Аспекти формування фінансових результатів в умовах вітчизняної економіки

Порядок формування фінансових результатів господарської діяльності підприємства слід розглядати у трьох аспектах:

1) за міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО);

2) за вітчизняною нормативною базою, методичним та методологічним забезпеченням;

3) за науковим підходом і поданням у навчальній літературі.

У Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку результатом діяльності визначено прибуток, який ще часто використовують як основу для інших показників, таких як прибутковість інвестицій чи прибуток на акцію. Це свідчить про наявність великої кількості (частки серед інших) акціонерних підприємств. Елементами, які безпосередньо пов’язані з виміром прибутку, є дохід та витрати. Визнання та вимірювання доходу і витрат, а значить і прибутку, частково залежить від концепцій капіталу та збереження капіталу, які використовує підприємство при складанні своїх фінансових звітів [27, с.47-51].

Вітчизняні визначення понять “дохід” і “витрати”, а також порядок їх визнання є запозиченими (або ж ґрунтуються) на термінології Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Однак є різниця у відображенні доходів і витрат періоду, а отже і результатів діяльності у фінансовій звітності. Міжнародні стандарти надають підприємству право вибору щодо такого відображення для надання інформації, доречної для прийняття економічних рішень. В українському варіанті можна заплутатись у прийнятті правильного економічного рішення, оскільки одна звітна форма відрізняється від іншої. Прикладом такої відмінності є Звіт про фінансові результати (форма 2, додатки А, Б) і Декларація з податку на прибуток підприємства.

Загальноприйнятим у міжнародній практиці ж є розмежування тих статей доходу та витрат, які виникають під час інших видів діяльності. Це розмежування робиться на тій основі, що джерело статті має відношення до оцінки здатності підприємства генерувати грошові кошти та їх еквіваленти в майбутньому. Наприклад, малоймовірно, щоб така побічна діяльність, як продаж довгострокових інвестицій, відбувалася на постійній основі. Коли розмежування статей проводиться на такій основі, необхідно брати до уваги характер підприємства та його діяльності. Статті, які є наслідком діяльності одного підприємства, можуть бути незвичайними для іншого.

Розмежування статей доходу та витрат і їх об’єднання різними способами також дозволяє продемонструвати кілька оцінок результатів діяльності підприємства. Вони мають різні ступені змістовності. Наприклад, звіт про прибутки та збитки може демонструвати валовий прибуток, прибуток від звичайної діяльності до сплати податків і чистий прибуток.

Більш детально фінансовий результат, а саме чистий прибуток або збиток за період, суттєві помилки та зміни в обліковій політиці розглядаються в однойменному Міжнародному стандарті бухгалтерського обліку 8. Положення цього стандарту стали основою для розробки і впровадження національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Методологічні засади формування, оцінювання і визнання у бухгалтерському обліку інформації про фінансові результати діяльності, а також порядок їх розкриття у фінансовій звітності України визначаються положення (стандарти) бухгалтерського обліку 15 “Дохід” та 3 “Звіт про фінансові результати”. Їх норми поширюються на підприємства (організації) та інших юридичних осіб незалежно від форми власності (крім бюджетних та банківських установ).

В бухгалтерському обліку чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

- чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

- валовий прибуток (збиток);

- фінансові результати від операційної діяльності;

- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;

- фінансові результати від звичайної діяльності;

- фінансові результати від надзвичайної діяльності;

- чистий прибуток (збиток) [35].

Чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається шляхом вирахування з доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) податку на додану вартість, акцизного збору, інших зборів та вирахувань з доходу (надані знижки, повернення продукції тощо).

Різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) називається валовим прибутком (збитком).

Що стосується фінансового результату від операційної діяльності, то він визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів, фінансових та інших витрат.

Фінансовий результат від звичайної діяльності визначається як різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток.

Окремо від фінансових результатів від звичайної діяльності відображаються невідшкодовані збитки та прибутки від надзвичайних подій (стихійного лиха, пожежі, техногенних аварій тощо).

Остаточний фінансовий результат – чистий прибуток (збиток) визначається як алгебраїчна сума фінансових результатів від звичайної діяльності, доходів і витрат (або прибутків чи збитків) від надзвичайних подій, податку на прибуток від надзвичайних подій, зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності.

Відповідно до діючих нормативних документів, зазначають О.М. Лисюк, Т.П. Михайлова і Ю.Д. Чаукіс, варто розрізняти обліковий прибуток від оподатковуваного прибутку, що визначається як база для нарахування податку на прибуток. Сума облікового прибутку, обчисленого за допомогою рахунка 79 може не збігтися з сумою оподатковуваного прибутку [5, с.408].

Для визначення оподатковуваного прибутку (ОП) необхідно мати інформацію про валові доходи (ВД), валові витрати (ВВ), суму ПДВ, акцизного збору (АЗ), амортизації (Ам) і про зміну залишків товарно-матеріальних цінностей (∆ТМЦ) на кінець звітного періоду. У цьому випадку сума оподатковуваного прибутку (ОП) буде дорівнювати:

 

ОП = ВД ± ∆ТМЦ – ПДВ – АЗ – Ам – ВВ                         (1.1)

 

Цю суму потрібно помножити на податкову ставку і тоді одержимо суму податку на прибуток, - стверджують автори. Однак, ця формула суперечить нормам Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (44, ст.3, 4, 5, 8, 9) і може призвести до зменшення оподатковуваного доходу шляхом подвійного вилучення певних сум. Адже ст. 4.2.1 гласить, що до складу валових доходів не включаються суми податку на додану вартість, і навпаки, до складу валових доходів відносять і суму акцизного збору (ст. 4.1.6), і вже врахована зміна залишків товарно-матеріальних цінностей на кінець звітного періоду. Іншими словами, цю формулу слід подати наступним чином:

 

ОП = ВД – ВВ – Ам                                              (1.2)

 

У науковій і навчальній літературі формування фінансових результатів представляють по-різному.

Так, М.С. Пушкар подає цей матеріал у вигляді таблиць формування фінансових результатів по субрахунках бухгалтерського обліку. Перш за все він вказує на загальне твердження поняття “прибуток” і зазначає, що, як правило, прибутком вважається перевищення сукупних доходів над сукупними витратами [38, с.454]. Валовий (сукупний) дохід (без податку на додану вартість) порівнюється з витратами на виробництво продукції, що можна виразити формулою:

 

П = Вд – С,                                                    (1.3)

 

де П – прибуток; Вд – валові доходи; С – собівартість продукції.

Проте, таке визначення мало про що говорить до того часу, поки не буде уточнено методику розрахунку валових доходів, яка регламентує поняття доходу і часу його виникнення, з одного боку, та склад витрат на виробництво продукції, – з іншого. Це означає, що потрібно домовитися (встановити правила) про визначення й структуру доходів і витрат із метою встановлення розміру прибутку. Такий порядок забезпечує однаковий підхід до формування прибутку в усіх галузях економіки України.

Облік витрат і доходів регламентується стандартами бухгалтерського обліку: 15 “Дохід” та 16 “Витрати”.

Якими б добрими не були стандарти, в них відображено суб’єктивний підхід до складу витрат і доходів, а тому прибуток, визначений за правилами українського законодавства, не збігається з прибутком, визначеним за методологією інших країн. Крім того прибуток, який виявлено таким чином, не означає приросту багатства підприємства – збільшення його активів [38, с.454].

Альтернативою такій методології може бути, наприклад, приріст активів, який визначається як різниця між підсумком активу балансу і зобов’язань підприємства на певну дату.

Заплутує проблему формування прибутку на підприємствах України також позбавлена здорового глузду вимога щодо паралельного ведення податкового обліку того ж таки прибутку з єдиною метою – його оподаткування. Видно, той прибуток, що утворюється за допомогою бухгалтерських стандартів, зовсім не такий, як потрібно для податкової системи, а тому в доходи і витрати вноситься безліч дріб’язкових поправок. Це означає можливість існування армії чиновників, які зайняті безглуздою роботою, не потрібною суспільству в цілому, обтяжливою для підприємства, марнотратною з точки зору економіки. Безглуздя з подвійним обліком прибутку “освячене” Законом України “Про оподаткування прибутку”, безпрецедентним за своїм деструктивним впливом на економіку держави [38, с.454].

Для відображення прибутку в обліку потрібно дотримуватися вимог стандартів бухгалтерського обліку, якими передбачені найсуттєвіші принципи формування витрат і доходів (табл. 1.1)

Відповідно до наведеної класифікації доходів бухгалтерський облік фінансових результатів узагальнює дані про формування прибутків чи збитків на рахунку 79 “Фінансові результати”, у якому виділяються такі субрахунки:

- 791 “Результат основної діяльності”;

- 792 “Результат фінансової діяльності”;

- 793 “Результат іншої звичайної діяльності”;

- 794 “Результат надзвичайних подій”.

На субрахунку 791 “Результати основної діяльності” ведеться облік доходів, витрат і фінансових результатів від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг та іншої операційної діяльності. Рисунок 1.1 показує, яким чином формується прибуток від реалізації продукції, робіт чи послуг на будь-якому промисловому (виробничому) підприємстві. В дебет субрахунку 791 відносяться тільки витрати, пов’язані з формуванням собівартості продукції (виробничі витрати), адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності (витрати невиробничої сфери), які зменшують фінансовий результат. У кредит субрахунку 791 відносяться доходи від реалізації продукції, робіт і послуг та інший операційний дохід від поточних операцій з активами і зобов’язаннями.

 

Таблиця 1.1

Порівняння вимог стандартів бухгалтерського обліку

Вимоги П(С)БО 15 “ДОХІД”	Вимоги П(С)БО 16 “ВИТРАТИ”
1. Термін “дохід” – не визначено	1. Термін “витрати” – не визначено
2. Визнання – під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу від господарської діяльності підприємства, якщо оцінка доходу може бути достовірно визначена	2. Визнання – витрати звітного періоду, пов’язані зі зменшенням активів або збільшенням зобов’язань, що зумовлює зменшення власного капіталу від господарської діяльності підприємства, якщо ці витрати можуть бути достовірно оцінені
3. Не визначаються доходами: - податок на додану вартість, акциз, інші податки і платежі до бюджету й позабюджетних фондів; - надходження за договорами комісії, агентськими та іншими угодами на користь комітента, принципала тощо; - сума попередньої оплати за продукцію, роботи, послуги; - сума авансу в рахунок оплати продукції, робіт, послуг; - сума завдатку під заставу або для погашення позики; - надходження, що належать іншим особам; - надходження від первинного розміщення цінних паперів.	3. Не визначаються витратами: - платежі за договорами комісії, агентськими та іншими угодами на користь комітента, принципала тощо; - попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг; - погашення одержаних послуг; - інші зменшення активів або збільшення зобов’язань, що не відповідають принципу визнання; - витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень стандартів бухгалтерського обліку.
4. Умови визнання доходів: - покупцеві передані ризики й вигоди, пов’язані з правом власності на продукцію, роботи, послуги; - підприємство надалі не здійснює контроль та управління реалізованою продукцією (роботами, послугами); - сума доходу може бути достовірно визначена; - є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод, а витрати можуть бути достовірно визначені.	4. Умови визнання витрат: - витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони були здійснені; - при неможливості прямо пов’язати витрати з доходом певного періоду, вони відображаються у складі витрат того періоду, коли виникли; - якщо актив забезпечує держання економічних вигод протягом кількох звітних періодів, то витрати визнаються шляхом розподілу його вартості між окремими періодами.
	Продовження таблиці 1.1
Вимоги П(С)БО 15 “ДОХІД”	Вимоги П(С)БО 16 “ВИТРАТИ”
Дохід визнається, якщо дотримано всіх умов, наведених вище.
5. Класифікація доходів: - доход (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг; - інші операційні доходи; - фінансові доходи; - інші доходи; - надзвичайні доходи. Доход із надання послуг визнається, виходячи зі ступеня завершеності надання послуг, тому сума витрат відображається в обсязі, пропорційному до наданих послуг.	5. Класифікація витрат: - виробнича собівартість: · прямі матеріальні витрати; · прямі витрати на оплату праці; · інші прямі витрати; · загально виробничі витрати; · загально виробничі та постійні розподілені загально виробничі витрати; - адміністративні витрати; - витрати на збут; - інші операційні витрати; - фінансові витрати; - втрати від участі в капіталі; - інші витрати звичайної діяльності; - надзвичайні витрати.

 

Порівняння дебетового і кредитового оборотів дає можливість визначити прибутки (сальдо дебетове) чи збитки (сальдо кредитове), які отримало підприємство від операційної діяльності.

Списання витрат операційної діяльності

Списання доходів операційної діяльності

90 “Собівартість реалізації” (продукції, робіт, послуг)

791 “Результат основної діяльності”

70 “Доходи від реалізації” (продукції, робіт, послуг)

92 “Адміністративні витрати”

71 “Інший операційний дохід” (реалізація іноземної валюти, операційна оренда, курсові різниці, штрафи, пені, неустойки, списання кредиторської заборгованості тощо)

дебет

кредит

93 “Витрати на збут”

94 “Інші витрати операційної діяльності”

441 “Прибуток нерозподілений” або 442 “Непокриті збитки”

Рис. 1.1. Формування прибутку або збитків від основної діяльності

 

Зі схеми рахунка видно, яким чином збільшити прибуток. Для цього треба збільшити доходи, але це не просто в умовах ринку, оскільки немає можливості збільшити ціну, бо обмежений попит на продукцію, роботи та послуги. Інший спосіб – знизити витрати на виробництво, управлінські, збутові та інші витрати (раціонально використовувати ресурси, зменшити відходи, витрати на транспортування, оптимізувати апарат управління й витрати на його утримання тощо).

На субрахунку 792 “Результати фінансових операцій” ведеться облік доходів, витрат і фінансових результатів від фінансових операцій. Схему формування результату фінансових операцій показано на рис. 1.2.

Порівняння дебетового і кредитового оборотів показує результат – прибутки або збитки від фінансових операцій.

Списання витрат

Списання доходів

95 “Фінансові витрати”: - проценти за кредит банку; - витрати, пов’язані з випуском й утриманням цінних паперів; - фінансова оренда.

792 “Результат фінансових операцій”

73 “Інші фінансові доходи”: - дивіденди отримані; - проценти отримані; - інші доходи.

дебет

кредит

96 “Втрати від участі в капіталі”: - втрати від участі в асоційованих, дочірніх та спільних підприємствах

72 “Дохід від участі в капіталі”: - доходи від участі в асоційованих, дочірніх та спільних підприємствах

441 “Прибуток нерозподілений” або 442 “Непокриті збитки”

Рис. 1.2. Формування прибутку або збитків від фінансової діяльності

 

На субрахунку 793 “Результат іншої звичайної діяльності” ведеться облік доходів, витрат та фінансового результату інвестиційної діяльності та іншої звичайної діяльності, що показано на рис. 1.3.

Списання витрат						Списання доходів
97 “Інші витрати” Собівартість реалізації: - фінансових інвестицій; - необоротних активів; - майнових комплексів; - втрат від не операційних курсових різниць; - уцінка необоротних активів і фінансових інвестицій; - списання необоротних активів; - інші витрати звичайної діяльності.			793 “Результат іншої звичайної діяльності”					74 “Інші доходи” Від реалізації: - інвестицій; - необоротних активів; - майнових комплексів; - неопераційної курсової різниці; - безоплатно отриманих активів; - інші доходи від звичайної діяльності.
			дебет		кредит
	441 “Прибуток нерозподілений” або 442 “Непокриті збитки”

Рис. 1.2. Формування прибутку або збитків від іншої звичайної діяльності

 

На субрахунку 794 “Результат надзвичайних подій” ведеться облік витрат, доходів та фінансового результату від операцій, пов’язаних із надзвичайними подіями. Загальна схема обліку показана на рис. 1.4.

 

Списання витрат						Списання доходів
99 “Надзвичайні витрати”: - збитки від стихійних лих; - збитки від техногенних катастроф і аварій; - інші надзвичайні витрати.			794 “Результат надзвичайних подій”					75 “Надзвичайні доходи”: - відшкодування збитків від надзвичайних подій; - інші надзвичайні доходи.
			дебет		кредит
	441 “Прибуток нерозподілений” або 442 “Непокриті збитки”

Рис. 1.2. Формування прибутку або збитків від надзвичайних подій

Детальніше ці рисунки будуть розглядатися у розділі 2 нашої роботи.

Багато науковців, однак, не відважуються давати таку різку критику чинному законодавству, а лише наводять свої пропозиції визначення фінансових результатів. Це зокрема Н.М. Ткаченко, яка подає цей процес у вигляді наступної послідовності формул:

1) визначення чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (ЧД):

 

ЧД = Д – (ПДВ + АЗ + ІЗ + ІВ),                                (1.4)

 

де Д – дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

ПДВ – податок на додану вартість;

АЗ – акцизний збір;

ІЗ – інші збори або податки та вирахування з доходу;

ІВ – інші витрати.

2) розрахунок валового прибутку (ВП(З)):

 

ВП(З) = ЧД – СР,                                            (1.5)

 

де ЧД – чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

СР – собівартість реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

3) визначення собівартості готової продукції, виробленої за звітний період (СГП):

 

СГП = ЗНВ_П + В_ЗП – ЗНВ_К,                                   (1.6)

 

де ЗНВ_П – залишок незавершеного виробництва на початок звітного періоду;

В_ЗП – витрати на виробництво звітного періоду;

ЗНВ_К – залишок незавершеного виробництва на кінець звітного періоду.

4) визначення собівартості реалізованої продукції (СРП):

 

СРП = ЗГП_П + СП_З – ЗГП_К,                                    (1.7)

 

де ЗГПП – залишок готової продукції на початок звітного періоду;

СПЗ – собівартість продукції, виробленої за звітний період;

ЗГПК – залишок готової продукції на кінець звітного періоду.

5) визначення фінансового результату від операційної діяльності (ФР_ОД):

 

ФР_ОД = ВП(З) + ІОД – (АВ +ВЗ +ІОВ),                        (1.8)

 

де ВП(З) – валовий прибуток (збиток);

ІОД – інші операційні доходи;

АВ – адміністративні витрати;

ВЗ – витрати на збут;

ІОВ – інші операційні витрати.

6) розрахунок фінансового результату – прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування (ФР_ЗД):

 

ФР_ЗД = ФР_ОД + [(ДК + ІФД + ІД) – ФВ + ВК + ІВ],            (1.9)

 

де ДК – дохід від участі в капіталі;

ІФД – інші фінансові доходи;

ІД – інші доходи;

ФВ – фінансові витрати;

ВК – втрати від участі в капіталі;

ІВ – інші витрати.

7) розрахунок фінансового результату – прибутку (збитку) від звичайної діяльності (П(З)):

 

П(З) = П(З)_ЗД – ПП,                                      (1.10)

 

де П(З)ЗД – прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

ПП – податок на прибуток.

8) розрахунок чистого прибутку (збитку) (ЧП(З)):

 

ЧП(З) = ФР_ЗД ± Д_НД ± ПП_НД ± В_НД ± ЗПП_НД,              (1.11)

 

де ДНД – дохід від надзвичайної діяльності;

ППНД – податок на прибуток від надзвичайної діяльності;

ВНД – витрати від надзвичайної діяльності;

ЗППНД – зменшення податку на прибуток від збитків від надзвичайної діяльності [42, с. 526-529].

О.П. Крайник і Є.С. Барвінська визначення фінансових результатів діяльності підприємства подають просто: для цього необхідно порівняти доходи звітного періоду і витрати, понесені для одержання цих доходів
[22, с.179]. Проте для розрахунку прибутку (збитку) підприємства вони пропонують поділ процесу на наступні етапи.

1. Розрахунок валового прибутку (збитку).

2. Визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності.

3. Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності.

4. Розрахунок чистого прибутку (збитку) звітного періоду [22, с.184-186].

Етап 1 “Розрахунок валового прибутку (збитку)” складається із двох частин: визначення чистого доходу від реалізації продукції і визначення валового прибутку (збитку).

Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як різниця між доходом від реалізації продукції і ПДВ, акцизним збором, іншими податками і зборами, іншими вирахуваннями з доходу.

Валовий прибуток (збиток) розраховується як різниця між чистим доходом від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та собівартістю реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг).

Етап 2 “Визначення прибутку (збитку) від операційної діяльності”. Прибуток (збиток) від операційної діяльності обчислюють як суму валового прибутку та інших операційних доходів, від яких віднімають адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Етап 3 “Визначення прибутку (збитку) від звичайної діяльності”. Спочатку визначають прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування. Він визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, фінансових та інших доходів і витрат.

Далі визначається прибуток від звичайної діяльності – різниця між прибутком від звичайної діяльності до оподаткування та сумою податку на прибуток. Збиток від звичайної діяльності до оподаткування дорівнює сумі збитку від звичайної діяльності до оподаткування та податку на прибуток.

Етап 4 “Визначення чистого прибутку (збитку) звітного періоду”. Чистий прибуток (збиток) за звітний період роботи підприємства розраховується як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від звичайної діяльності та надзвичайного доходу, надзвичайних витрат і податків з надзвичайного прибутку.

У позиціях “надзвичайні доходи” і “надзвичайні витрати” відображаються відповідно:

- невідшкодовані збитки від надзвичайних подій, включаючи затрати на запобігання виникненню втрат від стихійного лиха, техногенних аварій;

- прибутки або збитки від інших подій та операцій, які відносяться до надзвичайних подій.

Збитки від надзвичайних подій відображаються за вирахуванням суми, на яку зменшується податок на прибуток від звичайної діяльності внаслідок цих збитків. У позиції “податки з надзвичайного прибутку” відображається сума податків, що підлягають сплаті з прибутку від надзвичайних подій.

Більшість економістів для визначення фінансового результату діяльності підприємства за звітний період наголошують на дотриманні таких принципів визначення доходів і витрат: нарахування і відповідності [6, 7, 23, 43, 48].

Принцип нарахування передбачає відображення результатів господарських операцій у тому звітному періоді, коли вони відбулися, а не на момент отримання чи сплати грошових коштів, оскільки ці періоди часу не завжди співпадають.

Принцип відповідності полягає у порівнянні доходів та витрат у звітному періоді, тобто витрати, що здійснені у звітному періоді, повинні порівнюватись з доходом, задля якого здійснені витрати цього періоду.

О.П. Крайник і Є.С. Барвінська до наведених вище принципів додають ще й принцип періодичності. Виходячи з цього принципу для визначення фінансового результату доходи та витрати підприємства розподіляються за звітними періодами. Звітним періодом є календарний рік, проміжними звітними періодами є квартал, місяць [22, с.180].

Для бухгалтерів-практиків всі наведені вище концепції (послідовності) формування фінансових результатів є необхідними.

 

Висновки до розділу 1

 

Розглянувши історичні погляди і думки вчених, теорії прибутку, ми можемо стверджувати, що немає єдиного визначення ні поняття “фінансові результати”, ні поняття “прибуток”. У вітчизняній літературі це зумовлено тим, що до прийняття Україною національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, розроблених на основі міжнародних стандартів, та Плану рахунків бухгалтерського обліку фінансові результати обліковувалися на рахунку № 80, який називався “Прибутки (доходи) і збитки”. Тому й не дивно, що свої дослідження економісти акцентували саме на прибутку підприємства і рідко в літературі зустрічалося поняття “фінансові результати”. Окрім того, дослідження були проведені давніше.

Розвиток ринкових відносин в економіці України потребує нових підходів до управління формуванням і розподілом прибутку. Тому й саме визначення прибутку зазнає певних змін. Отже, прибуток – це позитивна форма фінансових результатів, яка є рушійною силою, метою підприємницької діяльності та показником її ефективності. Він визначається як перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів. Прибуток є джерелом фінансових ресурсів підприємства, держави, використовується для їх подальшого розвитку, задоволення суспільних потреб і досягнення соціально-економічного ефекту через систему розподілу.