Дніпропетровський університет економіки та права 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Дніпропетровський університет економіки та права



ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ ТА ПРАВА

ІНСТИТУТ МІЖНАРОДНИХ ФІНАНСІВ

КАФЕДРА ФІНАНСІВ ТА БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

 

 

ЗАВДАННЯ

По підготовці дипломної роботи спеціаліста

студентці Радченко Лілії Миколаївни

Інститут міжнародних фінансів група Ф-04-1 зс.

Тема дипломної роботи

Управління фінансовими інвестиціями

 

 

Розділ Зміст завдання Термін виконання
Теоретичні основи управління фінансовими інвестиціями     06.04.2009 р.
Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «АРЕАЛ»     12.06.2009 р.
Інвестиційний проект ТОВ «АРЕАЛ» як напрямок розвитку його діяльності та підвищення ефективності. Управління реальними інвестиціями підприемства     01.06.2009 р.

 


АНОТАЦІЯ

 

на дипломну роботу за темою: «Оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств» студентці Радченко Лілії Миколаївни

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків та додатків.

У першому розділі визначаються теоретичні засади опеціййної діяльності підприємства.

В другому розділі проведен аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства.

В третьому надані обґрунтовані пропозиції щодо поліпшення операційної діяльності підприємства.

 Робота викладена на _90_ сторінках, містить _18_таблиць, _15_ малюнків, _13_ сторінок додатків. Список використаної літератури містить 49__ найменувань.

ANNOTATION

 

diploma work after a theme: «Estimation and management of business enterprises operating activity»

to student Radchenko to Lily of Mykola

Work consists of entry, three sections, conclusions and additions.

Theoretical principles of activity of enterprise are determined in the first section.

In the second section is analysis financially economic to activity of enterprise.

In the third the grounded suggestions are given in relation to the improvement of operating activity of enterprise.

Work is expounded on _90_ pages, contains _18_tabl, _15_ pictures, _13_ pages of additions. The list of the used literature contains 49__ names.


ЗМІСТ

 

Анотація........................................................................................................... 2

Вступ................................................................................................................ 4

Розділ 1. Теоретичні аспекти оцінки та управління операційною діяльністю підприємств...................................................................................................... 8

1.1 Сутність і цілі операційної діяльності комерційного підприємства........ 8

1.2 Фінансовий леверідж............................................................................... 14

1.3 Аналіз беззбитковості та поріг рентабельності, запас фінансової стійкості 18

1.4 Управління бюджетом підприємства...................................................... 26

Розділ 2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «АРЕАЛ»....... 31

2.1. Характеристика діяльності підприємства............................................. 31

2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності........................................... 34

Розділ 3 Інвестиційний проект ТОВ «АРЕАЛ» я к напрямок розвитку його діяльності та підвищення ефективності. Управління реальними інвестиціями підприємства49

3.1 Фінансово-економічна оцінка інвестиційного проекту ТОВ «АРЕАЛ» 49

3.2 Вибір форми фінансування інвестиційного проекту ТОВ «АРЕАЛ»... 57

3.3 Лізингова угода ТОВ «АРЕАЛ»............................................................ 60

3.4 Кредитна угода ТОВ «АРЕАЛ»............................................................. 70

3.5 Аналіз ефективності форм інвестування проекту ТОВ «АРЕАЛ»........ 74

3.7 Розрахунок показників ефективності інвестиційного проекту.............. 80

Висновки............................................................................................................   83

Перелік використаних джерел...................................................................... 88

Додатки.......................................................................................................... 91

 


ВСТУП

 

Актуальність теми дослідження полягає в тому що, підвищення ефективності виробництва продукції (послуг) — одна із головних задач розвитку економіки в теперішньому кризовому стані України. Необхідною умовою їх вирішення є удосконалення прийняття управлінських рішень, в першу чергу економічно їх обґрунтовуючи. Під виробництвом, в основному, розуміють випуску продукції в результаті переробки сировини. Операційні (виробничі) системи мають більш ширше призначення, вони включають в себе не тільки виробництво продукції, а і надають послуги клієнтам (замовникам).

Уявлення операційної системи підприємства як складної управлінської системи, в якій техніко-економічні процеси відображаються в виді руху і перетворення інформації є найбільш перспективними для отримання ефективних результатів в рамках підходу до економічного обґрунтувань управлінських рішень, пов’язаних з менеджментом операційної системи підприємства.

Метою дослідження є оцінка та управління операційною діяльністю комерційних підприємств.

Об’єктом дослідження є конкретне підприємство.

Предметом є менеджмент операційної системи комерційних підприємств.

Менеджмент операційної системи підприємства є центральною ланкою управління, яка відноситься до виробництва товарів та послуг шляхом переробки необхідних ресурсів усіх видів (вхідні системи) і виробництво товарів та послуг (вихідні системи).

Функції операційного менеджменту можна поділити на технологічні і управлінські. Технологічна функція пов’язана з технологічною діяльністю, не має прямого відношення до управлінської функції. До управлінської функції відноситься необхідність використання матеріальних, фінансових і людських ресурсів.

При обробці фактичного статистичного матеріалу використовувались методи техніко-економічного, статистичного аналізу, для визначення зв'язку між величиною операційною діяльністю комерційних підприємств і розміром збитку. Практична цінність роботи полягає в тому, що розроблена методика надає можливість для науково-обґрунтованого відбору заходів управління до впровадження, а саме тому призводить до найбільш ефективного використання досить обмежених коштів, які спрямовуються комерційними підприємствами на управлінську сферу.

Для забезпечення ефективної операційної діяльності підприємства необхідно, щоб між структурними підрозділами було чітко розподілені обов’язки та відповідальність за вирішення питань і формування показників, від яких залежать результати діяльності підприємства.

Забезпечення ефективної діяльності підприємства можливе при чіткому розподілі обов’язків і відповідальності між структурними підрозділами підприємства та використанні системи показників для оцінки результативності їх роботи.

Для узгодженої діяльності всіх відділів та служб підприємства необхідне застосування принципу комплексного управління діяльністю, створення відповідної організаційної структури, яка об’єднає існуючі відділи підприємства у функціональні підрозділи з окремих питань, керівники яких будуть підпорядковані безпосередньо директору підприємства. Поділ всіх підрозділів підприємства за ознакою участі в управлінні витратами підприємства та в управлінні забезпеченням результатів діяльності підприємства.

Одна із необхідних систем функціонування операційного менеджменту є система управління матеріально-технічним забезпеченням. Вона значною мірою відображає початкову стадію технологічного процесу — це виробництво та постачання необхідних матеріалів, запасів сировини та напівфабрикатів — вхідні інформаційного процесу.

До обов’язків матеріально-технічного забезпечення входить своєчасна доставка в операційну систему підприємства усіх видів ресурсів (сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, технологічного обладнання, інструментів, транспортних засобів, палива, тепло-електроенергії, води, тощо) в обсягах необхідних для нормального функціонування операційного процесу по виробництву необхідної продукції.

На вибір форми постачання операційної системи можуть впливати різноманітні фактори. Залежно від цих факторів, операційна система забезпечує себе ресурсами через товарносировинні біржі, аукціони, різні посередницькі підприємства і власним виробництвом комплектуючих виробів та інше.

На великих підприємствах роботу по забезпеченню всіма видами ресурсів здійснює управління (відділи) матеріально-технічного забезпечення. При формуванні управлінської структури матеріально-технічного забезпечення необхідно врахувати основні управлінські функції — це здійснення маркетингових досліджень ринку постачальників по видам ресурсів, доступними цінами і простотою схем постачання та їх стабільністю; стратегічного (перспективного, поточного) прогнозування потреб в усіх видах ресурсів; завчасна підготовка заявок на необхідні ресурси та подання їх у планові служби управління і здійснення управлінської діяльності з реалізації планів забезпечення ресурсами (укладання необхідних контрактів, тощо); управління прийняттям, розміщенням, зберіганням, забезпеченням ресурсами робочих місць; разом з технічними, планово-економічними, фінансовими управліннями проведення економічного обґрунтування норм запасів та контроль за їх станом; розроблення управлінських заходів щодо економії усіх видів ресурсів; управління оперативним обліком надходження усіх видів ресурсів, їх економічним аналізом використання та стимулювання поліпшенням їх використання; управління контролем якості усіх видів ресурсів та термінів виконання їх замовлень.

Вирішення ключових для власників бізнесу проблем вимагає вчасного впровадження тих систем управління операціями, які відповідають їх галузі діяльності і рівню конкуренції - існуючому і прогнозованому. Екстенсивний розвиток веде практиків до надмірного ускладнення систем управління, в той самий час, як здоровий глузд дозволяє з меншими затратами отримувати значно кращі результати. З досвіду підприємств, де власноруч «розгрібають завали» невиконаних вчасно замовлень, - із запровадженням комплексних систем управління класу ERP (Enterprise Resource Planning) ситуація абсолютно не покращується. В той самий час, запровадження нових систем управління операціями дозволяє досить швидко повернути контроль над процесами. Достатньо визначити дуже обмежене коло основних показників, впливаючи на які можна управляти найскладнішими системами.

 


Таблиця 1.1

Поведінка змінних і постійних витрат при зміні об'єму виробництва і незмінності інших факторів

Об'єм виробництва

Змінні витрати

Постійні витрати

  Загальні На одиницю продукції Загальні На одиницю продукції
Росте Збільшуються Незмінні Незмінні Зменшуються

 

Поведінка постійних і змінних витрат також можна представити графічно.

 

Мал. 1.1 Поведінка постійний і змінних витрат.

 

Оскільки CVP-аналіз вимагає розподілу витрат на змінні й постійні, то при аналітичних розрахунках необхідно відокремлювати одні витрати від інших за допомогою проміжного фінансового результату діяльності підприємства. Цю величину називають маржінальним доходом (чи валовою маржею).

Маржінальній доход - це результат реалізації продукції (товарів, послуг) після відшкодування перемінних витрат.

МД = ЧВ - ЗВ,

 

де

МД - маржінальний доход;

ЧВ - чистий виторг (без ПДВ і акцизного збору);

ЗВ - змінні витрати.

Маржінальний доход є важливим джерелом покриття постійних витрат і формування прибутку. Однією з головних цілей фінансового менеджменту є максимізація маржінального доходу.

На практиці використовується безліч методів оцінки витрат, але найбільш простими з них є методи:

· максимуму-мінімуму;

· візуального контролю.

За 6 місяців 2007 р. підприємство "Супер" зробило пледи і понесло при цьому наступні витрати (табл. 1.2). Необхідно установити, які витрати необхідно передбачити в липні 2007 р., використовуючи два методи розподілу витрат.

Таблиця1.2

Залежність об’єму випуску від собівартості випуску

Місяці Об'єм випуску (шт.) Собівартість випуску (грн.)
Січень 20 1350
Лютий 10 800
Березень 30 1500
Квітень 25 1400
Травень 19 1000
Червень 22 1450

Перший метод максимуму - мінімуму найбільш простий, тому що з витрат минулих досліджуваних періодів беруться найбільш високі і найбільш низькі витрати. Найбільш високий рівень витрат, виходячи з даних, приходиться на березень:

1500 = ПостВ + ЗВ х 30

 

Найбільш низький рівень витрат приходиться на лютий:

800 = ПостВ + ЗВ х 10

 

Щоб вирішити систему двох рівнянь і знайти змінні витрати, віднімемо від першого рівняння друге й одержимо:

700 = 0 + ЗВ х 20

ЗВ = 700/20 ЗВ = 35 грн.

 

 

Отже, сума постійних витрат буде визначена в сумі 450 грн.

1500 = ПостВ + 35 х 30

1500 = ПостВ + 1050

ПостВ = 450 грн.

 

Тоді передбачені витрати в залежності від об'єму випуску будуть:

В = 450 + 35 х Д0

 

Другий метод візуального спостереження дозволяєодержати різні оцінки функції витрат. Він суб'єктивний і, на відміну від попереднього методу, не обмежується екстремальними точками. Цей метод має недолік, який полягає у тому, що не дозволяє визначити точність оцінки.

Допустимо, що підприємство "Супер" у липні планує збільшити об'єм випуску продукції до 35 шт. Використовуючи вище розглянуті методи, можна підрахувати очікувані витрати: метод максимуму-мінімуму - 450 + 35 х 35 = 1675 грн. Метод максимуму-мінімуму передбачає перемінні витрати на кожну додатково випущену одиницю продукції в сумі 35 грн.

 

Фінансовий леверідж

 

Ідеальні умови для бізнесу - сполучення низьких постійних витрат із високим валовою маржею. Операційний аналіз дозволяє установити найбільш вигідне сполучення змінних і постійних витрат, ціни й об'єми реалізації.

Процес керування активами, спрямований на збільшення прибутку, характеризується у фінансовому менеджменті як леверідж (важіль). Це такий процес, навіть несуттєва зміна якого приводить до істотних змін результативних показників.

Існують три види леверіджа, що визначаються шляхом перекомпонування й деталізації статей звіту про фінансові результати (мал. 1.2).

 

Мал. 1.2Схема взаємозв'язку доходів і леверіджа.

 


Виробничий (операційний) леверідж - це потенційна можливість впливати на валовий прибуток шляхом зміни структури собівартості й об'єму випуску продукції. Дія операційного важеля (леверіджа) виявляється в тому, що будь-яка зміна виторгу від продажу продукції завжди породжує значну зміну прибутку. Цей ефект обумовлений різним ступенем впливу динаміки постійних і перемінних витрат на формування фінансових результатів при зміні об'єму виробництва. Чим вище рівень постійних витрат, тим більше сила впливу операційного важеля. Сила впливу операційного важеля інформує про рівень підприємницького ризику.

Сила впливу операційного важеля розраховується як відношення маржінального доходу до прибутку і показує, скільки відсотків зміни прибутку дає кожен відсоток зміни виторгу від реалізації; визначається по формулі:

Свов = МД / П,

 

де

Свов - сила впливу операційного важеля;

МД - маржінальний доход;

П - прибуток.

Керівництво підприємства "Технологія" має намір за рахунок росту об'ємів продажів електротоварів збільшити виторг від реалізації на 10% (з 50 000 грн. до 55 000 грн.), не виходячи при цьому за межі релевантного періоду. Загальні змінні витрати складають для початкового варіанта 36 000 грн. Постійні витрати дорівнюють 4 000 грн. Можна розрахувати суму прибутку відповідно до нового розміру виручки від реалізації продукції традиційним методом чи за допомогою операційного важеля.

Традиційний метод:

1. Початковий прибуток дорівнює 10 000 грн. (50 000 - 36 000 - 4 000).

2. Змінні витрати на запланований об'єм продукції зростуть на 10%, тобто будуть рівні 39 600 грн. (36 000 х 1,1).

3. Новий прибуток: 55 000 - 39 600 - 4 000 = 11 400 грн.

Метод операційного важеля:

1. Сила впливу операційного важеля: (50 000 - 36 000 / / 10 000) = 1,4.

Це означає, що 10% росту виторгу повинні принести приріст прибутку на 14% (10 х 1,4), тобто 10 000 х 0,14=1 400 грн.

Виходить, маємо однакові результати, використовуючи обидва методи.

Сила впливу операційного важеля, як відомо, залежить від величини постійних витрат. Для підприємств, перевантажених громіздкими виробничими фондами, високий рівень операційного важеля являє значну загрозу: в умовах економічної нестабільності, падіння купівельної спроможності клієнтів і досить високої інфляції кожен відсоток зниження виторгу може обернутися катастрофічним падінням прибутку й входженням підприємства в зону збитків. Менеджмент такого підприємства є заблокованим, тобто позбавленим варіантів вибору продуктивних рішень. Але все-таки існує вихід: сьогодні консалтингові центри Української Консалтингової Мережі пропонують курс "Антикризове керування підприємством", опанувавши яким фінансові менеджери зможуть знайти рішення щодо виходу підприємства з кризи. Цей курс був з успіхом випробуваний у Хмельницькому Чернівецьким бізнес-центрами і Хмельницьким Консалтинговим Центром "Інфо-Лайн". Навчання проходили представники великих промислових підприємств Хмельницького, які знаходяться зараз у несприятливому фінансовому положенні. У результаті навчання вони одержали цінні знання й навички для вирішення конкретних проблем на своїх підприємствах.

Фінансовий леверідж - це інструмент, який впливає на прибуток підприємства шляхом зміни структури й об'ємів довгострокових пасивів. Дія фінансового важеля полягає в тому, що підприємство, яке використовує позикові кошти, змінює чисту рентабельність власних коштів і свої дивідендні можливості. Рівень ефекту фінансового важеля вказує на фінансовий ризик, пов'язаний з підприємством.

Оскільки відсотки за кредит відносяться до постійних витрат, то ріст у структурі фінансових ресурсів підприємства частки позикових коштів супроводжується ростом сили операційного важеля й підвищенням підприємницького ризику. Категорія, що узагальнює дві попередні, зветься виробничо-фінансовий леверідж, для якого характерний взаємозв'язок трьох показників: виторгу, витрат виробничого й фінансового характеру і чистого прибутку.

Ризики, пов'язані з підприємством, мають два основних джерела:

1. Сам вплив операційного важеля, сила якого залежить від питомої ваги постійних витрат у їх загальній сумі і визначає ступінь гнучкості підприємства, генерує підприємницький ризик. Це ризик, пов'язаний з конкретним бізнесом у ринковій ніші.

2. Нестійкість фінансових умов кредитування, непевність власників акцій у поверненні вкладень у випадку ліквідації підприємства з високим рівнем позикових коштів, по суті, сама дія фінансового важеля генерує фінансовий ризик.

Рівень приведеного ефекту = Сила впливу операційного важеля x Сила фінансового важеля.

Допустимо, що для підприємства "Технологія", про яке йшла мова в прикладі 2, сила впливу фінансового важеля дорівнює 1,5. Сила впливу операційного важеля, розрахованого в прикладі, дорівнює 1,4. Виходить, що рівень приведеного ефекту складає 1,5x1,4 = 2,1. Результат обчислення показує на скільки відсотків зміниться чистий прибуток при зміні виторгу від реалізації продукції на один відсоток.

Дуже важливо те, що поєднання могутнього операційного важеля з могутнім фінансовим може виявитися руйнівним для підприємства, тому що підприємницький і фінансовий ризики взаємно множаться, збільшуючи негативні ефекти. Таким чином, задача по зниженню сукупного ризику, пов'язаного з підприємством, зводиться, головним чином, до вибору одного з трьох варіантів:

1. Високий рівень впливу фінансового важеля в співвідношенні зі слабкою силою впливу операційного важеля.

2. Низький рівень впливу фінансового важеля в співвідношенні із сильним операційним важелем.

3. Помірні рівні впливу фінансового й операційного важелів.

Таблиця 1.3

Розрахунок точки беззбитковості, запасу фінансової стійкості, прибутку й сили впливу операційного важеля.

Показники Умовні позначки
1.Чистий виторг ЧП
2.Перемінні витрати ПЗ
3. Маржінальний доход Мд
4.Коефіцієнт маржінального доходу(Мд/ЧП) Кмд
5.Відсоток маржинального доходу (Мд/ЧВ) х 100% % Мд
6. Постійні витрати ПостВ
7. Точка беззбитковості (поріг рентабельності) (ПостВ/Кмд) Тб
8. Запас фінансової стійкості (у гр. од.) ЗФС (гр. од.)
9. Запас фінансової стійкості (%) (Тб/ЧП) х 100% ЗФС (%)
10. Прибуток (ЗФС х Кмд) П
11. Сила впливу операційного важеля (Мд/П) Свов

 

Зі збільшенням виторгу сила впливу операційного важеля слабшає а запас фінансової стійкості росте, а при зменшенні виторгу - зворотна картина.

У реальному житті дуже часто виникають ситуації, що впливають на фінансовий результат. Мається на увазі зміна об'єму виробництва продукції, товарообігу, витрат і тощо. З цією метою менеджерами використовується аналіз чутливості. Інструментом аналізу чутливості є маржа безпеки, тобто величина виторгу, що знаходиться за критичною точкою. Її сума показує, до якої межі може упасти виторг, щоб уникнути збитків.

Допустимо, що фірма "Мир канцелярії", яка торгує ручками, купує їх не по ціні 0,40грн. за одиницю, а по 0,60грн., і продасть за ціною 0,80 грн. У цьому випадку питомий маржінальний доход упаде з 0,40 грн. до 0,20 грн., а точка беззбитковості (поріг рентабельності) підніметься в 2 рази.

Величина перемінних витрат залежить від об'єму продажів. У випадку, коли зменшується об'єм продажів, як правило, зменшуються відпускні ціни і збільшуються комерційні витрати, у той же час робиться спроба підвищити продуктивність праці, заготовити матеріали по більш низьких цінах, підсилити контроль за витратами. Постійні витрати також не знаходяться в статичному стані. Через це менеджер безперервно аналізує поводження витрат і періодично визначає критичну точку. Фінансовий результат у значній мірі залежить від об'єму продажів.

Хмельницький Консалтинговий Центр "Інфо-Лайн", що має досвід у проведенні аналізу беззбитковості для фармацевтичних підприємств Хмельницького, хоче дати корисну пораду менеджерам – будьте обережні при проведенні CVP-аналізу! Оскільки не завжди збуваються первісні припущення, то при переміні умов виникає й імовірність зміни критичної точки і припустимого прибутку.

Таблиця 1.4.

Залежність ціни реалізації, змінних витрат та валової маржи

Показник Сорочки Штани
Ціна реалізації (грн.) 15 20
Змінні витрати на од. продукції (грн.) 6 16
Валова маржа на од. продукції 9 4
Коефіцієнт валової маржі на од. продукції 0,6 0,2

 

Менеджеру необхідно вирішити, який з товарів доцільніше виготовляти підприємству. Відповідь зводиться до визначення того товару, який за 20 000 людино-годин принесе підприємству максимальну валову маржу, а виходить, прибуток.

Розрахуємо величину валової маржі на 1 людино-годину:

· на сорочки 9 грн. х 1 сорочка = 9 грн.

· на штани 4 грн. х 3 пари штанів = 12 грн.

Відповідно, за 20 000 людино-годин:

· сорочки 20 000 х 9 грн. = 180 000 грн. валової маржі

· штани 20 000 х 12 грн. = 240 000 грн. валової маржі.

Таким чином, доцільніше підприємству "Рось" виготовляти не сорочки з великим коефіцієнтом валової маржі на одиницю виробу, як це видно з показників таблиці 4, а штани - із більшою сумою валової маржі на людино-годину. Менеджер, прийнявши таке рішення, врахував поряд з іншими й обмежуючий фактор (можливості використання живої праці).

У фінансовому менеджменті підприємства також необхідно враховувати основні етапи теорії життєвого циклу товару. В асортиментній політиці необхідно враховувати наступні обставини:

1. Різна еластичність попиту визначає різні типи поводження покупців при зміні ціни на товар. Тому динаміка виторгу від реалізації також залежить від рівня еластичності попиту.

2. Фінансові цілі підприємства на різних етапах життєвого циклу товару різні. На етапі розробки нового товару підприємство піклується про підтримку своєї беззбитковості в цілому. Витрати на розробку перекриваються прибутком від продажу більш зрілих товарів. На етапах виведення товару на ринок і росту продажів головна фінансова ціль підприємства - це неухильне збільшення прибутку. При цьому необхідно враховувати, що великий прибуток обертається великим податком на прибуток. Після переходу порога рентабельності при стрімких темпах нарощування прибутку стає небезпечною велика сила впливу операційного важеля, багато проблем може доставити ріст дебіторської заборгованості, що може привести до уповільнення оборотності коштів і виникнення погрози неплатоспроможності підприємства. На етапі зрілості товару підприємство підтримує достатню масу прибутку за рахунок скорочення витрат (в основному, постійних), сила впливу операційного важеля, як правило, знижується. На етапі насичення ринку й падіння попиту для підтримки прибутковості необхідно ще більш значне скорочення витрат -, головним чином, перемінних, однак не слід послабляти увагу і до поводження постійних витрат.

3. Визначаючи асортиментну політику підприємства, краще визначати набір товарів, доходи від яких мають різноспрямовану динаміку. Тоді капризи попиту менше будуть позначатися на сукупному прибутку.

4. Виключати з асортименту в першу чергу треба товари, які приносять незначний прибуток, тому що збільшення частки цієї продукції дасть перевищення приросту витрат над приростом доходу.


Лізингова угода ТОВ «Ареал»

Врегулювання законодавства та розвиток лізингових компаній сприяли появі на фінансовому ринку продукту, який може змістити позиції звичного банківського кредиту.

В пошуках фінансових ресурсів для розвитку бізнесу більшість українських підприємств надають перевагу банківському кредиту. Проте, як відмічають експерти, підприємства з прогресивним менеджментом постійно шукають нові засоби вирішення старих завдань.

Одним із таких альтернативних інструментів, до використання якого останнім часом експерти відмічають зростання попиту, є лізинг.

Через різницю відсоткових ставок між банками та лізинговими компаніями існує упередження щодо занадто великої вартості лізингу порівняно із кредитом. Оскільки клієнти схильні безпосередньо порівнювати місячні платежі по одному та іншому інструменту. Проте, подібний підхід є некоректним через те, що при кредитуванні банк пропонує одиничну послугу – надає кредит (засоби для купівлі), а інші обов'язкові платежі та турбота про придбаний об'єкт лягають на плечі позичальника. В той час як лізингова послуга – продукт комплексний. Порівняння можливе лише при умові, якщо до вартості банківського продукту додати всі включені платежі, пов'язані з об'єктом лізингу (страхування за весь період, оформлення застави, проценти за обслуговування, комісію за відкриття рахунку, перерахування грошей постачальнику і т.д.) [37].

Але треба зазначити також, що, різниця між кредитом і лізингом ще полягає в тому, що при лізингу підприємство не стає власником автомобіля відразу після підписання договору. Тільки виплативши всі лізингові платежі, лізингоотримувач (підприємство) стає володарем права власності на автомобіль або права обміну його на новий з доплатою. До цього машиною володіє лізингова компанія, а клієнт тільки "катається".

В якості лізингодавця, для здійснення інвестиційного проекту, пропонується залучити ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль".

ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" входить до австрійської банківської групи "Райффайзен" з 150 літньою історією і європейськими традиціями, перевіреними роками. Діяльність компанії направлена на надання високоякісних послуг і встановлення довгострокового взаємовигідного партнерства [47].

ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» - універсальна лізингова компанія, що надає українським підприємствам послуги з передачі у фінансовий лізинг виробничого технологічного устаткування, техніки і автотранспорту. Початок діяльності - серпень 2006. Акціонери: 60% - Райффайзен Банк Аваль, 40% - Raiffeisen Leasing International [47].

 Клієнтами ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» є юридичні особи і приватні підприємці, що мають стабільне фінансове положення і постійне джерело доходів. Клієнти компанії можуть отримати у фінансовий лізинг різне устаткування і техніку, що класифікуються як основні фонди. Пріоритетними напрямами розвитку лізингу є: устаткування, техніка, транспорт.

Для оформлення лізингової угоди, згідно з розглянутими вище етапами оформлення договірних відносин, між ТОВ «Ареал» і ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» по процедурі треба оформити цілий ряд документів на фінансовий лізинг двох вантажних автомобілів типу MERCEDES 2541 Actros із закритим кузовом.

Для ухвалення рішення про фінансування, зокрема при ухваленні рішення про лізинг, з боку ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» передбачається проведення цілого ряду заходів.

1. Аналіз кредитоспроможності ТОВ «Ареал», що є невід'ємною частиною процесу підготовки лізингу.

Адже ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» в своїй діяльності приймає на себе кредитний ризик лізингоотримувача (ТОВ «Ареал») і без проведення оцінки кредитоспроможності будь-які зміни в економіці або в діяльності лізингоотримувача можуть привести до непередбачених наслідків.

Проведення аналізу кредитоспроможності дозволяє визначити ступінь ризику, який приймає на себе ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль». Залежно від ступеня ризику ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» може здійснювати структуризацію угод, яка дозволить понизити рівень кредитного ризику (наприклад, запросити додаткове забезпечення у формі майна або поручительства платоспроможній компанії, яка зв'язана з лізингоотримувачем; розробити графік платежів, який відповідає особливості діяльності лізингоотримувача та ін.

2. При характеристиці видів діяльності ТОВ «Ареал» буде дана оцінка організації діяльності підприємства, яке включає наступні основні елементи:

- оцінка основних засобів (устаткування, нерухомість);

- організація виробництва;

- організація збуту і постачань;

- наявність відокремлених підрозділів і порядок роботи з ними;

- особливості діяльності;

- наявність претензій, позовів по відношенню до ТОВ «Ареал», арештів майна, податкової застави і т.д.

3. Проведення оцінки кредитної історії ТОВ «Ареал», яка здійснюється через огляд кредитів і позик, термін дії яких закінчився. Наявність прострочень при обслуговуванні позик негативно характеризує клієнта. Але в українських умовах фактично єдиним джерелом інформації про кредитну історію є сам клієнт, а також банки, де на дату аналізу є заборгованість по позиках (яку-небудь негативну інформацію про обслуговування кредитів в інших банках клієнт не надасть). Тому оцінка кредитної історії далеко не завжди є коректною.

3. Аналіз цілей фінансування є невід'ємною частиною оцінки платоспроможності ТОВ «Ареал». В процесі аналізу фінансової інформації виділяються 3 базових елементу:

- аналіз надходжень на рахунки в банках і в касу;

- аналіз поточної заборгованості по кредитах і позиках;

- аналіз фінансової звітності.

4. Аналіз грошових потоків, який передбачає через аналіз наявних потоків (доходів і витрат) з'ясування джерел і можливих об'ємів платежів на обслуговування привернутого фінансування. При цьому діяльність ТОВ «Ареал» розбивається на 3 види: основна діяльність, фінансова діяльність і інвестиційна діяльність. Основна діяльність є надходженням і використанням засобів, які забезпечують виконання виробничо-господарських функцій. Даний вид діяльності є основним джерелом прибутків і грошового потоку, саме тому при оцінці грошових потоків в першу чергу звертається увага на даний вигляд діяльності. Інвестиційна діяльність включає надходження і використання грошових коштів, які пов'язані з продажем і придбанням довгострокових активів, і доходи від інвестицій. Фінансова діяльність включає надходження в результаті залучення, фінансування і емісії акцій, а також витрати на погашення раніш привернутих кредитів і виплату дивідендів.

5. Аналіз надходжень на рахунки в банках і в касу ТОВ «Ареал» використовується для оцінки достатності для обслуговування привернутого фінансування. Тому дуже важливим є коректне визначення джерел надходжень (враховуються ті джерела грошових потоків, які генерують постійні надходження - виручка від реалізації товарів). Для прогнозу об'ємів надходжень здійснюється оцінка за останні 6 місяців. Оцінка достатності надходжень здійснюється через співвідношення об'ємів платежів на обслуговування привернутого фінансування до оцінних надходжень. Нормальним вважається, коли не більше 25% грошових надходжень прямує на обслуговування довга.

6. При аналізі поточної заборгованості по кредитах і позиках розглядаються наступні базові елементи:

- об'єми кредитного навантаження;

- забезпечення по діючих кредитах і позиках;

- терміни погашення діючих кредитів.

7. Ключовим елементом аналізу платоспроможності є аналіз фінансової звітності. Баланс ТОВ «Ареал» і звіт про фінансові результати є основними джерелами інформації для проведення такого аналізу. Проте використання лише даних джерел інформації не є достатнім для проведення аналізу, оскільки фінансова звітність достатньо часто не відображає реального стану речей на підприємстві. Саме тому перед аналізом фінансової звітності проводиться перевірка достовірності і коректування фінансових звітів (або формування аналітичного балансу).

Головним моментом у формуванні лізингових взаємовідносин між ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль» і ТОВ «Ареал» є розрахунок лізингових платежів.

Зробимо розрахунок лізингових платежів по методиці, викладеній вище.

Первинні дані для розрахунків:

1. Вартість двох вантажних автомобілів типу MERCEDES 2541 Actros із закритим кузовом, що здається в лізинг - 550 тис. грн.

2. Термін лізингу - чотири роки.

3. Норма амортизаційних відрахувань на повне відновлення обладнання - 10% річних.

4.  Процентна ставка по кредиту, що залучається для здійснення лізингової угоди - 10% річних.

5.  Погоджений відсоток комісії по лізингу - 4% річних.

 В лізинговій угоді передбачається, що капітальний ремонт обладнання, його технічне обслуговування здійснюється лізингоотримувачем (ТОВ «Ареал»). Лізингоотримувач відшкодовує ряд означених в угоді додаткових послуг:

- відряджувальні видатки робітників лізингодавця - 0,16 тис. грн.;

- видатки на надання юридичних консультацій з питань укладення лізингової угоди – 0,15 тис. грн.;

- видатки лізингодавця (ТОВ «Райффайзен Лізинг Аваль») на консультації по експлуатації вантажних автомобілів, включаючи організацію спробних іспитів – 0,25 тис. грн.

Для визначення середньорічної вартості двох вантажних автомобілів розрахуємо розмір амортизаційних відрахувань, які отримує Лізингодавець, по формулі [37]:

 

А= С * На / 100%,  (3.1)

 



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2020-03-02; просмотров: 120; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 54.89.127.249 (0.139 с.)