Облік вибуття і списання основних засобів

 

Кінцевою стадією руху основних засобів є їх вибуття, яке супроводжується списанням з балансу митниці зазначених об'єктів обліку.

Основні засоби, які стали непридатними, підлягають списанню відповідності до порядку, передбаченого Державним казначейством України. Списання основних засобів здійснюється по первісній чи відновлювальній вартості. При списанні основних засобів, що були в експлуатації в документах поряд з їх вартістю вказується сума нарахованого зносу.

З балансів установ можуть бути списані будівлі, споруди, устаткування, прилади, обладнання, транспортні засоби, інвентар, які стали непридатними для подальшого використання: морально застарілі, зношені, пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Для визначення непридатності основних засобів і встановлення неможливості або неефективності проведення їх відновлювального ремонту, а також для оформлення необхідної документації на списання цих активів наказом керівника митної установи щорічно створюється постійно діюча комісія у складі:

1) керівника або його заступника (голова комісії);

2) головного бухгалтера або його заступника (в установах і організаціях, в яких штатним розписом посада головного бухгалтера не передбачена, - особи, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку);

3) керівників груп обліку (в установах, які обслуговуються централізованими бухгалтеріями) або інших працівників бухгалтерії, які обліковують матеріальні цінності;

4) особи, на яку покладено відповідальність за збереження необоротних активів;

5) інших посадових осіб (на розсуд керівника установи).

Для участі в роботі комісії з встановлення непридатності автомобілів, нагрівальних котлів, підйомників та інших основних засобів, які перебувають під наглядом Державних інспекцій, запрошується представник відповідної інспекції, який підписує акт про списання або передає комісії свій письмовий висновок, що додається до акта. У тих установах, де технічне обслуговування здійснюється своїми штатними спеціалістами, акт чи довідка готуються ними. У цьому випадку до складу комісії входить відповідний спеціаліст даної установи.

Постійно діюча комісія митної установи:

1) проводить огляд основних засобів для складання акта на їх списання, використовуючи при цьому необхідну технічну документацію (технічні паспорти, відомості дефектів та інші документи), а також дані бухгалтерського обліку;

2) встановлює неможливість відновлення і подальшого використання об'єкта в даній установі та вносить пропозиції про його продаж, передачу чи списання;

3) встановлює конкретні причини списання об'єкта: фізичне або моральне зношення, реконструкція, порушення нормальних умов експлуатації, аварія та інше;

4) встановлює осіб, з вини яких трапилося передчасне вибуття основних засобів із експлуатації;

5) встановлює можливість використання окремих вузлів, деталей, матеріалів списаного об'єкта і проводить їх оцінку;

6) здійснює контроль за вилученням із списаних основних засобів придатних вузлів, деталей та матеріалів із кольорових і дорогоцінних металів, визначає їх кількість, вагу, та контролює їх здачу на відповідний склад.

У тих випадках, коли обладнання списується у зв'язку з будівництвом нових, розширенням, реконструкцією та технічним переоснащенням діючих об'єктів, комісія перевіряє його наявність у плані реконструкції та технічного переоснащення, затвердженому вищестоящою організацією, та робить в акті на списання посилання на пункт та дату затвердження плану. Дозвіл на списання з балансу основних засобів надається керівником установи, установою вищого рівня або головним розпорядником бюджетних коштів в наступному порядку:

1) вартістю до 5000 грн. за одиницю - з дозволу начальника митниці;

2) вартістю від 5000 до 10000 грн. за одиницю - з дозволу вищого керівництва;

3) вартістю понад 10000 грн. за одиницю - з дозволу Центральної інвентаризаційної комісії Державної митної служби України.

Державні установи відчужувати майнові об'єкти, що належать до основних фондів, мають право лише за попередньою згодою галузевого Міністерства (відомства) і, як правило, на конкурентних засадах.

Для розгляду питання про згоду (погодження) на відчуження державного майна установі необхідно подати до Державної митною служби України такі документи:

1) звернення установи на ім'я першого заступника стосовно відчуження майна;

2) техніко-економічне обґрунтування доцільності відчуження майна та напрямів використання виручки від продажу майна;

3) відомість про вартість основних засобів, які пропонуються до відчуження, згідно з даними бухгалтерського обліку на дату оцінки. До відомості додається інформація про дату введення в експлуатацію об'єкта, первісна вартість придбання (в гривнях), дата і сума індексації основних засобів (послідовно за всі періоди індексації);

4) акт інвентаризації основних засобів, які пропонуються до відчуження;

5) акт технічного стану основних засобів, складений на дату оцінки і затверджений керівником підприємства;

6) акт оцінки відчуженого майна незалежними експертами (відповідно до Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність” від 12.07.2001 р. № 2658-ІІІ.

Предмети, які втратили своє значення, але придатні для використання, можуть бути списані тільки за умови, що їх неможливо продати чи передати іншій установі. При списанні необоротних активів складається відповідний акт за типовою формою № ОЗ-3 (бюджет) “Акт про списання основних засобів”, ОЗ-4 (бюджет) “Акт про списання автотранспортних засобів”, форма та порядок складання яких затверджена наказом Головного управління Державного казначейства України та Державного комітету статистики України від 02.12.1997 р. № 125/70 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22.12.1997 р. за № 612/2416. При списанні матеріальних цінностей можуть складатися акти довільної форми із зазначенням вичерпної інформації щодо їх кількісних та якісних показників, а також причин вибуття (списання). В акті про списання матеріальних цінностей детально висвітлюються причини вибуття об'єкта, стан основних частин, деталей і вузлів, конструктивних елементів та обґрунтовується недоцільність і неможливість їх відновлення. При списанні автотранспортних засобів, крім того, вказується пробіг автомобіля і дається технічна характеристика агрегатів і деталей автомобіля та можливість подальшого використання основних деталей і вузлів, які можуть бути отримані в результаті демонтажу. При списанні з балансів установ матеріальних цінностей, які вибули внаслідок аварій, до акта про списання додається копія акта про аварію з поясненням причин, які викликали аварію, та вказуються заходи, прийняті щодо винних осіб. Якщо в результаті ліквідації матеріальних цінностей окремі деталі, вузли, матеріали можуть бути використані чи підлягають передачі в установленому порядку, комісією додатково складається акт про оцінку таких цінностей. Акти про списання матеріальних цінностей, складені комісією, затверджуються керівником установи

Порядок відображення на рахунках процесу вибуття основних засобів наведено в таблиці 2.4.

 

Таблиця 2.4 - Основні бухгалтерські проводки з вибуття основних засобів

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дебет	Кредит
1. Безоплатно передані основні засоби	401, 131	104 – 109
2. Реалізовані будинки, споруди одночасно друга проводка	401, 131, 321, 364	103 642
3. Реалізовані основні засоби (крім будинків і споруд): придбані за рахунок бюджетних коштів на суму коштів отриманих від реалізації на суму ПДВ, оплаченого під час придбання основних засобів	401, 131 364, 321 364, 321	104 –109 701, 681 801
2. Реалізовані основні засоби (крім будинків і споруд): придбані за рахунок позабюджетних коштів на суму коштів, отриманих від реалізації	401,131 323	104 – 109 641, 711
5. Списання основних засобів як непридатних до використання	401, 131	103 – 109
6. Оприбуткування вартості матеріалів, отриманих від списання основних засобів придбаних за рахунок бюджетних коштів придбаних за рахунок позабюджетних коштів	234, 239 234, 239	701, 681,711

 

Списання основних засобів у зв’язку з їх переведенням до складу малоцінних та швидкозношуваних предметів оформляється звичайними бухгалтерськими записами на дебеті рахунків 40 (на залишкову вартість) і 13 (на суму зносу) та кредиті рахунку 10 (на їх первісну вартість). Одночасно па суму первісної вартості таких об’єктів дебетують субрахунок 221 “Малоцінні та швидкозношувані предмети, що знаходяться на складі і в експлуатації” та кредитують субрахунок 411 “Фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за їх видами”.

Суми, отримані митницею від продажу чи демонтажу основних засобів (крім будівель і споруд), залишаються у розпорядженні митниці з правом їх подальшого використання на ремонт, модернізацію або придбання нових засобів того ж призначення.

Документальне оформлення процесу вибуття і списання основних засобів з балансу митної установи відображено на рис. 2.5.

 

 

Рис.2.5 - Схема обліку вибуття і списання основних засобів

 

Усі господарські операції, якими оформляють вибуття і списання основних засобів, протягом поточного місяця реєструють у меморіальному ордері № 9 “Накопичувана відомість про вибуття та переміщення необоротних активів” т. ф. № 438 (бюджет). У кінці місяця підсумки цієї відомості переносять у книгу Журнал-головна.

Усі матеріали, отримані від ліквідації основних засобів, прибуткуються на відповідні рахунки, на яких враховуються зазначені цінності, а непридатні для подальшого використання деталі і матеріали прибуткуються як вторинну сировину згідно актів розукомплектування.

Відходи – це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворяться в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання і від яких їхній власник повинний позбутися шляхом утилізації або знищення.

Зрозуміло, що при розборі будинків (споруджень) можуть з'явитися не тільки відходи (у тому числі вторинна сировина, брухт чорних чи кольорових металів, будівельне сміття і т.д.), але і матеріали, що цілком придатні для подальшого використання у своєму первісному виді (які не потрібно обробляти, наприклад, столярні вироби).

У будь-якому випадку усе, що залишається після розбору (зносу) будинків і приміщень і що можна продати чи використовувати в подальшій діяльності, визнається активами, що відносяться до запасів.

Непридатні до подальшої експлуатації об’єкти основних засобів можуть бути продані нижче залишкової вартості або в якості металобрухту.

Продаж основних засобів нижче залишкової вартості можливо за умов:

1) продаж виключно за рахунок грошових коштів;

2) покупець повинен бути платником ПДВ (а якщо юридична особа-резидент, то й платником податку на прибуток у розмірі 25%);

3) покупець повинен бути непов’язаною особою продавця.

Якщо основні засоби були знищені при форс-мажорних обставин, то такі обставини підтверджені Торгово-промисловою палатою України про настання обставин нездоланної чи сили стихійного лиха на території України, у відповідних випадках підтвердження уповноважених органів іншої держави, легалізованих консульськими установами України, і/чи рішення Президента України про введення надзвичайної екологічної ситуації в окремих місцевостях України, затверджене Верховною Радою України, чи рішення Кабінету Міністрів України про визнання окремих місцевостей України потерпілими від стихійного лиха.

Посадові особи, винні у порушенні порядку збереження основних засобів та в безгосподарному ставленні до них (знищення, підпалювання та ін.), притягаються до відповідальності у встановленому законодавством порядку. При цьому визначення сум збитків здійснюється відповідно до “Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей”, затвердженого КМУ 22.01.1996 р. № 116, та Закону України “Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації розкраданням, знищенням (псуванням), нестачею або втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння або валютних цінностей” від 06.06.1995 р. № 217/95-ВР.

Списанню підлягають матеріальні цінності як такі, що:

1) непридатні для подальшого використання;

2) виявлені в результаті інвентаризації як недостача;

3) морально застарілі;

4) фізично зношені;

5) пошкоджені внаслідок аварії чи стихійного лиха (за умови, що відновлення їх є неможливим або економічно недоцільним і вони не можуть бути реалізовані).

Крім того, підлягають списанню будівлі, споруди, що підлягають знесенню у зв'язку з будівництвом нових об'єктів та такі, що зруйновані внаслідок атмосферного впливу і тривалого використання.