Діяльність міжнародних інвестиційних інститутів в Україні.

 

Міжнародне інвестування в глобалізованому світі значною мірою визначено інтегрованістю конкретної країни з системою міжнародних організацій. Однією з особливостей сучасного періоду розвитку міжнародного інвестиційного ринку є неформальна залежність від укладання угод з міжнародними фінансовими організаціями. Згідно з цим інвестиції в певну країну починають надходити після підписання відповідних документів.

Найвпливовіша серед цих організацій – група організацій Світового банку: Міжнародний валютний фонд (МВФ), Міжнародний банк реконструкції і розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародне агентство розвитку (МАР), Багатостороннє агентство з гарантування інвестицій (БАГІ) та Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС).

Основне завдання Світового банку – ефективне використання ресурсів багатих розвинених країн для підтримки бідних, які розвиваються. За час функціонування цього банку ним надано позики загальним обсягом більше 300 млрд. дол. США  на фінансування 6 тис. проектів розвитку у понад 140 країн світу.

Пріоритетними напрямками інвес­тиційної активності Світового банку є проекти в галузі сільського господарст­ва, енергетики, промисловості, охорони здоров'я, розвитку міського господарст­ва, водопостачання, зв'язку.

Майже 90% виділених позик та кредитів, що фінансується Світовим банком передбачають надання техніч­ної допомоги.

Технічна допомога, що фінансується з коштів Світового банку, включає дві категорії послуг:

а) інженерно-консультаційні послуги, у тому числі проведення аналізу технічної реальності проекту, проектування та керівництво будівельними роботами;

б) адміністративно-організаційна до­помога, включаючи оцінку визначеної по­літики та аналіз організаційної структу­ри, сприяння в керівництві, технічну під­готовку.

 

Ринкову трансформацію української економіки було підтримано міжнародними фінансовими організаціями, співробітництво з якими стало новою формою міжнародних фінансово-економічних відносин, а також важливим чинником інтеграції України зі світовою економічною системою.

Діяльність міжнародних фінансових організацій в Україні відбувається у двох основних напрямах: в якості звичайних іноземних інвесторів (кредиторів) української економіки та в якості каталізаторів ринкових перетворень.

Міжнародний банк рекон­струкції та розвитку (МБРР) був створений одночасно з Міжнародним ва­лютним фондом за рішенням валютно-фінансової конференції ООН, що відбу­лась у м. Бреттон-Вуд (Нью-Гемпшир, США) у 1944 р. На даний момент його членами є 182 країни. Згідно з його Ста­тутом основним завданням МБРР є сти­мулювання економічного розвитку країн, що розвиваються, шляхом надання їм довгострокових позик (як правило, на 15-20 років).

Позики надаються тільки на вироб­ничі цілі після ретельного аналізу можли­востей їх погашення країною-боржником та, як правило, під державні гарантії (на­дання позик не супроводжується умовою використання кредитного капіталу на закупки у певних країнах-членах). Від­соткова ставка, що стягується МБРР при наданні позик, пов'язана з вартістю одер­жання коштів на ринках капіталу та змінюється кожних шість місяців.

Міжнародний валютний фонд (МВФ), який сприяє функціонуванню міжнародної валютної системи, надав у 1992 – 2007рр. понад 4,2 млрд. дол. США кредитів для встановлення платіжного балансу та формування валютних резервів Національного банку України.

Ця система плідно співпрацює з Міжнародним банком реконструкції та розвитку, з 1993р. укладено угоди про позики на суму близько 3,5 млрд. дол. США. Пріоритетними напрямами інвестувань є паливно-енергетичний комплекс (50%), комунальна інфраструктура (26%), підтримка органів державної влади (12%).

Міжнародна Асоціація Розвитку (МАР) надає на концесійних умовах позики найбіднішим країнам, які не можуть брати їх у МБРР. У складі МАР – 160 країн. Україна – член МБРР, але  не входить до складу Асоціації.

Основним джерелом, за рахунок якого формується бюджет МАР, є внески по підписці, додаткові внески розвинених країн-членів та відрахування з прибутку МБРР. МАР надає кредити на умовах, менш обтяж­ливих для економік країн, що розвива­ються, в порівнянні з умовами позик МБРР, частина наданих кредитів без­процентні. Правом отримання кредитів МАР користуються тільки країни з річ­ним обсягом валового національного продукту на душу населення не вище 650 дол. (у цінах 1988 p.). Безпроцентні кредити МАР надаються тільки урядам країн-членів на строк 35-40 років з пільговим періодом 10 років.

Міжнародна фінансова корпо­рація (МФК) - міжнародна фінансова установа, що входить до структури Світового Банку, але юридичне та фінан­сове незалежна від нього. Корпорація бу­ла створена у 1956 р. з метою сприяння розвитку приватного сектора в еконо­міці. Зараз вона являє собою фінансо­вий інститут з внесками 147 країн. Ок­рім власних коштів, МФК для реалізації програм та проектів залучає міжнарод­ний банківський капітал.

Високий міжнародний авторитет МФК дозволяє їй залучати капітал під найбільш низькими відсотками (7,5-8%). Маржа, яку стягує корпорація при наданні кредиту, становить 0,5%.

На даний момент МФК - найбіль­ший інвестор у Центральній та Східній Європі: вона фінансує у цьому регіоні світу більше 40 проектів на суму понад 1,5 млрд. доларів.

Міжнародна фінансова корпорація, як правило, кредитує до 25% вартості нових інвестиційних проектів, а також до 40% вартості проектів по модернізації. Найбільша сума, яку вона може інвесту­вати із власних коштів, - 70 млн. дола­рів. Прийнявши рішення про патронаж, МФК може залучити кредити з інших джерел.

Фінансових гарантій з боку урядів МФК не вимагає, проте хоче мати тверду впевненість, що проект, який реалізуєть­ся, сприятливо вплине на економічне ста­новище країни, а не тільки фірми, що одер­жує кредит. При цьому МФК наполягає, щоб частину готової продукції дана фірма продавала за валюту. Таке правило може видатися, на перший погляд, занадто жорстким, проте його дотримання, на думку керівництва МФК, повинно слугу­вати доказом високої якості майбутніх виробів.

При реалізації проектів корпорація надає технічну та консультативну допо­могу.

Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК), членом якої Україна є з 1993р., вкладено у вітчизняну економіку близько 295 млн. дол. США. Понад половину цих коштів спрямовано на реалізацію проектів зі створення мережі автозаправних станцій, розвитку складської інфраструктури й логістики та виробництва керамічної плитки.

Серед найзначніших клієнтів – концерн «Сандора», якому МФК надала кредит для розширення та модернізації виробництва соків і напоїв, а також мережа будівельних гіпермаркетів «Нова лінія» - для будівництва нових торгових центрів.

У вересні 1993р. Україна приєдналася до Конвенції про заснування Багатостороннього агентства з гарантування інвестицій (БАГІ) й отримала кредит близько 50 млн. дол. США.

Зокрема, агентство гарантувало надання кредиту «Райффайзенбанк Україна» на суму близько 20 млн. дол. США на збільшення обсягів кредитування українських підприємств-експортерів.

Міжнародний центр урегулювання інвестиційних суперечок (МЦВІС) – самостійна міжнародна організація, заснована у межах Конвенції з урегулювання інвестиційних суперечок між державами та їх громадянами, яку Україна підписала та ратифікувала.

МЦВІС надає консультаційні послуги, досліджує і публікує законодавчі матеріали про іноземні інвестиції. Він сприяє розширенню припливу іноземних інвестицій в Україну, забезпечуючи умови для врегулювання й арбітражного розгляду спірних питань між урядами та іноземними інвесторами.

Європейський банк реконст­рукції та розвитку (ЄБРР) є міжна­родним інститутом з капіталом 10 млрд.екю. Членами Банку є 60 країн. У його роботі беруть участь Європейське еконо­мічне співтовариство (ЄЕС) та Європей­ський інвестиційний банк, представники яких входять до Ради Директорів. ЄБРР розпочав операції у квітні 1991 р. Штаб-квартира ЄБРР розташована в Лондоні.

Банк має два оперативні департа­менти: "Діловий (комерційний) Банк" та "Банк розвитку". Через "Діловий Банк" здійснюється фінансування проектів при­ватних під­приємств та тих, що приватизуються,. "Банк розвитку" фінансує проекти розвитку інфраструктури ринкової економіки, у тому числі й у банківській сфері.

Пріоритетними напрямками діяль­ності Банку є: пайові капіталовкладення, надання консультацій, позик для реаліза­ції проектів, пов'язаних з розвитком де­мократичних інститутів та ринково орі­єнтованих економік, сприяння розвитку приватного підприємництва у країнах Центральної та Східної Європи.

Не менше 60% коштів, що надають­ся Банком цим країнам, адресується під­приємствам приватного сектора та на реалізацію програм приватизації держав­них підприємств. Значна увага приділя­ється Банком вирішенню екологічних проблем.

Спектр послуг, що надаються Бан­ком, включає фінансування програм та проектів, надання довгострокових позик (максимальні строки - 10 років для ко­мерційних підприємств та 15 років для проектів по інфраструктурах), акціонування, надання гарантій та страхування, за винятком гарантій по експертних кре­дитах та зобов'язань по страховій діяль­ності. Обсяг коштів, що надаються Бан­ком на здійснення проекту або програми, як правило, не перевищує 35% їх вартос­ті.

Банк надає прямі позики або інвес­тиції на суму не менше 5 млн. екю; пере­ведення таких сум банк може здійснюва­ти через фінансових посередників. Ви­плати по них розраховуються на базі рин­кової вартості кредитних ресурсів. Зви­чайно банк не приймає валютний ризик на відшкодування.

При наданні позик комерційним підприємствам Банк не вимагає урядо­вих гарантій, але обов'язковою вимогою Банку є повне повернення позикових коштів. Причому, сума платежу містить у собі виплати, пов'язані з ризиком банку при наданні позики.

В окремих випадках Банк може за­пропонувати фінансові консультації, нав­чання, технічну допомогу. З цією метою ЄБРР співпрацює з різними консультан­тами та фінансовими радниками, які пра­цюють у країнах Центральної та Східної Європи.

Банк приймає для фінансування проекти, які роблять внесок у:

- розвиток приватного сектора;

- практичну приватизацію державних підприємств;

- підтримку прямих іноземних інвестицій;

- створення та зміцнення фінансових ін­ститутів;

- реконструкцію індустріального сектора;

- створення сучасної інфраструктури при­ватного сектора та ринкової економіки;

- сприяння малим та середнім за розміра­ми підприємствам;

- вирішення питань екології.

Членство України в Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) має потенційно суттєве значення для сприяння іноземному інвестуванню. 

ЄБРР є найбільшим зарубіжним фінансовим інвестором в Україні. Він інвестував в Україну понад 2,2 млрд. дол. США, найбільше – у фінансовий її сектор (22%), агропромисловий комплекс (16%), транспорт (14%) та паливно-енергетичний комплекс (9%).

Крім того, ЄБРР і Кабінет Міністрів України підписали угоду про збільшення інвестицій банку протягом 2007–2009 років в український державний і муніципальний сектори.

Вона передбачає фінансування транспорту і зв'язку. Кошти спрямовуватимуться на оновлення залізничного рухомого складу, розвиток інфраструктури портів і регіональних аеропортів та на модернізацію аеронавігаційної системи України.

ЄБРР має намір взяти участь у розвитку логістичних центрів «Укрпошти», цифрового телебачення в Україні та модернізації аеронавігаційної системи. В енергетиці банк інвестує проекти високовольтних ліній електропередач, а також будівництво Канівської гідроакумулюючої електростанції і реконструкцію розподілю вальних мереж у Криму. У нафтогазовидобувній галузі разом із компаніями НАК «Нафтогаз Україна», ДП «Укртрансгаз» і АТ «Укртранснафта» візьме участь у проектах установки нових компресорних станцій, реконструкції підземних газових сховищ, будівництві резервуарів на нафтових терміналах тощо.

ЄБРР інвестуватиме також муніципальні проекти, пов'язані з центральним опаленням, каналізацією та енергозберігаючими технологіями на підставі муніципальних гарантій у Києві та інших містах України.

Крім того, ЄБРР придбав 5,2% акцій компанії «Кадоган Петролеум», яка фінансуватиме розвідку та розробку глибоких газових родовищ у Полтавській області й на сході України. Загальна сума фінансування Європейського банку реконструкції та розвитку для державного та муніципального секторів на час, для якого розроблена програма, становить близько 1 мільярда євро.  

Україні належить значна частка акцій Чорноморського банку торгівлі та розвитку (ЧБТР), яка становить у статутному його фонді 13,5%. У червні 2000р. цей банк активно фінансував українські проекти в енергетиці, насамперед – у реконструкції мереж транзиту енергоносіїв, у телекомунікаційному секторі, комунальній інфраструктурі, розвиткові торгівлі з країнами Організації Чорноморського Економічного Співробітництва (ОЧЕС).

Значну інвестиційну і кредитну підтримку вітчизняним підприємствам надають в Україні кілька міжнародних фондів й агенцій експортного кредитування, серед яких Фонд підтримки підприємництва в нових незалежних державах Western NIS Enterprise Fund, Фонд «Україна», Німецько-український фонд (НУФ), Фонд Відродження Джорджа Сороса, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID).

Фонд підтримки підприємництва в нових незалежних державах почав діяти в Україні з 1994р. Пріоритетні галузі – переробка сільськогосподарської продукції, виробництво і переробка харчових продуктів, виготовлення запчастин для автомобілів,  а також – пакувальних і будівельних матеріалів.

Він вкладає кошти в компанії, що перебувають у стадії розвитку та мають стабільне фінансове становище, а також перспективи подальшого розвитку. Кінцева його мета – продаж своєї частки акцій «розкрученої» компанії за значно вищою ціною. Фінансові вливання, надані фондом, оцінено сумою від 500 тис. дол. США до 5 млн. дол. США.

Кілька успішних проектів реалізовано фондом «Україна», заснованим у 1992р. в Бостоні (США). Статутний капітал його 22,5 млн. дол. США, перша інвестиція зроблена фондом у Києві (грудень 1992р.).

Тепер він здійснив уже понад 30 інвестицій на суму близько 10 млн. дол. США (наприклад, у виробництво мінеральної води «Миргородська»). Фонд інвестує лише малі та середні приватні компанії шляхом придбання їхньої частки (не більше 50% статутного фонду) чи створення нового спільного підприємства з інвестиціями від 100 тис. дол. США до 1 млн. дол. США.

Інституційне сприяння іноземним інвесторам започатковано також з урядової ініціативи. Міністерством фінансів України, НБУ і німецькою інвестиційною компанією створено у 2001р. Німецько-український фонд (НУФ) для мікрокредитування українських підприємств.

Статутний капітал його становить 32 млн. нім. марок. [39] НУФ – неприбуткова організація, головним у діяльності якої є рефінансування погашених кредитів і відсотків за ними.

Програму мікрокредитування та  підтримки розвитку кредитних спілок в Україні здійснює також фонд «Відродження», створений у 1990р. за підтримки відомого фінансиста Сороса. Взагалі він фінансує інтелектуальні інвестиції й на даний час уже надав організаціям  України мікро кредитів і грантів на суму понад 5,5 млн. дол. США.

В інших аспектах підтримки малого бізнесу в Україні працює Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке сприяє створенню мереж бізнес-інкубаторів, тобто освітньо-тренінгових закладів, а також надає кредитну підтримку інвестиційним проектам на конкурентній засаді для високотехнічних виробництв – до 60 тис. дол. США та мікро кредити до 5 тис. дол. США.

 

Висновки до розділу ІІ

 

На сучасному етапі розвитку міжнародного інвестиційного ринку відповідні процеси відбуваються дуже швидко і динамічно. Світові інвестиційні потоки щороку зростають. Географія їх постійно розширюється.

Коли міжнародна інвестиційна діяльність тільки-но набирала обертів, іноземні інвестиції були явищем, притаманним лише розвиненим країнам, а тепер нові індустріальні країни та ті, що розвиваються, відіграють все помітнішу роль на ринку міжнародних інвестицій.

Так, приток ПІІ в розвинені країни збільшився на 45%, значно перевищивши темпи двох попередніх років, і досяг 857 млрд. дол. США, а потоки ПІІ в країни, що розвиваються і країни з перехідною економікою досягли рекордно високої позначки: відповідно 379 млрд. дол. США (збільшення на 21% порівняно з 2005р.) і 69 млрд. дол. США (збільшення на 68%).

Отже для України дуже важливо не відставати від новітніх світових тенденцій та напрямів діяльності. Вона поступово стає активним учасником міжнародного інвестиційного ринку, зростає зацікавленість іноземних інвесторів у ній як потенціальному реципієнті капіталовкладень, і приплив іноземних інвестицій в Україну з року в рік збільшується.

Загалом, обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в Україну, станом на 1.01.2008 р. склав 29 489,4 млн. дол. США, що на 36,5% більше обсягу інвестицій на початку 2007 року, і в розрахунку на одну особу складає 636,5 дол. США.

Кількість іноземних компаній на вітчизняному ринку теж збільшується. Пожвавленню інвестиційних процесів в Україні великою мірою сприяє інтеграція з системою міжнародних фінансових інституцій. Діяльність міжнародних фінансових організацій в Україні відбувається у двох основних напрямах: в якості звичайних іноземних інвесторів (кредиторів) української економіки та в якості каталізаторів ринкових перетворень.

Україна долучається до світового економічного простору і стає активним учасником міжнародного інвестиційного ринку, тому вона повинна вдосконалювати регулятивні механізми залучення у вітчизняну економіку іноземних інвестицій з урахуванням особливостей сучасного етапу фінансової глобалізації.