Заходи щодо удосконалення формування капіталу підприємства

 

Формування оптимальної структури капіталу підприємства для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня діяльності є одним із найважливіших завдань, що вирішуються в процесі фінансового управління підприємством.

Шляхи оптимізації структури капіталу були вперше запропоновані професором І.О. Бланком у своїх працях. Згідно з ним, оптимальна структура капіталу відображає таке співвідношення використання власного та позикового капіталу, при якому забезпечується найбільш ефективний взаємозв'язок між коефіцієнтами рентабельності власного капіталу та коефіцієнтом фінансової стабільності підприємства, тобто максимізується його ринкова вартість.

Будь-яке підприємство для фінансування своєї діяльності потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних ним пасивів. Активи та пасиви підприємства за строками обігу можна поділити на коротко та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів називається вартістю капіталу. В оптимальному варіанті вважається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок строкових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат залучення коштів.

В результаті аналізу власного капіталу підприємства виявлено, що протягом 2007 року підприємство погасило всі свої кредити і станом на кінець періоду кредитними коштами не користується, що свідчить про недосить ефективне використання коштів, тому для ВАТ «ІнГЗК» розроблена модель оптимізації структури капіталу підприємства.

Метою управління структурою капіталу ВАТ «ІнГЗК» є зменшення витрат по залученню довгострокових джерел фінансування і тим самим забезпечити вкладникам капіталу максимальну ринкову оцінку вкладених ними грошових активів.

Рівень ефективності господарської діяльності ВАТ «ІнГЗК» визначається цілеспрямованим формуванням його капіталу. Основною метою формування капіталу підприємства є задоволення потреби в придбанні необхідних активів і оптимізація його структури з позицій забезпечення умов ефективного його використання.

Враховуючи результати проведених теоретичних та аналітичних досліджень на ВАТ «ІнГЗК» пропонується впровадити наступні заходи по удосконаленню структури капіталу підприємства:

- Врахувати перспективи розвитку господарської діяльності ВАТ «ІнГЗК». Процес формування структури капіталу підпорядкований завданням забезпечення його господарської діяльності не тільки на початковій стадії функціонування підприємства, але і в найближчій перспективі. Забезпечення цієї перспективності формування капіталу підприємства досягається шляхом включення всіх розрахунків, пов'язаних з формуванням.

- Забезпечити відповідність позичкового капіталу, який залучається, обсягу активів, які формуються на підприємстві, тобто оборотних і необоротних активів. Загальна потреба в капіталі підприємства ґрунтується на його потребі в оборотних та в необоротних активах.

- Забезпечити оптимальність структури капіталу з позицій ефективного функціонування. Умови досягнення високих кінцевих результатів діяльності ВАТ «ІнГЗК» значною мірою залежать від структури капіталу з позиції його належності. Структура капіталу являє собою співвідношення власних і позичкових фінансових коштів, які підприємство використовує в процесі своєї господарської діяльності.

Структура капіталу ВАТ «ІнГЗК» визначає багато аспектів не тільки фінансової, а і операційної та інвестиційної його діяльності, впливає на і результати цієї діяльності. Вона впливає на коефіцієнт рентабельності активів і власного капіталу (тобто на рівень економічної і фінансової рентабельності підприємства), визначає систему коефіцієнтів фінансової стійкості і платоспроможності (тобто рівень основних фінансових ризиків), а також формує співвідношення ступеню прибутковості і ризиків у процесі розвитку підприємства.

Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал, має вищий фінансовий потенціал свого розвитку (за рахунок формування додаткового обсягу активів) і можливості приросту фінансової рентабельності діяльності, проте більшою мірою генерує фінансовий ризик і загрозу банкрутства (що зростають у міру збільшення питомої ваги позикових засобів в загальній сумі використовуваного капіталу), але у ВАТ «ІнГЗК» такої загрози не може бути, тому що частка позикових коштів у 2007 році зменшилась і складає 22,25%.

- Забезпечити мінімізацію витрат з формування капіталу з різних джерел. Така мінімізація здійснюється в процесі управління вартістю капіталу і структурою капіталу.

- Забезпечити високоефективне використання капіталу в процесі його господарської діяльності ВАТ «ІнГЗК». Реалізація цього принципу забезпечується шляхом максимізації показника рентабельності власного капіталу за прийнятого для підприємства рівня фінансового ризику.

Серед механізмів управління формуванням капіталу ВАТ «ІнГЗК» найбільш складними є питання мінімізації вартості капіталу і оптимізації його структури, тому потрібно ретельно розглядати ці питання.

Одним з основних напрямів поліпшення використання капіталу підприємства є, перш за все, забезпечення максимального обсягу залучення власних фінансових ресурсів за рахунок внутрішніх джерел: чистого прибутку і амортизаційних відрахувань.

Збільшення чистого прибутку можливе за рахунок підвищення ефективності використання власного капіталу – збільшення оборотності та підвищення рентабельності власного капіталу.

Збільшення обсягів фінансування за рахунок амортизаційних відрахувань можливе шляхом застосування прискореної амортизації основних засобів.

Залучення капіталу за рахунок зовнішніх джерел (випуск акцій для залучення власного капіталу чи випуск облігацій або залучення довгострокового банківського кредиту) повинен проводитися з урахуванням вартості залученого капіталу.

Підприємство повинно відслідковувати середньозважену вартість капіталу (середньозважена вартість капіталу визначається як сума добутків капіталу кожного виду на вартість капіталу цього виду) і не допускати значного його росту. Критерієм є перевищення рентабельності власного капіталу, рентабельності інвестицій над середньозваженою вартістю капіталу.

З урахуванням визначених заходів удосконалення формування капіталу ВАТ «ІнГЗК» пропонується розробити модель оптимізації структури капіталу. Оптимальною структурою капіталу вважається така структура, яка забезпечує чи найкращий прибуток на вкладений капітал чи рентабельність інвестицій.

Оптимізація капіталу – це вибір співвідношення часток власного капіталу і залученого капіталу, які будуть забезпечувати максимальний прибуток або максимальну ефективність. При оптимізації інвестиційного капіталу можливі наступні випадки:

- інвестиційний проект або підприємство має постійну норму прибутку, тобто ефективність вкладених коштів не залежить від обсягу вкладень;

- інвестиційний проект або підприємство має змінну норму прибутку, тобто при зміні обсягів суми вкладень змінюється процент прибутку, тобто виділяють засоби оптимізації зі змінною і постійною нормою прибутку.

Для оцінки наскільки є ефективною структура капіталу ВАТ «ІнГЗК» використовуються такі показники, як Fp, Fq, Fp’, Fq’, Эp, Э p, Эp’, Эq’ де показники F – критерії ефективності, також дане вкладення в капітал є ефективним коли F > І, показники Э – показують процент ефективності, показники з індексом р – показники для оцінки кредитних вкладень, показник з індексом q – показники для оцінки ефективності залученого капіталу і інвестиційних вкладень. Показники без штриху використовуються для оптимізації капіталу зі змінною нормою прибутку, а показники зі штрихом для оптимізації капіталу з постійною нормою прибутку.

Виконавши обчислення вищенаведених коефіцієнтів для можливих варіантів притягнення залученого чи позикового капіталу, можна обрати найбільш вигідний варіант та сформувати оптимальну структуру фінансування інвестиційної діяльності.

Для обчислення моделі ВАТ «ІнГЗК» були застосовані такі дані:

- сума власного капіталу – 1655,111 тис. грн.,

- сума акціонерного капіталу – 42%, 687,906 тис. грн.,

- постійний відсоток прибутку – 22,1%,

- інвестиції – 393,871 тис. грн.,

- кредит – 66,203 тис. грн.,

відсоток прибутку, у таких інтервалах, як:

- 100 – 500 тис. грн. – 16,7%,

- 500 – 1000 тис. грн. – 20,4%,

- 1000–1500 тис. грн. – 21,5%,

- 1500–2000 тис. грн. – 23,6%,

- 2000–2500 тис. грн. – 23,8%,

- 2500–3000 тис. грн. – 24,9%.

Відсоток кредиту у таких інтервалах, як:

- 10–30 тис. грн. – 21,3%,

- 30 – 50 тис. грн. – 23,1%,

- 50–90 тис. грн. – 23,5%,

- 90–100 тис. грн. – 24,6%,

- 100–150 грн. – 25,1%.

Спочатку необхідно оцінити ефективність притягнення залученого талу за умови змінної та постійної норми прибутку.

За умови змінної норми прибутку коефіцієнт доцільності притягнення залученого капіталу буде дорівнювати, формула (3.1):

 

                          (3.1)

 

де Fa – критерій ефективності для залученого капіталу зі змінною нормою прибутку;

rа -% дивідендів, котрий виплачується акціонерам,

Хь – обсяг власних коштів;

Ха – обсяг залучених коштів;

Rс1 – норма прибутку для розміру капіталу Хb;

Rс2 – норма прибутку для розміру капіталу Хb + Ха;

Cа – ціна випуску акцій або ціна залучених інвестицій.

Для ВАТ «ІнГЗК» критерій ефективності для залученого капіталу зі змінною нормою прибутку буде складати:

 

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що отриманий коефіцієнт доцільності притягнення залученого капіталу не дорівнює 1, а навіть є меншим, тобто пропонований варіант залучення капіталу є не вигідним.

Також потрібно оцінити ефективність притягнення залученого капіталу, формула 3.2:

 

             (3.2)

 

де Еа – критерій ефективності для залученого капіталу з постійною нормою прибутку.

Ефективність притягнення залученого капіталу для ВАТ «ІнГЗК» складає:

 

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що залучення даної інвестиції зменшить ефективність інвестиційної діяльності на 0,07%.

Після цих розрахунків необхідно виконати аналогічні обчислення за умови постійної норми прибутку. Коефіцієнт доцільності притягнення залученого капіталу буде дорівнювати, формула 3.3:

 

                           (3.3)

 

Де Fa – ефективність для залученого капіталу зі змінною нормою прибутку.

Ефективність для залученого капіталу зі змінною нормою прибутку буде дорівнювати:

 

За результатами розрахунків можна зробити висновок, що отриманий коефіцієнт доцільності притягнення залученого капіталу менший одиниці, тобто запропонований варіант залучення капіталу є не вигідним. Також він є таким самим, як коефіцієнт за умови постійної норми прибутку.

Також потрібно оцінити ефективність притягнення залученого капіталу за умови незмінної норми прибутку, формула 3.4:

 

     (3.4)

 

де Е'а – ефективність для залученого капіталу з постійною нормою прибутку.

Для ВАТ «ІнГЗК» ефективність притягнення залученого капіталу за умови незмінної норми прибутку буде складати:

 

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що залучення капіталу за умови постійної норми прибутку знизить ефективність інвестиційної діяльності на 0,309%, ефективність залученого капіталу за умови постійної норми прибутку буде нижча ніж в попередньому випадку. Тобто за умови постійної норми прибутку кожна одиниця залученого капіталу приносити менший прибуток, ніж за умови змінної норми прибутку.

Необхідно зробити оцінку ефективності притягнення позикового капіталу за умови змінної та постійної норми прибутку у другому випадку.

За умови змінної норми прибутку коефіцієнт доцільності притягнення позикового капіталу буде дорівнювати, формула 3.5:

 

               (3.5)

 

де Fd – критерій ефективності для залученого капіталу зі змінною нормою прибутку.

 

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що отриманий коефіцієнт доцільності притягнення позикового капіталу перевищує 1, тобто залучення даного кредиту є вигідним.

Для перевірки даного висновку оцінимо ефективність притягнення позикового капіталу, формула 3.6:

 

             (3.6)

 

де Еd – ефективність притягнення позикового капіталу зі зміною нормою прибутку.

Для ВАТ «ІнГЗК» ефективність притягнення залученого капіталу за умови змінної норми прибутку буде складати:

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що залучення даного кредиту збільшить ефективність інвестиційної діяльності на 0,245%.

За умови незмінної норми прибутку коефіцієнт доцільності притягнення позикового капіталу буде дорівнювати, формула 3.7:

 

                         (3.7)

 

Де Fd – критерій ефективності залученого капіталу з постійною нормою прибутку.

Коефіцієнт доцільності притягнення залученого капіталу з постійною нормою прибутку буде дорівнювати:

 

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що отриманий коефіцієнт доцільності притягнення залученого капіталу перевищує 1, а це значить, що залучення даного кредиту і надалі є не вигідним і навіть ще кращим ніж у першому випадку.

Необхідно оцінити ефективність притягнення позикового капіталу за умови незмінної норми прибутку, формула 3.8:

 

                  (3.8)

 

Для ВАТ «ІнГЗК» ефективність притягнення залученого капіталу за умови незмінної норми прибутку буде складати:

 

Еd 1= (0,236–0,235)* 100= 0,1%

Також існує друга формула для визначення ефективність притягнення залученого капіталу за умови незмінної норми прибутку, формула (3.9):

 

                     (3.9)

 

Ефективність притягнення залученого капіталу за умови незмінної норми прибутку буде складати:

 

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що для незмінної норми прибутку у другому випадку відсоток збільшення ефективності притягнення залученого капіталу буде складати 2,625%.

Аналогічно обчислюється коефіцієнт ефективності притягнення позикового капіталу за умови змінної норми прибутку, формула (3.8):

 

Еd = (0,221–0,235)*100% = -1,4%

 

За даними розрахунками можна зробити висновок, що ефективність позикового капіталу за умови змінної норми прибутку зменшиться і складатиме 1,4%, що значно нижче за ефективність залученого капіталу з незмінною нормою прибутку.

Розглянувши два варіанти збільшення інвестиційних коштів шляхом додаткового випуску акцій або шляхом отримання кредиту було визначено, що в досліджуваному випадку більш ефективним буде значення кредитних ресурсів, які забезпечать більший прибуток при його залучені з незмінною нормою прибутку та більшу ефективність теж з постійною нормою прибутку. Проте випуск акцій, буде менш вигідним за обох умов, найнижча ефективність інвестиційного капіталу матиме місце у випадку зі змінною нормою прибутку.