Удосконалення обліку фінансових результатів

 

Загальновідомим є той факт, що ведення бухгалтерського обліку буває ручним (шляхом запису операцій в регістри бухгалтерського обліку) і автоматизованим (ведення бухгалтерії з використанням електронно-обчислювальної техніки). Оскільки досліджуване підприємство не використовує другого способу ведення бухгалтерського обліку, вважаємо за доцільне запропонувати шляхи удосконалення обліку фінансових результатів як з використанням ЕОМ, так і без нього.

З метою спрощення записів в аналітичному обліку доходів і витрат та скорочення часу на визначення аналітичних рахунків (статей) аналітичного обліку рекомендуємо при визначенні за первинними документами кореспонденції рахунків (бухгалтерських проводок) після коду синтетичного рахунку чи субрахунку доходів або витрат через дефіс записувати порядковий номер статті за встановленою на підприємстві нумерацією статей. Наприклад, Кт 701-1.1, Кт 703-1.3, Дт 703-1 і т.д. В цьому разі при записах доходів і витрат в аналітичному обліку нема необхідності знову звертатись до первинних документів, щоб визначити вид доходів або витрат, а відтак і фінансових результатів.

Рекомендований спосіб кодування синтетичних і аналітичних рахунків доходів і витрат особливо доцільний при веденні комп’ютерного обліку на підприємстві, бо, крім вказаних вище переваг такого кодування рахунків, дає можливість автоматично отримати підсумкові дані аналітичного обліку доходів і витрат наростаючим підсумком з початку року. При ручній обробці документів доцільно ввести стрічку “Всього з початку року” за видами доходів, витрат і фінансових результатів, а також загалом по цих рахунках.

Окрім цього, при вивченні документів, пов’язаних з формуванням і обліком фінансових результатів, нашу увагу привернула “Розшифровка фінансового результату б/рах. 79 “Фінансові результати” (додаток К). Вище було зазначено, що підприємство допускається помилок при використанні бухгалтерських рахунків. У зв’язку з цим, пропонуємо керівництву підприємства привести у відповідність до вимог діючих стандартів з організації бухгалтерського обліку і звітності Наказ про облікову політику підприємства, забезпечивши при цьому правильність застосування затвердженого Плану рахунків і відображення фінансово-господарських операцій. Для цього у вищенаведений документ рекомендуємо внести наступні зміни (додаток Л):

а) назви показників “Фактична с/вартість БМР” і “Фактична с/вартість готової продукції” замінити на “Собівартість реалізованих БМР” і “Собівартість реалізованої готової продукції”;

б) біля номера балансового рахунка вказувати дебетовий (кредитовий) оборот;

в) додати рядок № 8 “Фінансові результати до оподаткування”;

г) зазначати субрахунок нерозподіленого прибутку (непокритих збитків);

д) відсотки банку відображати окремою стрічкою у складі адміністративних витрат.

Відтак, потребує вдосконалення і “Розшифровка до ж/о № 11” (додаток М), в якій в підметі табличної частини слід вказувати проведення по зазначених пунктах, а в присудку – вид робіт, готової продукції, товарів тощо (додаток Н). Окрім того, пропонуємо ввести рядок “Фінансові результати з початку року”, що дозволить полегшити складання статистичної звітності.

На сьогоднішній день бухгалтер не тільки відповідає за ведення бухгалтерського обліку на підприємстві, але й здійснює велику роботу по плануванню, контролю, оцінці та огляду господарської діяльності підприємства, по аудіюванню та розробці управлінських рішень.

Для вдосконалення управління підприємством більшість підприємств на сьогоднішній день використовує нові методи управління і сучасні технічні засоби побудови різних інформаційних систем. Передусім, вони проводять реконструкцію технічної та інформаційної бази на основі введення автоматизованої системи обліку, аналізу й аудиту, до складу якої входять автоматизовані робочі місця бухгалтера (АРМб).

Комплекс зведеного обліку та складання звітності включає в себе задачі узагальнення інформації на аналітичних і синтетичних рахунках з подальшим групуванням отриманих даних по одному чи кількох рахунках з ціллю формування даних для складання звітності, аналізу та аудиту, а також прийняття управлінських рішень [3, с.5-8].

Реформування системи бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні матиме позитивні наслідки, якщо підприємства будуть застосовувати новітні ефективні комп’ютерні технології обробки облікової інформації. Умови для цього дедалі стають сприятливішими:

- поступово насичується ринок порівняно недорогою і водночас потужною комп’ютерною технікою;

- за останні роки зросла кількість виробників прикладних бухгалтерських програм, які пропонують свою продукцію за помірними цінами, більш якісні і з кращим сервісним обслуговуванням;

- поступово зростають фінансові можливості підприємств для придбання персональних комп’ютерів;

- зростає інтелектуальний рівень праці у бухгалтерів.

Ці аспекти зумовлюють необхідність вивчення комп’ютерних технологій бухгалтерського, оперативного і податкового обліку.

Сьогодні на ринку програмних продуктів є декілька десятків (якщо не сотень) пакетів програм для бухгалтерського обліку. Проте кожного року декілька фірм заявляють про випуск нової програми, яка, з їхніх слів, є потужнішою, “розумнішою” і перевершує усі відомі.

Незважаючи на насичення ринку, вже декілька років поспіль лідером на ньому є московська фірма 1С. Прорив цієї фірми на ринок бухгалтерських програм відбувся завдяки версії програми 1С:Бухгалтерія 6.0 для Windows. І це не дивно, оскільки програма мала низку незаперечних переваг:

а) простота інсталяції і використання, можливість гнучкого налаштування конфігурації і наявність вбудованої макромови, змога швидко виконати різноманітні проведення (у наших умовах щоденної модифікації правил обліку це важливо);

б) ціна, що не перевищує середньої зарплатні бухгалтера;

в) широка мережа дилерів і безкоштовні поновлення конфігурації, що їх надає фірма у випадку зміни правил ведення бухгалтерського обліку [11, с.3].

Розробки програмного забезпечення фірми на цьому не закінчились. Згодом вийшли у світ подальші версії програми: 7.0, 7.5, 7.7, інші. Ці програми не мають макромови, однак у них наявна вбудована об’єктно-орієнтована мова програмування і розвинуте інтерактивне середовище, що дає змогу змінювати типові конфігурації для своїх потреб чи навіть повістю переписати їх. Налаштування таких програм обов’язково повинен виконувати фахівець, проте вони більше орієнтовані на кінцевого користувача і надають йому більше можливостей під час роботи.

Програмне забезпечення фірми 1С завоювало увагу користувачів легкістю в користуванні, можливістю роботи одночасно з кількома документами, спрощенням записів шляхом автоматичного введення первинних даних в регістри бухгалтерського обліку.

Так, документ “Финансовые результаты/Фінансові результати” (рис. 2.2) у головному меню міститься в пункті “Прочие документы/Інші документи”, однак, зважаючи на його важливість для ведення бухгалтерського обліку, він заслуговує на окремий розгляд. Це регламентний документ і головне його призначення – закриття всіх рахунків доходів і витрат (рахунки класу 7, 8, 9) на відповідні субрахунки рахунка 79 “Фінансові результати”. Іншими словами, внаслідок проведення документа буде визначено кінцевий фінансовий результат діяльності підприємства.

Документ “Финансовые результаты/Фінансові результати” виконує такі операції:

- закриття рахунків обліку затрат за елементами (рахунків класу 8);

- закриття рахунка обліку загально виробничих затрат (рахунок 91);

- закриття всіх рахунків обліку прибутків і видатків (рахунки класу 7, 8, 9) на відповідні субрахунки рахунка 79 “Фінансові результати” (визначення фінансового результату) [10].

-

Рис. 2.2. Діалогове вікно документа “Финансовые результаты/Фінансові результати”

 

Кожній з цих операцій відповідає певний режим роботи документа, який вибирають у реквізиті діалогової форми “Этап определения финансовых результатов/Етап визначення фінансових результатів”.

Розглянемо детальніше роботу документа в кожному з цих режимів [11, с.181-184]. Якщо задати режим “Закрытие элементов затрат/Закриття елементів затрат”, то відбудеться списання рахунків восьмого класу за елементами затрат на рахунки, визначені для кожного з елементів у довіднику “Виды затрат/Види затрат”. Якщо облік витрат ведеться без використання рахунків 8-го класу, цей етап пропускається.

Закриття рахунка 91 “Загальновиробничі затрати” (розподіл суми загальновиробничих затрат між рахунками обліку собівартості продукції і собівартості реалізованої готової продукції) відбувається під час проведення документа в режимі “Закрытие общепроизводственных затрат/Закриття загальновиробничих затрат”. Накопичені на рахунку 91 непрямі загальновиробничі витрати розподіляють між рахунками 23 "Виробництво" і 901 "Собівартість реалізованої готової продукції" за правилами, встановленими П(С)БО 16 "Витрати". Алгоритм розподілу затрат потребує введення на закладці “Дополнительно/Додатково” таких реквізитів, як “Норм. база распределения/Норм. база розподілу”, “Тек. база распределения/Поточна база розподілу” і “Норм. сумма пост. затрат/Норм. сума пост. затрат”. Значення реквізиту “Тек. сумма пост. затрат/Поточна сума пост. затрат” визначене автоматично під час проведення документа, його можна переглянути після повторного відкриття. Ця сума розрахована як сальдо рахунка 91 за всіма видами затрат, для яких у довіднику “Виды затрат/Види затрат” увімкнений прапорець “Относится к постоянным общепроизводственным затратам/ Належати до постійних загальновиробничих затрат”. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до собівартості реалізованої продукції в періоді виникнення.

Наступним етапом визначається фактична собівартість готової продукції. Випущена готова продукція протягом місяця обліковувалася на рахунку 26 “Готова продукція” в оцінці за плановою виробничою собівартістю. Після створення і проведення всіх документів “Окончательная калькуляция/ Остаточна калькуляція” виконуються коригувальні проведення, якими планова собівартість доводиться до фактичної. Таким чином, готова продукція буде оцінена за фактичною собівартістю.

Якщо продукція була продана (за плановою собівартістю) протягом місяця, необхідно створити проведення, що коригують безпосередньо собівартість реалізації (за дебетом рахунка 901). Це справедливо, якщо в програмі прийнято облік за партіями. Якщо ж ведеться облік за середньозваженою собівартістю, то таких проведень не виконують. Собівартість реалізованої готової продукції списується в дебет рахунка 901 “Собівартість реалізованої готової продукції” під час проведення документів “Расходная накладная”. Фактична собівартість готової продукції визначається щомісяця.

У випадку проведення в режимі “Определение финансового результата/ Визначення фінансового результату” документ формує проведення закриття усіх рахунків обліку прибутків і витрат (рахунки класу 7, 8, 9) на відповідні субрахунки рахунка 79 “Фінансові результати”.

Для того щоб визначити результат діяльності підприємства, необхідно ввести документ “Финансовые результаты” (рис. 2.2). В екранній формі документа треба вибрати дату і режим роботи “Определение финансового результата/Визначення фінансового результату”. Вводячи нові документи “Финансовые результаты”, треба пересвідчитися, що вони попадають в програму пізніше за всі інші документи. За потреби слід перенести документ в кінець дня. Для цього в журналі “Финансовые результаты” позиціонують курсор на документі і в меню “Действия/Дії” вибирають пункт “Изменить время документа/Змінити час документа”.

Після виконання процедури закриття рахунків документом “Финансовые результаты” (рис. 2.3) можна сформувати оборотно-сальдову відомість за місяць і пересвідчитися, що всі рахунки закрито.

Рис. 2.3. Діалогове вікно документа “Фінансові результати”

 

Для відображення введених документів “Финансовые результаты/ Фінансові результати” призначений однойменний журнал.

Як видно, в оборотно-сальдовій відомості (рис. 2.4) всі рахунки класів 7, 8, 9 мають нульове сальдо. Результат діяльності підприємства за місяць - збиток 275,29 грн. - відображений за дебетом рахунка 79 “Фінансові результати”. Збиток отримано від основної діяльності підприємства. За потреби за допомогою стандартних звітів (для цього зручно використати “Аналіз рахунку по субконто”) можна розгорнути результат за аналітичними видами діяльності. Такий звіт можна одержати, ставши курсором на відповідному рахунку в оборотно-сальдовій відомості і двічі клацнувши правою клавішею миші. Відкриється вікно переліку стандартних звітів порахунку. Обравши потрібний документ, отримаємо інформацію, необхідну для аналізу рахунка.

В аналітичних відомостях по субконто прибуток (збиток) звітного періоду може бути деталізований за видами діяльності [46, с.459-463].

Рис. 2.4. Електронний вигляд документа “Оборотно-сальдова відомість”

 

З усіх рахунків 9-го класу документ не передбачає закриття рахунка 98 “Податки на прибуток”. Цей рахунок передбачається закривати ручною операцією.

Якщо фактичну собівартість продукції і реалізовані торгові націнки розраховують щомісяця, то визначати кінцевий фінансовий результат діяльності можна як щомісяця, так і за квартал, перед складанням фінансової звітності.

Після формування звіту “Декларація про прибуток” стає відомим як обліковий, так і податковий прибуток. Тепер можна розрахувати витрати з податку на прибуток і закрити рахунок 98 "Податки на прибуток".

Згідно з Інструкцією №291, витрати з податку на прибуток відображаються за кредитом рахунка 98 “Податки на прибуток” і дебетом рахунка 791 “Результат основної діяльності”. Нарахування суми поточного податку на прибуток відображається за дебетом рахунка 98 і кредитом рахунка 6416 [19, с.54]. В програмі це буде оформлено в режимі “Операция/Операція” (рис. 2.5) із зазначенням номера операції, дати її проведення, суми по витратах, кореспонденції рахунків тощо.

 

Рис. 2.5. Діалогове вікно документа “Операція”

 

Визначенням фінансового результату завершується обліковий цикл. Тепер можна формувати оборотний баланс підприємства, щоб пересвідчитися, що всі потрібні рахунки закрито, і складати фінансову звітність.

Підводячи підсумки вищесказаного можна засвідчувати, що на етапі “Определение финансовых результатов/Визначення фінансових результатів” в програмі відбувається списання рахунків обліку доходів і витрат підприємства (рахунки класів 7, 8, 9) на відповідні субрахунки рахунка 79 “Фінансові результати” в розрізі кожного виду діяльності підприємства.

Висновки до розділу 2

Отже, визначення результатів господарювання – невід’ємна складова облікового процесу, яка потребує не лише знань методичної, методологічної та іншої інформаційної бази, але й практичних навичок роботи в різних галузях економіки.

У вищенаведеному розділі визначено завдання бухгалтерського обліку фінансових результатів виробничих підприємств; дано характеристику рахунків обліку фінансових результатів; вказано основні бухгалтерські проведення для визначення фінансових результатів від звичайної діяльності і надзвичайних подій, чистого фінансового результату господарської діяльності підприємства за звітний рік; визначено мету складання Звіту про фінансові результати, форму і зміст його статей, вказано й інші види бухгалтерської звітності, де міститься інформація про фінансові результати діяльності; розглянуто автоматизований спосіб ведення обліку, а саме обліку фінансових результатів як приклад для досліджуваного підприємства.

З переходом на бухгалтерський облік за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, розробленими на основі міжнародних стандартів, та на План рахунків, як було сказано, аналітичний облік фінансових результатів відіграє особливо необхідну роль для складання Звіту про фінансові результати. Більше того, можна стверджувати, що без належно, раціонально організованого аналітичного обліку фінансових результатів практично не можливе складання об’єктивного Звіту про фінансові результати.

На досліджуваному підприємстві, на нашу думку, сприятиме належній організації бухгалтерського обліку наступне:

1) коригування наказу про облікову політику КП “Західтурбуд” в частині робочого плану рахунків, оскільки класифікація робочих рахунків не відповідає вимогам чинного законодавства, а саме Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій;

2) відповідне коригування і документів, пов’язаних з фіксацією операцій обліку фінансових операцій;

3) у відомостях аналітичного обліку і регістрах синтетичного обліку (журналах-ордерах) ввести стрічку “Всього з початку року”, що дозволить полегшити вибірку даних фінансових результатів для складання звітності і проведення аналізу;

4) введення автоматизованого бухгалтерського обліку, що полегшить і зменшить обсяг робіт працівників бухгалтерії.