на ефективність функціонування підприємства на ринку.

 

Висновки

 

Прибуток є однією з основних категорій товарного виробництва. На його формування впливають об’єктивні процеси, що відбуваються в суспільстві, у сфері виробництва і розподілу валового внутрішнього продукту. Уся діяльність підприємства спрямовується на те, щоб забезпечити зростання прибутку або принаймні стабілізувати його на певному рівні.

Розгляд теми даної дипломної роботи є дуже важливим і потребує більшої уваги, так як з кожним роком ускладнюється процес виробництва, розширюється сфера діяльності підприємств, ускладнюється механізм і методика управління. Особливо це відчутно зараз – в період становлення і розвитку ринкової системи.

На підставі проведеного дослідження, основною метою якого було визначити роль прибутку в господарській діяльності ПП „Колос” та проаналізувати ефективність політики його розподілу, можна зробити висновки щодо фінансово-господарської діяльності та прибутковості досліджуваного підприємства.

ПП „Колос” є прибутковим підприємством. Досліджуване підприємство отримує прибуток внаслідок здійснення торговельної діяльності, надання послуг. Основною метою дослідження було визначити ефективність політики розподілу прибутку ПП „Колос”. Для цього використана сучасна методика впливу на прибуток факторів, які базуються на категорії маржинального доходу.

Загалом, проаналізувавши наявну політику розподілу прибутку, показники рентабельності ПП „Колос”, можна визначити, що сьогодні фінансово-господарська діяльність підприємства відповідає поставленим цілям. Підприємство отримує стабільний прибуток і, на основі проведених розрахунків можна сказати, що є тенденція до збільшення прибутку. Так, в 2005 році чистий прибуток складав 1101,9 тис. грн., а в 2006 році вже 1840,0 тис. грн.

Для ПП „Колос” ефективність політики розподілу прибутку визначається тим, наскільки позитивним буде фінансовий стан підприємства в майбутньому. Аналіз політики розподілу прибутку досліджуваного підприємства полягає в виявленні відповідності між розподілом прибутку та результатами роботи колективу ПП „Колос”.

Підприємство розподіляє отриманий прибуток в наступні фонди та на окремі цілі:

1. фонд розвитку виробництва;

2. фонд соціального розвитку;

3. заохочування.

Політика розподілу прибутку досліджуваного підприємства є досить ефективною, адже ПП „Колос” з кожним наступним роком збільшує свій прибуток.

Для утримання стабільності роботи підприємства і одержання прибутку необхідно:

· контролювати потреби в товарно-матеріальних запасах, необхідних для виробництва в залежності від рівня продажу;

· проводити маркетингові дослідження ринків виробників сировини, ринку споживачів, розширення ринків збуту продукції, проводити розробку

· нових видів продукції;

· проводити раціональну політику розподілу прибутку з метою отримання оптимальної структури майна, в результаті використання нових підходів до управління обіговими засобами підприємства.

Підводячи підсумки проведеного дослідження стає зрозуміло, що перед керівництвом підприємства стоїть важливе завдання – утримати і закріпити стабільну позицію на ринку та забезпечити зростання прибутку в майбутньому. Для цього треба знайти резерви розвитку, налагодити нові відносини з своїми потенційними партнерами, сформувати більш широкі відносини зі старими партнерами, провести детальну діагностику ринків для виходу на них з новою продукцією, сформувати інтенсивний попит покупців, провести аналіз можливих стратегій розвитку та вибрати оптимальну стратегію для її подальшої реалізації.

 

Список використаних джерел

 

1. Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 2001р.- К.: Офіційне видавництво Верховної Ради України, 2001.-115с.

2. Про оподаткування прибутку підприємств: Закон України № 283/97-ВР від 22 травня 2004 року.

3. Анализ хозяйственной деятельности в промышленности: Учебник/ под ред. Страчнива В.И.- Минск: Высшая школа, 2004.-393 с.

4. Баженов В. Програмування доходів підприємства. //Економіка України - 2003 - №2- с.75-77.

5. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория економического анализа. –М.: Финансы и статистика, 2002.-300 с.

6. Бандурка О.М., Коробов М.Я. Фінансова діяльність підприємств.-К.: „Либідь”.2005.-545 с.

7. Бахмут О.В. Аналіз платоспроможності підприємств // Економіка. Фінанси. Право.- 2000. - №2. – С.21-23.

8. Білик М. Удосконалення методичних підходів до аналізу фінансового стану підприємства // Економіст. -2001. - №11. – С.40-42.

9. Бланк И.А. Управлений прибылью. – К.: «Ника-Центр», 1998 р.

10. Болюх М.А., Івахненко В.І. Економічний аналіз господарської діяльності.- К.,1999.- 450 с.

11. Будзан Б. Управління власністю: орієнтація на прибуток та стійку ефективність // Економічний часопис. - 2002-№2- с.13-15.

12. Бутинець Ф.Ф., Мних Є.В., Олійник О.В. Економічний аналіз. Підручник для студентів вузів. – Житомир: ЖІТІ, 2000. -200 с.

13. Василюк М. Аналіз довготермінової платоспроможності підприємства // Вісник Тернопільської академії народного господарства.-2001.– Вип.17.

14. Горфинская В.Я., Швандара В.М. Економика предприятия.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 2005. -326 с.

15. Грачова Р.А. Аналіз фінансового стану // Галицькі контракти. -1999.- №4. – С.56-66.

16. Економіка підприємства: Навчальний посібник / Я.С.Витвицький, У.Я.Витвицька, М.О. Данилюк та ін./ За ред. Я.С.Витвицького,- Івано-Франківськ: ІМЕ, 2002.

17. Задольский А. Оцінка ефективності діяльності підприємства // Економіка України. – 2002. - №17. – С.23-26.

18. Захарченко В.О. Сучасні методи оцінки фінансового стану підприємства // Вісник Дніпроп. фінансово-економічного інституту. Економічні науки. – 2001. - №2. – С.72-75.

19. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу:Навч. посібник.-К.: Знання-Прес, 2000.-250 с.

20. Ігнатенко А.В. Аналіз фінансового стану. // Продуктивність. – 2000. - №4.-21-23 с.

21. Кожанова Є.П. Факторний аналіз прибутку. //Фінанси України. - 1999 - №4 - с.33-40.

22. Коллас Б.И. Управление финансовой деятельностью предпреятия: проблемы концепции и методы. – М.:Финансы, 1999.-89 с.

23. Коробов М.Я Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємств: Навч. посібник. К.: Товариство „ Знання”,КОО,2000.-378 с.

24. Кривицька О.Р. Планування прибутку підприємства при визначенні стратегії його розвитку // Фінанси України №3, 2005.

25. Кручок С.І. Оцінка фінансового стану підприємства // Фінанси України.- 2002. -№8. – С.40-47.

26. Лігоненко Л., Ковальчук Г. Оцінка платоспроможності підприємства // Економіка. Фінанси. Право.-2005. - №10. – С.35-35.

27. Лобанів О. Взаємозв'язок витрат, обсягу реалізації та прибутку підприємства. //Вісник ПСУ - 2000 - №24 - с.23-27.

28. Мазаракі А., Лігоненко Л.О., Ушакова Н. “Економіка торговельного підприємства”, К., “Хрещатик”, 1999.

29. Манів З. О. Економіка підприємства: Навчальний посібник. – К.: Знання, 2004, - 580с.

30. Маркетинговий менеджмент: Навчальний посібник / За ред. Л. В. Балабанової – К.: Знання, 2004. – 354 с.

31. Марцин В.С. Економіка торгівлі: Підручник. – К.: Знання, 2006. – 402 с.

32. Мельник М. Інформаційне забезпечення фінансового аналізу // Вісник Тернопільської академії народного господарства. – 2005. – Вип.4. – С.98-99.

33. Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. – К.: „Вища школа”. - 2003. – 254 с

34. Несторенко А.Г. Прибыль и рентабельность на торговом предприятии. – М.: 1995.

35. Павлова Л.П. Фінансовий менеджмент: Учебник. – М. Инфра-М.– 2001. – 346 с.

36. Павловська О.В. Удосконалення методів пошуку зростання прибутку //Фінанси України - 2000- №9 - с.9-14.

37. Парнаснюк С.А. Аналіз фінансових можливостей в умовах реформування фінансово-кредитних відносин // Вісник Вінницького політехнічного інституту. – 1999. - №1. – С.17-26.

38. Поддєрьогін А. М. Фінанси підприємств. Підручник. – К.: КНТУ, 2004. – 546с.

39. Покропивний С.Ф. Економіка підприємств. – К.: КНЕУ. – 2000. – 420 с.

40. Покропивний С.Ф., Колот В.М. Підприємництво: Навч. посібник. К.: КНЕУ, 1998.-352с.

41. Попович П.Я. Економічний аналіз та аудит на підприємстві. – Снятин: Фірма „Прут-принт”. – 2004. – 352 с.

42. Пухтаєвич Г.О. Макроекономічний аналіз.- К.: КНЕУ. – 2000. – 456 с.

43. Рестапін А. В. Максимізація прибутку підприємства. // Фінанси України 2002, №2, с. 19.

44. Русак Н.А., Русак В.А. Основи фінансового аналізу.- Мінськ, 2002.

45. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб. – 2-ге вид., випр. і доп. – К.: Знання, 2005. – 662 с.

46. Ушакова Н.М., Кукурудза Л.О. Управління прибутком торговельного підприємства. – К.: КТЕІ, 1993.

47. Хотомлянський О.Р. Факторний індексний аналіз показників діяльності підприємства з використання матричної моделі // Економіка України, – 2001.-№3 – С.84-87.

48. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа. – М.: ИНФРА-М, 2002. – 400 с.

49. Шилова Л.И. Усовершенствование анализа финансовых результатов деятельности предприятия // Труды Донецкого государственного университета. – Донецк. – 2002. –Вып.19. – С.39-44.

50. Шиян Д.В., Строченко Н.І. Фінансовий аналіз: Навч. посіб. – К.: Видавництво А.С.К., 2003. – 240 с.

51. Ясінський В.І. Факторний аналіз фінансової діяльності: регіонально-методологічний аспект. Збірник наукових праць України. Академія держ. управління при президентові України. – К., 2000. – Вип.2, час.4. – С.45-50.

52. Яцків М.І. Теорія економічного аналізу. – Львів.: Світ, 2003.- 250.